В українцях живе республіканський дух

2 місяці ago Інформ центр 0

Сьогодні у світі нараховується майже двісті держав. З них три чверті – республіки. Хоча це швидше форма, а не зміст, бо далеко не всі вони переймаються духом, нормою і стилем демократії.

В Україні понад триста п’ятдесят політичних партій. Та не всі вони є партіями за фактом, тобто тих, хто веде активну політичну діяльність в десятки разів менше (парламентські розглядаємо окремо, вони привілейовані державою). Але навіть з публічно представлених та які досягли реальних результатів діяльності, мало хто має політичне обличчя, тобто сталу візію (бачення), що не змінюється через персональні амбіції. Маю на увазі те, що левова їхня частка – це партії персональних монополій (вождистського штибу), де фігура лідера є визначальною і саме цей фактор відбивається в ході виборчих кампаній через електоральні симпатії. Скільки з них представлені чіткими політичними програмами-платформами з ясними цілями та ціннісними установками? Одиниці.

В цьому криється один із вагомих чинників майже тридцятирічної політичної нестабільності в Україні, коли ми з вами ніяк не можемо прибитися берега у своїх світоглядно-ідейних симпатіях. Народ у своїй масі традиційно (залишки колоніальної геноцидності) орієнтується на персону політичного діяча, тоді як його (партійні) погляди, цілі, методи і шляхи їх досягнення залишаються поза увагою симпатиків політичної сили.

Зневіра до світоглядних партійних платформ ховається у нашому недалекому минулому. Ідеологія однієї партії, до того ж побудованої на брехні і омані та скріпленої кривавими диктаторськими методами управління і зневагою до людини як такої, визначила відношення українців до цього радянсько-комуністичного псевдоутворення. Ця зневіра перейшла і на часи творення нової України з розмаїттям нових політичних партій і посилилася якраз через одноманітність політичних облич цих сил.

Якщо ж глянути в сиву далечінь (Княжу добу), то одразу стає зрозумілим, що українці за духом демократи, а за формою реалізації демократичних цінностей – республіканці.

Наш республіканізм вперше (і на світовому рівні теж) був зафіксований у документі 1710 року «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким…», більш відомим як Конституція Пилипа Орлика.

До речі, сто років тому, в період визвольних змагань за незалежність і свободу України, український республіканізм отримав новий поштовх до розвитку і національної ідентичності. Зокрема це прослідковується на історії і принципах існування Української Вільної Анархічної Республіки Нестора Махна.

Один з перших документів незалежної України «Декларація про державний суверенітет України» 1990 року базувався на республіканських ідеях.

Зрештою нинішня Конституція України теж просякнута республіканськими ідеями. Зокрема категорія «республіка» є визначальною у тексті Основного закону, а основою конституційного устрою незалежної України є республіканська форма правління. Та й вся система організації державної влади, визначення конституційного статусу людини і громадянина базуються на принципах республіканізму.

Втім, як уже зазначав вище, на ниві партійного будівництва ні республіканізм, ні інші демократичні устої не знайшли потужного відображення в реальному житті суспільства і держави. Це прикро, тому що демократія як цивілізаційна форма устрою, за якої врядування здійснюється «іменем народу, силами народу і для народу» (А. Лінкольн), і як об’єднувальна сукупність ідей, принципів та цінностей може реалізовуватися в сучасних умовах лише за наявності і активної участі справжніх системних світоглядно-перспективних політичних партій.

Політичні партії виступають носіями і захисниками ідей, сподівань і перспектив значної частини громадянського суспільства. А відтак вони (їхня світоглядна платформа) відображають певну позицію, яку симпатики цієї політичної сили можуть трактувати як національну ідею. Сукупність партійних національних ідей, підтриманих народом, дає синергетичну національну ідею, яка виглядатиме, образно кажучи, як сонце із променями. Щодо єдиної національної ідеї, на якій наполягають деякі діячі, а відтак і їхні політичні сили, то цю стадію людство вже проходило і відбивалася вона в історії у досить специфічних формах комунізму і нацизму. Чим це оберталося для націй і держав, ми пам’ятаємо і не варто знову повертатися до страхітливого диктаторського минулого.

Аналіз сьогоднішнього стану політичних партій в Україні свідчить про їхню досить слабку ціннісну ідентифікацію. А це означає, що партій із чітко вираженими світоглядними платформами в країні обмаль. А із платформою республіканізму і поготів.

Політична партія «Патріот» є однією з тих політичних сил, які сповідують ідеї і принципи республіканізму. Ми наполягаємо на необхідності застосування прямого народовладдя і найширшого залучення українців до управління державою через конституційну фіксацію стандартів гідності, а значить цивілізаційної спроможності громадянина. Участь українців в політичному житті країни має перейти від стадії голосування раз на чотири-п’ять років до реального залучення громадян в процеси творення законів, яке може відбуватися завдяки новітнім цифровим технологіям. Пропонуємо справжнім відповідальним політичним силам повсюдно сприйняти і підтримати позицію партії «Патріот», яка полягає в тому, що закон добровільно і беззаперечно виконуватиме той громадянин, хто безпосередньо долучався до його розробки, обговорення, правок і прийняття.

Наша наріжна ідея виражається так: патріотизм – партнерство – відповідальність. Патріотизм – це горизонт глобального світу миру.

Ми виступаємо за те, щоб Конституція і законодавство країни були актами прямої дії. Саме тут неосяжне поле діяльності для всіх партій і політичних сил. Нам необхідно розробляти законодавчі кодекси не як зібрані в групи закони, а як вектори екосистеми гармонізації права.

Динаміка життєдіяльності країни, в якій політичним аспектам приділяється досить значна частина часу, сил та емоцій суспільства, вимагає від нас такого ж динамічного реагування на цивілізаційні зміни і в законодавстві. Тому виникає питання узгодження вже не лише між окремими законами, а й передусім між законодавчими кодексами.

Політична партія «Патріот» як партія республіканська у своїй діяльності опирається на такі ідеї і засади:

традиційні цінності українського народу і світової демократії;

досягнення конституційних стандартів гідності громадян;

формування середовищ життя як самодостатніх і перспективних територіально-ментальних утворень з можливістю самореалізації громадян у глобальному світі;

створення платформи ментально-експериментального простору підприємництва;

широке заохочення приватної ініціативи у різних сферах самореалізації громадянина і громади;

економічна свобода і пріоритетний захист всіх форм власності;

формування влади як персональної відповідальності за державу;

формування мультифункціонального безпекового сектору держави і пріоритетне бюджетне забезпечення;

ефективне правосуддя, побудоване на застосуванні принципів духу права і сили закону.

Микола Голомша