Євген Коновалець: життя, віддане за націю

2 тижні ago Інформ центр 0

14 червня – особлива дата в календарі національної пам’яті. Саме в цей день 1891 року у селі Зашкові, що на Львівщині, народився Євген Коновалець – один із провідних діячів українського націоналістичного руху. Саме з цією яскравою, сильною і харизматичною особистістю пов’язано становлення та остаточне організаційне оформлення українського націоналістичного руху. Молодий Коновалець здобув блискучу освіту: закінчив Українську академічну гімназію, після цього навчався на юридичному факультеті Львівського університету, згодом став студентом Віденського університету. Вже у студентські роки виразно проявляється активна громадська позиція Євгена Коновальця, його прагнення служити Україні, бути у перших лавах борців за її державність.

Під час Першої світової війни Коновалець відзначився у боях проти військ Російської імперії у лавах Легіону Українських Січових Стрільців (УСС).

Під час жорстокого бою на горі Маківка у 1915 року, де загони УСС героїчно билися з переважаючими силами ворога і виявили яскраві та масові приклади героїзму, Євген Коновалець потрапляє до полону. Утім, навіть жорстокі умови табору для військовополонених не зламали націоналіста. Він веде активну роботу серед українських бранців, формуючи з них ядро майбутніх військ визвольних змагань.

У 1917 році у Києві Коновальцем було сформовано корпус Січових Стрільців, який вів запеклі бої проти більшовицьких військ. Полковник армії Української Народної Республіки Є. Коновалець здійснив багато успішних військових операцій, завдав жорстоких поразок червоним окупантам.

Після поразки Визвольних змагань Коновалець не втрачає віри в перемогу, він скликає 1920 року у Празі з’їзд українських старшин, на якому було створено Українську Військову Організацію (УВО).

У 1929 році завдяки титанічним зусиллям Євгена Коновальця відбувається консолідація націоналістичного руху: на базі кількох розрізнених організацій була створена потужна та монолітна Організація Українських Націоналістів (ОУН). На Першому конгресі ОУН полковника Коновальця було обрано Головою цієї організації. Під керівництвом вождя, авторитет якого був беззаперечним, ОУН стрімко нарощувала свою потугу упродовж 1930-х років, впливаючи на всі сторони життя західноукраїнських земель.

Активна діяльність Коновальця по консолідації національно-патріотичних сил та його стратегічний курс на створення Української Самостійної Соборної Держави викликали занепокоєння не лише у польських, але й у радянських владних колах. Відчуваючи у Коновальці смертельно небезпечного і могутнього ворога, більшовицьке керівництво наказало вбити його, що і було зроблено 25 травня 1938 року, коли Євген Коновалець був підступно вбитий радянським агентом Судоплатовим.

І нині немеркнучою зорею нам є заповіт полковника Коновальця: “…уміння ставити вище добро Нації і Організації над свою особу; супроти ворогів – безоглядність; супроти громади – усвідомлення про потребу гідної боротьби за волю. В Організації – щирість, не плазунство, а критика – для добра Організації, а не особистих амбіцій. Ми даємо новий почин і мусимо внести нові методи праці на українських землях…”

Прес-служба партії