Цифрова Україна. Досвід історії

3 місяці ago Інформ центр 0

За запрошенням Громадсько-політичного Руху Валентина Наливайченка «Справедливість», ПАТРІОТИ взяти участь у конференції «Цифрова Україна. Досвід Естонії» з естонськими партнерами в рамках Україно-Естонського співробітництва.

Питання, що розглядалися на конференції, дуже важливі і мають перспективу для розвитку України. Тому ми дуже вдячні колегам з Естонії за можливість вивчити  досвід країни, яка за два десятиліття стала лідером  за якістю державних електронних послуг. Електронне посвідчення особи, інтернет-голосування, електронна медична картка, електронний уряд – сьогодні це повсякденність для жителів Естонії. Тому вивчення і впровадження в нашій державі такого позитивного досвіду є перспективним і  дуже важливим для приєднання України до  європейської цифрової спільноти.

За даними ООН Україна  входить в TOP-50 країн за рівнем електронної участі, але системної роботи в цьому напрямку з боку держави поки що немає. Так, у нас активно працює Державне агентство з питань електронного урядування, розвиваються портали, через які можна скористатися адміністративними послугами, впроваджуються системи ідентифікації громадян BankID та MobileID, однак складність і незрозумілість інтерфейсу для користувачів відштовхує багатьох із них від бажання скористатися послугою онлайн. З боку державних органів не ведеться  належна роз’яснювальна  робота  про результати розвитку та можливості електронного урядування, тому цілком можливо, що частина громадян, навіть не знає, що деякі послуги можна отримати онлайн.

За офіційними даними, Україні по праву належить перше місце в Європі за кількістю IT-фахівців – понад 100 тисяч фахівців-програмістів. Їхніми послугами користуються компанії та організації більшості провідних країн світу, і цей попит стабільно зростає. До 2020 року, за прогнозом експертів, кількість IT-спеціалістів в Україні сягне цифри у 200 тисяч осіб, а ІТ-сфера за певний період (приблизно десять років) стане лідером українського експорту.

Політична Партія «ПАТРІОТ» системно відстоює необхідність  переходу всіх органів державної виконавчої влади на електронний режим урядування. Це так звана програма е-врядування. Найпершим патріоти вбачають за необхідне впровадження ефективного функціонування електронного уряду, що передбачає постійну інформаційну взаємодію влади (включно з органами місцевого самоврядування) з громадами та громадянами. Має бути вирішена проблема «цифрового розриву», і сучасні цифрові технології мають наблизитись до громадян,  особливо у сільській місцевості та невеликих містах.

За останні півстоліття відбувся шалений прорив у світі цифрових технологій. Вони дійшли і до українського села, тож утворити нині там електронні системи зборів, обговорення та голосування є цілком можливим. І тут на допомогу громадам має прийти уряд, якщо сформує відповідну програму і виділить кошти. Це було би найліпшою інвестицією в українську цифрову демократію. Перехід до електронного урядування автоматично переведе функціонування державного апарату на новий рівень взаємодії з суспільством – координаційний, а  це дасть поштовх творчому розвитку громад, безпосередній участі громадян у вирішенні нагальних проблем як державного, так і місцевого рівня, та однозначно призведе до згасання такого явища, як корупція.

Ще у 2016 році Україна стала учасником форуму з проблематики цифрової економіки, який відбувся у Києві за участі вищих посадових осіб держави та представників ЄС, і заявила про намір приєднатися до  європейської цифрової спільноти.

Який зиск може мати Україна від такої співпраці?

Найперше, – єдиний цифровий ринок Європейського Союзу дозволить вільний динамічний рух вітчизняних товарів, послуг, сервісів, капіталу та громадян нашої держави. Він зробить реальним здійснення приватних мрій про транскордонне співробітництво як новий рівень конкурентоспроможної діяльності через глобальну інтернет-систему та забезпечить достатній рівень захисту споживчих і персональних даних, а ще – повагу до інтелектуальної власності як нового виміру капіталізації інтелекту. Цифрові стандарти повинні мати комплексний характер і пронизувати всі прошарки суспільства. Тому значне місце в процесі формування цифрового співтовариства має відводитись громадам, які зараз переживають неоднозначний процес реформування.

Попри всі перспективи електронного врядування, актуальними є безпекові проблеми цього сегменту. Терористична агресія путінської Росії за останні роки яскраво висвітлила низку актуальних проблем безпекового сектору. А в сфері надання електронних послуг тісно переплітаються, скажімо, проблеми фінансово-економічного блоку з соціальними чи бізнесовими. Тому, питання е-врядування має бути предметом постійної уваги безпекового сектору країни, зокрема, РНБОУ та СБУ. Очевидним є те, що програми, які використовуються для розвитку електронного сегменту цифрової демократії, мають підтримуватися і контролюватися на державному рівні із залученням для ефективного функціонування системи  е-врядування недержавних організацій, які мають визнані успіхи в цій галузі та надають весь спектр необхідних послуг. Всі стандарти, які використовуються в е-послугах, мають проходити перевірку визначеними державними органами і ними ж мають координуватися всі роботи щодо удосконалення систем і програм.
Міністерство юстиції України,  як державна структура, має безкомпромісно стати на захист державних інтересів в сучасному світі глобального гібридного тероризму, який оперує саме кібернетичними викликами, ризиками та загрозами. Тому цілком логічно, що  ця державна структура повинна  надати пропозиції щодо розробки комплексної національної системи високої захищеності електронних сервісів усіх рівнів і масштабів під гарантії кіберзахисту держави в стандартах НАТО.

Наразі перспективи створення цифрового європейського співтовариства, де Україна може відігравати одну з провідних ролей, досить оптимістичні. Чи стануть ці мрії реальністю – залежить від усіх нас, бо ми можемо вже сьогодні брати участь у цих процессах, не покладаючись на владу.