Як певні політичні сили готуються виграти майбутні вибори

1 рік ago Інформ центр 0

Відомий літературний герой Остап Бендер стверджував, що знає 400 порівняно чесних способів відбирання грошей у населення. Якби нині він потрапив в Україну, то здивувався б кількості його “колег”, що промишляють таким самим ремеслом, але на зовсім іншому технологічному рівні. Ввести в оману пересічного громадянина нині не модно, та й зиску з цього немає. Не сильно розбагатієш і якщо надуриш десяток-другий довірливих людей. А от десятки, сотні тисяч осіб, не кажучи про мільйони — це вже справжній фарт великого зиску.

Але це вже не примітивне відбирання грошей. Це високопрофесійне шулерство, яке реалізується через маніпулятивні технології в постколоніальному просторі нашої дійсності. Одна із таких новомодних технологій — вибори. На відміну від Заходу, де в країнах сталої демократії застосовуються переважно чесні механізми регламентно-нормотворчих традицій виборчих перегонів і де намагання   обманути електорат зустрічають перманентно-тотальний суспільний спротив (підтвердження – судовий процес щодо Н. Саркозі у Франції), у нас, в Україні (наразі як на всьому пострадянському просторі) діє право монопольно сильного (адміністративно, фінансово, медійно, що, зазвичай, поєднується). Сильний може підлаштовувати під себе всю політично-адміністративну систему і навіть змінювати (або не змінювати) відповідну законодавчу базу.

Це я про що? Це я про нагальну необхідність прийняття Виборчого кодексу (як умову достойного розвитку України). Без нього всі розмови про реформи чи трансформації, а тим більше сенс майбутніх виборів зводиться до професійно-антиукраїнської імітації процесу. І нібито громадськість та патріотично налаштовані політичні сили довели вже необхідність прийняття цього документу, більше того, добились внесення його в парламент і прийняття в першому читанні. Але ось ЗМІ повідомляють, що до законопроекту подано 4200 правок. 4200! І якщо брати за основу регламентно-процедурну необхідність розгляду всіх цих пропозицій, то часу на це потрібно більше, ніж його залишилось до наступних виборів. Звісно, це жарт, але в такому потоці правок можна внести те, що потрібно лише певним лобістським клікам політичних сил і одночасно викинути все те, що заважає також їм.

Те, що прийняття цього документу буде максимально затягуватись, вже ясно всім, навіть довірливим європейцям із Венеціанської комісії. Як і те, що голосування стане результатом домовленостей між собою певних політичних сил, представлених у парламенті і які хотіли б там себе “зацементувати” на довічне парламентське панування.

Вважаю, що гідна і спроможна громадськість та позапарламентські політичні сили не мають права стояти осторонь і спостерігати за тим, як у Верховній Раді глумляться над здоровим глуздом та українським суспільством.

Будемо вимагати від наших парламентарів і їхніх політичних сил припинення політичного шулерства у вищому законодавчому органі держави. Всі законопроекти мають проходити громадську та експертну оцінку, унормовуватися із коаліційною угодою діючого парламенту (там закладені чіткі межі і норми нової якості виборчого процесу в Україні), після цього оприлюднюватися і лише тоді виноситись на постатейне голосування. Тільки так ми зможемо реально змінити ситуацію в країні і, звісно, в парламенті на краще.

Микола Голомша

Джерело:  https://ukr.lb.ua/blog/mykola_golomsha/393316_yak_pevni_politichni_sili_gotuyutsya.html