Заява Політичної Партії «ПАТРІОТ» щодо міжнародних гарантій безпеки України у зв’язку з приєднанням її до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

2 місяці ago Інформ центр 0

Заява

Політичної Партії «ПАТРІОТ»

щодо міжнародних гарантій безпеки України у зв’язку з приєднанням  її до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

 

Після жорстоких і кривавих викликів двадцятого століття перед людством постало питання збереження миру на планеті як гарантії існування світової цивілізації. Задля цього були створенні відповідні міжнародні інституції, передусім ООН, та розроблені механізми підтримання миру за допомогою дипломатичних, економічних, військових зусиль і можливостей світової громади тощо. Одним з таких механізмів став багатосторонній міжнародний акт, розроблений 50 років тому Комітетом з роззброєння ООН, – Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який був схвалений Генеральною Асамблеєю ООН  12 червня 1968 року і відкритий для підписання в Москві, Вашингтоні та Лондоні 1 липня 1968 року. Про актуальність цього документу свідчить той факт, що у 1995 році понад 170 країн світу, що є учасниками Договору, домовились продовжити його дію на невизначений термін і без жодних додаткових умов. Незважаючи на зазначене та підвищення ядерної загрози на планеті, ця знаменна дата залишилась поза увагою світової спільноти.

У минулому столітті наша держава зробила потужний внесок у справу загальносвітового миру, приєднавшись 16 листопада 1994 року до даного договору і добровільно відмовившись від ядерної зброї. Україна свідомо зробила свій вибір на користь знищення успадкованого нею третього у світі за потужністю ракетно-ядерного потенціалу, але в свою чергу очікувала надання їй міжнародних гарантій безпеки як альтернативи відмови від створення власних сил ядерного стримування.

Натомість вона отримала підтвердження зобов’язань провідних держав світу, постійних членів Ради Безпеки ООН Російської Федерації, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки «утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності  України», і що ніяка  їхня  зброя ніколи не буде використовуватися проти України.

Ці запевнення зазначені держави представили у вигляді Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який був підписаний ними у Будапешті 5 грудня 1994 року (пізніше до них доєдналися Китай та Франція). Молода незалежна держава Україна сприйняла цей Меморандум як документ-гарантію, але, з часом стало зрозуміло, що підписання Будапештського меморандуму не призвело до створення ефективного міжнародного механізму гарантій і безпеки для України.

Переговірні партнери України, які мали стати гарантами її безпеки, не надали Будапештському меморандуму форму юридично обов’язкового міжнародно-правового акту й не передбачили створення ефективного механізму застосування примусових заходів щодо порушників  суверенітету й територіальної цілісності України, в тому числі, і коли серед порушників буде держава-гарант. Натомість Меморандум складено з положень, у яких йдеться не про гарантії, а лише про підтвердження його підписантами діяти відповідно до вже наявних норм Статуту ООН.

Вади Будапештського меморандуму остаточно, практично й маштабно проявились у 2014 році, коли Російська Федерація розпочала агресію проти України, незаконно окупувала Крим та частину Донецької і Луганської областей.

Безпекові негаразди України, пов’язані з порушенням Росією Будапештського меморандуму, недостатня ефективність вжитих міжнародних заходів щодо зупинення держави-агресора призвели до того, що Україна – держава, яка подала яскравий приклад ядерного роззброєння і на підставі цього мала б оперативно отримати від міжнародного співтовариства дієвий захист, вже п’ятий рік поспіль потерпає від агресії постійного члена Ради Безпеки ООН, втрачаючи тисячі своїх захисників.

Саме зараз, на вістрі чергового ядерного загострення у світі, зокрема щодо ядерних програм Ірану та Північної Кореї, це створює негативний прецедент щодо довіри до спроможності міжнародних безпекових інститутів, а тому вимагає критичного перегляду стратегії та створення ефективного міжнародного механізму гарантій і безпеки України.

 

         Політична Партія «ПАТРІОТ» ЗАЯВЛЯЄ:

  1. Російська Федерація, вчинивши акт агресії проти України, порушила норми міжнародного права, які закріплені в Статуті ООН та міжнародному Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї.
  2. Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї виявився нездатним гарантувати територіальну цілісність та безпеку України.
  3. Міжнародне співтовариство має повернутися до розгляду Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, трансформувати його в юридично обов’язковий договір із чітким механізмом реалізації його положень, який розглядати у якості платформи для творення нової колективної безпеки у світі.
  4. Україна у протистоянні російській агресії набула безпрецедентного досвіду, якого немає у жодної країни світу, і може запропонувати адекватний викликам, ризикам і загрозам нинішнього часу порядок денний для міжнародної конференції з творення архітектури колективної безпеки.

 

За цих умов Політична Партія ПАТРІОТ закликає керівництво української держави:

  1. Звернутися до кожної країни – підписанта Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї щодо офіційного роз’яснення їхніх позицій стосовно Меморандуму з метою визначення чіткої позиції кожної країни-підписанта стосовно зобов’язань щодо України і щодо бачення перспектив припинення розширення виробництва і недопущення застосування ядерної зброї у світі.
  2. Виступити з пропозицією щодо скликання міжнародної конференції під егідою ООН для вирішення питання щодо створення ефективного міжнародного механізму гарантій і безпеки України у зв’язку з приєднанням її до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та проблеми створення нової архітектури міжнародної колективної безпеки.
  3. Підготувати проект договору про забезпечення міжнародних гарантій безпеки і суверенітету України, який замінить вказаний Меморандум.
  4. Запропонувати розглянути на цій конференції зазначений проект Договору про забезпечення міжнародних гарантій безпеки і суверенітету України та прийняти його. Закріплені у цьому договорі положення внести на затвердження Ради Безпеки ООН.