Правничий самозахист

1 рік ago Інформ центр 0

Днями в 30 містах країни відбувається чергова реалізація соціального проекту «Всеукраїнський правовий диктант». Ця акція має на меті визначення рівня правової грамотності та стану правничої гігієни українців. Участь у диктанті можна брати і у онлайн-режимі, зареєструвавшись на сайті активістів.

Звісно, проведення такої масової акції потрібно вітати, адже це і є одним з елементів формування нових якостей середовищ громадянського суспільства в країні. Однак лише такими інтелектуально-вербальними заходами підняти реальний рівень правової культури загалом в суспільстві навряд-чи вдасться.

Проблема творення умов для росту якісних показників правової культури населення країни насправді не нова. Вона є однією із ключових протягом всіх періодів творення державності України. Намагання в різні роки незалежності якимось чином (роз’яснювальна робота, факультативні заняття, семінари для членів виборчих комісій тощо) добитися якісних зрушень від правового нігілізму до хоча б розуміння необхідності самостійного правового захисту своїх громадянських прав не принесла наразі, як це не прикро, бажаних результатів національного масштабу.

Зазвичай, первинну юридичну грамотність пересічний українець засвоює лише у разі виникнення безпосередніх проблем юридичного характеру, приміром, судової тяжби при отриманні спадщини, владнання податкових негараздів, неправомірного звільнення з роботи тощо. В інших випадках він воліє або доручити справу адвокату, або ж просто не перейматися проблемою взагалі. Таким чином сформувався особливий підхід до правничої тематики серед населення, який можна характеризувати як юридичний патерналізм і коріння якого знаходяться в радянському минулому.

Суттєві зрушення в питанні правничої культури українського суспільства відбулись після Майдану Свободи (2004 р.) і особливо Майдану Гідності (2014 р.). Суспільство (громади і громадяни) стало усвідомлювати свою громадянську силу, перспективу і безпосередню відповідальність саме завдяки комплексній реалізації своїх прав і громадянських обов’язків. Необхідним чинником цього процесу є  поточна юридична обізнаність (спроможність), тобто орієнтування в стані поточних характеристик законодавчого поля з позиції громадянської самореалізації. Сьогодні формування спроможних середовищ життя і перспективний розвиток справжніх ОТГ вимагає цієї обізнаності в якості функціонального орієнтування для безпосереднього та ефективного застосування отриманих знань в повсякденній діяльності.

Перед новоствореними громадами зараз постає одним з ключових завдань проведення правопросвітницької діяльності на постійній основі. На початках, скажімо, це потребуватиме наявності структур правничого захисту інтересів громад і членів громади, а згодом мало би перерости в постійно діючі консультативно-захисні механізми-сервіси для юридичного онлайн-супроводження діяльності ОТГ.

На перших порах, тобто етапі становлення об’єднаних територіальних громад, таку допомогу могла б надавати держава. Однак покладатися на такий варіант не варто, оскільки для держави це затратно (необхідно виділяти додаткові бюджетні кошти), а найголовніше — з боку держави (тих людей, які працюватимуть) не буде особливої зацікавленості у вирішенні юридичних питань, які до того ж можуть мати  якраз аспект юридичного простистояння інтересів держави і ОТГ.

До того моменту, коли громади зможуть самостійно забезпечувати себе  комплексним правничим захистом, підтримати їх у правовому вимірі могли б політичні партії. Логіка в цьому ще й та, що саме кандидати від політичних сил йдуть нині на місцеві вибори і здобувають перемогу, формуючи потім органи місцевого самоврядування. Тут навіть партії, які не виграють вибори, можуть відігравати потужну роль у житті громади завдяки формуванню консультативно-захисних структур ОТГ і наданню реальної правничої допомоги членам громади.

Нещодавно Мінюст оприлюднив інформацію, що понад 90 відсотків громадян при виникненні юридичних проблем не звертаються до державних органів, оскільки просто не знають своїх прав та механізмів їх захисту. Цю проблему слід починати вирішувати із середовищ життя — територіальних громад.

Микола Голомша

Джерело: https://lb.ua/blog/mykola_golomsha/396260_pravnichiy_samozahist.html