Добровольці. Люди, що знають відповідь на питання «Бути чи не бути?»

5 місяців ago Інформ центр 0

Колись, з плином часу, історія і люди по-справжньому оцінять український феномен добровольчого руху. Ми втретє офіційно відзначаємо День українського добровольця, віддаючи данину шани і захоплення героїчною самопожертвою тих, хто за покликанням серця узяв до рук зброю і спрямував її проти агресора.
Але красиві слова і пафосні промови, нажаль, не несуть двох головних сенсів.
По-перше, ми досі не зрозуміли, наскільки виключною і вирішальною була роль добровольців у 2014 році.
По-друге – держава досі винна цим людям. І найгірше – вона не демонструє наміру віддати їм належне.
У глобальному розумінні виникнення добровольчих рухів у моменти, коли питання «бути чи не бути» стає рубом, не є в історії чимось новим. Зокрема, і в Україні маємо безліч прикладів такої героїки. Яка завжди супроводжувала періоди спроб України вибороти свою державність. 118 київських студентів і гімназистів у складі загонів УНР, що стримували наступ більшовиків у бою під Крутами – були яскравим прикладом такої героїки. Або Українська Повстанська Армія, що відчайдушно боролася на два фронти – водночас проти нацистів і комуністів, – також складалась із людей, які узяли зброю із власних переконань і з розумінням того, що від них залежать доля і воля Батьківщини.
У будь-які часи добровольчий рух є проявом справжнього патріотизму і відчайдушної мужності, поза залежністю від того, чи була досягнута його кінцева мета.
І саме у сенсі кінцевого результату, те, що відбулося у 2014-му році, не має у нашій історії аналогів.
Адже тоді саме добровольцям вдалось, без перебільшення, змінити історію. Порушити той її алгоритм, який запланували в Кремлі. Москва через своїх агентів у владі майже повністю обезкровила українську армію, тож Путін був абсолютно упевнений у легкій прогулянці Україною своїх найманців-сепратистів та регулярних російських військ. Ще не прокинулась Європа, ще не було допомоги зброєю і санкціями, Україна була сам на сам із ворогом. Чи могли кремлівські стратеги передбачити, що тисячі людей прямо з Майдану, без військової підготовки, погано екіпіровані і озброєні, стануть на шляху їхньої зухвалої бандитської армії? Чи могли уявити, що 30 добровольчих батальйонів виникнуть начебто ні звідкіля із рішучою готовністю до самопожертви? Із відданістю і мужністю, на яку просто неспроможні «гібридні» вояки?
Добровольчий рух – це те, чого не передбачив і не прорахував Путін. І у тому, що нині Україна живе і бореться – виключна заслуга добровольців.
Така історична місія заслуговує на відповідну оцінку. Але чи дала її держава? Повторюю – красиві пафосні промови під час урочистих заходів не є визнанням. Декларативна «турбота» не є щирою подякою.
Ми досі не знаємо, скільки насправді добровольців воювали, скільки загинули, скільки пропали.
Як на мене, офіційна цифра, озвучена минулого року – 232 добровольця загинули, ще 799 зазнали поранень – є неправдиво мізерною.
Незважаючи на зміни, ухвалені до закону про статус ветеранів війни, які забезпечують статус учасника бойових дій для добровольчих батальйонів, відомі сотні випадків, коли бійці залишаються без такого статусу.
Обсяги такого ганебного стану в межах країни невідомі. Яскравим є приклад Вінничини. Де на момент урочистостей з нагоди першого святкування Дня добровольця, у 2017 році, із 13 тисяч 669 АТОвців, які були в базі департаменту соціальної політики Вінницької ОДА, статут учасника бойових дій і відповідно соціальні виплати у судовому порядку зуміли «вибити» лише 7 осіб!
Люди, які виконали невірогідно складну і виключно важливу історичну місію, мають шану від суспільства, але їхній подвиг не оцінений державою. І ця несправедливість не дає спокою.
Адже добровольців веде покликання душі і серця, любов до Батьківщини і свободи. Ці чесноти включаються і проявляються у людини без думок про те, чи оцінить хтось належним чином її самопожертву.
Це те, що зветься патріотизмом.
Це те, що має бути визнано і оцінено.
І так буде.
Герої-добровольці – це одинаки, які віддають життя заради мільйонів. Для яких відповідь на класичне запитання «Бути чи не бути?» є однозначною.
Бути!

Сьогодні Патріоти на чолі з Миколою Голомшею та кандидатом у Президенти Андрієм Новаком прийняли участь у відкритті памятника Героям Небесної Сотні “Мужність, Честь і Гідність” у м.Вишгороді. Також вшанували пам`ять Героям у спортивно-патріотичному комплексі “Доброволець”.