Реформи — це двосторонній рух векторів відповідальності

2 тижні ago Інформ центр 0

Певний час в країні вирували публічні пристрасті довкола теми встановлення кожному реалізатору-продавцю навіть на базарі касового апарату. Емоції тоді заполонили не лише базар, а й всі ЗМІ і навіть владні кабінети. Однак рішення так і не було втілене в життя. Причин називалось більш ніж достатньо — і коштів у малих підприємців немає, і незручно їм все це, і як же це відіб’ється на заробітках…

Нещодавно ми стали свідками обшуків правоохоронців у великому поштовому підприємстві. Однією з причин їхніх негараздів стали операції з готівкою без касових апаратів при доставці кур’єром товара споживачу. Відтак хвиля пішла до продавців всіляких інших товарів, включно з продуктами харчування. Нібито тепер і піцу ніхто не зможе собі замовити, хіба за попередньою оплатою. То ж торгово-посереднецьке товариство зараз нашвидкоруч шукає виходу із критичного становища і очевидно перейде на роботу лише за передоплатою (хоча це з минулого року є вимогою закону), або повністю в тінь.

Звісно, ситуація, як кажуть, не з кращих. Але запитання до тих, хто мав би передбачити не лише прийняття відповідного рішення про прозорість торговельно-посередницьких послуг — чому ж за стільки років не виробити дійсно прозорий механізм легалізації цього сегменту тіньового ринку? Адже більшість виробників чи продавців з числа малих та середніх підприємців якраз і не проти того, щоб заробляти гроші без зайвих проблем. Крім того, ще минулого року уряд затвердив перелік груп технічно складних побутових товарів, торгівля якими має здійснюватись лише за наявності реєстраторів розрахункових операцій, тобто касових апаратів. До таких відносяться непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування тощо. Є перелік і інших видів діяльності, де застосування РРО обов’язкове.

Сказавши «а», завжди потрібно говорити «б». Чомусь цю просту істину ніяк не усвідомлять наші владні керманичі, які розпочинають справу з великою публічною помпою, а потім поступово зводять все нанівець. Так і зараз — провели обшуки, наробили галасу у ЗМІ, а суть проблеми залишається тією ж самою: ситуація кардинально не змінилася. Виконання закону — це двосторонній рух і держава має тут демонструвати приклад, насамперед в стилістиці  відповідальності, а не вести власну гру на збагачення окремих осіб чи кланів при владі.

Реформи, що проводяться в державі, це не оголошення намірів про здійснення певних заходів у перспективі чи гучні звинувачення на тлі силових «масок-шоу». Це щоденна кропітка робота з удосконалення простих механізмів взаємодії, наприклад, бізнесу (насамперед малого і середнього) з державою, створення взаємовигідних правил таких відносин, встановлення певних преференцій, перехідних періодів тощо. А потім — жорсткий контроль виконання. але не тільки з боку підприємців, з боку державних структур теж і насамперед. Очевидність проблеми полягає в тому, щоб пришвидшено реалізовувати інфрастрктурні проекти щодо переходу від аналогових чи «кешевих» взаємин до цифрових ідентифікацій, потокових сервісів та мобільних партнерських стосунків в будь-якому логістичному вимірі тощо.

Популізм, особливо публічно-правоохороний, ще ніколи не приводив до стійкого позитивного результату. Він може дати короткочасний ефект, а потім бумерангом повернеться до вихідної точки  і обрушить всю систему довіри і партнерської взаємоповаги між інститутами держави і громадянами. Хотілося, щоб про цей ефект відкладеної негативної дії пам’ятали наші можновладці при «активізації» чергових популістських дій замість системної кропіткої реформаторської роботи в процесі якісної модернізації країни.

Микола Голомша

Джерело: https://lb.ua/blog/mykola_golomsha/395122_reformi_tse_dvostoronniy_ruh.html