Підбірка актуальних новин за 8 липня

2 тижні ago Інформ центр 0

Левка Лук’яненка поховають на Байковому цвинтарі у вівторок

Українського дисидента та політика Левка Лук’яненка поховають на Байковому цвинтарі у вівторок у Києві, а прощання з ним відбудеться у понеділок у селі Хотів на Київщині.

Про це повідомив у Facebook письменник та колишній народний депутат Володимир Яворівський.

“Нарешті дружина Левка Надійка прийняла остаточне рішення: у понеділок з Левком можна попрощатися в його будинку в с.Хотів. У вівторок з 10 по 12-у в Клубі КМ (Інститутська). Відспівування у Володимирському з 12:30 по 13:30. Поховання на Байковому”, – зазначив він.

Яворівський уточнив, що прощання в Хотові розпочнеться о 14:00.

Як повідомляв Укрінформ, дисидент, політв’язень, колишній народний депутат України Левко Лук’яненко помер 7 липня.

Лук’яненко був співзасновником Української гельсінської групи, народним депутатом чотирьох скликань Верховної Ради. Ушанований званням Герой України.

Лук’яненко народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. Через підпільну антирадянську діяльність у травні 1961 року Львівський обласний суд засудив його до розстрілу, проте через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15-ма роками позбавлення волі. Покарання відбував у Мордовії.

У Харківському госпіталі помер поранений під Попасною боєць

У Харківському військовому госпіталі у неділю, 08 липня, від поранень отриманих в районні населеного пункту Попасна Донецької області помер боєць 14 ОМБР Борсук Іван Іванович.

Про це повідомляє Дубровицький районний військовий комісаріат Рівненської області.

“Під час обстрілу позицій 29 червня в районні населеного пункту Попасна Донецької області з боку НЗФ із застосуванням РПГ та стрілецької зброї отримав вогневе кульове поранення голови, внаслідок чого 8 липня від отриманих поранень помер в Харківському військовому госпіталі”, – сказано у повідомленні.

Також повідомляється, що Іван Борсук народився 09 липня 1986 року в с. Лютинськ Дубровицького району Рівненської області. Закінчив Західноукраїнський коледж.

Відслужив строкову службу і під час мобілізації в особливий період був призваний до лав ЗСУ в ІІІ хвилі. Військову службу проходив у в/ч В4673 (128 окрема гірсько-штурмова бригада). При виконанні бойових завдань проявив мужність та героїзм під час операцій в Дебальцеве, за що Указом Президента України від 26.02.2015 року був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ст., нагороджений також медаллю «Захисник Вітчизни», пам’ятною медаллю «128 ОГПБ військова розвідка», нагрудним знаком «Ветеран війни-УБД».

У травні 2018 року підписав контракт для проходження військової служби в 14 ОМБР.

У загиблого залишилися батько, мати, сестра, дружина і дев’ятирічна донька.

Районному військовому комісаріаті також повідомляють, що зустріч та прощання з бійцем планується на вівторок, 10 липня.

 

Війна на Донбасі несе загрозу екологічної катастрофи, включаючи ядерну

Конфлікт на Донбасі несе загрозу серйозної екологічної катастрофи, включаючи ядерний аспект, і на цьому має бути сфокусована увага міжнародної громадськості.

Про це кореспондентові Укрінформу у ФРН заявив міністр екології і природних ресурсів України Остап Семерак після презентації на полях 27-ї сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ результатів дослідження «Дія збройного конфлікту (на сході України) на довкілля».

«Світ має знати про загрози, з якими стикається Україна, які також є загрозами для всього світу, як мінімум для європейського регіону», – зазначив міністр.

Він назвав «актом міжнародного екологічного тероризму, який світ має розслідувати належним чином» те, що бойовики припинили відкачувати воду з багатьох шахт. Серед них і шахта «Юний комунар», яка використовувалася в 1970-х для проведення підземного ядерного вибуху і де «закапсулювалися» його продукти.

«Країни, які розуміють загрозу атома, мають включити дуже дієву свою участь у вирішення екологічних проблем Донецької і Луганської областей», – наголошує Семерак.

За його словами, в цілому на тимчасово не підконтрольних територіях на сьогодні 36 затоплених шахт. І питання про те, що робити з ними, із забрудненими водними об’єктами, землями, що постраждали від обстрілів, використання вибухових пристроїв і пожеж, як відновлювати біорозмаїття в регіоні після того, як збройний конфлікт буде врегульовано, доведеться вирішувати й Україні, й іншим країнам.

Глава Мінекології наголосив, що самостійно вирішити проблему Україна не зможе: ні з фінансового, ні з технічного, ні з експертного боку. І спеціалістів, які можуть належним чином спроектувати необхідні роботи, – «одиниці по всьому світу».

Втім, ще раз зазначив міністр, все потрібно буде робити тільки після реального завершення обстрілів.

Дослідження незалежною групою міжнародних експертів щодо впливу на довкілля військового конфлікту в Донецькій і Луганській областях було проведено в 2017 році за фінансової підтримки урядів Канади й Австрії. Є домовленість продовжувати цю роботу і далі. Крім того, здійснюється спільний проект українського уряду й ОБСЄ з відновлення разом з обладміністраціями зруйнованої системи моніторингу, зокрема, водних об’єктів.

За перші 3 роки ведення бойових дій у регіоні сталося більш як 500 промислових інцидентів, деякі з яких несуть потенційну загрозу населенню й екології. На Донбасі також є 4,5 тис. підприємств, які тією чи іншою мірою своєю діяльністю завдали або могли завдати шкоди довкіллю.

 

Порошенко і Гройсман привітали українців з Днем родини

Президент Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман привітали українців з Днем родини.

Зокрема, на своїй сторінці  у Facebook глава держави наголосив, що родина – це споконвічна опора, де кожна людина черпає любов, надію і духовні сили.

“Дякую своїм батькам, які виховали у мені любов до людей і до рідної землі, навчили працювати і досягати цілей. Вітаю українців з Днем родини!” – зазначив Президент, оприлюднивши фото себе в дитинстві з батьками.

Водночас у вітанні з нагоди Дня родини, опублікованому на сайті глави держави, наголошується, що родина – це той незламний фундамент, на якому стоїть наша держава. “Переконаний, згуртувавшись, ми здобудемо перемогу, тільки всі разом ми наблизимо розквіт нашої України”, – підкреслив Порошенко.

За його словами, немає на Землі міцнішого союзу, ніж щаслива та дружна родина, яка є як початком нового життя, так і продовження прекрасного роду, шануванням святості традицій.

Глава держави наголошує, що сім’я – це найдорожче для кожної людини, адже саме там дитина робить свої перші кроки, звідси виходить у широкий світ.

“Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще: мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій, сімейних цінностей. Хоч би куди доля нас закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертатимемося до родинного вогника – батьківської хати, маминої світлиці”, – додав Президент.

Він побажав кожній родині мирного неба, міцного здоров’я, щасливої долі та непохитної твердості сімейних стосунків.

У свою чергу, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відзначив, що сім’я завжди була нього джерелом сили, натхнення і спокою.

“Ви ж знаєте, що я працюю прем’єр-міністром. Ця робота забирає в мене багато часу та сил. Але я не жаліюсь. Навпаки, готовий працювати цілодобово для того, аби зробити життя українців легшим та комфортнішим. Та іноді відчуваю смуток, що не можу бачити свою родину так часто, як мені хотілося б”, – зауважив Гройсман.

Глава уряду закликав цінувати своїх рідних, оскільки вони – найважливіше, що в нас є.

Як повідомляв Укрінформ, 8 липня в Україні відзначається День родини. Свято встановлено згідно з указом Президента від 30 грудня 2011 року і відзначається в день пам’яті святих князя Петра і княгині Февронії Муромських, яких Православна Церква вважає покровителями шлюбу

 

Порошенко сьогодні їде до Польщі

Президент України Петро Порошенко у неділю, 8 липня, здійснить робочий візит до Республіки Польща на запрошення української громади цієї країни.

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

“Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських “селянських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової у 1944 році”, – йдеться у повідомленні.

Президент України візьме участь у богослужінні за загиблими українцями, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Порошенко відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

 

Порошенко у Польщі відкрив Меморіал пам’яті загиблим у 1944-му українцям

Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Польщі взяв участь у відкритті в селі Сагринь Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової 1944 року.

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Офіційну церемонію відкриття транслювали українські інформаційні телеканали.

“Наш перший людський і християнський обов’язок – пам’ятати про невинних жертв і зробити все можливе, щоб наші народи ніколи не знали більше розбрату і протистоянь”, – зазначив Президент, говорячи про важливість відкриття Меморіалу.

Він нагадав, що понад 70 років тому українці Сагрині і навколишніх сіл стали жертвою брутальної збройної акції, яку вчинили проти мирних мешканців окремі підрозділи польського підпілля.

“І сьогодні ми тут для того, щоб нашою спільною молитвою вшанувати пам’ять сотень дітей, жінок, чоловіків, людей старшого віку, які загинули тільки за те, що вони називали себе українцями, за те, що вони ходили до іншої церкви. І разом з ними ми пам’ятаємо всіх, хто був невинно вбитий”, – наголосив Порошенко.

Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Глава держави також поклав квіти до Меморіалу. Воїни роти Почесної варти встановили кошик квітів зі стрічкою національних кольорів України та надписом «Від Українського народу».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня перебуває з робочим візитом у Республіці Польща на запрошення української громади цієї країни. Президент відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Водночас президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні, на Волині, де бере участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Порошенко розраховує, що скоро поновиться ексгумація тіл поляків, похованих в Україні

Президент Петро Порошенко запевнив, що відданий досягнутим торік домовленостям із Президентом Польщі Анджеєм Дудою щодо розблокування проведення польською стороною ексгумаційних робіт в Україні, і висловив сподівання, що експерти найближчим часом розпочнуть відповідну роботу.

Про це він заявив у польському селі Сагринь на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, повідомляє прес-служба глави держави. Офіційну церемонію відкриття також транслювали українські інформаційні телеканали.

“Я підтверджую відданість політичним домовленостям, досягнутим під час зустрічі з Президентом Дудою у Харкові в грудні минулого року щодо розблокування проведення польською стороною пошукових і ексгумаційних робіт на території України. Ми сподіваємося, що ближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу”, – сказав Порошенко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня перебував з робочим візитом у польському селі Сагринь на запрошення української громади, після чого поїхав у Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Водночас Президент Польщі Анджей Дуда перебував в Україні, на Волині, де взяв участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року.

 

Порошенко: Від суперечки Польщі та України виграє один — третій

Президент Петро Порошенко переконаний, що Росія, зрозумівши неефективність прямого наступу, намагається посварити Україну з Польщею шляхом маніпулювання питаннями спільної історії.

Про це він заявив на церемонії вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років у Волинській області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні, зрозумівши, що прямий наступ є неефективний, іншими методами війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема, вбити клин між польським і українськими народами. І лише міцне стратегічне партнерство між Україною і Польщею стане найкращою потужною відповіддю агресивній політиці Кремля”, – сказав глава держави.

Порошенко наголосив, що Україна і Польща мають бути “гранично обережними і уважними” щодо оцінок і висновків про події минулого, аби не сталося так, що через декілька десятиліть уже наші нащадки змушені будуть аналізувати помилки минулого і знову шукатимуть шляхи до порозуміння.

Він підкреслив, що діалог стосовно історії між країнами має бути виваженим, а рішення – заздалегідь і добре продуманими.

“А трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943-1944 років, мають бути великою пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє в залежність від минулого, адже, як і в усі часи, від нашої суперечки виграє один – третій, не українець і не поляк, а той, хто чинить агресію проти нашої держави зі сходу зараз, хто захоплює українські землі, хто здійснив незаконну анексію Криму, хто зараз усередині країни намагається вести гібридну боротьбу”, – зазначив глава держави.

Президент додав, що наразі Україна і Польща мають вести спільне наукове дослідження історичного минулого, щоб не передавати у спадок ані молодим українцям, ані молодим полякам міфів про трагічні періоди спільної історії і не дозволити конфліктам минулого впливати на майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня перебував з робочим візитом у Республіці Польща в селі Сагринь на запрошення української громади. Після цього Президент поїхав у Волинську область з метою участі у заходах на вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Водночас Президент Польщі Анджей Дуда перебував в Україні, на Волині, де взяв участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Порошенко у Польщі: Мірятися пролитою кров’ю народів — ганебно

Український і польський народ мають розуміти, що протистояння у питаннях історії послаблює обидві держави перед загрозою агресії з боку Росії.

На цьому наголосив Президент Петро Порошенко, виступаючи у селі Сагринь (Польща) на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами точно послаблює нас. Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі сходу, коли гібридна війна, розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу”, – заявив глава держави.

Він підкреслив, що Україна рішуче засуджує “брутальність і насилля як сьогодення, так і минулого”, та закликав нинішнє й прийдешнє покоління як українців, так і поляків не допустити повторення трагедії.

У цьому зв’язку Президент наголосив, що будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам’яті задля підвищення своїх рейтингів є неприйнятними.

“Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди — це є ганебно, це є неприйнятно і це шлях у нікуди. На мою думку, це зрада пам’яті про невинних жертв нашої спільної трагедії”, – заявив Порошенко.

Водночас він висловив сподівання, що український і польський народи не піддаватимуться на “провокації, спрямовані на перегляд багаторічних спільних здобутків у відносинах між двома народами у питаннях порозуміння і примирення”.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня перебуває з робочим візитом у Республіці Польща на запрошення української громади цієї країни. Президент відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Водночас президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні, на Волині, де бере участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Україна виступає проти політизації українсько-польської історії – Порошенко

Україна виступає проти політизації трагічних сторінок українсько-польської історії та розраховує на внесення змін до закону про польський Інститут національної пам’яті у частині, що стосується українців.

Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у польському селі Сагринь на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Ми підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про Інститут національної пам’яті й розраховуємо, що буде також переглянуто положення, яке стосується оцінки українців. Ми – за фаховий діалог на рівні істориків і проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого”, – підкреслив глава Української держави.

Він наголосив, що “страшні сторінки” спільного українсько-польського минулого не мають бути визначальними для сьогодення і для спільного європейського майбутнього обох держав.

Порошенко також закликав українців і поляків “перед пам’яттю невинних жертв Сагрині” до взаємного християнського прощення, але не до помсти.

“І в Україні, і в Польщі пам’ять про кожне трагічно обірване життя має остудити гарячі голови тих, хто тяжіє до розвішування ярликів, тих, хто розпалює ненависть, тих, хто закликає до помсти”, – зазначив глава Української держави.

Водночас він нагадав, що український і польський народи поєднують спільність культур, традицій, близькість мов, а також досвід спільної боротьби за власну свободу проти іноземних поневолювачів, проти імперських і тоталітарних режимів.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Петро Порошенко у неділю, 8 липня, перебуває з робочим візитом у Республіці Польща на запрошення української громади. Президент відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Водночас президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні, на Волині, де бере участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

У Варшаві вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії

У Варшаві в неділю вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії 1943-1944 років.

Участь у меморіальних заходах біля Могили невідомого солдата взяли політики, урядовці, представники різноманітних організацій, зокрема й праворадикальних, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми маємо голосно говорити про цей досвід жахіття, а пам’ять про нього передавати наступним поколінням. Однак, пам’ять про це має спиратися на правду. Волинський злочин не можна применшувати, не можна його виправдовувати”, – наголосив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький у листі до учасників заходу, який зачитав голова його канцелярії Міхал Дворчик.

У посланні зазначається, що Польща продовжуватиме зусилля щодо гідного вшанування жертв Волинської трагедії, і цьому сприятиме національний “день пам’яті жертв геноциду”, встановлений у 2016 році.

Під час меморіальних заходів відбулась урочиста зміна варти біля Могили невідомого солдата. До вічного вогню покладено вінки, після чого почесна варта здійснила три символічні залпи у пам’ять про жертви Волинської трагедії.

На урочистостях були присутні кілька сотень людей, зокрема й активісти праворадикальних організацій “Національний рух”, “Табір Великої Польщі”, що мають відверто антиукраїнські погляди. Частина учасників тримала плакати з відповідними написами, наприклад “Український геноцид проти поляків 1939-1945 років. Пам’ятаємо”, “Стоп Бандера”.

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті польських жертв “геноциду, вчиненого українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках”.

В неділю Президент України Петро Порошенко відвідав південь Польщі, де відкрив у селі Сагринь Меморіал пам’яті українців, які загинули в 1944 році від рук польських “селянських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової.

Водночас Президент Польщі Анджей Дуда відвідав Луцьк і село Олика на Волині, де вшанував пам’ять поляків, що загинули 75 років тому під час Волинської трагедії.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Дуда прибув до Луцька для вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії

Президент Польщі Анджей Дуда прибув у неділю вранці до Луцька.

Він бере участь заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії 1943 року, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Глава польської держави бере участь у жалобному богослужінні в кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку. Після богослужіння Дуда планує передати місцевому священику римо-католицької церкви Віталію Скомаровському пам’ятний хрест на вшанування загиблих поляків.

Після цього, як повідомляє канцелярія президента Польщі, Дуда відвідає одне із сіл на Волині та покладе вінок на цвинтарі – “на місці безіменного поховання у братській могилі вбитих поляків”.

Одночасно з цим Президент України Петро Порошенко прибуде в неділю з робочим візитом на південний схід Польщі, де у неіснуючому сьогодні українському селі Сагринь урочисто відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських “селянських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. У березні 1944 року тоді з польських рук загинуло 660 українців.

Президент України візьме участь у богослужінні за загиблими українцями, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Порошенко відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Як інформувало раніше агентство, за інформацією джерела в МЗС України українська сторона пропонувала здійснити вшанування полеглих українців та поляків разом. Проте польська сторона відмовилася.

У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті польських жертв геноциду, “вчиненого українськими націоналістами”, на Волині в 1943-1944 роках.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Відносини між Україною і Польщею мають спиратися на історичну правду – Дуда

Відносини між Україною і Польщею мають будуватися на правді, зокрема історичній.

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда під час промови на кладовищі в селі Олика Волинської області після покладання вінка у пшеничному полі на місці, де колись було польське село, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду – правду, яка вестиме нас … до дружби між нашими народами… Це дуже важливо, і я вірю, що саме такі відносини ми зможемо будувати в найближчі десятиліття”, – наголосив польський лідер.

За його словами, дружба між обома народами необхідна, адже сьогодні країни мають “спільні побоювання, спільні турботи, спільні думки про безпеку”.

Дуда також підкреслив, що Польща намагається підтримувати Україну у її прагненнях до членства в ЄС і відновлення її територіальної цілісності у кордонах, які визнає міжнародна спільнота, з огляду на окупацію Росією частини української території.

“Це я підкреслюю як на форумах Північноатлантичного альянсу, так і нещодавно на форумі Ради Безпеки ООН”, – констатував глава польської держави.

Він зазначив, що Варшава хоче підтримувати Київ у здійсненні реформ та економічних перетворень, прагне, щоб Україна була безпечною державою, яка дивиться на Захід, а не на Схід, “звідки для неї вже десятиліття і навіть століття приходить небезпека”.

Польський лідер звернув увагу на те, що сьогодні багато українців приїжджає до Польщі з туристичними поїздками чи працювати і країна завжди відкрито ставиться до них.

“Ми задоволені з цього приводу, оскільки вірю, що разом ми cприяємо процвітанню наших народів”,- зазначив Дуда.

Як інформувалося, Дуда в неділю також узяв участь у жалобному богослужінні в Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку і передав місцевому священику римо-католицької церкви Віталію Скомаровському пам’ятний хрест на вшанування загиблих поляків.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

Українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам’ятник воякам УПА. Відразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам’яті. Польська сторона наполягає на розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська – на необхідності відбудови зруйнованих місць пам’яті.

 

Дуда: Ми готові надати Україні дозволи на ідентифікацію поховань

Польща готова дозволити Україні провести роботи з ідентифікації поховань українців на своїй території, якщо і Київ погодиться на аналогічні кроки стосовно польських поховань у країні.

На цьому наголосив президент Польщі Анджей Дуда на польському цвинтарі в Олиці, де він узяв участь у заходах на вшанування загиблих 75 років тому під час Волинської трагедії, повідомляє ІА “Волинські новини”.

“Як президент Польщі прошу допомогти опізнати ці могили. Щоб тут нам дозволили провести відповідні роботи, щоб опізнати тіла загиблих. Ми теж готові піти назустріч і надати Україні дозволи на відповідні роботи на похованнях українців у Польщі”, – сказав він.

Польський лідер наголосив, що сьогоднішній його візит в Україну має мирну мету.

“Це страшна дата, коли гинули люди з обох сторін. Я тут не для того, щоб нагадувати, а щоб молитися. Не може бути мови про помсту, ідеться лише про біль. Ми маємо будувати дружні відносини, бо ми маємо багато спільного”, – заявив він.

Президент РП закликав не забувати про ті події та не допустити їх повторення. “Я хочу, щоб у майбутньому ми пам’ятали про ці страшні події й більше ніколи не піднімали руку одне на одного”, – підкреслив він.

Дуда також запевнив, що Польща підтримує Україну в питанні євроінтеграції та боротьбі з Росією за свої окуповані території.

“Хай живе вільна незалежна Україна! Хай живе вільна незалежна Польща!» – завершив свій виступ польський лідер.

Раніше Президент України Петро Порошенко у польському селі Сагринь на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, заявив, що Україна виступає проти політизації трагічних сторінок українсько-польської історії та розраховує на внесення змін до закону про польський Інститут національної пам’яті у частині, що стосується українців.

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні, на Волині, де бере участь у заходах, приурочених до 75-ї річниці Волинської трагедії.

Водночас Президент Петро Порошенко 8 липня перебуває з робочим візитом у Республіці Польща на запрошення української громади. Президент відвідає також Волинську область з метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

 

Дуда закликав українців їхати до Польщі подорожувати і заробляти

Польща вітає громадян України “з розпростертими обіймами”. Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда сказав під час заходів до 75-х роковин Волинської трагедії, передає УНН з посиланням на прес-служби президента Польщі.

“Ми, поляки, намагаємось сьогодні підтримати Україну і її громадян в прагненні до Європейського Союзу, в прагненні забезпечити, щоб захоплені і окуповані території були повернені до України, щоб Росія припинила окупацію території України, щоб до кордонів України, визнаних міжнародним співтовариством, повернувся мир”, — заявив А.Дуда.

За його словами, Польща наголошує на цьому і в Північноатлантичному альянсі, і у Раді Безпеки ООН.

“Ми хочемо підтримати Україну в реформах… І ми хочемо також, щоб Україна була безпечною державою. Державою, яка дивиться на Захід, на Європу, а не на Схід, завідкіля до України десятиліттями, а то й століттями приходить небезпека, — сказав президент.

Він наголосив, що, згадуючи жахливе історичне минуле, прагне, щоб ніколи більше жодна нація не піднімала руку на іншу.

“Сьогодні багато українців приїжджають до Польщі. Ми раді цьому, ми вітаємо вас з розпростертими обіймами — відвідуйте нас як туристи, якщо хтось потребує роботи, для нього також знайдеться місце. Надсилайте гроші своїм сім’ям, допомагайте. Ми з нетерпінням чекаємо цього, тому що я вірю, що разом ми будуємо процвітання наших країн” — зазначив Дуда.

Президент підкреслив, що він глибоко вірить у те, що вільна, незалежна, суверенна Польща, буде великим другом України.

Як повідомляв УНН, П.Порошенко заявив, що Польща має демонструвати солідарність з Україною на саміті ЄС.

 

У НАТО незадоволені поведінкою Угорщини щодо України – посол

Угорщина неодноразово отримувала чітку відповідь Північноатлантичного альянсу про те, що освітнє питання – це двосторонні справи Будапешта і Києва. Про це в коментарі УНН розповів голова місії України в НАТО Вадим Пристайко.

На запитання про те, чи дійсно Угорщина досі блокує Комісію Україна-НАТО, посол відповів “Так”.

“Чотири міністри зустрілись, це була серйозна зустріч, серйозне зусилля. Ми домовились, що в липні відбудеться чергова зустріч з українською угорською громадою, домовились про те, що найближчим часом буде проголосований закон, який продовжує перехідний період… Домовились, що восени буде завершена робота над законом про середню освіту, яка насправді визначає, скільки годин, якою мовою навчаються тощо”, — зазначив посол.

Так, зустріч чотирьох міністрів відбулась 22 червня на Закарпатті, де були проведені консультації щодо імплементації закон про освіту. Під час зустрічі політики, здавалось, досягли згоди, проте пізніше з’явилась інформація про те, що угорський прем’єр Віктор Орбан на саміті НАТО в Брюсселі блокуватиме будь-яке рішення за підсумками зустрічі з Україною.

“І от, не зважаючи на ті домовленості — які ще не висохли на папері — угорська сторона вже заявляє за кілька днів, що вони все одно будуть блокувати, тому що Україна нічого особливого на переговорах не запропонувала. Думаю, це не зовсім коректна поведінка з боку Угорщини. Це означає, що вони насправді і не планували серйозно ставитись до блокування, а, скоріше, змушені були реагувати під тиском союзників, які дійсно не задоволені зловживанням одним з союзників такої організації, як НАТО. Адже скільки і якою мовою викладати — це не є проблемою НАТО, у них є більш важливі і складні завдання”, — зазначив дипломат.

Пізніше інформацію про наміри Угорщини щодо майбутнього саміту підтвердила і віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, назвавши таку політику “натиском шантажу”.

“Про те (що освіта не є проблемою НАТО — ред.), їм постійно кажуть. Угорщина неодноразово отримувала чітку відповідь НАТО про те, що “це ваші двосторонні справи, Україна зараз воює, і нам не до цього”, — сказав Пристайко.

За його словами, для вирішення таких справ є рекомендації Венеційської комісії, яка на прохання України зробила свої зауваження, які українська сторона визнала і з яким погодилась.

“Для цього українська сторона внесла ці всі рекомендації Венеційської комісії до Національної програми взаємодії з НАТО — для того, щоб угорці могли контролювати, що виконується, що не виконується, і робити висновки. Блокування засідання саміту — це, м’яко кажучи, перебор”, — наголосив він.

Як повідомляв УНН, уряд Угорщини закликав країни НАТО переглянути політику щодо Києва. За словами прем’єр-міністра країни Віктора Орбана, Україна “не поважає права угорської меншини на Закарпатті і не виконує свої зобов’язання перед міжнародними організаціями”.

 

Пристайко: Україна візьме участь у засіданні НАТО попри спротив Угорщини

Україні вдалося обійти блокування Угорщиною участі в саміті НАТО, і засідання відбудеться спільно з Грузією у Брюсселі.

Про це повідомив голова представництва України при Північноатлантичному союзі Вадим Пристайко в ефірі програми «Завтра», спільного проекту і телеканалу «112 Україна» і Радіо Свобода.

«Завдяки взаємодії із союзниками з НАТО нам вдалося переступити через блок, який встановлює Угорщина, намагаючись зловжити принципом консенсусу, який існує в НАТО. Варіант, який було визначено, – це спільне засідання з Грузією якраз через 10 років після Бухарестського саміту, коли і Україні, і Грузії було обіцяно, що вони стануть членами НАТО. Ми збираємося знову з альянсом і будемо обговорювати, яким чином за цей час Україна і Грузія просунулися, що ще треба зробити і яка допомога альянсу може обом країнам надійти», – сказав він.

Вадим Пристайко також припустив можливість блокування Угорщиною заяви засідання, але наголосив, що важливішою для України буде декларація саміту.

«Є технічні деталі, і, дійсно, Угорщина намагається блокувати заяву цього засідання, але, крім заяви засідання, буде заява генерального секретаря, який головуватиме під час засідання, – він є також головою комісії Україна – НАТО, – і буде кінцева декларація саміту, що є значно важливішим, тому що декларація саміту – це документ, за яким живе альянс від саміту до саміту. Буде також комюніке саміту, яке підписують усі члени альянсу. Це ті документи, де будуть зафіксовані всі необхідні для України речі», – сказав Пристайко.

«Головною перемогою для нас буде підтримка альянсу у протистоянні з Росією, також важливим буде зафіксувати ті досягнення, які є, і визначити шлях уперед. Нам потрібно розблокувати військово-технічне співробітництво. Джавеліни нам дуже допомогли, тому зараз ми говоримо із членами альянсу про те, що нам потрібна певна допомога: дещо ми готові купувати, а деякі технології нам потрібні для того, щоб наша армія стала сильніша», – додав він.

Як відомо, Угорщина блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО через ухвалений Києвом закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.

 

Москва намагається дестабілізувати НАТО – США

Росія намагається дестабілізувати НАТО шляхом залучення на свій бік Туреччини та інших союзників Вашингтона по Альянсу.

Про це заявила постійний представник США при альянсі Кей Бейлі Хатчисон в ефірі ток-шоу Fox News Sunday у неділю, 8 липня, передає DW.

“Я дійсно думаю, що Росія намагається переманити на свій бік Туреччину. Вони (росіяни – ред.) намагаються переманити багатьох наших союзників”, – підкреслила постпред США. “Вони хочуть дестабілізувати самий сильний оборонний альянс у світовій історії, яким є НАТО”, – додала вона.

За словами Хатчисон, Північноатлантичний альянс – проти придбання Анкарою російських зенітно-ракетних комплексів С-400. Президент США Дональд Трамп неодноразово піднімав це питання в ході переговорів зі своїм турецьким колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом, підкреслила американський дипломат.

В агентстві повідомили, пізніше на заяви постпреда США відреагували в російській Держдумі. Заступник голови комітету з оборони і безпеки Юрій Швиткін висловив думку, що поведінка американської сторони являє собою “явне лобіювання” інтересів американського військово-промислового комплексу.

Контракт на продаж Анкарі чотирьох дивізіонів С-400 на суму 2,5 млрд доларів був підписаний у липні 2017 року. Москва може розпочати їх поставки більше ніж на півроку раніше запланованого терміну – вже в липні 2019 року.

 

Постпред США в НАТО: Вашингтон хотів би бачити Москву своїм союзником і торговим партнером

Адміністрація президента США Дональда Трампа націлена на те, щоб налагодити відносини з Росією. Про це заявила в неділю постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон, інформує УНН.

“Ми хотіли б, щоб Росія була союзником і торговим партнером. Проте в даний час відносно Росії діють санкції, які ми ввели за зловмисну ​​діяльність і спроби внести розкол у НАТО. Я думаю, що президент Трамп закличе Володимира Путіна до зміни поведінки”, – зазначила Хатчінсон на інтерв’ю телекомпанії CBS.

США “повинні вести діалог зі Володимиром Путіним”, висловила переконання постпред.

За її словами, Північноатлантичний альянс, “незважаючи на зловмисну ​​діяльність Росії, веде з нею діалог”. “У нас є Рада Росія — НАТО, де посол зі Росії зустрічається з послами з країн — членів НАТО. Багато з лідерів країн нашого альянсу проводять зустрічі з Путіним, європейці це роблять. Ми підтримуємо контакти на військовому рівні, говоримо з російським начальником Генерального штабу”, – продовжила Хатчінсон.

“Все це для того, щоб не допустити ескалації ворожості”, — підкреслила постпред.

Зустріч Трампа і Путіна пройде 16 липня. За словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, лідери двох країн обговорять ряд непростих питань, в тому числі буде комплексно обговорюватися тема Сирії.

Нагадаємо, координатор правлячої коаліції ФРН зі трансатлантичної співпраці Петер Байєр, слова якого наводить агентство Reuters, заявив, що офіційні особи НАТО турбуються, що президент США Дональд Трамп під час майбутньої зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним може вжити нескоординованих із Північноатлантичним альянсом заходів.

 

ПА ОБСЄ не вважає конфлікт на сході України замороженим

Конфлікт на сході України не можна віднести до розряду «затяжного» або «замороженого», якими є, наприклад, придністровський або нагірно-карабахський.

Про це кореспондентові Укрінформу сказав голова Парламентської Асамблеї ОБСЄ Георгій Церетелі на полях 27-ї сесії цього органу, що проходить у Берліні 7-11 липня.

«В Україні не затяжний конфлікт, він триваючий. Те, що є конфлікти, війни та гарячі точки, такі як Україна, звичайно, є великим викликом для всього світу, а не тільки для Європи і регіону ОБСЄ», – заявив Церетелі.

На його думку, країни, які є членами Організації, яким подобається перебувати у великому міжнародноу клубі, повинні дотримуватися принципів і виконувати всі зобов’язання, під якими підписалися. До цього ПА ОБСЄ закликає Російську Федерацію, яка є частиною цього конфлікту». Організація з безпеки і співробітництва в Європі та її ПА, пообіцяв голова, будуть продовжувати йти цим курсом і постараються зробити все, що в їх силах, в тому числі і під час італійського головування, з імплементації хоча б основних пунктів Мінських угод, які є необхідною передумовою інших кроків, підтримувати принцип територіальної цілісності України.

У той же час для України, нагадав грузинський політик, дуже важливо добре виконати її домашнє завдання, прискорити реформи, зробити країну стійкішою і здатною чинити опір. Це стосується і економіки, і демократії. Це додасть Україні сил, а для сильної України буде більш реалістичним досягнення поставлених цілей. Хоча це і не відповідає інтересам «великого сусіда», це в інтересах самих українців, підкреслив Церетелі.

Делегації ПА ОБСЄ і особисто її голова протягом останніх 6 місяців двічі відвідали Україну. Якщо перша поїздка носила більш загальний, політичний характер, то друга була спрямована саме на те, щоб на місці оцінити, якої шкоди було завдано східним регіонам країни.

Сам Церетелі у травні побував в Краматорську, Горлівці, на одному з пунктів переходу, говорив з людьми. Порівнюючи з подіями в рідній Грузії, політик визнав, що в Україні наслідки війни мають більший масштаб, завдано більшої шкоди.

Голова ПА ОБСЄ запевнив, що ОБСЄ буде продовжувати співпрацю з українською владою в напрямку зниження напруженості і полегшення страждань людей.

 

Війну треба називати війною – шведська депутат

Якщо на сході України здійснюється агресія з боку Росії, то її треба так і називати, переконана віце-президент Парламентської асамблеї ОБСЄ, депутат від Швеції Маргарета Седерфельт.

Про це вона сказала кореспонденту Укрінформу після засідання Комітету з політичних питань і безпеки в рамках 27-ї сесії ПА ОБСЄ у неділю в Берліні, на якому обговорювався текст Резолюції про виконання зобов’язань у рамках ОБСЄ.

«Для мене як європейки дуже важливе питання використання правильної термінології про те, що відбувається. Це російська агресія», – заявила Седерфельт.

Вона нагадала, що саме таке визначення використовує ЄС, коли мова заходить про санкції проти РФ за нелегальною анексії нею Криму і дії на Донбасі. Сама шведська депутат протягом 3 попередніх років була доповідачем і готувала таку резолюцію «і в усіх звітах і проектах резолюцій використовувала термін «російська агресія», продовжує це робити і зараз». Політик не бачить причин називати агресію проти України, війну іншими іменами, це особливо важливо в часи нестабільності. На Росії, за її словами, лежить “величезна відповідальність» за те, що відбувається.

У дебатах виступив американський сенатор Роджер Уїкер, який також переконаний, що «це не громадянська війна точиться на Донбасі». Він зазначив, що в попередніх резолюціях і заявах підкреслювалося, що дії російського керівництва по відношенню до української території незаконні. «Росія підписувалася під зобов’язанням не порушувати суверенітет, територіальну цілісність і політичну незалежність інших підписантів, поважати право інших країн самим вибирати альянси для забезпечення їхньої безпеки і утримуватися від погроз застосування сили і її використання проти інших держав», – нагадав сенатор, зазначивши, що українська криза залишається основною проблемою для Комітету і для ОБСЄ в цілому».

Доповідач з питання Крістіан Вігенін (Болгарія) сказав, що ПА ОБСЄ в попередніх резолюціях констатувала, що «анексія півострова Крим Російською Федерацією була незаконною і неправомірною». У той же час, сказав він, Асамблея продовжує надавати можливості для політичного діалогу між зацікавленими сторонами сприяти дипломатичному вирішенню кризи. «Імплементація всіх положень Мінська-2 усіма сторонами залишається ключем до комплексного мирної угоди для Донбасу. Незважаючи на невдачі, мета, поставлена в цих угодах, досі досяжна і залишається найкращим виходом для України і всього регіону», – заявив Вігенін.

Російська делегація відмовилася підтримати проект Резолюції, назвавши його «вкрай політизованим і таким, що містить ряд неприйнятних положень».

 

Цього дня 1659 року розпочалась Конотопська битва – один з ключових епізодів російсько-української війни 1658-1659 років.

358 років тому (8–9 липня, 1659) відбулась Конотопська битва – переможна битва української армії, на чолі з гетьманом Іваном Виговським, з московськими військами на переправі через річку Соснівку неподалік Конотопа (тепер Сумська обл.).

100-тисячна московська армія ще ранньої весни вдерлася на Лівобережну Україну. Ніжинський і Чернігівський полки не могли її стримати. В кінці березня московське військо почало облогу Конотопа. Усі штурми упродовж двох місяців вдавалося відбити 5-тисячному загону на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким.

Тим часом Виговський зібрав військо і підготувався до вирішального бою. На підмогу гетьман залучив татарські загони й навіть поляків. Власне, активна зовнішня політика Івана Виговського, спрямована на зміцнення міжнародного авторитету України, і викликала занепокоєння московського уряду, який за допомогою своїх агентів заходився активно формувати антигетьманську опозицію.

В Лівобережній Україні армія князя Трубецького на своєму шляху все руйнувала і грабувала, психологічно «готуючи» українське військо до рішучого опору. Виговський розробив мудру тактику битви. Московське військо, по суті, саме вскочило в підготовлену пастку й опинилося в трясовині, де й втратило кінноту, артилерію і близько 30 тис. загиблими та п’ять тисяч полоненими.

Блискуча перемога українців під Конотопом відкривала перспективи зміцнення української незалежності. Та, на жаль, далі все пішло за іншим сценарієм. Московському царю вдалося зміцнити «п’яту колону» – старшинську опозицію. Промосковськи налаштовані й до того ж матеріально зацікавлені  в цьому деякі полковники виступили проти гетьмана, і в жовтні 1659 року, через чотири місяці після блискучої перемоги, Виговський змушений був зректися булави (Московії потрібен був такий гетьман, котрого, за влучним висловлюванням того ж таки Виговського, можна було «взяв за хохол, за собой водить»).

Так, Конотопська битва стала лише виграною битвою – не більше, а війну, як і своє незалежне майбутнє, українці програли. У радянській історіографії про Конотопську битву воліли мовчати (вона була ледве не забороненою темою), адже ця подія, що відбулася через п’ять років після Переяславської ради, зовсім не вписувалася в міф про «споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російськими браттями».

 

В Україні набув чинності закон про нацбезпеку: що він визначає

У неділю, 8 липня, набув чинності новий Закон України “Про національну безпеку”.

Про це повідомляє Укрінформ.

Закон визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Зокрема, в ньому уточнено повноваження Президента щодо стратегічного керівництва Нацгвардією через Генеральний штаб ЗСУ під час воєнного стану.

Також законом встановлюється, що міністр оборони і його заступники призначатимуться з-поміж цивільних осіб, а також передбачено розмежування посад начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України.

Так, головнокомандувач ЗСУ призначається на посаду та звільняється Президентом за поданням міністра оборони, яким і підпорядковується.

Водночас закон про нацбезпеку започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО. Зокрема, змінюється статус Служби безпеки – тепер вона є спеціальним органом з правоохоронними функціями. Основними завданнями СБУ визначено протидію розвідувально-підривній діяльності проти України, боротьбу з тероризмом, контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу тощо.

Водночас за межі повноважень СБУ винесено функції щодо розслідування економічних злочинів.

Законом також передбачено фінансове забезпечення сектору безпеки та оборони. Так, обсяг відповідних видатків має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, із яких 3% виділятиметься на ЗСУ.

Крім того, закон запроваджує демократичний цивільний контроль за сектором безпеки й оборони, зокрема з боку парламенту та громадського суспільства.

У документі також зазначається, що його окремі положення набувають чинності з 1 січня 2019 року (щодо призначення міністра оборони та його заступників з числа цивільних осіб) та з 1 січня 2021 року (щодо головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України, видів і окремих родів військ).

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила внесений Президентом закон “Про національну безпеку України” 21 червня. За відповідне рішення проголосували 248 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон та передав його на підпис Президенту 27 червня.

Президент Петро Порошенко підписав закон “Про національну безпеку України” 5 липня, а 7 липня документ було опубліковано у парламентському виданні “Голос України”.

 

Гравці хорватської збірної після перемоги над Росією записали звернення до українців

Захисник футбольної збірної Хорватії та екс-гравець київського “Динамо” Домагой Віда разом з Огнєном Вукоєвичем, який теж був гравцем української команди, записали відеозвернення після перемоги над збірною Росії на Чемпіонаті світу, повідомляє канал 24.

Збірні Хорватії та Росії на Чемпіонаті світу не змогли визначити переможця матчу в основний час. Не вистачило їм і екстра-тайму. Тож довелося пробивати післяматчеві пенальті, в яких перемогли хорвати.

“Слава Україні, давай, давай!” – каже Віда на відео, а Вукоєвич додає: “Ця перемога за “Динамо” і за Україну. Хорватія, вперед!”.

На запитання російських журналістів, чи малось в ролику на увазі, що перемога була для України, Віда заявив: “Ні. Ця перемога – для Хорватії. Ніякої політики. Це жарт. У мене там друзі з часів “Динамо Київ”, нічого іншого я на увазі не мав”, – передає слова футболіста Sports.ru.

 

Хорватського футболіста можуть дискваліфікувати на ЧС-2018 за вигук “Слава Україні!” – ЗМІ

Захисник збірної Хорватії з футболу Домагой Віда може бути дискваліфікований у півфіналі чемпіонату світу, що проходить у Росії, через зняте після перемоги над збірною РФ відео, в якому він каже “Слава Україні!”.

Про це повідомляє The Sun.

“Хорватський герой чвертьфіналу Домагой Віда може бути дискваліфікований на півфінальний матч із Англією після того, як він присвятив Україні перемогу своєї команди над Росією”, – йдеться у повідомленні.

Екс-захисник київського “Динамо” Домагой Віда, який забив у ворота росіян один гол, а потім реалізував післяматчевий одинадцятиметровий, разом із селекціонером “Динамо” Огненом Вукоєвичем записали відеозвернення у роздягальні після перемоги над командою РФ. У ролику хорватський гравець каже: “Слава Україні, давай, давай!”, а Вукоєвич додає: “Ця перемога за “Динамо” і за Україну. Хорватіє, вперед!”

Відео викликало хвилю обурення у російських медіа.

Зазначається, що ФІФА вже розпочала розслідування у зв’язку з цим відеозверненням. Віді загрожує дискваліфікація на два матчі й штраф у розмірі щонайменше 5 тисяч швейцарських франків.

 

Хорватський футболіст отримав попередження ФІФА за вигук “Слава Україні!”

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) обмежилася попередженням захиснику збірної Хорватії з футболу Домагою Віді через його відеозвернення з вигуком “Слава Україні!”.

Про це у неділю повідомили у самій федерації, інформує Daily Mail.

“Ми можемо підтвердити, що дисциплінарний комітет ФІФА надіслав гравцю Домагою Віді попередження через його відеозвернення після матчу між Хорватією та Росією на чемпіонаті світу з футболу-2018”, – повідомили у ФІФА.

Після оприлюднення відеозвернення сам Віда повідомив, що це було жартом для його друзів з київського “Динамо”.

Зазначається, що раніше ФІФА оштрафувала трьох гравців Швейцарії за політичні жести з руками, які натякали на зміст албанського прапору під час гри з Сербією.

Раніше повідомлялося, що Віді загрожувала дискваліфікація на два матчі через відеозвернення, в якому він вигукнув “Слава Україні!” після перемоги збірної Хорватії над Росією на чемпіонаті світу з футболу.

 

Павелко заступився за Віду перед ФІФА і УЄФА

Президент Федерації футболу України Андрій Павелко письмово звернувся до ФІФА і УЄФА з метою захистити хорватського футболіста Домагоя Віду від можливих санкцій за висловлювання “Слава Україні”. Про це Павелко повідомив на особистій сторінці в Facebook.

“Ми оперативно направили до відповідних органів ФІФА і УЄФА листи з метою захистити не тільки футболіста хорватської збірної, а й, в першу чергу, людину, який має право на свою позицію і поважає нашу країну!!! І Віда зіграє в півфіналі ЧС-2018! Слава Хорватії! Слава Україні!!!”, – написав Павелко.

Він також зазначив, що, на його думку, Віда і вся збірна Хорватії заслужили право грати в півфіналі ЧС-2018.

“Федерація футболу України і я особисто зайняли жорстку позицію в ситуації, що склалася навколо футболіста збірної Хорватії Домагоя Віди після перемоги команди в чвертьфіналі ЧС-2018: своєю яскравою грою і бійцівськими якостями Віда, як і вся збірна Хорватії, заслужив право брати участь в півфіналі турніру!”, – сказано в публікації президента ФФУ.

Павелко також уточнив, що у Віди в Україні залишилося багато друзів, уболівальників, і футболіст має повне право висловлювати свою думку і повагу до них.

“У футболіста, який багато років захищав честь київського Динамо і жив в столиці України в дуже важкий для нашої країни час, залишилося тут багато друзів і уболівальників, що заслужили, щоб частинку цієї перемоги він присвятив саме їм! За останні кілька років звернення “Слава Україні!” Стало для наших громадян символом незламності і патріотизму! І цілком природно, що людина, якій наша країна дала дуже багато, з великою повагою ставиться до неї, до її громадян. Він має право публічно висловити повагу і до України, і до її громадян!”, – резюмував Павелко.

Як повідомляв УНН, після перемоги над росіянами на чемпіонаті світу з футболу, двоє гравців – захисник Хорватії Домагой Віда разом з колишнім гравцем команди Огнєном Вукоєвичем записали відеозвернення зі словами підтримки України.

“Слава Україні, давай, давай!” – каже Віда на відео, а екс-гравець збірної Хорватії Огнен Вукоєвич додає: “Ця перемога за “Динамо” і за Україну. Хорватія, вперед!”.

Пізніше російські журналісти змусили Віду виправдовуватися за свої слова. Відповідаючи на їхні запитання, він уточнив, що “це перемога (над збірною Росії) – для Хорватії”.

“Ніякої політики”, – уточнив хорватський футболіст.

 

Експерт про “Слава Україні” від Віди: емоції після матчу – найщиріші

Хорватський захисник Домагой Віда не спростовував своїх вітань на адресу України, проте був вимушений пояснити їх за “порадою зверху”. Про це у коментарі УНН зазначив український футбольний журналіст Володимир Зверов.

За його словами, російські журналісти своїми запитаннями фактично змусили Віду виправдовуватися за вітання “Слава Україні”, бо у “росіян накипіло”.

При цьому Зверов зауважив, що емоції футболістів після матчу – завжди дуже щирі.

“Емоції після матчу – вони дуже щирі і не робляться із холодною головою. І те, що він (Домагой Віда – ред.) потім сказав (що в його словах немає ніякої політики – ред), мені здається, що він, можливо, десь порадився з адміністрацією, і треба було якось загладити цей момент, щоб далі проблем. Але він же не спростував свою думку, він таким чином просто загладив свій особистий момент, щоб далі у нього не було ніяких проблем”, – сказав експерт.

Журналіст зауважив, що у “росіян накипіло”, і саме тому вони і задали питання Віді.

Зверов також додав, що слова “Слава Україні” комусь здаються абсолютно простими, а комусь, хто програв, ці слова можуть “бомбанути”.

Як писав УНН, після перемоги над росіянами на чемпіонаті світу з футболу, двоє гравців — захисник Хорватії Домагой Віда разом з колишнім гравцем команди Огненом Вукоєвичем записали відеозвернення зі словами підтримки Україні.

“Слава Україні, давай, давай!” – каже Віда на відео, а екс-гравець збірної Хорватії Огнен Вукоєвич додає: “Ця перемога за “Динамо” і за Україну. Хорватія, вперед!”.

Нагадаємо, пізніше російські журналісти змусили Віда виправдовуватися за свої слова. Відповідаючи на їхні запитання, він сказав, що “це перемога (над збірною Росії) – для Хорватії”.

“Ніякої політики”, – уточнив хорватський футболіст.

Також відзначимо, 7 липня збірна Хорватії вийшла в півфінал ЧС-2018, обігравши Росію в серії післяматчевих пенальті.

 

У Києві провели акцію #FreeSentsov

Близько сотні людей зібралися в неділю, 8 липня, на Майдані Незалежності у Києві, щоб підтримати незаконно засудженого в РФ українського режисера, політв’язня Олега Сенцова.

Учасники акції пішли до посольства Німеччини й закликали канцлера Ангелу Меркель звернутися до президента РФ Володимира Путіна з вимогою звільнити Сенцова, повідомляє Громадське.

«Мало тиску на Європу, тому потрібно постійно нагадувати про те, що – Росія агресор і тримає українських політичних в’язнів. У владі РФ немає людяності, тому навряд чи нам вдасться до них достукатись, але якщо закликати міжнародну спільноту, то може бути результат», – сказав один із організаторів акції, автомайданівець Андрій Бондаренко.

Окрім закликів звільнити Сенцова, учасники акції закликають підтримати ще одного українського політв’язня у Росії – Миколу Карпюка.

«Миколу засудили до 20 років ув’язнення у Росії за його політичні погляди. Ми маємо їх підтримувати, бо і Микола, і Олег борються проти режиму, який панує у Росії», – зазначила одна з організаторів Юлія Рудяк.

Також організатори акції анонсували велику акцію до дня народження Олега Сенцова 13 липня.

Як повідомлялося, 5 липня в колонії «Білий ведмідь» в Лабитнангі на короткостроковому побаченні з Сенцовим побувала його сестра Наталя Каплан. Це була перша їхня зустріч за кілька років.

Сенцов оголосив голодування 14 травня – перед Чемпіонатом світу з футболу, який проходить у Росії, – з вимагою звільнити усіх українців-політв’язнів Кремля.

Українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка затримали в Криму 10 травня 2014 року. Їх звинуватили в підготовці терактів, засудивши Кольченка до 10, а Сенцова – до 20 років позбавлення волі. Разом з ними також затримали Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Афанасьєва у 2016-му році обміняли, Чирній продовжує сидіти у колонії в Магадані.

Всього в Росії та анексованому Криму утримують близько 70 українських політв’язнів, серед них і журналіст Укрінформу Роман Сущенко, якого в РФ засудили до 12 років колонії суворого режиму за нібито шпигунство.

 

The Україна: британське видання пояснило, чому українцям не подобається така назва

Британське інтернет-видання The Independent, “надихнувшись” Україною, вирішило скласти список з 10 назв країн світу, які раніше мали артикль “the” при перекладі на англійську мову, але потім позбулись його з тих чи інших причин. Автором статті являється політичний оглядая Джон Рентол, який також є професором Королівського коледжу в Лондоні, передає УНН.

“Ідея належала Тому Мак-Тагу (журналісту видання Politico — ред. ), коли Україна, яка втратила „the“ після розпаду СРСР в 1991 році, з’явилась у новинах чотири роки тому (після анексії Криму Росією)”, — заявляє автор, пояснюючи виникнення такого списку.

За словами Рентола, завдання виявилось доволі складним. Як виявилось, на сьогодні, згідно з атласом світу видавництва “Times Books” та Державного департаменту США, лише Багами і Гамбія має в англійській мові артикль. Також в іспанській мові ще є El Salvador (Сальвадор з артиклем) та в арабській al-Jazā’ir (Алжир).

Отже, країни, що раніше мали артикль “the” у своїх назвах:

  1. Аргентина (The Argentine). Англійською мовою форма з артиклем The Argentina була більш поширеною, ніж “Аргентина” у 1840-1960-х роках. За інформацією Wikipedia, самі аргентинці називають державу ” la Argentina”.
  2. Конго (The Congo). Обидві країни мали назву з артиклем “the”, ймовірно, тому що вони названі на честь річки. Тепер їх повні назви, які вживають для розрізнення цих території, мають артиклі: “Демократична Республіка Конго” (“the Democratic Republic of the Congo”) та “Республіка Конго“(“the Republic of the Congo”).
  3. Французька територія Афар і Іса (The French Territory of the Afars and Issas). Названа в 1967-1977 роках. Тепер має назву Джибуті.
  4. Острови Гілберт (The Gilbert Islands). Зараз Кірібаті, — єдина країна, що розташована водночас в північній, південній, східній та західній півкулях.
  5. Золотий Берег (The Gold Coast). Тепер має назву “Гана”.
  6. Ірландська вільна держава (The Irish Free State) — так називалась Ірландія з 1922 по 1937 рік.
  7. Ліван (The Lebanon). Мала артикль через географічну особливість: країна названа на честь гори Ліван.
  8. Судан (The Sudan). Мав назву з артиклем через альтернативну назву — “чорні землі”.
  9. Швейцарська конфедерація (The Swiss Confederation). Це все ще формальна назва держави. Крім того, відомо, що німецька назва країни — “Швіз“(Schwiiz), була також назвою одного з швейцарських кантонів.
  10. Україна (The Ukraine). Українці вважають визначений артикль “the”, вжитий із назвою, образою, пише автор, оскільки така назва виходить із хибної етимології, нібито слово u-krayina означає прикордонну територію, передбачаючи, що це частина Росії.

При цьому все ще багато країн мають у назві “the” в розмовній мові, навіть якщо артикль не є частиною офіційної назви: Мальдіви та Філіппіни, Нідерланди, Чеська Республіка та Домініканська Республіка, Сполучене Королівство та Сполучені Штати.

Як повідомляв УНН, з 2018 року в Україні оголошено  десятиліття української мови.

 

Чиновники АЕС закупили контрафакт для систем безпеки — СБУ

Служба безпеки України запобігла надзвичайній ситуації техногенного характеру на Южно-Українській АЕС, заблокувавши використання неякісного обладнання на підприємстві.

Про це повідомляє прес-центр СБУ.

“Співробітники СБ України у взаємодії з дирекцією держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” блокували, у рамках реалізації комплексу заходів із захисту критичної інфраструктури держави у сфері атомної енергетики, використання неякісного обладнання на підприємстві “Южно-Українська АЕС“, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, оперативники спецслужби встановили, що посадовці підприємства створили умови для виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на Южно-Українській АЕС.

Так, слідством задокументувало, що чиновники свідомо закупили контрафактне електрообладнання для систем важливих для безпеки функціонування атомної електростанції.

“Під час досудового розслідування правоохоронці задокументували факт постачання та встановлення силового кабелю електроживлення, використання якого не передбаченого чинними нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Державна інспекція ядерного регулювання України, Енергоатом та керівництво Южно-Української АЕС вживають невідкладних заходів щодо демонтажу та заміни контрафактного обладнання.

Повідомляється також, що СБУ спільно з Національною поліцією України реалізовують комплекс невідкладних слідчих дій для встановлення усіх обставин вчинення злочину з метою притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності.

 

Уряд хоче залучати громадянське суспільство до євроінтеграції – Климпуш-Цинцадзе

Кабінет міністрів України готовий до того, аби представники громадянського суспільства більш активно брали участь у комунікації європейської інтеграції, зокрема, на регіональному рівні.

Про це йшлося на зустрічі віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе з представниками української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС), повідомляє в суботу, 7 липня, Урядовий портал.

«Уряд України зацікавлений у тому, щоб використовувати напрацювання громадських організацій у тій чи іншій сфері для підготовки власних документів у сфері євроінтеграції, і не лише у цій сфері. Ми дуже вдячні за ті стислі рекомендації, які ми отримуємо від окремих організацій – вони дуже допомагають у нашій роботі. Нам всім варто подумати над тим, аби напрацювати механізм, який би дозволив уряду отримувати якомога якісніші рекомендації від представників громадянського суспільства», – зазначила віце-прем’єр-міністр.

Своєю чергою Ростислав Томенчук з Українського інституту міжнародної політики, який є членом Робочої групи 1 «Політичний діалог, зовнішня та безпекова політика» УС ПГС, підкреслив важливість поглиблення співпраці уряду та громадянського суспільства. Він запропонував проводити щоквартальні зустрічі представників Кабміну та представників УС ПГС на рівні кластерів задля обміну інформацією щодо стану імплементації Угоди про асоціацію, регулярної комунікації щодо перебігу різноманітних процесів у цій сфері.

Під час зустрічі піднімалося питання залучення органів місцевої влади до виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, за інформацією представників «Громадської синергії», результати їх дослідження засвідчили, що в Україні є проблема низького залучення, зокрема обласних державних адміністрацій, до процесу вироблення реформ, результатом чого є неврахування регіональних особливостей та потреб регіонів. У зв’язку з цим  Климпуш-Цинцадзе зазначила, що уряд готовий враховувати інформацію представників УС ПГС у своїй роботі та використовувати результати подібних досліджень при плануванні подальшої роботи у цьому напрямку.

Сторони також погодилися, що комунікація імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в тому числі поглибленої та всеохоплюючої Зони вільної торгівлі, потребує підвищеної уваги та уніфікованого підходу. Йдеться, зокрема, про те, що необхідно виробити механізм не лише більш широкого залучення органів місцевої влади до цього процесу, а й координації зусиль різноманітних проектів від донорів України задля більш ефективного використання наявних інституційних можливостей, які мають і Кабінет міністрів України, і представники Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, і представники Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Климпуш-Цинцадзе висловила сподівання, що таким механізмом стане Координаційна рада з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, створення якої зараз перебуває на фінальній стадії.

 

Новий закон про аліменти: як підвищили їх розмір і чого чекати неплатникам

Нещодавно ухвалений парламентом закон у рамках проекту “Чужих дітей не буває” дасть змогу підвищити мінімальний розмір аліментів до 100% прожиткового мінімуму.

Відповідні роз’яснення опублікував на своїй сторінці у Facebook Прем’єр-міністр Володимир Гройсман .

“Днями Рада ухвалила ще один пакет законопроектів “Чужих дітей не буває”, які гарантують ще більше прав для дитини. Серед них – посилення відповідальності для одного з батьків, який не хоче платити аліменти”, – нагадав Гройсман.

Глава уряду поінформував, що закон передбачає збільшення мінімальної суми аліментів, яка для людини з достатнім заробітком, наприклад, зросла до 100% прожиткового мінімуму (1559/1944грн залежно від віку дитини).

Крім того, за словами Прем’єр-міністра, якщо аліменти не сплачуються більше року, то їх сума збільшується на 20%.

Він додав, що відтепер українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, муситимуть подавати довідку про те, що не мають боргів зі сплати аліментів більше шести місяців, а от чиновники, які мають більш ніж річну заборгованість зі сплати аліментів, будуть звільнені з посади.

Крім того, Гройсман підкреслив, що закон запроваджує кримінальну відповідальність — зокрема, якщо боржник злісно ухиляється від суспільно-корисних робіт через несплату аліментів, він може сісти за грати на строк до двох років.

Ще однією новацією закону, за даними глави уряду, є зміни до положення про дозвіл на виїзд дитини за кордон. Він відзначив, що той із батьків, з ким залишилась дитина, зможе без дозволу іншого вивезти її за кордон на навчання, лікування та відпочинок тощо на термін до місяця за умови надання побачень з дитиною іншому з батьків. При цьому батькові, з яким дитина не живе, для поїздки за кордон знадобиться нотаріально завірена згода другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини без згоди

Водночас, якщо батько, із яким не живе дитина, не сплачує аліменти більше чотирьох місяців (трьох місяців – якщо дитина хворіє), його дозвіл на виїзд дитини не потрібен навіть для подорожі терміном більше місяця.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 3 липня Верховна Рада ухвалила три закони з так званого пакету “Чужих дітей не буває”. Зокрема, народні депутати збільшили економічні передумови захисту права дітей на належне утримання; посилили соціальний захист осіб, які доглядають за хворими дітьми, та скасували оподаткування аліментів від нерезидентів.

 

У Таїланді евакуюють дітей із затопленої печери: діють дайвери та “морські котики”

У Таїланді рятувальники розпочали операцію з евакуації 12 хлопчиків та їхнього футбольного тренера з затопленої печери, де вони провели два тижні.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на місцеву владу.

“Операція розпочалася о 10-ій ранку за місцевим часом (6:00 за Києвом). Рятувальники очікують, що в кращому випадку діти виберуться з печери до 21 години за місцевим часом (17:00 за Києвом)”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перша частина шляху – найскладніша, адже хлопцям доведеться пройти через вузькі, затоплені водою ділянки печери, часто занурюючись під воду. Раніше дітей навчили користуватися обладнанням для дайвінгу, однак у хлопчиків немає жодного досвіду.

За планом, діти мають відпочити в печері, яка слугувала базою для рятувальників, після цього їм треба буде подолати менш складну ділянку шляху. Коли вони виберуться з печери, відразу поїдуть до лікарні на обстеження.

У рятувальній операції беруть участь 13 іноземних дайверів та п’ятеро тайських, серед рятувальників – п’ятеро “морських котиків”.

Спочатку допускали, що група може провести там кілька місяців. Однак зранку в неділю керівник рятувальної місії Наронгсак Оссатанакорн заявив, що умови ідеальні для евакуації.

“Зараз і в наступні три чи чотири дні умови ідеальні в тому, що стосується рівня води, погоди та здоров’я хлопчиків”, – сказав він.

Рятувальники побоюються, що скоро можуть початися мусонні дощі, які затоплять вузькі тунелі в печері.

Губернатор напередодні повідомив, що нестача кисню в печері та загроза сильних дощів змушують прискорити рятувальні роботи.

Наразі журналістів і всіх, хто не бере участі в рятуванні дітей, попросили залишити територію біля печери.

Як відомо, група підлітків 11-16 років і їхній 25-річний тренер з футболу зникли 23 червня в печерному комплексі Тхам Луанг, куди вирушили на екскурсію. Згодом з’ясувалося, що розпочалася злива і у печері стала різко прибувати вода. Діти були змушені піти вглиб на чотири кілометри, опинившись таким чином відрізаними від входу.

2 липня, підлітків виявили британські дайвери Джон Волант і Рік Стантон. Всі тринадцятеро живі і майже неушкоджені, хоча дуже ослаблені, оскільки провели дев’ять днів у темряві і без їжі. Групі почали доставляти їжу, кисневі балони та інші припаси.

Під час операції загинув дайвер – колишній військовослужбовець ВМС Таїланду. Старшина Саман Гуна доставив дітям балони з киснем, а сам знепритомнів на зворотному шляху.

 

Операцію з порятунку дітей із печери в Таїланді призупинили

Рятувальники вивели чотирьох дітей із затопленої печери в північній частині Таїланду, де футбольна команда хлопчиків разом із тренером потрапила в пастку більше двох тижнів тому. Наразі операцію з порятунку призупинили на 10-20 годин, передає УНН з посиланням на AP.

“Операція проходить набагато краще, ніж очікувалося”, – заявив губернатор тайського міста Чайранг Наронгсак Осатанакорн, який очолює операцію.

Він додав, що з печери спочатку діставали тих дітей, у яких був найкращий стан здоров’я.

За словами губернатора, наступний етап рятувальної операції розпочнеться через 10-20 годин. Операція з порятунку всіх 13 осіб може тривати від двох до чотирьох днів, залежно від погодних умов.

Нагадаємо, співробітники національного парку 23 червня знайшли біля входу в печеру мотоцикл, велосипеди та спортивний інвентар. Вони зв’язалися з місцевим футбольним клубом, де їм підтвердили, що знайдені речі належать 12 школярам у віці від 11 до 16 років ііх 25-річному тренеру. Печера, в якій ті виявилися, простягається майже на 10 км, має кілька входів і виходів, а також великі зали, де могли сховатися від води зниклі. Влада Таїланду організувала операцію з порятунку застряглих у печері людей.

Рятувальники почали операцію з евакуції людей з Кхао Луанг 8 липня.

Нагадаємо, видання Reuters з посиланням на учасника операції повідомила, що із затопленої печери вже вивели шістьох дітей. Однак згодом дані були виправлені: наразі йдеться лише про чотирьох дітей.

 

Маск розробив міні-субмарину для порятунку дітей з печери в Таїланді

Команда компанії винахідника SpaceX Ілона Маска розробила міні-субмарину для порятунку підлітків-футболістів і їх тренера, які застрягли в печері в Таїланді через підйом води.

Корпус експериментальної субмарини є порожньою трубою для подачі рідкого кисню від паливної системи ракети Falcon 9. Через невеликі розміри підводний човен здатен проходити вузькі ділянки тунелів печери, а для його транспортування потрібні два дайвера.

За словами Маска, цей міні-підводний човен багатофункціональний і може бути використаний в якості рятувальної капсули в космосі.

Нагадаємо, що раніше Ілон Маск пообіцяв взяти участь у порятунку дитячої футбольної команди, яка опинилася у пастці в затоплених печерах Таїланду, і поставив перед інженерами його компанії SpaceX завдання побудувати підводний човен “дитячого розміру”, який міг би проникнути в затоплену печеру і врятувати дітей-футболістів і їх тренера.

8 липня в Таїланді рятувальники змогли евакуювати 6 із 12 підлітків з печери Кхао Луанг, де вони були заблоковані протягом двох тижнів. Вони були транспортовані в госпіталь міста Чіанграй.

Як відомо, група підлітків 11-16 років і їхній 25-річний тренер з футболу зникли 23 червня в печерному комплексі Тхам Луанг, куди вирушили на екскурсію. Згодом з’ясувалося, що коли розпочалася злива і у печері стала різко прибувати вода, діти були змушені піти вглиб на чотири кілометри і були відрізані від виходу.

2 липня підлітків виявили британські дайвери Джон Волант і Рік Стантон. Групі почали доправляти їжу, кисневі балони та інші припаси.

8 липня розпочалася рятувальна операція.

 

Біля аеропорту Варшави стався витік невідомої речовини, 14 осіб – у лікарні

Поблизу головного вантажного терміналу летовища імені Шопена у Варшаві в неділю вранці з ємності витекла невідома речовина.

В результаті надзвичайної ситуації 14 осіб отруїлися і потрапили до лікарні, інформує tvnwarszawa.tvn24.pl.

“Біля головного вантажного терміналу на вулиці Віражова стався витік з бочки невідомої хімічної субстанції”, – повідомив представник Пожежної служби Шимон Кіселевський.

За його словами, евакуйовано 16 осіб, з яких 14 потрапили до лікарні.

Інформацію про надзвичайну подію рятувальники отримали о 07:37 (за київським часом).

На місці працює група з хімічної безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, 2 липня громадянин Росії у міжнародному аеропорту Тбілісі розлив невідому рідину із вмістом шкідливих речовин. Унаслідок інциденту сімох людей було доправлено до клініки, у трьох з них були ознаки отруєння.

Вже 4 липня усі постраждалі були виписані з клініки. Затримок у роботі самого аеропорту під час інциденту не було.

5 липня стало відомо, що контррозвідка Служби держбезпеки Грузії затримала громадянина Росії Дмитра Б. у зв’язку з пролиттям в аеропорту Тбілісі рідини із вмістом шкідливих речовин.

 

Отруєння в Еймсбері: пара могла отруїтися, порпаючись у смітнику

Пара у британському місті Еймсбері могла зазнати отруєння нервово-паралітичною речовиною, порпаючись у сміттєвому баку.

Про це пише The Sun.

“Ця пара відома тим, що шукала у сміттєвих баках речі, які би можно було продати. Ймовірно, вони зазнали отруєння, коли порпались у смітті”, – йдеться у повідомленні.

За даними поліції, пошук джерела отруєння може зайняти кілька тижнів або навіть місяців.

Як повідомлялося, у місті Еймсбері графства Вілтшир на півдні Англії 4 липня були виявлені непритомними 45-річний Чарлі Роулі і 44-річна Дон Стерджес. Обоє нині перебувають у критичному стані, який пов’язують із впливом невідомої речовини.

У пари виявлені симптоми, подібні до тих, що спостерігалися в екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, які були отруєні в місті Солсбері у березні цього року (Еймсбері розташований за 16 км від Солсбері).

Поліція встановила, що Скрипалів отруїли нервово-паралітичною речовиною типу “Новічок”. Британська влада звинуватила Росію в причетності до отруєння.

 

Померла одна із жертв “Новічка” в Еймсбері

Дон Старгесс, яка за версією британської поліції могла отруїтися нервово-паралітичною речовиною, коли порпалася на смітнику, померла сьогодні ввечері в госпіталі.

Про це повідомляє ВВС.

«Дон Старгесс, 44 роки, померла у лікарні у неділю ввечері після критичного стану, в якому вона опинилася 30 червня», – повідомило ЗМ

45-річний Чарлі Роулі, який також був вражений нервово-паралітичною речовиною в Еймсбері, залишається у критично тяжкому стані у лікарні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей вже заявила, що вона “засмучена і шокована” смертю Дон Старгесс.

Як повідомлялося, у місті Еймсбері графства Вілтшир на півдні Англії 4 липня були виявлені непритомними 45-річний Чарлі Роулі і 44-річна Дон Стерджес. Обоє перебували у критичному стані, який пов’язують із впливом невідомої речовини.

У пари виявлені симптоми, подібні до тих, що спостерігалися в екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, які були отруєні в місті Солсбері у березні цього року (Еймсбері розташований за 16 км від Солсбері).

Поліція встановила, що Скрипалів отруїли нервово-паралітичною речовиною типу “Новічок”. Британська влада звинуватила Росію в причетності до отруєння.

 

Британія не планує нових санкцій проти РФ у зв’язку з отруєнням у Еймсбері – міністр

Уряд Великої Британії наразі не планує запроваджувати нові санкції проти Росії у зв’язку з останнім випадком отруєння, що стався у місті Еймсбері.

Про це заявив міністр внутрішніх справ Великої Британії Саджид Джавід під час відвідання Солсбері та Еймсбері, передає The Guardian.

“Міністр внутрішніх справ Саджид Джавід повідомив, що (уряд – ред.) нині не планує запроваджувати нові санкції проти Росії після останнього отруєння у Вілтширі”, – йдеться у повідомленні.

За словами міністра, не слід квапитися з висновками і потрібно дати змогу поліцейським повноцінно розслідувати справу.

“Ми знаємо, що за березневим (отруєнням – ред.) стоять росіяни. Ми знаємо, що це були варварські й нелюдські дії російської держави. Що стосується цього конкретного випадку, то нам треба здобути більше інформації і дати поліції час розслідувати справу”, – сказав Джавід.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Еймсбері, що у графстві Вілтшир на півдні Англії, 4 липня були виявлені непритомні чоловік і жінка. Обоє потерпілих нині перебувають у критичному стані, який пов’язують із впливом невідомої речовини.

У пари виявлені симптоми, подібні до тих, що спостерігались у екс-офіцера ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, які були отруєні в місті Солсбері у березні цього року (Еймсбері розташований за 16 км від Солсбері).

Поліція встановила, що Скрипалів отруїли нервово-паралітичною речовиною типу “Новічок”. Британська влада звинуватила Росію в причетності до отруєння.

 

Найбільший спонсор Brexit зустрічався з російським послом 11 разів

Аррон Бенкс, який більше всіх пожертвував на кампанію з виходу Британії з Євросоюзу, як мінімум 11 разів зустрічався з послом Росії Олександром Яковенком.

Про це повідомляє The Guardian.

Як зазначається, зустрічі відбулися в період перед референдумом і протягом двох місяців після нього. У документах, які запропонувала перевірити газета The Observer, йдеться, що російське посольство зробило ще чотири запрошення, але незрозуміло, чи були вони прийняті.

Два останніх року Бенкс стверджував, що зустрічався з російським послом тільки один раз “під час ланчу з випивкою”. Місяць тому The Observer з’ясувала, що зустрічі були неодноразовими. Бенкс розповів парламентській комісії, що зустрічався з послом два або три рази. Минулого тижня після публікацій у The New York Times він зізнався у четвертій зустрічі. The Observer навів докази семи зустрічей, але тоді Бенкс відмовився від коментарів.

Імовірно, фінанси на кампанію Brexit залучили з допомогою угоди з продажу частини російської фірми “Алроса” американським інвесторам, що допомогло виручити $813 мільйонів в російський бюджет.

 

В Австралії відбудеться Азіатська міністерська конференція щодо стихійних лих

Азіатська міністерська конференція зі зменшення небезпеки стихійних лих 2020 року відбудеться в Австралії.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ і торгівлі Австралії.

“Австралія пишається історією підтримки країн регіону у підготовці до стихійних лих, реагування на них та відновлення після катастроф. Біла книга зовнішньої політики Австралії 2017 року визнає необхідність інвестування в регіональні зусилля з підготовки до стихійних лих, щоб допомогти врятувати життя, мінімізувати економічні збитки та допомогти громадам швидше відновитися”, – йдеться у повідомленні австралійського зовнішньополітичного відомства.

Австралійський уряд вважає, що конференція дасть змогу обмінятися досвідом та збільшити колективне розуміння країн регіону щодо ризиків стихійних лих. Вона також дозволить поглибити співпрацю, зміцнити структуру управління та сприяти розвитку більш стійкої інфраструктури.

“Австралійці добре знайомі з руйнуванням і спустошенням, спричиненими посухою, вогнем, циклонами та повенями. Індо-Тихоокеанський регіон є найбільш катастрофічним регіоном у світі. У минулому році на наш регіон припало шість із 10 країн світу, які найбільше постраждали від стихійних лих”, – повідомляє австралійське міністерство.

У квітні цього року уряд Австралії створив Національну робочу групу у Міністерстві внутрішніх справ, мета якої – провести загальнонаціональні реформи щодо зменшення впливу та фінансового тягаря стихійних лих на громади та економіку.

Очікується, що згадана конференція об’єднає уряд, бізнес, дослідників та громадський сектор в обговоренні заходів щодо зменшення гуманітарних, економічних та екологічних витрат на катастрофи в Індо-Тихоокеанському регіоні.

 

В Японії зливи ховають людей під шаром води і бруду: загиблих вже 85

Жертвами спричинених зливами небаченої повені та зсувів на заході Японії стали щонайменше 85 людей, ще 58 осіб вважаються зниклими безвісти.

Про це повідомляє NHK.

“На цей час 85 людей загинули, шестеро перебувають у критичному стані, щонайменше 58 осіб вважаються зниклими безвісти”, – йдеться у повідомленні.

Найбільше людей загинуло у префектурі Хіросіма – 37, ще 21 людина загинула в префектурі Ехіме. Жертви є у префектурах Окаяма, Хього, Кіото, Сага, Шіга, Фукуока, Кочі, Гіфу.

Як інформує ВВС Україна, влада країни вже назвала погодні умови “безпрецедентними”. Вважають, що ця повінь може стати найсильнішим стихійним лихом за багато десятиліть.

За даними ЗМІ, рівень води піднімався так швидко, що деякі люди не встигали вибратися з дому. Декого живцем поховало під шаром води і бруду.

Від повені постраждали сотні будинків, приблизно півтора мільйона жителів отримали від влади наказ залишити свої домівки з міркувань безпеки.

Ще три мільйони людей отримали рекомендації влади про евакуацію.

Раніше повідомлялося про 76 загиблих унаслідок тривалих сильних злив у Японії.

 

У Туреччині звільняють 18 тисяч держслужбовців перед скасуванням надзвичайного стану

У Туреччині видали указ про звільнення більше 18 тисяч держслужбовців перед скасуванням надзвичайного стану в країні, який тривав два роки.

Про це повідомляє Reuters.

“У неділю Туреччина видала указ про звільнення більше 18 тисяч державних службовців, серед яких половина поліцейські. Очікується, що цього місяця (в країні – ред.) також скасують надзвичайний стан, який тривав два роки після спроби перевороту в липні 2016 року”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що указ був виданий за день до інавгурації переобраного президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Як повідомлялося, голова Вищої виборчої комісії Туреччини Саді Гювен оголосив підсумки загальнонаціонального голосування 24 червня на дострокових виборах президента і парламенту країни. За даними ЦВК, на президентських виборах переміг нинішній глава держави Реджеп Таїп Ердоган, а до парламенту 27-го скликання проходять п’ять політичних партій.

 

Туреччина лікуватиме онкохворих безкоштовно

Туреччина скасувала додаткові збори, що стягуються за лікування, оперативне втручання та медикаменти від онкологічних захворювань в державній системі охорони здоров’я.

Про це заявила міністр праці та соціального забезпечення Жюлід Сариероглу, передає Daily news.

“Ми скасували всі додаткові збори, що стягуються з лікування, оперативного втручання та медикаментів від онкологічних захворювань”, – заявила Сариероглу.

Вона повідомила також, що уряд на лікування раку витрачає близько 240 мільйонів лір (близько 43 млн дол.) щорічно.

За прогнозами Сариероглу, після того як держава, візьме на себе витрати у повному обсязі, це обходитиметься до 750 мільйонів лір (135 млн дол.)

«Пацієнт з раком не платитиме жодної додаткової плати, оскільки держава покриє всі витрати”, – наголосила міністр.

Нове положення вже опубліковане в офіційному бюлетені та набуло чинності.

На даний час, рак є причиною приблизно 20 відсотків смертей в країні.

Туреччина посідає шосте місце в рейтингу країн Європи за обсягом коштів, виділених на лікування раку, після Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції та Іспанії. Проте це лише 3% загального бюджету на охорону здоров’я, витраченого для лікування раку в Туреччині в минулому році, проти 6,6% у Франції, 6,4% у Італії та 5,4% у Великобританії.

 

Партію Марін Ле Пен позбавили державної дотації – ЗМІ

Французька юстиція розпорядилася, в рамках розслідування роботи помічників депутатів Європарламенту, утримати два мільйони євро державних дотацій призначених партії «Національне об’єднання» (колишній «Національний фронт»).

Про це стало відомо журналістам, повідомляє RFI.

«Партія «Національне об’єднання» повинна була отримати ці гроші 9 липня у відповідності до закону про фінансування політичних організацій Франції. Рішення про стягнення державної дотації пов’язане з підозрами Європарламенту, який звинувачує очолювану Марін Ле Пен партію у створенні шахрайської схеми: з допомогою грошей Європарламенту вона оплачувала діяльність членів своєї партії», – повідомили ЗМІ.

Як відомо, Європарламент оцінює загальний збиток від створення фіктивних місць помічників євродепутатів у 7 мільйонів євро, і пред’явив звинувачення певному числу посадових осіб, до числа яких входять Марін Ле Пен, Бруно Голниш, Луї Аліот, а також партії «Національне об’єднання» в якості юридичної особи.

У теж час, Марін Ле Пен назвала рішення паризького суду «політичним вбивством». «Конфіскуючи наші державні дотації без суду в рамках псевдо-справи про помічників, які розслідують справу, судді застосовують до нас смертну кару в якості запобіжного заходу», — написала глава партії «Національне об’єднання» у своєму Твіттері.

Державна дотація є основним джерелом фінансування партії. Відмова у дотації означає, що вже в серпні партія виявиться не спроможною оплатити рахунки. «Вони запрограмували нашу смерть», — заявив депутат від партії «Національне об’єднання» Себастьян Шену.

У «Національного об’єднання» є десять днів, щоб подати апеляцію. У цілому розслідування про створення фіктивних робочих місць помічників депутатів Європарламенту стосується сімнадцяти представників колишнього «Нацфронту», які є або були в минулому євродепутатами. У п’ятницю другий номер партії Бруно Голниш заявив, що йому пред’явлені звинувачення в «порушенні довіри» в контексті розслідування, яке охоплює період з 2005 по 2015 рік.

 

За чотири роки у Києві відновили 300 парків і скверів – Кличко

У Києві протягом чотирьох років відремонтовано та реконструйовано 300 парків і скверів.

Про це заявив міський голова Віталій Кличко, повідомляє його прес-служба.

“За чотири роки ми зробили колосальний обсяг роботи – відремонтували та реконструювали 300 парків та скверів. Статус парку чи скверу в столиці надали 120 зеленим зонам”, – зазначив Кличко.

Він нагадав, що, зокрема, капітальний ремонт здійснили на першій черзі парку “Наталка”, нині там тривають роботи з облаштування другої черги. Оновлено також парки “Відрадний”, “Володимирська гірка”, першу чергу парку “Перемога”, а днями відкрився відремонтований сквер біля кінотеатру “Жовтень” на Подолі.

Міський голова наголосив, що сьогодні влада працює над тим, аби в кожному районі міста була своя зона відпочинку рівня парку “Наталка” на Оболоні.

Крім того, за словами Кличка, до Дня міста у 2019 році планується звести пішохідний міст, який з’єднає Володимирську гірку та Арку дружби народів. Він висловив сподівання, що цей перехід “зробить наше місто ще більш привабливим з туристичної точки зору”.

Говорячи про облаштування зон відпочинку, Кличко нагадав, що цього літа в Києві працюють 13 муніципальних пляжів та 17 зон відпочинку біля води без можливості купання. Зокрема, 7 київських пляжів мають міжнародну екологічну відзнаку “Блакитний прапор”, яка означає, що пляж відповідає стандартам якості води, екологічного менеджменту, безпеки і сервісу.

За словами міського голови, піску з Багам на київські пляжі, звичайно ж, не завозили – відмінної його якості вдалося досягти завдяки технології очищення.

 

В ДПСУ розповіли, як їх намагаються підкупити: за півроку — 470 пропозицій хабаря

З початку року прикордонники задокументували більше 470 випадків пропонування хабарів.

Про це повідомляє Державна прикордонна служба.

“Тільки з початку року у Держприкордонслужбі задокументовано понад 470 відмов прикордонників від хабарів, а стосовно правопорушників оформлено протоколи за статтею, що передбачає кримінальну відповідальність”, – ідеться у повідомленні.

У ДПСУ навели кілька нещодавніх прикладів, коли прикордонниками пропонували хабарі.

Зокрема, у суботу, 7 липня, неправомірну грошову винагороду у розмірі $100 запропонувала українка прикордонникам Мостиського загону у пункті пропуску «Краківець». У такий спосіб вона намагалася вирішити питання безперешкодного перетину кордону неповнолітньою дитиною без нотаріально посвідченої згоди батька.

Крім того, за даними ДПСУ, у столичному аеропорту громадянин Гани вирішив “купити” за $700 дозвіл на перетин державного кордону.

Ще одного іноземця-порушника не пропустили минулої доби в аеропорту “Бориспіль”. Як розповіли в ДПСУ, громадянин Лівії прибув рейсом зі Стамбула, але не зміг підтвердити мети своєї подорожі, тож йому відмовили у перетині кордону. Тоді лівієць вирішив “задобрити” прикордонників, запропонувавши їм $500.

У ДПСУ запевнили, що в усіх випадках охоронці кордону від хабарів відмовились та задокументували правопорушення. До Нацполіції направлені повідомлення про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачені статтею 369 ККУ “Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”.

 

У квартирі у Львові чоловік загинув від вибуху гранати

В одному з будинків Львова у квартирі від вибуху гранати загинув 54-річний чоловік і зазнала травм 45-річна жінка.

Про це повідомила прес-служба міської ради.

“Вибух стався о 16.41 уквартирі на 1 поверсі будинку № 57 по вул. Некрасова. Внаслідок вибуху загинув чоловік 54 років. Смерть наступила до приїзду медиків”, – йдеться у повідомленні.

За інформацією міськради, травм зазнала 45-річна жінка, її госпіталізовано.

Нині у місці вибуху працюють усі відповідні служби. Загрози для мешканців будинку немає, як і для самої будівлі.