Микола Голомша: в Україні можна навести порядок і без люстраційного законодавства

2 тижні ago Інформ центр 0

За Конституцією ми живемо у правовій державі, де існують всі необхідні інструменти впливу та можливості для покарання посібників режиму Януковича.

Чи існує користь від Закону України «Про очищення влади»? Адже під дію документу потрапило багато достойних і кваліфікованих фахівців. Серед них і перший заступник генерального прокурора та лідер партії «Патріот» Микола Голомша. Що робити із люстраційним законом? Прийняти новий, чи внести істотні правки? Про це Микола Голомша розповів iua.tv у своєму коментарі.

— Чи Варто було ухвалювати люстраційний закон?

— Закон України «Про очищення влади» не мав би прийматися взагалі. За Конституцією ми живемо у правовій державі, де існують всі необхідні інструменти впливу та можливості для покарання посібників режиму Януковича. То хто нам лікар, що ми ними не користаємося? Таким чином, ми робимо собі репутацію балаболів, з якими не потрібно мати справу. На мою думку, люстраційний закон може бути на часі лише в країні, яка знаходиться на шляху переходу до демократії. Але за Конституцією Україна давно вже демократична держава.

— А як же ж із прислужниками Януковича?

— На превеликий жаль, із самого початку, команда людей, яка стоїть за прийняттям люстраційного законодавства мала зовсім інші бажання, ніж покарати режим Януковича. Вона займалася своїми справами і будувала брудні схеми. Коли ж ці люди зрозуміли, що суспільство з них може спитати, вони продемонстрували йому цяцьку у вигляді Закону «Про очищення влади».

Тим не менш, справжнього очищення влади не відбулося. Багатьох осіб, які працювали в адміністрації президента Януковича на чільних посадах цей закон не стосується. Зрештою, як і багатьох людей, що опинилися під куполом ВР і дотепер займаються державними справами.

Тепер поговоримо про сам Закон «Про очищення влади». Мушу визнати, він прописаний відносно непогано. Документ передбачає увесь інструментарій впливу, даючи можливість звільнити людей, які своїми діями допомагали узурпувати владу. Але, якщо рухатися у такий спосіб, потрібно довести кримінальне провадження про злочинну організацію Януковича до логічного завершення. Щоб ми розуміли і мали уявлення про його диктаторський режим. На жаль, на сьогоднішній день справа про розстріли на Майдані не завершена.

Так званий закон про люстрацію у своїй першій статті передбачає заборону окремим особам, які працювали за часів Януковича, займати високі державні посади. На перший погляд, ніби все правильно. Бо йдеться про людей, які своїми діями, або бездіяльністю здійснювали заходи, або сприяли узурпації влади. Але з іншого боку, у Законі йдеться, що процес люстрації має ґрунтуватися на принципах верховенства права, законності, відкритості, прозорості та публічності, презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та гарантування права на захист. Якщо б це б дійсно працювало, я б назвав такий Закон дуже правильним і влучним ходом. Документ також дає можливість людині, яка вважає, що не підпадає під його дію, підготувати обґрунтування своєї позиції.

Я до речі, я так і зробив. Цей закон має іще додаток з переліченими посадами, які передбачають люстрацію. Але на жаль, застосування цього додатку без виконання статті першої самого закону іде врозріз з принципами права і Конституції України.

Так відбулося бо у нас розвелося багато неграмотних людей із дипломами юриста та відсутністю жодних знань у галузі права. Ці особи трактують закон на свою користь, перетворюючи його на дишло, при тому справно користуються «політичною доцільністю» і особистою заінтересованістю.

Після старту люстрації звільняли не слуг режиму Януковича, а невигідних новому керівництву осіб. Представники постмайданної влади надавали перевагу в роботі не фахівцям, а особам, яким довіряють. Вони не соромилися про це казати напряму. У результаті, владу отримали не професіонали, які вміють виконувати свої обов’язки на рівні бездоганності.

Люстраційне законодавство як інструмент розправи кожен використовує на свій лад. На жаль, міністерство юстиції не стало відомством справедливості. Воно як те дишло повертає туди, куди вважає за потрібне. Венеціанська комісія заявила, що Закон України «Про очищення влади» не відповідає принципам права, а чиновники перекрутили інформацію і сказали, що вона навпаки підтримала документ.

Саме тому, на сьогоднішній день ми маємо неправильну уяву про люстраційний документ. Відповідно, це спотворило в громадськості бачення справедливості і об’єктивності.

Команда невігласів, які взялися за люстраційні процеси, наробила багато галасу і часто збирала людей за гроші, виводячи їх під адміністрації і суди. Це все породило в людей сумніви щодо порядності люстраторів. Громадська ініціатива Люстраційний комітет, демонструє скільки в цих грантоїдів повиростало машин і хат. Закон «Про очищення влади» не відповідає вимогам Конституції і міжнародного права, а також суперечить принципам права взагалі. Якщо порушуються принципи, або їх немає, то і права як такого в країні не існує.

 Як із цим Законом жити далі? Приймати новий?

— У першу чергу, я б хотів запропонувати Верховному суду, щоб він не звертав вагу ні на які адміністрації, або владу. Судді мають залежати тільки від законів і Конституції. Верховний суд повинен обрати взірцеву справу і на ній показати судову практику розгляду «люстраційних справ».

Конституційний суд також не повинен демонструвати суспільству, що чогось не добачає. Він не має прогинатися від складностей і бути заручником фейкових сценаріїв, де політичні сили і активісти мають вигоду. Теперішні люстратори не мають жодного відношення до судової системи і правоохоронної діяльності. Особи, які нічого не розуміють, нав’язують свою думку суспільству. В очікуванні на гранти та преференції, вони диктують свої умови. У результаті, їх починають побоюватися правоохоронці. Грантоїди використовують останніх для вирішення власних проблем, і так виникає корупція. Тому, Конституційний суд мав би визнати люстраційний закон антиконституційним. Не зважаючи на утиски і погрози.

Хотілося б також звернутися до місцевих і адміністративних судів. Вони потерпали від тиску адміністрацій. Не один раз звучала інформація, що пан Філатов як заступник голови адміністрації президента стояв над кожним суддею із Дамокловим мечем, аби ніхто з них не прийняв неугодне рішення. Але це неправильно. Такі дії у правовій державі існувати не можуть. Тому, існуюче люстраційне законодавство має бути скасоване. Його повинен замінити адекватний документ, який ніхто не зможе трактувати на свій розсуд. Потрібні правки, які передбачають дотримання принципів права. Тоді не буде ніяких зауважень і скарг.

Я вважаю, що Україна є правовою державою, з правоохоронними органами та іншими інструментами впливу, достатніми для покарання злочинців. Ми можемо навести порядок і без люстраційного законодавства.

Я переконаний, що 2.500 справ, які ми внесли до реєстру досудових розслідувань у 2014 році, були відповіддю на всі питання до злочинного режиму Януковича. Потрібно було тільки дочекатися на завершення розслідувань і судових вироків, але цього не сталося. На жаль, генеральних прокурорів змінювали дуже часто. Пан Ярема, замість того, щоб втримати відповідну активність і в розумні строки розслідувати справи, займався кадровими чистками. Хоча після Революції Гідності до генпрокуратури зайшла постмайданна команда професіоналів, які чудово розбиралися у правозастосовчій практиці, мали досвід розслідування злочинів у процесуальному керівництві та нагляді за розслідуванням справ. Ярема замінив цих людей на непрофесіоналів з поганою репутацією. У результаті, сталося те, що сталося. Справи про розслідування вбивств на Майдані і економічних злочинів про розкрадання мільярдів досі затягуються. Це відбувається через кадрову чехарду, яку влаштувала попередня влада.

Ірина Сатарова

Джерело: https://i-ua.tv/society/24329-mykola-holomsha-v-ukraini-mozhna-navesty-poriadok-i-bez-liustratsiinoho-zakonodavstva