Стратегія реагування: події в Армянську і позиція України

2 місяці ago Інформ центр 0

З моменту, коли був зафіксований викид отруйних речовин з кислотонакопичувача заводу Титан поблизу Армянська, пройшло три тижні. За цей час так і не з’явилось достовірної інформації і оцінки того, що відбувається в окупованому Криму. Ці події через брак офіційної інформації, можна кваліфікувати по-різному: від локальної екологічно катастрофи до хімічного тероризму. В будь-якому разі масштаб достатньо переконливий, адже хімічні речовини з заводу «Титан», за повідомленнями ЗМІ, вже з’явились на континентальній частині України.

На жаль, доводиться констатувати недостатність рівня реакції держави на події, які мають стратегічне значення.

За будь-якої нагоди ми повинні фіксувати шкоду, яку окупант несе на захопленій території. Підкреслюючи таким чином, що Крим – українська земля і ми уважно стежимо за усім, що творить Росія на цій території..

Але нині, коли окупанти кажуть, що причиною є випарювання хімічних речовин через спеку та нестачу води (яку не дає Україна) – держава мовчить.

Коли з’являється версія про начебто військові навчання і попадання снаряду в кислотонакопичувач – українська влада знов на це не реагує. Рівня навіть губернаторів, чиновників місцевого масштабу, які звично намагаються усіх заспокоїти, тут явно недостатньо.

Бо масштаб проблеми вимагає рішучих спланованих дій. Необхідність яких продиктована наступними аргументами.

Перше. Крим є територією України, нехай тимчасово окупованою. Таким чином мова іде про нищення нашого життєвого середовища.

Друге. Ми живемо в епоху гібридного тероризму, в тому числі хімічного, на якому знається саме держава-агресор, яка захопила Крим. Тож неможна виключати фактор свідомої диверсії.

Третє. Мова іде про життя і здоров’я громадян України як на окупованій території, так і підконтрольній Україні).

Ці три фактори вимагають здійснення термінових заходів з боку держави.

Це аналіз і достовірне лабораторне виділення самої хімічної речовини, прогнозування її дії на організм людей та місцеву екосистему як у найближчий, так і у віддаленій перспективі.

Це інформування західних партерів України та ініціювання розгляду проблеми у відповідних міжнародних організаціях, адже мова іде про акт нищення агресором захопленої території і її мешканців.

Але навіть після трьох тижнів після викиду, ми не маємо інформації про те, чи проведені такі дослідження. Це можна пояснити – в Україні нівельований потенціал хімічних військ, які за своїм призначенням саме могли б локалізувати загрозу, виявити рівень небезпеки хімічної отрути, налагодити контроль території та її знезараження. З окремого роду військ в складі ВСУ залишилось кілька підрозділів, звичайно, їхні можливості обмежені. На кого покласти ці функції, ніхто не подумав – відповідної фахової державної служби створено не було.

До речі, практичний досвід радіологічного, хіміко-токсикологічного і фізико-хімічного контролю мають відповідні служби в Чорнобильській зоні. Логічно було б залучити їх. Але, судячи з того, що досі невідомо, чим дихають люди і в Криму, і у близьких районах материкової України – навіть ці обмежені можливості досі не застосовано.

У той же час спеціальні служби в Україні вже мають давати відповідь на питання – а що там зараз, на заводі Титан? Кілька років підприємство знаходиться на анексованій території. За цей час окупанти могли зробити там будь-що, перепрофілювати під будь-які військові цілі. Небезпечні для населення і екології. Бо Крим їм не болить, вони загарбники.

Не зроблено і зовнішньополітичних кроків, які є цілком логічними у даному випадку. ООН і ОБСЄ ніяк не реагують на хімічний викид в Армянську через те, що Україна досі жодним чином не зафіксувала на міжнародному рівні факту можливої екологічної катастрофи на своїй території. Скажімо, не звернулась до жодної фахової міжнародної інституції з пропозицією перевірки, визначення винних, вірогідності акту хімічного тероризму тощо.

Дивно, але Україна не зафіксувала такого факту навіть всередині країни! Хоча маючи пряму загрозу нацбезпеці, влада мала б терміново скликати засідання РНБО з цього приводу! Що є аксіомою у таких випадках, адже робота державного безпекового механізму в сучасному світі базується на тріаді принципів – постійний аналіз, прогнозування і випередження.

І ми повинні впроваджувати саме такий системний підхід.

Обов’язок влади – чітко фіксувати причини і наслідки, аби у майбутньому поставити питання відповідальності держави-терориста за шкоду, заподіяну території нашого життя і нашим людям.

Микола Голомша

Джерело: resonance.ua