Українська мова – національне надбання. Хто проти?

2 тижні ago Інформ центр 0

Просвіта закликає громадськість на акцію під Верховною Радою на підтримку прийняття мовного закону  – Мовчан 

Всеукраїнське товариство “Просвіта” закликає громадськість прийти у четвер до Верховної Ради, щоб підтримати прийняття мовного закону.

На цьому наголосив голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, народний депутат України I-VI скликань Павло Мовчан під час круглого столу в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“У четвер заплановано розгляд у Верховній Раді мовного закону. Ми закликаємо всіх обов’язково прийти до Верховної Ради. У четвер ми побачимо, чи буде прийнятий в першому читанні один із законопроектів. Ми будемо домагатися одного-єдиного закону, щоб він був напрацьований з урахуванням того, що ми озвучували протягом майже 30-ти років, починаючи від заснування РУХу, Товариства української мови, відродження “Просвіти”. Для нас попереду – море роботи”, – зазначив Павло Мовчан.

Він додав, що до Верховної Ради внесено 5 мовних законопроектів, “включно із законом від Мураєва”. А також наголосив, що “тільки мова є консолідуючим чинником”.

Член правління товариства “Просвіта”, академік НАПН України Георгій Філіпчук висловив переконання, що першою позицією в законі має бути та, що захист української державної мови є обов’язком всіх  громадян України.

“Ми  – єдина країна не лише в Європі, а на євразійському просторі, яка сьогодні живе без закону про державну українську мову”, – підкреслив він.

За його словами, “надзвичайно чутливо люди сприймають те, що сьогодні відбувається в Україні з найбільш важливим чинником національної безпеки – зміцнення української державності українською мовою”.

“Той, хто професійно займається проблемами державної, освітньої, наукової, інформаційної, суспільно-громадської роботи, розуміє, що без закону ми ніхто. І тому зараз ми вкотре ставимо це питання. Чотири роки після Майдану Україна жила із законом Колєсніченка-Ківалова, один із них –  злочинець, якого немає в Україні, другий – академік, який інакше не може сприйматися як агент впливу, агент Кремля. Чотири роки велася ця руїна і дійшла до того, що лише 21% студентів українських вишів сьогодні отримують освіту  мовою державною, а майже на 80% мовою окупанта здійснюється навчально-виховний науковий процес”, – сказав Філіпчук.

Співголова Громадського форуму “Українська альтернатива” Микола Голомша звернув увагу на закон України про державну службу, який передбачає, що всі посадовці України повинні знати українську мову.

“Якщо перші посадові особи держави, держслужбовці розмовляють українською, то ця мова стає популярною. На жаль, сьогодні у всіх посадовців, починаючи з МВС і в Кабінеті міністрів взагалі, чуєш виключно російську мову в побуті. Посадовці на всіх ток-шоу говорять виключно російською. Ми ж вважаємо, що кожна людина, незалежно від походження, повинна бути патріотом своєї держави. Якщо ти працюєш у державній установі, то повинен знати мову і говорити виключно українською”, – зазначив Голомша.

Він навів приклад Литви, де прем’єр, у позаробочий час спілкуючись із студентством, заговорив російською і був оштрафований  комітетом контролю за мовою.

“Тож у нас уже давно назріло питання щодо створення відповідального органу з контролю за виконанням закону України про мови. Настав той час, коли ми повинні об’єднатися задля прийняття закону України про мову, який би поставив крапку у всіх питаннях”, – підкреслив громадський діяч.

Своєю чергою голова ГО “Україна-НАТО” Іван Заєць зазначив, що в Україні ведеться “хаотична політика” так званих малих кроків, коли український світ розбудовується окремими рішеннями і проектами, які не дають ефекту.

“Нам треба нова мовна політика – системна. І нову політику треба почати з ухвалення закону про українську мову. Але далі роботи не менше – треба приводити у відповідність й інші закони, для чого треба створити інституційну державну інфраструктуру. Повинен бути центральний орган виконавчої влади, який би опікувався мовними проблемами, і не тільки координував діяльність міністерств і відомств у цій сфері, а й займався аналітикою, ставив питання про відповідальність за порушення мовного законодавства”, – наголосив Заєць.

А відомий музикант і громадський діяч Кирило Стеценко оприлюднив 5 важивих, на його погляд, мовних скрижалей.

“Це – гарантувати неповернення загрози втрати української мови та мов бездержавних автохтонів; забезпечити панівну позицію для функціонування української мови у всіх суспільних сферах; сприяти піднесенню мовного стандарту в публічній сфері; активізувати саморозкриття потенціалу української мови, включаючи діалекти, адаптацію іноземних слів і очищення від бруду; надати українській мові статус мови міжетнічної комунікації”, – зазначив він.