Український парламент: інституційна спроможність і реформувальна нездатність

6 місяців ago Інформ центр 0

Понад два роки тому Верховна Рада ухвалила 240 голосами постанову №4219 “Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України”. Тоді народні обранці погодились із рекомендаціями Європейського парламенту щодо реформування українського парламенту.

Над цими пропозиціями тривалий час працювала Місія з оцінки потреб Європейського парламенту, а очолював її колишній президент ЄП Пет Кокс. Результатом роботи місії стала доповідь з рекомендаціями щодо реформування та трансформації українського парламенту,яка була опублікована і з якою погодились народні депутати ще у 2016 році.

Тодішній голова Верховної Ради В. Гройсман навіть заявив після голосування «…якщо ми не змінимо систему українського парламенту за прикладом Європарламенту, цей бардак (у ВР — авт.) триватиме вічно. Тому важливо, щоб ми … їх втілили в життя і змогли зробити перезавантаження системи”.

Перелік рекомендацій перевищував півсотні заходів та інших дій, які мали бути вчинені Верховною Радою для ефективного реформування діяльності та реального підвищення інституційної спроможності. Вони включали, зокрема, створення окремого структурного підрозділу, до компетенції якого мають відноситися питання дотримання положень Регламенту Верховної Ради, а також перевірка усіх законопроектів до офіційної реєстрації на предмет відповідності нормам Регламенту Верховної Ради України; проводити відбір 20 законопроектів, ініційованих народними депутатами України, які в подальшому розглядатимуться Верховною Радою України; у структурі Верховної Ради України наступного скликання пропонувалось передбачити меншу кількість комітетів (орієнтовно 20), які повинні чітко співвідноситися зі сферами відповідальності міністерств тощо.

На днях на сайті парламенту Регламентний комітет оприлюднив дослідження «Як підвищити ефективність парламентських комітетів?», яке провів консультант проекту “Рада за Європу” та експерт Венеціанської комісії Алан Делькамп. Серед іншого він знову рекомендує зменшити кількість комітетів, розширивши їхні повноваження. Він також рекомендує прив’язувати комітети до головних функцій та сфер, приміром бюджету, охорони здоров’я, зовнішньої політики тощо і тоді комітетів набереться не більше 15. Однією з вимог, які висуває експерт є необхідність координації роботи комітетів у загальному управлінні парламентом.

Сьогоднішні ж 27 комітетів явно не відповідають вимогам часу і не є ефективними. Але цікава деталь, про яку не говорив ні Кокс, ні Делькамп, але  оприлюднив Комітет виборців — дві третини депутатів займають керівні посади в існуючих комітетах. Двісті п’ятдесят один нардеп із 416 наявних є головами, першими заступниками, заступниками, секретарями чи головами підкомітетів. Надмірне захоплення посадовими регаліями, вважають у Комітеті виборців, є так званою зірковою або “генеральською хворобою”. При цьому, як свідчить той же Комітет виборців, третина законопроектів, поданих народними депутатами нинішнього скликання є нереальними до виконання, зокрема через фінансову неспроможність їхньої реалізації. Тобто, нардепи свідомо подають популістські законопроекти, розраховуючи лише на публічно-електоральні дивіденти.

…За два роки з моменту ухвалення постанови про реформування парламенту, як це не прикро, не зроблено і двох кроків до реалізації рекомендацій місії Європейського парламенту. Вже очевидно, що весь пар цього потягу витрачається на публічний гудок. Хоча у найвищого законодавчого органу зовсім інша місія, про яку, мабуть, народні депутати і не здогадуються.

Микола Голомша

Джерело: https://lb.ua/blog/mykola_golomsha/399114_ukrainskiy_parlament.html