Підбірка актуальних новин за 30 березня

2 роки ago Інформ центр 0

Союз православних журналістів зловживає “покаранням Божим” – Мінкультури

Міністерство культури України при проведенні моніторингу ЗМІ, зокрема інтернет-ресурсів, відзначило загострення конфронтаційної риторики в деяких оприлюднених на них публікаціях та повідомленнях.

Про це йдеться у  заяві, оприлюдненій на офіційному сайті відомства – Укрінформ.

“Конфронтаційну тенденцію можна спостерігати, зокрема, на сторінках інтернет-видання “Союз православних журналістів”. Показовою у цьому сенсі є публікація: “Бог наказал захватчиков, – свидетельница захвата храма УПЦ в Катериновке” від 26 березня 2018 р.  тощо”, – підкреслюють у Мінкультури.

Як зазначається, у згаданому матеріалі відсутня журналістська безсторонність та об’єктивність подачі інформації, він свідомо спрямований на розпалювання ненависті та плекання дискримінаційних підходів до віруючих інших релігійних організацій. Показовою в цьому сенсі є як сама назва публікації, так і її контент з упередженим ставленням до представників УПЦ КП.

Зокрема вживається контроверсійна риторика: “Бог покарав загарбників; захоплювали храм в Катеринівці; храм уже був захоплений; били семінаристів; прихильники Київського патріархату і “Правий сектор” захопили Свято-Георгіївський храм УПЦ 21 вересня 2017 року”, а також утверджується категорична думка про нібито Божу кару для віруючих православної громади, які вирішили на основі вільного волевиявлення змінити юрисдикційну підпорядкованість храму: “Багато хто з активістів, які забрали храм, відчули на собі наказання Боже…”.

Зазначену публікацію, на переконання Мінкультури, можна сприймати як продовження вже існуючої не один рік односторонньої інформаційної кампанії у ЗМІ щодо висвітлення подій 21 вересня 2015 р. у с. Катеринівці Тернопільської області, що, серед іншого, спрямована на дискредитацію зусиль української влади щодо нормалізації і гармонізації міжцерковних відносин за умов відкритого військового протистояння та збройної агресії Російської Федерації.

“Це ображає почуття віруючих  УПЦ КП, підбурює і провокує частину православної спільноти України і може бути розцінене як свідоме налаштування віруючих УПЦ проти інших християнських спільнот, що діють в Україні на законних та рівноправних з ними підставах, як пропаганда середньовічних принципів релігійної виключності, свідоме роздмухування релігійної конфліктності у нашій державі”, – наголошують у міністерстві.

 

Лондон теж не здивувала “дзеркальна” відповідь Москви

МЗС Британії висловило жаль з приводу видворення Росією європейських дипломатів, додавши, що Москва порушила міжнародне право, отруївши колишнього російського шпигуна та його доньку на британській землі.

Про це заявила речниця британського відомства, повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Це прикро, але, з огляду на попередню поведінку Росії, ми очікували на таку відповідь”, – сказала вона.

За словами речниці, “немає іншого альтернативного висновку, окрім того, що російська держава винна”.

Як зазначається на сайті МЗС РФ, у відповідь на висилку російських дипломатів через отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля Росія оголосила персонами нон грата  дипломатів  23 країн. Серед них – дипломати Австралії, Албанії, Німеччини, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Румунії, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Естонії.

Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що відповідь Росії на вислання з України 13 російських дипломатів була “дзеркальною”, і назвав це нонсенсом.

 

Геращенко: РФ висилає дипломатів із міст, де йдуть судилища над українцями

Російська Федерація висилає 13 діючих дипломатів України, в основному з посольства в Москві, й 5 – з консульства в Ростові. З міст – де відбуваються більшість судилищ над українськими політв‘язнями…

Про це написала перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Росія, за традицією, діє підло і боляче. У відповідь на висилку 13 російських дипломатів, які займалися сумнівною діяльністю в Україні, вони висилають 13 наших діючих дипломатів, в основному з посольства в Москві, й 5 – з нашого консульства в Ростові. Саме там відбуваються більшість судилищ над українськими політв‘язнями…”, – йдеться у повідомленні.

За словами  Геращенко, вона вже отримала кілька тривожних смс від родичів політв‘язнів, які хвилюються, чи зможе тепер наше консульство повноцінно працювати, виконувати роботу із захисту українців.

“Так, навантаження й тиск на наших консулів, що залишаються працювати в Мордорі, збільшиться, але вони усвідомлюють свою відповідальність і високу місію. Вони й надалі в повному обсязі виконуватимуть свої обов‘язки, добиватимуться доступу в тюрми, будуть на судах… “Для мене наші консули в РФ – це герої, дипломатичні кіборги, без перебільшення!”, – зазначає вона.

Перший заступник Голови ВР закликала колег по коаліції негайно прийняти закон про дипломатичну службу.

“Й надалі робитиму все для підтримки дипломатів, для негайного прийняття закону про дипслужбу (закликаю всіх колег по коаліції відмовитися від особистих мотивів і сімейних інтересів при голосуванні й негайно прийняти закон),” – пише Геращенко.

Окрім того, на її думку, для допомоги консулам, у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій негайно має запрацювати департамент із підтримки родин заручників і політв‘язнів.

“Також я, як уповноважений Президента, планую звернутися до всіх посольств країн ЄС і G7, з проханням, щоб їх представники в РФ відвідували всі суди над українцями і кримськими татарами – у Москві, Ростові, всюди, де триває цей фарс. Це буде жест солідарності з Україною, яка виступила солідарно з Британією і світом. Це буле вагома підтримка наших дипломатів і консулів, головне – наших дипломатів і родин заручників, наших політв‘язнів”, – пише Геращенко.

Вона також додає, на відміну від українських консулів, російські консули не переймаються долями «іхтамнетів». “В російського військового Агєєва, про якого ридала ліберальна НГ, російський консул був раз, у деяких із 20 засуджених росіян – жодного разу”, – повідомляє депутат.

 

Сутички в секторі Газа: 12 загиблих, сотні поранених

У результаті зіткнень палестинців та ізраїльських військових на кордоні сектору Газа з Ізраїлем загинуло щонайменше 12 осіб, сотні людей отримали поранення.

Про це повідомляє  Reuters  з посиланням на палестинське Міністерство охорони здоров’я – Укінформ.

“Щонайменше 12 палестинців були вбиті, сотні отримали поранення в результаті сутичок з ізраїльськими силами безпеки, які зіткнулися з однією з найбільших за останні роки палестинських демонстрацій на кордоні між Ізраїлем та Газою”, – йдеться у повідомленні.

Є інформація, що серед 12 загиблих є 16-річний підліток, ще близько 400 людей отримали поранення в результаті застосування вогнепальної зброї, в той час як інші були травмовані гумовими кулями та сльозоточивим газом.

Як зазначалося, десятки тисяч палестинців вирішили влаштувати “Великий марш повернення” – шестиденний протест проти Ізраїлю. Вони вимагають права повернення для біженців в  Ізраїль. Повідомляється, що палестинці розбили на кордоні з Ізраїлем п’ять таборів.

Сім’ї привели своїх дітей в наметові містечка, що знаходяться за декілька сотень метрів від ізраїльського бар’єра безпеки з анклавом, що контролюється палестинським угрупованням “Хамас”.

Однак сотні палестинських юнаків проігнорували заклики організаторів та ізраїльських військових триматися якомога далі від кордону.

Ізраїльські військові заявили, що використали “засоби для розгону бунту та стріляти в бік головних зачинщиків”. За їх словами, солдати стріляли тільки в тих, намагався здійснювати диверсію на кордоні, і принаймні двоє із загиблих були бійцями “ХАМАС”.

Зазначається, що деякі з демонстрантів підпалювали шини, щоб ті котилися в бік кордону, де були солдати, а також кидали каміння.

 

Голова Одеської ОДА просить 117 мільйонів на терміновий ремонт дамб на Дунаї

Голова Одеської ОДА Максим Степанов звернувся під час засідання Держкомісії з питань ТЕБ та НС до віце-прем’єра Геннадія Зубка з проханням – посприяти виділенню коштів на ремонт аварійних дамб та шлюзів на Дунаї.

Про це повідомляє  прес-служба ОДА – Укрінформ.

“Сьогодні спостерігається підтоплення у місті Вилкове, зріс рівень води в Дунаї у районі порту Рені. Очікуємо штормове попередження з 3 по 5 квітня. Всі сили рятувальників мобілізовано, є відповідні доручення та відпрацьовано алгоритм дій. Але в аварійному стані залишаються дамби та шлюзи на Дунаї. Деякі з них збудовані ще у 30-50 роках минулого століття. Тому готуємо відповідні документи, виходячи з орієнтовної суми для аварійного ремонту цих споруд в обсягу 117 мільйонів гривень. Я дуже прошу підтримати нас. Бо якщо терміново не провести протиаварійні роботи, нас можуть очікувати дуже серйозні наслідки”, – зазначив Степанов.

У свою чергу, Зубко пообіцяв, що після отримання документів профільне міністерство розгляне вказане питання.

“Готуйте документи, що стосуються можливості використання коштів Державного фонду. Якщо це дійсно потребує протиаварійних та попереджувальних робіт, Міністерство економіки розгляне це питання”, – сказав віце-прем’єр.

Як повідомлялося, цього тижня голова Одеської ОДА під час робочої наради у місті Вилкове доручив керівництву облуправління ДСНС привести у готовність підрозділи на випадок підтоплення населених пунктів Придунав’я. Степанов наголосив на необхідності проведення терміного ремонту застарілих та аварійних дамб і шлюзів на Дунаї, аби назавжди вирішити проблему підтоплення населених пунктів.

 

Вступ на магістратуру з права: Гриневич розповіла про “щеплення від корупції”

Узалежнити держзамовлення університету на магістратуру з “Права” від результатів профільного ЗНО, а також запровадити це випробування на закінчення бакалаврату, реалізувавши підсумкову державну атестацію у формі єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ).

Такі пропозиції до обговорення внесла міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час презентації аналітичного дослідження ОБСЄ «Стан юридичної освіти в Україні», повідомляє  Міносвіти – Укрінформ.

«У 2016 році МОН ініціювало проведення пілотного проекту – зовнішнього незалежного іспиту для вступу на  магістратуру  з «Права», а у 2017 році – поширила цю процедуру на всі виші, що готують правників. Завдяки цьому ми отримали  не лише щеплення від корупції під час вступу на магістратуру, а й гарний інструмент перевірки знань. Зараз ми маємо вперше обгрунтовані результати, які дають можливість однією лінійкою виміряти знання випускників бакалаврів, що прагнули стати магістрами, і змогли зробити поглиблене дослідження цих результатів», – зазначила Гриневич.

Вона додала, що зараз у підготовці Міністерством освітніх політик дуже бракувало якісних досліджень, на які можна було б спиратися. Передбачається, що пропозиції допоможуть підвищити якість правничої освіти, а також допоможуть сконцентрувати державне замовлення в найкращих університетах.

«Результати цього дослідження дають нам підстави робити наступне. По-перше, відреагувати на формування державного замовлення на магістратуру з «Права». Чим ми зараз керуємося під час розподілення державного замовлення на магістратуру – потребами університетів. І у зв’язку з цим  давайте на наступний рік серед критеріїв розподілу держзамовлення на правничу освіту візьмемо за основу результати цього дослідження», – запропонувала міністр.

Зазначається, що наступне питання – це відповідність наданих випускникам-бакалаврам «червоних» дипломів реальним знанням студентів.

Вона також виокремила проблему результатів з тестування на критичне мислення в класичних університетах, коли, за даними дослідження, їх кращі студенти показали дуже низькі результати.

 

Газпром пішов по шведських судах: просить скасувати “транзитне” рішення арбітражу

Російський “Газпром” подав до апеляційного суду округу Свеа (Швеція) клопотання – вимагає часткового скасування остаточного рішення по арбітражному розгляду з “Нафтогазом” у справі про транзит газу.

Про це повідомляє  Інтерфакс – Укрінформ.

Підставою подання клопотання російський монополіст називає “суттєві процесуальні порушення, допущені арбітрами при винесенні цього рішення”.

Нагадаємо, 28 лютого Стокгольмський арбітражний суд задовольнив вимоги НАК “Нафтогаз України” щодо компенсації за недопоставлені  “Газпромом”  обсяги для транзиту й зобов’язав російського монополіста виплатити 4,63 млрд дол.

За даними “Нафтогазу”, це рішення означає, що “Газпром” має сплатити Україні близько 2,56 млрд дол., з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений у 2014 і 2015 роках. У “Газпромі” відмовилися виконувати ці рішення суду.

При цьому “Газпром” ініціював розірвання контрактів з “Нафтогазом” на постачання газу в Україну і транзит газу через її територію в Європу.

 

$100 мільярдів за десять років: Huawei робить ставку на технології майбутнього

У 2017 році чистий прибуток Huawei збільшився на 28,1% – до $7,3 млрд. Впродовж наступних 10 років компанія збільшить інвестиції в технологічні інновації, вкладаючи щорічно понад $10 млрд.

Про це йдеться у прес-релізі компанії, який є у розпорядженні Укрінформу.

“Можливості та виклики з’являються швидше, ніж будь-коли раніше, і постійні відкриті інновації – єдиний спосіб, який дозволить нам залишатися лідером у грі. Впродовж наступних 10 років Huawei продовжить нарощувати  інвестиції  в технологічні інновації, вкладаючи щорічно понад $10 млрд” – сказав  голова ради директорів Huawei Кен Ху.

Говорячи про плани на 2018 рік, він відзначив, що нові технології, такі як Інтернет речей, хмарні обчислення, штучний інтелект і 5G отримають широке застосування.

За даними опублікованого звіту, загальний річний доход компанії у 2017 році склав 603,6 млрд юанів ($92,5 млрд на основі обмінного курсу на кінець року), збільшившись на 15,7% порівняно з 2016 роком. У 2017 році інвестиції Huawei в дослідження і розробки досягли 89,7 млрд юанів ($13,8 млрд), що на 17,4% більше порівняно з 2016 роком. Витрати на дослідження і розробки компанії за останнє десятиліття перевищили 394 млрд юанів ($60,4 млрд).

“Huawei опублікувала сьогодні свої аудовані фінансові результати за 2017 рік, повідомивши про значне зростання бізнесу. Чистий прибуток компанії у 2017 році збільшився на 28,1 відсотка і склав 47,5 млрд юанів ($7,3 млрд)”, – йдеться у повідомленні.

У 2017 році компанія Huawei відкрила напрямок з хмарних технологій (Cloud Business Unit), який запустив 99 хмарних сервісів з 14 основних категорій і понад 50 рішень. Компанія також представила платформу Enterprise Intelligence (EI) і налагодила співпрацю з понад 2000 партнерів щодо подання хмарних сервісів.

Як відзначається, фінансова інформація річного звіту 2017 року була незалежно перевірена аудиторською компанією KPMG.

 

Глава МЗС Румунії відчуває солідну присутність російського шпигунства

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану вважає, що в країні відчувається солідна присутність російського шпигунства.

Так глава зовнішньополітичного відомства Румунії прокоментував інформацію про можливе посилення дій російських спецслужб у країні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я не маю точних даних, але в нашій країні все-таки відчувається дуже солідна присутність російського шпигунства», – зазначив міністр.

Коментуючи позицію Посольства Росії у Бухаресті, представники якого назвали висилання російського дипломата «колективним політичним безумством», Мелешкану, у свою чергу, заявив, що «політичним безумством була хімічна атака в Солсбері».

Як повідомляв Укрінформ, раніше близько 30 країн, а також  НАТО  вирішили вислати російських дипломатів у відповідь на застосування Росією бойової хімічної речовини у британському Солсбері, де 4 березня був отруєний екс-офіцер Головного розвідувального управління РФ Сергій Скрипаль і його донька.

Прем’єр-міністр Тереза Мей заявила, що відповідальність за це лежить на Росії, а слідство підтвердило застосування в Солсбері нервово-паралітичного газу «Новічок», який роблять у РФ.

Україна, зокрема, прийняла рішення про висилання 13 російських дипломаті

 

З президентом Туреччини говорили про Крим і знищення Ханського палацу – Джапарова

Під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепам Таїпом Ердоганом ключовою темою було питання Криму.

Про це написала перший заступник міністра в Міністерство інформаційної політики України Еміне Джапарова  у Facebook – Укрінформ.

“Міністр закордонних справ України П. Клімкін звернувся із проханням продовжити зусилля щодо звільнення політичних в’язнів. Мустафа Джемілєв вів розмову про практичний вимір підтримки з боку Туреччини, зокрема переселенців- кримських татар, та зупинення знищення культурної спадщини кримських татар в Криму, зокрема Ханського палацу. Під виглядом «ремонту» знищуються вікові балки та «татарка» – керамічне покриття даху будівель комплексу. Це питання турецька строна візьме на опрацювання”, – написала урядовець.

Крім того, обговорювалося про посилення економічного співробітництва та зону вільної торгівлі, туризм, який минулого року сягнув рекордних показників з точки зору потоку туристів.

За її словами, найближчим часом буде визначена дата зустрічі на вищому рівні в рамках Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

 

Данилюк хоче цивілізувати лотерейний ринок: гральних контор більше, ніж аптек

Міністр фінансів Олександр Данилюк підкреслює, що прийняття комплексних заходів щодо регулювання лотерейного ринку є принциповою позицією Мінфіну.

Про це він заявив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, повідомляє  Урядовий портал – Укрінформ.

За словами міністра, наразі чиниться активна протидія будь-яким спробам упорядкувати ринок грального бізнесу. Однак позиція Мінфіну залишається незмінною – прийняти комплексний закон. Відповідний урядовий законопроект уже два роки у парламенті, однак його досі не розглядали.

“Ситуація з лотерейним ринком схожа на те, що відбувається зі Службою фінансових розслідувань – чиниться активна протидія. Лобістські групи не дають розглянути у Верховній Раді комплексний урядовий законопроект. Бо вигідно заробляти мільярди і майже нічого з цього не платити в бюджет. Гральні контори на кожному кроці – їх більше, ніж аптек. Ми принципово вимагаємо регулювання цієї діяльності, адже азартні ігри мають негативний соціальний ефект. Тому так важливо цей ринок упорядкувати і зробити цивілізованим. Крім того, це мільярди податкових надходжень, які держава втрачає щороку”, – зазначив Данилюк.

За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати кошти у сумі близько 5 млрд гривень щороку.

За словами Данилюка, через те, що даний законопроект заблокований в Раді, у міністерства залишається тільки одна можливість врегулювати проблему в рамках чинного законодавства.

“Ми маємо легалізувати цю сферу. Подобається це комусь чи ні, а сплачувати податки з зароблених коштів потрібно. Вже з’являються замовні статті і сюжети, що пропагують збереження чинної ситуації. Це зрозуміло – люди борються за свої гроші. А ми боремося за повноцінний, наповнений бюджет і елементарний законний порядок”, – додав міністр.

 

Освіта нацменшин: Україна пропонує новий діалог – МЗС

Україна підтверджує свої зобов’язання сприяти вільному і всебічному розвитку представників національних меншин і готова розпочати з ними новий діалог щодо закону про освіту.

Про це  йдеться  в заяві МЗС, оприлюдненій 30 березня- Укрінформ.

“Україна готова розпочати у межах виконання Закону України “Про освіту” новий діалог з представниками національних меншин та забезпечити, щоб виконання Закону України “Про освіту” не загрожувало збереженню їхньої культурної спадщини та безперервності вивчення мов національних меншин”, – йдеться у документі.

У МЗС акцентували, що Україна продовжує залишатись у рамках своїх міжнародно-правових зобов’язань.

“Указ Президента України “Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік” – це складова законодавчого поля України, через яке, зокрема, вирішується питання імплементації Закону України “Про освіту”, а також неухильний вектор змістовного дотримання Висновку Венеціанської Комісії від 11 грудня 2017 року, зокрема пункту 126”, – наголошується в документі.

У заяві зазначається, що Україна підтверджує свої зобов’язання сприяти вільному і всебічному розвитку громадян України, зокрема представників національних меншин, а також продовжуватиме забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школах на додаток до вивчення державної мови.

У зовнішньополітичному відомстві нагадали, що передбачається на законодавчому рівні закріпити продовження перехідного періоду для поступового здійснення реформи у сфері  освіти  та звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції про захист національних меншин.

 

Перша леді України обговорила з Ніком Вуйчичем реформу інклюзивної освіти

Дружина Президента Марина Порошенко обговорила із всесвітньовідомим мотиваційним спікером Ніком Вуйчичем, який перебуває з візитом в Україні, реформу інклюзивної освіти.

Про це повідомляє  прес-служба глави держави – Укрінформ.

“Перша леді розповіла про етапи реалізації реформи інклюзивної освіти та про український досвід в усуненні бар’єрів для навчання дітей з особливими освітніми потребами у звичайних школах… У ході зустрічі також ішлося про виховання і навчання молодого покоління, яке є основою майбутнього”, – йдеться у повідомленні.

Під час розмови Вуйчич, який був першою дитиною з інвалідністю в Австралії, що навчалася у звичайній школі, підкреслив: Україна може стати прикладом стрімкого й успішного впровадження цивілізованих стандартів життя та захисту прав людини з інвалідністю.

Він також висловив підтримку Україні, яка захищає свою територіальну цілісність і незалежність на Сході та в Криму: «Мої батьки із Сербії, і ми знаємо, що таке війна. Моє серце з вами. Я люблю Україну і буду популяризувати її в усьому світі».

Перша леді вручила Ніку Вуйчичу подяку від Президента Петра Порошенка «за надзвичайно важливу роботу і зусилля, спрямовані на підтримку людей, які кидають виклик долі».

 

Розенко і Вуйчич домовилися про реалізацію спільних проектів в Україні

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зустрівся із мотиваційним тренером, християнським проповідником та директором громадської організації «Життя без кінцівок» Ніком Вуйчичем.

У зустрічі також узяли участь урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю Раїса Панасюк, представники центральних органів виконавчої влади та представники організації Вуйчича, повідомляє  Урядовий портал – Укрінформ.

Як зазначається, під час зустрічі обговорено широке коло питань, зокрема, проблему булінгу у школах, питання інклюзивної освіти, системи раннього втручання та доступності середовища для людей з інвалідністю.

«Для нас насправді велика честь вітати вас в Україні. Від імені уряду хочу подякувати за ту просвітницьку, мотиваційну роботу, яку ви проводите по всьому світу, і, безумовно, за те, що не оминаєте увагою і нашу державу», – сказав Розенко.

За його словами, чинна українська влада приділяє значну увагу питанню інтеграції осіб з інвалідністю. «Нам дуже багато потрібно змінити у ставленні до людей з інвалідністю, щоб вони були повноправними членами суспільства, а не жили ізольовано. І нам, без сумніву, потрібна допомога, насамперед, щодо запровадження абсолютно нових програм, які існують в цивілізованому світі. Уряд готовий підтримувати всілякі ініціативи, проекти, які приходять сьогодні в Україну і дають шанс нам спільно змінити Україну і зробити життя українців кращим», – зазначив віце-прем’єр.

Розенко розповів, що нещодавно Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект про протидію домашньому насильству. «Мова йде і про участь суспільства у вирішенні цієї проблеми на рівні родин, на рівні місцевих громад, але, безумовно, і про посилення відповідальності за насильство в родині», – сказав він.

Урядовець наголосив, що в Україні поставили перед собою надзвичайно амбітні плани щодо інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство. «На сьогодні в Україні близько 80 тисяч дітей, в тому числі з інвалідністю, виховуються поза межами родин, тобто в інтернатних установах. Але ми ламаємо цю систему. І після прийняття закону про інклюзивну освіту кількість інклюзивних класів вже зросла вдвічі, а з початком нового навчального року відкриється ще більше нових можливостей для дітей з інвалідністю», – підкреслив він.

Розенко і Вуйчич домовилися про подальшу співпрацю та реалізацію спільних проектів в Україні.

 

Москаль пояснив, чому не підписує план створення ОТГ

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль не підписуватиме перспективний план створення ОТГ в області через недосконале законодавство – Укрінформ.

Про це Москаль сказав в Івано-Франківську, де проходить спільне засідання комітетів ВР щодо розвитку транспортної інфраструктури Карпатського регіону, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо неузгодження на Закарпатті плану створення ОТГ.

«Підписувати перспективний план я не буду, бо не маю таких повноважень. Я подав до Верховного суду України, аби він розглянув це питання. Нехай законодавець, який пише такі закони, навчиться їх писати. Якщо ми пишемо перспективний план, то ми залишаємо добровільність населеного пункту, бо він мусить об’єднатися з тими, з ким насправді не хоче. Є різниця, коли дівчина собі знаходить жениха, а коли їй шукають жениха батьки. Друге. Законодавець мав чітко вказати часові рамки, коли обласні держадміністрації мають розробити цей план, коли надати його облраді, а коли вона має ухвалити той план. Хто має до мене претензії, нехай вчить право. Бо той документ (Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” – ред.) нікчемний і складений з порушеннями Конституції України та її законів», – зазначив Москаль.

Він зауважив, що знайшов 12 невідповідностей у законі про добровільне об’єднання громад з Конституцією України. Також, голова Закарпатської ОДА переконаний, що створення ОТГ призводить до просідання районних бюджетів.

«Об’єднання громад було створено для залучення інвестицій та створення робочих місць. Нічого цього не робиться через те, що вони отримали право не сплачувати податки до районного бюджету, а залишати їх собі. Таким чином районні бюджети просіли і стали неспроможними, тоді як на них залишилася вся інфраструктура: діти з об’єднаної громади ходять у художню та музичні школи, спортивні заклади та бібліотеки», – зазначив Москаль і додав, що вся відповідальність за утримання цих закладів лягла на обласні адміністрації.

Як раніше повідомляв Укрінформ, днями голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль направив позов до Верховного суду України з тим, аби скасувати «Закон про добровільне об’єднання громад» як неконституційний.

Закарпаття лишається єдиною областю, де досі не затверджено перспективний план утворення ОТГ.

 

У НАБУ запевнили, що співпраця із САП триває попри ситуацію з Холодницьким

Детективи Національного антикорупційного бюро продовжують співпрацю зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, незважаючи на звинувачення очільника САП Назара Холодницького в дисциплінарних проступках.

Про це йдеться у повідомленні в  прес-службі НАБУ – Укрінформ.

“Підкреслюємо, що виявлені ознаки ймовірних дисциплінарних проступків та порушень у діях керівника САП жодним чином не характеризують роботу очолюваного ним органу. Відтак, наголошуємо, що ситуація, яка склалася навколо керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зупиняє співпрацю детективів з процесуальними керівниками у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ”, – заявили у Нацбюро.

У відомстві нагадали, що наразі у роботі детективів НАБУ перебуває близько 500 справ, процесуальне керівництво в яких здійснюється прокурорами САП.

Як поінформували у НАБУ, детективи Нацбюро у складі спільної зі слідчими Генпрокуратури групи певний період здійснювали слідчі дії у рамках розслідування кримінального провадження, зареєстрованого ГПУ за фактами ймовірного вчинення правопорушень керівником САП.

“З огляду на дані, отримані в результаті санкціонованих судом негласних слідчих дій, існують підстави вважати, що в діях керівника САП можуть вбачатися ознаки для притягнення його до кримінальної та дисциплінарної відповідальності”, – йдеться у повідомленні.

У НАБУ наголосили, що питання притягнення очільника САП до кримінальної відповідальності належить до сфери компетенції Генпрокуратури як органу досудового слідства у цьому кримінальному провадженні.

Як повідомлялося, глави ГПУ і НАБУ направили до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) дисциплінарні скарги про вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким дисциплінарних проступків.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у скарзі просить звільнити свого заступника – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Керівник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк повідомив Укрінформу, що його підрозділ уже півроку розслідує кримінальну справу, у якій фігурує керівник САП Назар Холодницький.

Директор НАБУ Артем Ситник 30 березня заявив, що розслідування щодо Холодницького ініціювали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництва САП розслідуванню справи проти мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше Холодницький підтвердив інформацію про виявлення у своєму кабінеті пристрою, схожого на пристрій для прихованого прослуховування. Він також заявив, що записи, які приховано велися у його кабінеті, можуть бути використані для спекуляцій проти нього.

 

Холодницький каже, що після його звільнення САП керуватиме лише Луценко

Керівник САП Назар Холодницький заявив, що згідно з чинним законодавством після його звільнення або відсторонення від посади право керувати відомством матиме лише генпрокурор Юрій Луценко.

Про це він сказав на брифінгу у п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Враховуючи, що відповідно до закону я формально безпосередньо підпорядкований тільки генеральному прокурору, то з можливим відстороненням від посади чи звільненням, фактично, керувати САП має право за законом лише генеральний прокурор… Якщо він керує, фактично коли немає керівника САП, заступника (генпрокурора) повноцінного, не в. о. – то його втручання є законним”, – сказав  Холодницький.

Він зазначив, що наразі продовжує виконувати свої посадові обов’язки як очільник САП: “Поки що я працюю і виконую свої обов’язки”.

Як повідомлялося, 30 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), в якій просить звільнити свого заступника – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Керівник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк повідомив Укрінформу, що його підрозділ уже півроку розслідує кримінальну справу, у якій фігурує керівник САП Назар Холодницький.

У п’ятницю, 30 березня, керівник САП не з’явився на виклик слідчого Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ для надання зразка свого голосу. Пізніше Холодницький в коментарі Укрінформу сказав, що готовий надати ГПУ зразки свого голосу.

Директор НАБУ Артем Ситник 30 березня заявив, що розслідування щодо Холодницького ініціювали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництва САП розслідуванню справи проти мера Одеси Геннадія Труханова.

Ситник також сказав, що генеральний прокурор Юрій Луценко не керуватиме Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у разі усунення з посади Назара Холодницького, оскільки у нього немає відповідних повноважень.

Раніше Холодницький підтвердив інформацію про виявлення у своєму кабінеті пристрою, схожого на пристрій для прихованого прослуховування. Він також заявив, що записи, які приховано велися у його кабінеті, можуть бути використані для спекуляцій проти нього.

Ситник натякає, що конкурс на очільника САП організувати нескладно

У разі оголошення конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) міжнародні партнери не допустять фальсифікації результатів.

Про це в інтерв’ю  ZN.UA  розповів директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник – Укрінформ.

Ситник зазначив, що існують дві комісії, які займаються відбором кадрів до САП. Одна відбирає на адміністративні, керівні посади і складається з одинадцяти осіб: сім представників Верховної Ради і чотири Ради прокурорів. Друга комісія відбирає співробітників САП.

“Комісія з керівних кадрів вже була створена і діє. Можливо, у деяких її членів змінився статус, тоді їх треба переобрати. Але вона працює, і усі умови для оголошення конкурсу є”, – розповів директор НАБУ.

В той же час, за його словами, прогнозувати терміни, якість і кількість кандидатів на пост головного антикорупційного прокурора досить складно.

“Але я думаю, що і суспільство, і міжнародні партнери дуже чітко навчилися моніторити ситуацію і не давати приймати “каламутні” рішення”, – додав Ситник.

Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив слідчі дії НАБУ і ГПУ відносно керівника САП Назара Холодницького. При цьому генпрокурор відмовився коментувати результати слідчих дій.

Як повідомлялося, 20 березня в робочому кабінеті глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького виявили приховані засоби прослуховування. Пізніше ЗМІ повідомили про те, що кабінет антикорупційного прокурора Назара Холодницького прослуховувало НАБУ з відома генерального прокурора.

Пізніше Ситник розповів про зміст записів з кабінету  Холодницького. Зокрема він заявив, що під час прослуховування кабінету Холодницького була зафіксавана інформацію про тиск на певних посадовців для прийняття ними певних рішень.

 

Холодницький розповів про відносини з Ситником

Відносини між САП та НАБУ завжди були питаннями у рамках Кримінально-процесуального кодексу. Про це заявив очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький під час брифінгу, передає  УНН.

“Питання наших відносин (з Артемом Ситником) — вони завжди були питаннями у рамках КПК. Як тільки прокурор погоджував підозру він був хороший, активний, але як тільки прокурор почав питати про докази, чим підтверджується кожне слово в цих підозрах, він одразу ставав не таким. Я, як керівник САП буду вимагати від слідства надання повної доказової бази”, — повідомив Н.Холодницький.

В свою чергу, керівник НАБУ  Ситник перерахував низку справ, у які прямо чи опосередковано втручався очільник САП Холодницький.

Нагадаємо, Генеральний прокурор України просить Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів розглянути питання  зняття Назара Холодницького з посади заступника Генпрокурора — керівника САП.

Як повідомляв УНН, ГПУ спільно з НАБУ прооводить  слідчі дії  щодо керівника САП Назара Холодницького.

Як відомо, 30 листопада 2015 року тодішній Генеральний прокурор України Віктор Шокін своїм наказом призначив на посаду заступника Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

 

Холодницький вимагає оприлюднити всі записи з його кабінету

Керівник САП Назар Холодницький заявив, що наполягатиме на оприлюдненні повністю, а не нарізками, всіх записів, які були зроблені в його кабінеті під час негласного прослуховування.

Про це заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький під час брифінгу в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хочу і я буду наполягати під час розгляду цієї дисциплінарної скарги на оприлюдненні всіх тих записів, на яких грунтуються ці закиди”, – заявив Холодницький, коментуючи на прохання журналістів обвинувачення у “зливанні” інформації, зокрема, меру Одеси Геннадію Труханову.

Холодницький повідомив, що “тричі перепідписував підозри через недоліки, які були у цих підозрах, процесуальних документах”.

“Зливати інформацію, тим більше Труханову… Я  розумію, що зараз будуть намагатися показати вирізки з якихось розмов. Але я наполягаю, щоб ми почули усю розмову цілком, і дії – не слова, а дії, які послідували за цією розмовою”, – заявив Холодницький.

Як повідомлялося, 30 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), в якій просить звільнити свого заступника – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Керівник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк повідомив Укрінформу, що його підрозділ уже півроку розслідує кримінальну справу, в якій фігурує Холодницький.

Водночас, у п’ятницю 30 березня керівник САП не з’явився на виклик слідчого Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ для надання зразка свого голосу. Пізніше Холодницький у коментарі Укрінформу повідомив, що готовий надати ГПУ зразки свого голосу.

Також 30 березня директор НАБУ Артем Ситник заявив, що розслідування щодо Холодницького ініціювали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництва САП розслідуванню справи проти мера Одеси Геннадія Труханова. Раніше в коментарі Укрінформу Холодницький підтвердив інформацію про виявлення у своєму кабінеті пристрою, схожого на пристрій для прихованого прослуховування. Він також заявив, що записи, які приховано велися у його кабінеті, можуть бути використані для спекуляцій проти нього.

13 лютого детективи НАБУ і прокурори САП оголосили підозру чотирьом посадовцям мерії Одеси, у тому числі чинному меру Геннадію Труханову, ще трьох людей затримали. За версією НАБУ, ці особи причетні до схеми із заподіяння збитків місцевому бюджету Одеси. Зокрема, у вересні 2016 року Одеська міськрада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу “Краян”, за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка на початку 2016 року сама придбала цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, за 11,5 мільйона гривень.

 

Холодницький “зливав” інформацію про підготовку обшуків – Ситник

Під час прослуховування кабінету керівника САП Назара Холодницького вдалося зафіксувати інформацію про тиск на певних посадовців для прийняття ними певних рішень у певних провадженнях.

Про це в  інтерв’ю ZN.UA  розповів директор Національного антикорупционного бюро Артем Ситник – Укрінформ.

“По-перше, йдеться про зливання інформації про обшуки, що готуються, тим людям, у яких ці обшуки повинні були проводитися. По-друге, про тиск на певних посадовців для прийняття ними певних рішень”, – розповів Ситник.

Він відзначив, що йдеться не лише про прокурорів, а і про суддів, на яких здійснювали тиск для ухвалення незаконних рішень.

“Зокрема, тиск на суд здійснюється з тією метою, щоб суд не розглядав клопотання детективів  НАБУ  про проведення обшуку у особи, яка є другом Холодницького”, – відзначив Ситник.

Також на плівках є докази підбурювання свідка до надання неправдивих свідчень.

“Це лише короткий перелік того, що зафіксовано на цих записах”, – відзначив директор НАБУ.

Він уточнив, що йдеться про справу про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси; справу за заявою в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун за фактом пропозиції їй неправомірної вигоди; справу, що стосується фірми “Золотий мандарин”, яку пов’язують з народним депутатом Логвинським; розслідування, пов’язані з е-деклараціями вищих посадовців; розслідування, пов’язані з бізнес-інтересами власника великого агрохолдингу.

При цьому Ситник додав, що запис у кабінеті Холодницького проводили всього місяць.

Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив слідчі дії НАБУ і ГПУ відносно керівника САП Назара Холодницького. При цьому генпрокурор відмовився коментувати результати слідчих дій.

Як повідомлялося, 20 березня на поверхні акваріума в робочому кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького виявили приховані засоби прослуховування. Пізніше ЗМІ повідомили про те, що кабінет антикорупційного прокурора Назара Холодницького прослуховувало НАБУ з відома генерального прокурора.

 

Керівник САП заявляє, що його схиляли працювати проти НАБУ

Керівник САП Назар Холодницький заявив, що його схиляли до співпраці проти Національного антикорупційного бюро.

Про це він заявив на брифінгу у пятницю, відповідаючи на запитання про те, як проходила останнім часом співпраця між його відомством та Генпрокуратурою і НАБУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Скажу так: коли негласно були пропозиції працювати проти НАБУ, я відмовлявся. На жаль, детективи НАБУ такою пропозицією щодо САП скористалися. Коли були такі інформації, я казав, що САП цим займатися не буде, і вважаю, що робив правильно”, – наголосив Холодницький.

На запитання про те, хто саме пропонував йому таку співпрацю, Холодницький сказав лише те, що до подібної співпраці його схилити не вдасться.

“Я не буду працювати на жодні структури. Всі, хто мене схиляли чи будуть схиляти — не вийде. Я не буду працювати на жодні структури і не буду виконувати вказівки, які не відповідають закону”, – заявив він.

Як повідомлялося, 30 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), в якій просить звільнити свого заступника – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Керівник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк повідомив Укрінформу, що його підрозділ уже півроку розслідує кримінальну справу, у якій фігурує керівник САП Назар Холодницький.

У п’ятницю, 30 березня, керівник САП не з’явився на виклик слідчого Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ для надання зразка свого голосу. Пізніше Холодницький в коментарі Укрінформу сказав, що готовий надати ГПУ зразки свого голосу.

Директор НАБУ Артем Ситник 30 березня заявив, що розслідування щодо Холодницького ініціювали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництва САП розслідуванню справи проти мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше Холодницький підтвердив інформацію про виявлення у своєму кабінеті пристрою, схожого на пристрій для прихованого прослуховування. Він також заявив, що записи, які приховано велися у його кабінеті, можуть бути використані для спекуляцій проти нього.

Холодницький упевнений, що на записах немає нічого про вимагання хабарів

Керівник САП Назар Холодницький заявив, що на записах, які були зроблені у його кабінеті під час негласного прослуховування, не зафіксовано жодного випадку вимагання ним хабарів.

Про це він заявив на брифінгу у п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я знаю те, що на цих записах ви не почуєте жодного факту вимагання мною хабарів, занесення мені валіз із грошима в кабінети чи пропозицій цього робити. Я впевнений, що цього немає. Що є на цих записах? Там, можливо, є нецензурне спілкування, в тому числі з колегами, але вибачте, наше брудне болото корупції білими рукавичками вичистити важко”, – сказав Холодницький.

Щодо дисциплінарної скарги, він зазначив, що прокоментує кожне своє слово “і кожну свою дію, яка за цим словом послідувала”.

“Я впевнений, що я відстою свою позицію в рамках КДКП”, – наголосив керівник  САП.

Як повідомлялося, 30 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), в якій просить звільнити свого заступника – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Керівник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк повідомив Укрінформу, що його підрозділ уже півроку розслідує кримінальну справу, у якій фігурує керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

Водночас, у п’ятницю 30 березня керівник САП не з’явився у п’ятницю на виклик слідчого Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ для надання зразка свого голосу. Пізніше Холодницький в коментарі Укрінформу повідомив, що готовий надати ГПУ зразки свого голосу.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що розслідування щодо Холодницького ініціювали після підтвердження інформації про перешкоджання керівництва САП розслідуванню справи проти мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше Холодницький підтвердив інформацію про виявлення у своєму кабінеті пристрою, схожого на пристрій для прихованого прослуховування. Він також заявив, що записи, які приховано велися у його кабінеті, можуть бути використані для спекуляцій проти нього.

 

Е-декларація Порошенка: витрати на відпустку та “мінус” 430 тис. дол. на рахунках

Загальна сума доходів, отриманих Президентом України Петром Порошенком за 2017 рік, дорівнює 16 303 874 гривням. Як повідомили у прес-службі Глави держави, з цими та іншими даними можна ознайомитися у електронній декларації Глави держави за 2017 рік, яка сьогодні з’явиться у відкритому доступі, передає УНН.

У повідомленні зазначено, що 336 тис. грн із них становить заробітна плата, яку глава держави “в повному обсязі перераховує на благодійні цілі”. 15 795 874 гривень — проценти по депозитах.

Крім того, у повідомленні зазначено, що із суми річного доходу Порошенка сплачено податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, якою обкладаються заробітна плата та відсотки по депозитах. Із зазначених доходів також стягнуто 1,5% військового збору.

Сума коштів, які Петро Порошенко зберігає на банківських рахунках, зменшилася за рік на 430 тисяч доларів.

Також, як зазначено у повідомленні, Президент задекларував витрати за попередній рік, — в тому числі, як і обіцяв, кошти, які були витрачені на відпочинок.

Ті гроші було офіційно перераховано у безготівковій формі із раніше задекларованих власних рахунків, із дотриманням банківського та податкового законодавства України. Сума — в два рази менша за цифри, які фігурували у ЗМІ. Жодної копійки не витрачено із державного бюджету“, — йдеться у повідомленні.

Також близько двохсот мільйонів гривень у 2017 році склали витрати на благодійну діяльність, як-то: соціальні, культурні, медичні програми, підтримка армії.

У повідомленні також відзначено, що протягом 2017 року Петро Порошенко не отримував дивідендів від підприємств, кінцевим бенефіціаром яких він є.

“Незмінним залишився перелік цінних паперів, якими володіє Порошенко, його нерухомого та рухомого майна: нічого нового у порівнянні з 2016 роком.

Щодо однієї із земельних ділянок у Києві, яка належить Петру Порошенку, він отримав обов’язковий до виконання ним як власником припис на влаштування підпірної стіни на схилі ділянки, раніше ним вже неодноразово задекларованої. Отримання санкції на відповідні роботи, згідно закону, відображено в розділі „Об’єкти незавершеного будівництва“. Крім укріплення схилу, інших будівельних робіт на ділянці не передбачається”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо,  Президент в е-декларації  за 2016 рік вказав більше 127 млн грн доходів, 84 картини.

 

Порошенко про е-декларування: “дебет з кредитом” повинен триматися купи у всіх

Президент України Петро Порошенко прокоментував свою декларацію, зауваживши, що у всіх “дебет з кредитом” повинен триматися купи, передає  УНН  з посиланням на офіційний сайт Президента.

“Кожна гривня моїх статків задекларована і я переконаний, що таку ж прозорість мають продемонструвати всі українські державні службовці, а також політики, як ті, що при владі, так і ті, хто в опозиції. І у всіх „дебет з кредитом“ повинен триматися купи”, — наголосив Порошенко.

Нагадаємо, Президент  Петро Порошенко за 2017-й рік задекларував  16,3 млн грн доходів.

Раніше повідомлялось, що згідно з декларацією, віце-прем’єр-міністр України  Павло Розенко в 2017 році за основним місцем роботи отримав заробітну плату в розмірі 614 283 грн. Крім того, він отримав 997 грн у вигляді процентів від вкладу в банку.

 

Пєсков проговорився про “спецгрупи” з обміну – адвокат Сущенка

Адвокат Марк Фейгін, який напередодні надіслав звернення Путіну про необхідність додаткового захисту адвокатів і про важливість обміну українських політв’язнів на затриманих в Україні громадян РФ, прокоментував реакцію прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова.

Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.

“Сьогоднішня відповідь Пєскова з приводу мого звернення Путіну про те, що потрібно перестати чинити тиск на політичного адвоката (на прикладі підтримки атак на мене блогера Шарія) і що настає час обміняти Сущенка, – очікувана відмовка. Але і в ній є важливі моменти. Зокрема, Пєсков проговорився про «спеціальні групи»”, – сказав Фейгін.

Адвокат має на увазі слова Пєскова з приводу перспектив обміну українського журналіста на утримуваних в Україні росіян. Зокрема, прес-секретар Путіна заявив, що «є спеціальна група, яка займається обговоренням питань обміну утримуваних осіб» і необхідність з’ясування «чи підпадає Сущенко під категорію тих осіб, про обмін якими можна говорити».

«Це дійсно важливі слова. Не тристороння група, «медведчуківці», і навіть не «сурківці», а саме «спеціальна група», наближена до Президента, яка складається з ефесбешників. Вони і вирішуватимуть, в яку «категорію» потрапляє Сущенко», – зазначає адвокат.

За його словами, важливий і сам по собі точний факт, що його звернення доставлено в Кремль, там потрапило в моніторинг. «Тепер питання про мій адвокатський статус переходить на вищий рівень. І ті, хто ініціювали, просували це питання, вже не зможуть проявляти самодіяльність. Вони мають отримати схвалення з самого верху. Крім того, в моєму зверненні важливо те, що я нагадую: у РФ адвокат, на відміну від суддів, прокурорів, слабко захищений законом. І це вже стосується не лише мене, а всього співтовариства», – резюмує Фейгін.

Як відомо, 29 березня Фейгін повідомив, що надіслав звернення до президента РФ Володимира Путіна із зазначеними питаннями. У п’ятницю прес-секретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не мають інформації про це звернення.

Власного кореспондента Укрінформу у Франції Романа Сущенка, порушуючи міжнародні правила, затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув з приватною поїздкою.

7 жовтня йому висунули обвинувачення у “шпигунстві”. У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. У ГУР Міноборони це спростували.

Мосміськсуд продовжив арешт Сущенка до 16 вересня.

 

Звільнення заручників: Медведчук каже про “104 за 37”

У питанні другого масштабного обміну полонених на Донбасі розглядається формула “104-109” утримуваних на території України в обмін на 37 українців, які перебувають у заручниках бойовиків.

Про це в  інтерв’ю ВВС  повідомив лідер організації “Український вибір”, який також займається питаннями обміну полонених на Донбасі, Віктор Медведчук  – Укрінформ.

“Після наймасштабнішого обміну, який відбувся 27 грудня 2017 року, ми провели два точкових обміни. Паралельно з того часу триває підготовка до другого етапу цього великого обміну. На сьогодні з тих осіб, яких шукають невизнані “республіки” на території України, встановлено десь 104-109 людей. З тих, кого шукає українська сторона на непідконтрольній території, в Донецьку та Луганську, достовірно встановлено 37 людей. Це – цифри, які є предметом переговорного процесу, який не припинявся ні на хвилину”, – повідомив він.

При цьому Медведчук додав, що “говорити про конкретні дати сьогодні дуже складно”.

Як повідомляв Укрінформ, 27 грудня 2017 року відбувся масштабний обмін полоненими за формулою “306 на 74”. Українській стороні було передано 73 заручників, які перебували в полоні на окупованій частині Донбасу.

 

Порошенко підписав закон та Указ про підтримку паралімпійського руху в Україні

Президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону “Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні” та Указ про створення умов для подальшого розвитку паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні.

Підписання відбулось під час зустрічі  з паралімпійською збірною України у п’ятницю, 30 березня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Тут (у законі – ред.) є абсолютно чіткі доручення Кабінету міністрів, місцевим адміністраціям, суб’єктам місцевого самоврядування. Це є демонстрація тих пріоритетів, які має українська влада, і першими пріоритетами є ви”, – звернувся Порошенко.

Він додав, що Указом про створення умов для подальшого розвитку паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні  засновують 100 стипендій для дітей з особливими потребами за високі досягнення у всеукраїнських спортивних змаганнях.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 28 лютого 2018 року прийняла за основу і в цілому законопроект про внесення змін до законів “Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні”.

Збірна України посіла четверте місце за загальною кількістю нагород на XII зимових Паралімпійських іграх. Українські паралімпійці завоювали 22 медалі – 7 золотих, 7 срібних і 8 бронзових. Чотири роки тому на минулій Паралімпіаді збірна України була четвертою в загальнокомандному заліку і другою за загальною кількістю нагород – 25 (5, 9, 11).

Чергові XIII зимові Паралімпійські ігри пройдуть у Пекіні (Китай) з 4 по 13 березня 2022 року.

 

Жалоба скінчилася: з-під посольства РФ у Мінську викинули квіти та іграшки

У Мінську одразу після закінчення офіційно оголошеної жалоби за загиблими під час пожежі в російському Кемерово принесені білорусами до російського посольства квіти та дитячі іграшки викинули на смітник.

Про це повідомляє білоруська редакція  “Радіо Свобода” – Укрінформ.

“У Мінську 27 березня білоруси несли квітки, свічки та дитячі іграшки до посольства Росії на знак співчуття до трагедії у Кемерово, де у пожежі загинуло не менше 64 людей. 30 березня квіти та іграшки опинилися на смітнику”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає видання, у зв’язку з кемеровською трагедією у Білорусі проводилися жалобні заходи – 28 березня було приспущено державні прапори, скасовано розважальні передачі на ТБ тощо.

Президент країни Олександр Лукашенко телефоном висловив співчуття президенту РФ Володимиру Путіну.

Підкреслюють, що аналогічні жалобні заходи не завжди проходили у Білорусі навіть після схожих за масштабами трагедій у самій країні.

Як повідомлялося, пожежа в ТРЦ “Зимова вишня” в Кемерово, РФ, трапилася 25 березня. За офіційними даними, при пожежі загинуло 64 людини, у тому числі більш ніж 40 дітей.

Після перших слідчих заходів з’ясувалося, що в ТРЦ вже тиждень не працювала автоматична пожежна сигналізація, а справну примусову систему сповіщення після початку займання не включив охоронець.

По справі про пожежу в ТРЦ “Зимова вишня” затримано шість осіб.

В Росії 28 березня було оголошено днем  жалоби.

 

У Києві поговорять про штучні голоди в Україні

16 травня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція “Штучні голоди в Україні в XX столітті”.

Про це йдеться на сторінці заходу у  Фейсбуці – Укрінформ.

Програма конференції:

08:30 – Початок реєстрації учасників, огляд інсталяції

09:30 – Показ фільму

10:00 – Урочисте відкриття, привітання учасників

11:20 – Виступи запрошених та гостей

12:30 – Прес-підхід, перерва

13:00 – Робота в секціях (тематичних панелях)

14:30 – Обговорення і прийняття резолюції

15:00 – Обід

16:00 – Перехід в Клуб КМУ

18:00 – Вручення сертифікатів про отримання грантів на дослідження

Щоб взяти участь у заході, потрібно  заповнити заявку.

Для бажаючих надіслати статтю, яка потім подається на конференцію, організатори просять спочатку ознайомитися з  вимогами  до її написання. Матеріали надсилати на пошту до 25 квітня включно.

Подія відбудеться за адресою: Володимирська, 60, Київ.

Організаторами конференції є Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” і Всеукраїнська правозахисна організація “Меморіал” імені Василя Стуса.

 

У Конотопі попрощалися з 19-річним добровольцем Андрієм Кривичем

У п’ятницю, 30 квітня, у місті Конотоп Сумської області поховали 19-річного місцевого мешканця Андрія Кривича.

Хлопець під час другої ротації у статусі добровольця ДУК „Правий сектор” загинув у зоні проведення антитерористичної операції.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Людина обрала для себе цей шлях, і стати йому на заваді не було ніякої можливості. Під час перебування на позиції, коли він дивився в тепловізор, у нього влучила куля снайпера”, – розповів під час прощання із захисником України керівник Сумської обласної організації “Правий сектор” Сергій Супрун.

Попрощатися із загиблим прийшли сотні конотопчан, труну з його тілом супроводжувала колонна автівок, водії яких проводжали в останню путь молоду людину звуками клаксонів.

Андрій Кривич із позивним „Діллі” навчався у Сумському педагогічному університеті на військового психолога. Повернутися додому він мав за кілька днів до своєї загибелі.

Вдома у нього залишилися батьки, брат та сестра.

Згідно з розпорядженням міського голови Конотопа Артема Семеніхіна, з метою вшанування пам’яті Андрія Кривича 28-30 березня в місті оголошено дні жалоби за полеглим добровольцем.

 

“Великоднє перемир’я”: 32 обстріли позицій ЗСУ, один загиблий

Бойовики російсько-окупаційних військ продовжують зривати «великоднє перемир’я» встановлене на лінії розмежування сторін з опівночі 30 березня. За минулу добу агресор здійснив 32 обстріли позицій українських захисників.

Про це повідомляє прес-центру штабу АТО у зведенні за добу від 30 березня.

Зокрема на Донецькому напрямку з 82 мм мінометів, гранатометів та протитанкової керованої ракети противник обстріляв наші укріплення поблизу Талаківки, гранатомети застосував в районі Опитного, Верхньоторецького, Богданівки, Шахти Бутівка, Лебединського та Широкиного. Також з гранатометів, великокаліберних кулеметів та зенітної установки обстріляні наші укріплення у Водяному, а з великокаліберних кулеметів – поблизу Павлополя та Піщевика. Крім цього, зі стрілецької зброї вогонь вівся по захисниках Павлополя, Авдіївки, Опитного, Богданівки, Новотроїцького, Кам’янки, Мар’їнки, Піщевика та Пісків.

На Луганському напрямку із гранатометів різних типів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї окупанти вели вогонь по опорних пунктах наших захисників в районі Луганського. Також гранатомети ворог застосував неподалік Катеринівки.

Внаслідок ворожого вогню одного нашого захисника поранено.

Під час виконання бойових завдань один український військовослужбовець загинув, троє воїнів – дістали поранення. Усіх постраждалих доставлено до лікувальних закладів та надано необхідну медичну допомогу.

У штабі зазначають: “Цинічним є те, що провокаційні обстріли позицій ЗС України противник здійснював у період роботи у зазначених районах першого заступника голови СММ  ОБСЄ  в Україні Олександра Хуга, який перебував з візитом на сході України”.

Українська сторона СЦКК наголошує: незважаючи на брудні провокації з боку окупантів, підрозділи ЗС України чітко дотримуються Мінських домовленостей, та забезпечують виконання рішення керівництва ЗС України щодо заборони використання всіх видів озброєння та боєприпасів у період з 00.01 хвилини 30 березня.

 

“Тиша” на Донбасі: ворог застосував керовані ракети під Талаківкою

Сьогодні бойовики 16 разів відкривали вогонь по позиціях сил АТО.

Про це повідомляє прес-центр штабу АТО – Укрінформ.

“У першу половину доби режим “великоднього перемир’я” встановлений з опівночі 30 березня бойовиками російсько-окупаційних військ не дотримувався. Станом на 18.00 зафіксовано 16 обстрілів позицій сил АТО”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, на Донецькому напрямку з 82 мм мінометів, гранатометів та протитанкової керованої ракети противник  обстріляв  наші укріплення поблизу Талаківки, гранатомети застосував в районі Опитного, Верхньоторецького та Богданівки, а зенітну установку – неподалік Водяного. Крім цього, зі стрілецької зброї вогонь вівся по захисниках Авдіївки, Опитного, Новотроїцького, Шахти Бутівки та Павлополя.

На Луганському напрямку від початку доби умови перемир’я з боку ворога дотримувалося у повній мірі.

У штабі повідомили, що під час виконання бойових завдань один український військовослужбовець загинув, троє воїнів – отримали поранення.

 

У Міноборони розповіли, коли завершать облаштування “Широкого Лану”

Завершення будівництва та здача в експлуатацію табірного містечка на 2600-4000 осіб на полігоні “Широкий Лан” на Миколаївщині очікується восени 2018 року.

Про це заявив під час брифінгу у Міністерстві оборони України заступник начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковник Олександр Чергінець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Орієнтовна здача будівельного об’єкта в експлуатацію — осінь 2018 року”, – сказав Чергінець.

За його словами, це табірне містечко створюється за абсолютно новими підходами, адже передбачає цілком автономну інфраструктуру і враховує іноземний досвід створення відповідних баз та містечок, зокрема у державах-членах  НАТО. Проект включає в себе розгалужену інфраструктуру для проживання та підготовки на даному етапі від 2600 до 4000 осіб (рівень бригади).

“Відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, вартість робіт становила 399 мільйонів гривень. Нормативний термін будівництва табірного містечка — майже 2 роки (20 місяців)”, — зазначив полковник.

Відбір компаній-учасників будівництва здійснювався через відкриті тендерні процедури через систему “Прозорpо”. Переможцями стали дві будівельні компанії — ТОВ “РІСТ” та ТОВ “Вінницька будівельна компанія” з ціновими пропозиціями, “що дозволили зекономити майже 40 млн грн від очікуваної вартості”.

 

Фінансування розвитку інфраструктури ЗСУ збільшено у 40 разів – експерт

У 2018 році на будівництво і відновлення військових містечок та розвиток інфраструктури Збройних сил передбачено 4 млрд грн, що у 40 разів більше порівняно з довоєнними цифрами.

Про це повідомив під час брифінгу заступник начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України полковник Олександр Чергінець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Фінансування на будівництво і відновлення інфраструктури  військових  містечок, навіть порівняно з 2014 роком, виросло майже у 40 разів. У 2012-2013 роках у середньому виділяли на усі Збройні сили кошти в розмірі 20-30 млн грн. Цього року – це 4 млрд грн”, – сказав він.

Водночас, додав полковник, навіть збільшене фінансування – це лише 30% від потреб, а тому розвиток інфраструктури відбуватиметься поступово, згідно з планом розвитку ЗСУ до 2020 року.

 

Справа на 150 мільйонів: НАБУ завершило слідство про розкрадання у Міноборони

Детективи НАБУ завершили досудове розслідування щодо посадовців Міноборони, підозрюваних у розкраданні коштів у сумі понад 149 мільйонів гривень під час закупівлі палива для потреб відомства.

Про це йдеться у  повідомленні НАБУ – Укрінформ.

“28 березня цим особам та їх захисникам відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення”, – йдеться у повідомленні.

В НАБУ нагадали, що мова йде про заступника міністра оборони України, директора та працівника відділу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів  Міноборони, а також посадову особу Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, яких  підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Фактичний власник комерційного підприємства, що постачало паливо для Міністерства оборони, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 ККУ.

За даними слідства, на початку 2016 року Комітет із конкурсних торгів МОУ організував процедуру відкритих торгів на закупівлю рідинного палива. За результатом торгів 26 квітня 2016 року Комітет затвердив до оплати пропозиції одного з учасників торгів як найбільш економічно вигідні. 13 та 18 травня 2016 року між МОУ та переможцем конкурсних торгів було укладено 14 договорів про постачання палива для техніки спеціального призначення за рахунок коштів Державного бюджету України на загальну суму понад 1 млрд грн.

Відповідно до даних досудового розслідування, впродовж червня-серпня 2016 року за відсутності будь-яких правових підстав для внесення змін до договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти, замовник та постачальник уклали низку додаткових угод, згідно з якими було безпідставно збільшено ціну за одиницю товару в середньому на 16% від початкової ціни. Внаслідок цього на користь постачальника безпідставно та незаконно було перераховано бюджетні кошти на загальну суму 149 млн 339 тис. грн.

Державна аудиторська служба під час перевірки процедури закупівлі палива Міністерством оборони у ТОВ “Трейд Коммодіті” встановила факт необгрунтованого перевищення ціни.

В рамках розслідування було прийнято рішення про виділення в окреме провадження матеріалів стосовно двох інших підозрюваних — представника та номінального директора комерційного підприємства, які наразі перебувають у міжнародному розшуку. Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування (так зване “заочне розслідування”) стосовно цих осіб.

Як повідомлялося, 11 жовтня стало відомо, що 4 посадовців Міністерства оборони затримали за підозрою у розтраті майна на суму майже 150 мільйонів гривень. Серед них і заступник глави відомства Ігор Павловський. Очільник МОУ Степан Полторак вже заявив: якщо слідство доведе провину його заступника Ігоря Павловського – сам готовий піти у відставку.

 

США цього року виділять на допомогу Україні більше, чим будь-коли – Чалий

У Сполучених Штатах збільшили військово-технічну допомогу Україні, також виділять гроші на розвиток реформ.

Про це розповів посол України у США Валерій Чалий в ефір і Еспресо.TV  у п’ятницю – Укрінформ.

Посол запевнив, що забезпечення армії і оборони країни – це один з головних пріоритетів української влади та посольства України.

“Тому це добра новина, що цього року військово-технічна допомога Сполучених Штатів для України не зменшилась, а збільшилась. Цифри, про які ми говоримо, і $200 млн від Пентагона, і 95 млн по лінії зовнішніх військових операцій Державного департаменту, і є ще програми. Тобто загалом цифра понад $300 млн”, – зазначив Чалий.

Також США виділить $620 млн у тому числі на реформи у секторі безпеки.

“Це більше, ніж будь-коли. Це свідчення не тільки додаткових можливостей для збільшення наших ресурсів, а й сигнал нашого стратегічного партнера  США. Якщо у когось були сумніви, що Сполучені Штати зменшують підтримку, то ці рішення свідчать про інше”, – заявив посол.

Чалий назвав досягнення України у американському напрямі за минулий рік, а саме збільшення товарообороту у 1,6 раза, подвоєння українського експорту до США, збільшення експорту ІТ-послуг.

 

У Дніпрі викрили комерсантів на фінансуванні бойовиків, вилучено 5,5 мільйона

Співробітники Служби безпеки України викрили у Дніпрі комерсантів на фінансуванні терористичних організацій.

Про це повідомляє  прес-центр  СБ України – Укрінформ.

«Правоохоронці встановили, що місцевий мешканець разом зі спільниками організував нелегальний бізнес в одному з орендованих офісів обласного центру. Кілька разів на тиждень до офісу приїжджали «кур’єри» з тимчасово не підконтрольної українській владі території, які доставляли готівкові гривні для конвертації в іноземну валюту. Оперативники спецслужби задокументували, що протиправну діяльність контролювали ватажки одного з незаконних збройних формувань так званої ДНР. У Дніпрі  колишній банківський працівник через  «старі зв’язки» забезпечував бойовикам нелегальну купівлю валюти за курсом, нижче встановленого Нацбанком. Частина «відмитих» грошей спрямовувалася на фінансове та матеріальне забезпечення терористичного угруповання», – йдеться у повідомленні.

Під час обшуків у офісному приміщенні ділків співробітники СБУ вилучили п’ять з половиною мільйонів гривень, фінансово-господарську документацію та комп’ютерну техніку, з доказами проведення нелегальних фінансових оборудок.

У рамках відкритого кримінального провадження за ч.1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України тривають невідкладні слідчі дії.

 

Європолітики у кулуарах різкіше висловлюються щодо РФ — Прокопів

Європейські політики у кулуарах висловлюються щодо причетності РФ до отруєння Скрипаля у британському Солсбері більш критично, ніж в офіційних заявах, вказуючи на недостатність вжитих заходів та необхідність  плану подальших дій для недопущення подібних ситуацій.

Про це в  інтерв’ю  Укрінформу розповів голова української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад (КМРР) Ради Європи Володимир Прокопів.

«У кулуарах європейські політики дозволяють собі значно різкіші висловлювання (щодо причетності РФ до подій у Солсбері – ред.), при чому це роблять не лише представники Великої Британії», – повідомив Прокопів.

За його словами, «в кулуарах всі дуже збуджені з цього приводу, бо якщо таке відбулося у Британії, то може статися у Франції, Швейцарії чи будь-якій іншій країні, й потрібно щось робити».

«Також у кулуарах кажуть, що заходи, які на даний момент вживаються, недостатні, та наголошують на необхідності розробки плану подальших дій для недопущення подібних ситуацій», – сказав Прокопів.

За його словами, в Європі глибоко перейнялися цією проблемою.

«Поки вона була десь далеко – в країнах колишнього Радянського Союзу – європейцям здавалося, що російська агресія не може торкнутися Європи безпосередньо. Коли це вже сталося в країнах «старої демократії», тоді вже перейнялися всі», – наголосив Прокопів.

Як відомо, на цьому тижні у Страсбурзі відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, на якому, окрім питань місцевого самоврядування, порушувалися питання причетності РФ до отруєння в Солсбері, проведення незаконних президентських виборів в окупованому Криму, відмови РФ сплачувати податки до  ПАРЄ  та інші.

 

Хуг підтвердив, що зустрічався з ватажком бойовиків “ЛНР”

Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг підтвердив факт зустрічі з ватажком бойовиків ОРЛО Леонідом Пасічником, стверджуючи, що розмова стосувалась безпеки співробітників місії.

Про це він сказав на брифінгу у п’ятницю, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

“Так, на початку цього тижня я зустрівся з паном Пасічником, і бесіда була зосереджена навколо безпеки наших співробітників та наших технічних засобів. Також бесіда стосувалася безпеки загалом та гуманітарних питань”, – заявив  Хуг.

При цьому він зазначив, що СММ ОБСЄ згідно зі своїм мандатом має сприяти встановленню діалогу на місцях.

“Місія завжди підтримувала контакт із тими особами, які здійснюють фактичний контроль, зокрема і в тих районах, які не контролюються наразі урядом. Ми очікуємо, що всі ті, хто залучений до діалогу, роблять це щиро”, – зауважив Хуг.

При цьому перший заступник голови місії не відповів на запитання щодо проведення такої ж зустрічі з ватажком бойовиків в ОРДО Олександром Захарченком і додав, що СММ ОБСЄ “завжди готова до діалогу”.

 

У парламенті Канади Росію звинуватили у воєнних злочинах

Режим Башара аль-Асада та його російські покровителі чинять на території Сирії воєнні злочини.

Про це під час виступу на підкомітеті із міжнародних прав людини федерального парламенту Канади заявив депутат від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Слід називати речі своїми іменами, чітко заявивши, що сирійський режим та його російські покровителі – генерали та дипломати – залучені до вчинення систематичних, послідовних, свідомих, детально спланованих та ретельно виконаних воєнних злочинів», – сказав Вжесневський.

Він також навів кілька прикладів цих воєнних злочинів. «Використання забороненої зброї та тактик, обстріли цивільних, заперечення задокументованих ООН випадків навмисних масових убивств», – розповів депутат.

За його словами, російська авіація активно викорисовувалася для завдання ударів забороненою зброєю по цивільних об’єктах у  Сирії. «У той час, як дипломати в ООН обговорювали, що відбувається, і глава МЗС Росії Лавров розповідав про мир, фосфорні бомби завантажувалися на літаки, аби бути скинутими в Раці. Бункерні бомби вантажилися у російські літаки з метою скидання їх в Алеппо на цивільних, дітей, які ховаються у підвалах», – наголосив Вжесневський.

Депутат закликав міжнародну спільноту не залишатися «сторонніми спостерігачами» за трагедією сирійського народу. «Я маю запитання до усіх нас: що ми робитимемо із цим?», – звернувся він до присутніх у залі.

 

Генсек ООН попереджає про ймовірність нової “холодної війни” через Росію

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш попереджає про ймовірність нової “холодної війни” у зв’язку з напруженістю у відносинах між США і Росією.

Про це він заявив у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, повідомляє  AFP – Укрінформ.

“Я думаю, що ми йдемо до ситуації, яка багато в чому схожа на те, як ми жили під час холодної війни”, – заявив  Гутерреш.

Як відомо, США, низка європейських країн та держав-членів НАТО вислали більше 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля в Британії.

У відповідь Росія заявила, що висилає 58 співробітників Посольства США у Москві і двох працівників Генерального консульства США в Єкатеринбурзі.

Генсек ООН також зазначив, що стурбований відсутністю механізмів ослаблення напруженості між Вашингтоном і Москвою. “Я вважаю, що настав час для запровадження заходів, які б гарантували запобігання ескалації”, – сказав він.

 

Раді пропонують визнати червоно-чорний стяг Прапором Національної Гідності

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується офіційно визначити червоно-чорний прапор національно-визвольної боротьби українського народу Прапором Національної Гідності, врегулювати його використання та передбачити покарання за публічну наругу над стягом.

Співавторами законопроекту № 8207 «Про Прапор Національної Гідності» є десятеро народних депутатів, зокрема голова підкомітету з питань засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Андрій Іллєнко, заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Андрій Білецький і заступник голови Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Євген Рибчинський,  повідомляється на сайті парламенту.

Законопроект передбачає, що Прапор Національної Гідності встановлюватиметься на будівлях центральних і місцевих державних органів України та органів місцевого самоврядування 22 січня (день Соборності України), 20 лютого (день Героїв Небесної Сотні), 14 березня (день українського добровольця), а також 21 травня (день пам’яті жертв політичних репресій), 23 травня (день Героїв), 28 червня (день Конституції України), 24 серпня (день відновлення Незалежності України), 14 жовтня (день створення Української Повстанської Армії) та 6 грудня (день Збройних Сил України).

Окрім того, відповідно до проекту закону, місцеві ради можуть затверджувати перелік додаткових днів, у які встановлюється або піднімається Прапор Національної Гідності.

Законопроект також передбачає відповідальність за порушення його норм.

Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити статтею 173-4, за якою недотримання вимог чинного законодавства України щодо порядку використання Прапора Національної Гідності тягне за собою накладення штрафу в розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічні ж дії, вчинені повторно протягом року, передбачатимуть штраф від п’ятиста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас ініціатори законопроекту пропонують доповнити статтю 338 Кримінального Кодексу положенням про те, що публічна наруга над Прапором Національної Гідності карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців чи позбавленням волі на строк до трьох років.

 

Договір про дружбу з Росією не варто продовжувати – Зеркаль

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль вважає, що «великий договір» про дружбу з Росією не слід продовжувати після закінчення терміну його дії у квітні наступного року, водночас немає потреби у негайній його денонсації.

Про це вона написала у  Facebook  у розвиток свого коментаря з цього приводу в ефірі Радіо НВ – Укрінформ.

“Моя позиція, як і в 2014 році, полягає у тому, що в нинішніх умовах системного порушення з боку РФ фактично усіх істотних положень цього договору, Україна не може погодитись на продовження його дії на наступні 10 років. І з 1 квітня 2019 року договір має втратити свою чинність”, – наголосила Зеркаль.

Вона зазначила, що агресія РФ та її наслідки створили іншу реальність, що вимагає нових підходів до врегулювання відносин з РФ. Але, як зауважила заступник міністра, це питання майбутнього, оскільки лише після усунення порушень з боку РФ можна буде повернутись до розмови про те, якими можуть бути договірні відносини між країнами. “Наразі умов для таких розмов немає”, – констатувала вона.

Водночас, на переконання Зеркаль, не було потреби припиняти цей договір ще в 2014 році, оскільки його положення використовувалися у дипломатичній та міжнародно-правовій роботі, спрямованій на поновлення порушених Росією прав України. Але сьогодні потенціал можливостей використання цього договору вичерпано, а більшість правових спорів, що виникли між Україною та РФ, перебувають на розгляді в міжнародних судових інстанцій, нагадала вона.

“В умовах, коли РФ лише нагнітає порушення міжнародного права через організацію виборів свого дедалі менш легітимного президента в окупованому Криму, через неповагу до основ права з боку суверенного для РФ “Газпрому”, говорити про збереження чинності «великого договору» сенсу немає. Але це не привід махати шашками і говорити про те, що треба негайно денонсувати договір. У дипломатії необхідно зберігати витримку і дотримуватись правил, навіть коли противник цього не робить. Точні та виважені кроки ефективніші за популізм”, – переконана заступник міністра.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною, який назвали «Великим договором», був підписаний президентами двох країн 31 травня 1997 року. Країни офіційно визнали кордони один одного і закріпили принципи стратегічного партнерства і поважання територіальної цілісності. Після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі в Україні неодноразово звучали заклики розірвати цей договір через порушення Росією територіальної цілісності України.