Патріоти вшановують пам`ять Олеся Гончара

8 місяців ago Інформ центр 0

За ініціативи Бориспільської міської організації Політичної Партії “ПАТРІОТ” профессора Анатолія Степановича Теплицького, за сприяння Бориспільської міської  ради пройшла наукова конференція «Вплив творчості О.Гончара на формування розвитку літературного доробку сучасних українських письменників»

Увіковічення світлої пам’яті відомого українського письменника Олеся Гончара є почесною, благородною місією кожного свідомого українця – патріота України!

Народився майбутній майстер пера на Полтавщині. Навчався у Харківському університеті, але навчання перервала війна. У складі студентського батальйону він добровольцем пішов на фронт.

Перші літературні спроби молодого письменника, оповідання й повість, з’явилися ще 1938 року. Перебуваючи на фронті, писав вірші, які публікувались у фронтовій газеті. У повоєнні роки розпочав діяльність професійного літератора. Також він був одним із тих, хто стояв біля витоків створення Народного Руху України.

Широкому загалу Олесь Гончар відомий передовсім своїми романами  «Прапороносці», «Людина і зброя», «Тронка» і «Собор». 

«Собор» взагалі став рубіжним твором для письменника який можна вважати романом-попередженням перед загрозливим наростанням ряду тенденцій моральної деградації суспільства у середині шістдесятих років: «пустодзвонством, кар’єризмом, нехтуванням народною мораллю», якщо говорити словами автора.

У романі Олеся Гончара собор безпосередньо впливає на хід подій, є не просто історичним пам’ятником, а виступає символом культурних цінностей народу, духовної єдності поколінь, незнищенності народної пам’яті. 

Собор у романі — це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам’ять народу, яка не має права на загибель. Його знищення собору призведе до знищення людської гідності, а також усієї історії культури українського народу.

 

Під час виступу Микола Голомша зазначив:

Ідеї, які ПАТРІОТИ ставлять перед собою – це завдання свідомого утримання громадян на рівні ідеалів і цінностей Майдану Гідності. Для цього ми повинні привертати публічну увагу громад і суспільства до культурно-етнічних, культурно-територіальних, інформаційно-культурних вимірів життя як суспільства в цілому, так і окремих територіальних громад зокрема.

Натомість за розрекламованою провладною реформою самоврядування стирчать вуха радянської системи управління , яка отримала нове дихання під назвою «децентралізація влади».

Експерти та журналісти наводять безліч позитивних і негативних історій про об’єднання громад за кордоном. Враховувати ці приклади і досвід потрібно, але не підлаштовуватись під них, бо ми маємо відштовхуватися від власного досвіду – історичного, ментального, соціумного тощо.

Адже  громада хутора чи села – це безцінний історико-генетичний код нашої землі, який століттями не давав українському народові щезнути з лиця планети і підтримував дух наших предків.

Саме з тих далеких часів до нас дійшла культура місцевого самоврядування, яка зараз з великими труднощами відновлюється на місцях. Слід зазначити, що за свідченнями вчених, саме українці презентували Європі стилістику практики місцевого самоврядування, яке утвердилося там.

Саме у громадах відбувається життя, то ж ми маємо створювати там всі інфраструктурно-технологічні умови для повноцінного розвитку громади і творчого самовдосконалення та повної самореалізації громадян.

Тобто, держава мала би покласти собі за мету наближення всіх можливих і перспективних сервісів до громад – незалежно від їх розміру.

Учасники науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю з Дня народження Олеся Гончара звертаємось до Бориспільської міської ради з пропозицією встановити меморіальну табличку на вулиці його імені.

За дорученням учасників науково-практичної конференції оформлення необхідних документів покласти на ініціатора цього заходу професора Анатолія Степановича Теплицького.