Підбірка актуальних новин за 12 лютого

6 місяців ago Інформ центр 0

В АТО – вісім ворожих обстрілів, загинув боєць. Штаб назвав “гарячі точки”

У понеділок, 12 лютого, зафіксовано 8 обстрілів укріплень сил АТО з боку російсько-окупаційних підрозділів. Унаслідок ворожого вогню загинув український військовий, ще один отримав поранення.

Про це інформує  прес-центр штабу АТО – Укрінформ.

“У районі ведення бойових дій російсько-окупаційні війська продовжили обстрілювати українських захисників… Унаслідок ворожого вогню, на жаль, загинув один український воїн, ще одного нашого оборонця було поранено”, – йдеться у вечірньому зведенні.

Зокрема, за даними штабу, на Луганському напрямку бойовики активізувалися поблизу Новолуганського, Світлодарська і Зайцевого: “Тут загарбники вели вогонь по наших позиціях з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Декілька пострілів з кулеметів пролунали неподалік Новгородського”.

Крім того, з гранатометів різних типів противник також обстрілював захисників Катеринівки, а по оборонцях Попасної – вів вогонь з мінометів калібру 82-мм.

“Проте, найбільш активно ворог обстрілював оборонців Кримського. Поблизу цього прифронтового населеного пункту незаконні збройні формування застосували 120-мм та 82-мм міномети, гранатомети і стрілецьку зброю”, – наголосили у штабу  АТО.

 

Прощання з Поповичем відбудеться 13 лютого у Конференц-залі НАН України

У вівторок, 13 лютого в приміщенні Конференц-залу Національної академії наук України відбудеться громадянська панахида за академіком НАН України, філософом Мирославом Поповичем.

Поховають академіка на Байковому кладовищі,  повідомляється  на сайті Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України – Укрінформ.

“Адміністрація Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України інформує, що громадянська панахида за Мирославом Володимировичем Поповичем відбудеться 13 лютого з 11.00 до 12.30 у Конференц-залі НАН України за адресою: вул. Володимирська, 55. Похорон Мирослава Володимировича відбудеться на Байковому кладовищі о 13.00 (33 ділянка)”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, відомий український вчений, філософ, академік Національної академії наук України, директор Інституту філософії НАН  України Мирослав Володимирович Попович помер 10 лютого 2018 року на 88 році життя.

Мирослав Попович – автор понад 400 наукових праць в галузі філософії, логіки, методології та філософії науки, історії культури. Лауреат Шевченківської премії (2001 рік), один з організаторів Народного руху України, співзасновник ініціативи “Першого грудня”. Нагороджений орденом “За інтелектуальну відвагу” (2001 рік), орденом князя Ярослава Мудрого (2005 рік), орденом Почесного легіону (Франція, 2005 рік).

Серед його наукових робіт, які були відомі широкій громадськості – “Григорій Сковорода” (1984), “Світогляд давніх слов’ян” (1985), “Микола Гоголь” (1989), “Україна і Європа: праві та ліві” (1996), “Нариси історії культури України” (1998), “Червоне століття” (2005), “Бути людиною” (2011).

 

Науковці просять, аби концепцію Музею Голодомору розробили в НАН

Видатні науковці закликають Президента України, голову Верховної Ради та Прем’єр-міністра створити на базі Національної академії наук спецкомітет для підготовки концепції майбутнього Музею Голодомору 1932-1933 років.

Відповідне звернення має у своєму розпорядженні Укрінформ.

“Звертаємося до вас про створення на базі Національної академії наук України спеціального Комітету за участю широкого кола вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у проблематиці Голодомору 1932-1933 рр., авторитет яких визнано в Україні та світі. Завданням Комітету має стати опрацювання розгорнутої Наукової концепції майбутнього Музею Голодомору на підставах максимальної відкритості, з урахуванням новітніх наукових підходів і, відповідно, рекомендацій, які можуть бути покладені в основу сучасних комеморативних практик”, – йдеться у зверненні.

Зокрема, як пояснюють автори звернення, реалізація заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду українського народу, серед яких спорудження другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», вимагає консолідації українського суспільства, скоординованих дій усіх гілок влади, державних установ та організацій, наукової спільноти.

“Ми повинні скористатися усіма можливостями донести правду про Голодомор 1932-1933 рр. і переконати міжнародне товариство у потребі офіційного визнання сталінського геноциду. Досягти цього можна лише на підставі беззаперечної системи аргументів, побудованої на обгрунтованих наукових висновках. Поза всяких сумнівів: лише таку мову сучасної України світ почує, зрозуміє і прийме”, – наголошується у зверненні.

Його автори переконані, що пам’ять про  Голодомор  – геноцид українського народу не може бути монополізована жодною з політичних сил. “Політизація теми Голодомору, непрофесіоналізм та ігнорування експертних висновків і оцінок, по яких досягнуто консенсусу авторитетними вітчизняними та зарубіжними науковцями і науковими установами, здатні маргіналізувати цю важливу тему й завадити справі визнання Голодомору геноцидом на міжнародній арені”, – заявляють науковці.

Вони зазначили, що цінують та вітають рішення Президента й Кабміну, спрямовані на реалізацію програми вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. – геноциду українського народу, і висловили переконання, що вище керівництво держави почує і підтримає їхні аргументи і пропозиції.

Відповідне звернення підписали: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін; голова Наукового товариства імені Шевченка у США Григорій Грабович; професор історії Університету Наполі Федеріко ІІ (Італія) Андреа Граціозі; директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Георгій Папакін; віце-президент НАН України Сергій Пирожков; директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій; директор Інституту історії України Валерій Смолій; президент Американської асоціації україністів Віталій Чернецький.

 

100-річчя визнання УНР: багато документів “застрягли” у Москві – дипломат

Сто років тому, 9 лютого 1918-го, центральні держави – Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія і Туреччина – на мирних переговорах у Бересті визнали Українську Народну Республіку незалежною і самостійною державою.

Про це нагадав Надзвичайний та Повноважний Посол України Ігор Турянський на прес-конференції в Укрінформі.

“А 12 лютого 1918 року в розвиток цієї акції в Бересті було підписано додатковий Українсько-турецький договір про дружбу і співробітництво”, – додав Турянський.

Він зазначив, що українці ще дуже мало знають про історію виникнення нашої держави як незалежної у 1917 році. Зокрема, у СРСР комусь відкривали певні історичні документи, а потім науковці, базуючись на правді чи напівправді, продовжували розвивати ті чи інші моделі облаштування нашої державності під егідою “старшого брата”.

“Багато документів, пов’язаних з існуванням УНР, або перебувають у Москві, і враховуючи сьогоднішню ситуацію, ми ніколи їх не побачимо, адже Україна хотіла залучити їх на свою територію ще тоді, коли відносини з РФ були формально нормальні. Також багато документів перебувають за кордоном, їх вивозили українці, і наразі документи або перебувають у приватних збірках, або у державних, зокрема вони є в Бібліотеці Конгресу США”, – сказав посол.

За його словами, чотири країни – Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина та Болгарія – були першими друзями і союзниками України, які визнали її незалежність. І водночас у ці часи, у 1918-19 роки, були відкриті українські посольства – першого розряду – у цих країнах. Посольства другого розряду були відкриті у Швейцарії і Фінляндії. “І це був тільки початок… Наразі ми маємо дипломатичні відносини більш як із 180 державами”, – сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України Валерій Жовтенко.

Учасники прес-конференції зазначили, що відродження українства розпочиналося ще до 1917 року, з початком Першої світової війни, коли вихідці з Наддніпрянщини створили у Львові  “Союз визволення України”- громадсько-політичну організацію, яка у 1914 році поставила завдання відроджувати українську державність.

Одним із промоутерів цього процесу був митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, який навіть консультував австрійську владу, як треба допомогти Україні, щоб вона відродилася, як держава. Масово цей процес розпочався вже з березня 1917 року, коли солдати Волинського полку в Петрограді підняли синьо-жовтий прапор. Це був потужний імпульс для розвитку українського національного руху.

 

У Львові вшанували пам’ять видатної українки Ольги Басараб

Львів’яни вшанували пам’ять громадської та політичної діячки, зв’язкової полковника Євгена Коновальця – Ольги Басараб.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Представники влади і громадськість поклали квіти до могили видатної українки на Янівському кладовищі, там же відбулося громадське віче

“Світла постать Ольги Басараб завжди стоятиме серед героїв і героїнь у пантеоні історичної пам’яті українського народу. Від неї ми вчимося, як любити свій народ і свою Батьківщину. Ми черпаємо силу духу і прагнення до кращого життя. Вона загинула молодою, заради мрії жити у вільній країні. Сьогодні вона надихає новітніх героїв України, які зі зброєю у руках захищають нашу Батьківщину, і серед цих героїв – чимало жінок”, – зазначила заступник голови – керівник апарату Львівської ОДА Маріанна Вільшинська.

Ольга Басараб – українська громадська і політична діячка. Брала участь у роботі Української військової організації (УВО). Була членом Головної управи філії Союзу Українок у  Львові, зв’язковою  полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця.

Як член УВО Басараб була заарештована польською поліцією. О шостій годині ранку 9 лютого 1924 року до квартири, яку вона винаймала разом зі Стефанією Савицькою, увірвалася польська поліція. Під час обшуку з шафи з-під одягу Басараб випадково випав пакунок. Жінка підняла його і притиснула до себе. Жест здався поліцейським підозрілим. У пакунку виявили розвідувальні матеріали про дислокацію військових частин всієї польської армії, й обох жінок було вирішено заарештувати. Їх звинуватили в шпигунстві одночасно на користь Німеччини та більшовицької України та ув’язнили в тюрмі по вул. Яховича, де Басараб провела три дні.

Допити були “інтенсивними”, із застосуванням тортур. Два останні відбулися 12 лютого в передобідній час і від 21.00 до 03.00. Вранці Ольгу знайшли повішеною на вишитому рушнику на гратах вікна камери. Дослідження показали: останні дні життя Ольга провела, зазнаючи страшних тортур, зокрема, на тілі були численні гематоми, сліди від катування струмом, у жінки були вивернуті суглоби.

Завдяки агентам УВО у цій в’язниці не вдалося приховати факту смерті Ольги Басараб. Маніпуляції поліції спричинили масове обурення. Кампанію протесту розпочав “Союз українок” (Ольга була бухгалтером цього товариства). Акцію продовжили інші українські товариства Львова, Галичини й осередків еміграції. Голова українського клубу в Сеймі Республіки Польща Сергій Хруцький виступив з інтерпеляцією (депутатським запитом). Єврейський клуб узагалі вимагав створити спеціальну депутатську комісію для дослідження умов утримання в’язнів у польських в’язницях. Польська влада змушена була розпочати слідство.

26 лютого відбулася ексгумація тіла Басараб. Після розтину загиблу перепоховали на Янівському цвинтарі за участі декількох тисяч львів’ян і кількасот поліцейських. Очолили похоронну процесію десять священиків. Домовину з тілом несли студенти. Після похорону відбулася масова демонстрація.

Серед лікарів, які проводили розтин, був єдиний українець – доктор Мар’ян Панчишин. Адвокатом родини загиблої був Степан Шухевич. Слідство у справі загибелі Басараб невдовзі припинили “за відсутністю складу злочину”.

 

 

МЗС вимагає від Москви пояснень через затримання українця у Криму

Міністерство закордонних справ України вимагає від МЗС Росії офіційно підтвердити факт затримання громадянина України Костянтина Давиденка на території окупованого Криму, а також повідомити причини затримання та місце тримання.

Про це Укрінформу повідомив офіційний представник Департаменту консульської служби МЗС Василь Кирилич.

“Посольство України в Російській Федерації звернулося нотою до МЗС РФ з клопотанням офіційно підтвердити факт затримання громадянина України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, повідомити про причини затримання, місце тримання та наявність адвоката”, – сказав Кирилич.

Він додав, що увагу російської сторони було звернуто на “необхідність дотримання статей  13 і 14 Консульської конвенції між Україною та РФ 1993 року”, які стосуються повідомлення про затримання, арешт, ув’язнення та відвідування, а також надання допомоги затриманим громадянам.

У понеділок, 12 лютого, Центр громадських зв’язків ФСБ Росії повідомив про затримання у Сімферополі громадянина України Костянтина Давиденка.

У повідомленні спецслужби РФ йдеться, що цей чоловік нібито цілеспрямовано збирав і передавав спецслужбам України відомості про діяльність частин і з’єднань Федеральної служби військ національної гвардії РФ і стосовно співробітників Федеральної служби безпеки, що становлять державну таємницю і витік яких за кордон могло завдати шкоди безпеці держави.

ФСБ Росії  порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого статтею 276 КК Росії (“шпигунство”).

 

 

Вбивство на зупинці у Києві: підозрюваного військового відправили у СІЗО

Підозрюваному у вбивстві військовому 72-ї бригади Збройних сил Дмитру Балабусі обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці.

Відповідне рішення ухвалила суддя Деснянського райсуду Києва Світлана Колегаєва, передає кореспондент  Громадського – Укрінформ.

“Таким чином суд задовольнив клопотання прокуратури в повному обсязі.

Прокуратура підозрює Дмитра Балабуху в навмисному вбивстві 10 лютого 2018 року у Києві Руслана Юрченка. За словами військового прокурора Валерія Медведєва, Балабусі загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі”, – йдеться у повідомленні.

Вдень 10 лютого біля станції метро «Чернігівська» у Києві між Русланом Юрченком та 28-річним молодшим лейтенантом 72-ї бригади Збройних сил Дмитром Балабухом виникла суперечка.

Після цього Балабуха пішов до найближчого магазину, купив кухонний ніж, повернувся та  вдарив ножем Юрченка. Від отриманих травм Юрченко помер. За деякий час на вулиці Мурманській поліцейські при поверхневому огляді знайшли у Балабухи ніж, він зізнався у нападі.

Друг Юрченка з дитинства повідомив Громадському, що той працював шеф-кухарем, як хобі — займався рукопашним боєм. Військового Балабуху він ніколи не знав.

 

 

Правозахисники просять у Ради закон про держдопомогу в’язням Кремля

Політв’язні Кремля та їхні родичі не можуть скористатися закладеною у Держбюджет-2018 матеріальною допомогою для підтримки громадян, позбавлених волі через дії РФ у Криму та Севастополі, через відсутність відповідних положень закону.

Про це заявила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час прес-конференції у понеділок, 12 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Давно порушується питання на рівні закону про матеріальну допомогу для громадян, які знаходяться в Криму і незаконно позбавлені волі. Наприкінці минулого року у бюджет було закладено відповідні кошти в сумі 96 млн 714 тис. грн. Але не зважаючи на те, що є ці кошти, навіть зараз родичі не можуть скористатися цієї допомогою, бо нема відповідного положення, нема відповідних законодавчих підстав для того, щоб Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України могло використати ці кошти на захист політичних в’язнів… Тому ми вимагаємо, що якнайшвидше було затверджено відповідне положення, і тут багато залежить від Міністерства фінансів України. Проблема також у тому, що в нас немає і відповідного закону, який дає законні підстави для Міністерства з питань тимчасово окупованих територій на використання коштів», – зазначила Скрипник.

За її словами, йдеться про законопроект №6700 «Про визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації, та умови і порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг». Цей документ був зареєстрований у Верховній Раді 13 липня 2017 року.

 

Розстріл Майдану: ГПУ назвала нюанси у сцецрозслідуванні щодо Януковича

Заочне досудове розслідування щодо екс-президента Віктора Януковича, екс-глави СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника глави СБУ Володимира Тоцького у справі про розстріли на Майдані не займе багато часу.

Про це на брифінгу у понеділок заявив прокурор Департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексій Донський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені важко зорієнтуватися із строками, але я гадаю, що це не займе багато часу. Однак тут є кілька основних нюансів”, – сказав Донський, відповідаючи на запитання, коли буде завершено спеціальне досудове розслідування у цій справі.

Він зазначив, що серед тих факторів, які впливають на терміни проведення цього спеціального досудового розслідування, є час, коли буде закінчено судовий розгляд кримінального провадження у справі про державну зраду Януковича, а також активність сторони захисту під час проведення заочного розслідування проти Януковича щодо подій на Майдані.

“В принципі ми вважаємо, що та доказова база, з якою ми зверталися на отримання дозволу на спеціальне розслідування, вона є достатньою і для підтримання державного обвинувачення (в суді – ред.). Але щодо направлення безпосередньо обвинувального акту до суду, слід враховувати те, що ми маємо не зашкодити процесу по державній зраді (Януковича – ред.). Якщо ці провадження будуть об’єднані, то процес по держзраді має відбуватися з самого початку, а це явно не відповідає вимогам кримінального процесуального закону щодо розумності строків судового розгляду”, – наголосив прокурор.

За його словами, сторона захисту може також збирати докази, вимагати проведення певних слідчих дій у рамках спеціального досудового розслідування в цій справі, що теж впливає на терміни проведення заочного розслідування щодо Януковича.

“Тобто, ці нюанси, які впливають, важко передбачити, скільки часу вони можуть займати, але ми все зробимо, щоби якомога скоріше це спеціальне досудове розслідування завершити”, – резюмував Донський.

Як повідомляв Укрінформ, Печерський районний суд Києва 7 лютого дав дозвіл на проведення спеціального (заочного) досудового розслідування щодо  Януковича, Якименка і Тоцького у справі Майдану щодо організації розстрілів мітингувальників у період 18-20 лютого 2014 року.

 

Війна з ІДІЛ обійшлася Іраку в $88 мільярдів

Відбудувати Ірак після війни з терористичним угрупованням “Ісламська держава” буде коштувати уряду країни $88 мільярдів.

Про це заявили іракські офіційні особи на міжнародній конференції донорів та інвесторів у Кувейті, повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Відновлення Іраку після трирічної війни з “Ісламською державою” коштуватиме більше 88 мільярдів доларів”, – йдеться у повідомленні.

За словами генерального директора міністерства планування  Іраку  Касая Адулфаттаха, близько $23 мільярдів знадобляться в короткостроковій перспективі, ще понад $65 мільярдів – в середньостроковій.

Зазначається, що сім іракських провінцій зазнали прямих збитків у розмірі $46 мільярдів. А внаслідок бойових дій в Іраку було пошкоджено близько 138 тисяч житлових будинків. Ще $14 мільярдів втратили іракські сили безпеки.

Як повідомляє агентство, уряд Іраку представив список зі 157 проектів, для яких він шукає інвестиції. Вони включають відновлення зруйнованих об’єктів, таких як аеропорт Мосула, і нові інвестиції для диверсифікації економіки від продажу сирої нафти, розвитку транспорту, сільського господарства і пов’язаної з нафтою промисловості.

“Відбудова Іраку є відновленням надії для Іраку, а відновлення стабільності Іраку – це стабілізація держав регіону і світу”, – сказав міністр планування Салман аль-Джумаілі.

 

Миротворців ООН на Донбасі має бути не менше 20 тисяч – фонд Расмуссена

Миротворча місія ООН на сході України повинна складатися щонайменше із 20 тисяч особового складу із європейських країн, які не є членами НАТО.

Такі висновки містяться у доповіді Інституту Гудзона (м. Вашингтон, США) “Чи зможе ООН відновити єдність України? Експертна доповідь “Расмуссен глобал” щодо миротворчої місії у східній Україні”, повідомили власному кореспонденту Укрінформу у фонді екс-генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена – Укрінформ.

“Миротворчі сили мають отримати посилений мандат і включати 20 тис. персоналу із європейських країн, які не є членами НАТО. Зокрема, ключову роль мають відігравати представники таких країн, як Швеція, Фінляндія або Австрі”, – вважають експерти.

Зокрема, від двох до чотирьох тисяч осіб у складі миротворчих сил має становити цивільний персонал, включаючи правоохоронців.

Серед головних завдань відзначається сприяння миротворчими силами ООН імплементації Мінських домовленостей.

Як наголошується, можливе проведення виборів у регіоні станеться лише після повного розгортання миротворчої операції на Донбасі.

Також “Расмуссен глобал” вважає, що ООН має призначити спеціального представника на сході України, який би контролював і координував діяльність  миротворчих сил  на Донбасі.

 

Миротворці ООН можуть сприяти реалізації “Мінська” – Берлін

Миротворча місія ООН на Донбасі могла б сприяти реалізації Мінських угод, виконання яких навіть через три роки після підписання не може викликати задоволення ні у кого.

Про це в третю річницю підписання пакету заходів щодо реалізації  Мінських угод  заявили в Міністерстві закордонних справ Німеччини, повідомляє кореспондент Укрінформу в ФРН.

“Потенційна миротворча місія Організації Об’єднаних Націй може надати можливості для здійснення Мінських угод”, – йдеться в заяві МЗС.

У відомстві зазначили, що завдяки цим угодам вдалося стримати конфлікт на сході України і “запобігти пожежі в регіоні”. Однак сторони не можуть бути задоволені станом реалізації угод через три роки. На думку МЗС ФРН, “занадто мало” було зроблено для врегулювання конфлікту, в результаті якого загинуло понад 10 тисяч осіб. Перемир’я порушується; особливо руйнівні наслідки бойових дій в зимові місяці: людям не вистачає вугілля для опалення, води та продуктів харчування, підкреслили у зовнішньополітичному відомстві.

За наявності політичної волі сьогодні як і раніше можливо домогтися прогресу, що показало успішне масове звільнення заручників наприкінці грудня 2017 року, нагадують німецькі дипломати.

Німецький МЗС закликає всі сторони “остаточно довести політичну волю для реалізації Мінських угод”, в першу чергу, стабілізувати ситуацію з безпекою і вивести важку зброю з регіону.

У МЗС ФРН запевняють, що Німеччина разом з Францією продовжать інтенсивно працювати в “нормандському форматі” над пошуком рішення, яке, нарешті, принесе мир на Донбас.

 

Вершбоу: Якщо на Донбасі не буде сил ООН, санкції проти РФ мають посилити

Сполучені Штати і Євросоюз повинні посилити санкції проти Росії, якщо не буде розгорнута миротворча місія ООН на сході України.

Про це у  Twitter  написав американський дипломат, колишній заступник Генерального секретаря НАТО Александер Вершбоу – Укрінформ.

«Хочу нагадати, що у східній Україні немає «замороженого конфлікту». Нині настав час розгорнути миротворчі сили ООН задля імплементації Мінських домовленостей. В іншому випадку США і ЄС повинні посилити  санкції проти Росії», – наголосив американський дипломат.

 

В армії Латвії пояснили, навіщо РФ ганяє “Іскандери” вздовж кордонів

Командувач Національних збройних сил Латвії Леонід Калниньш назвав переміщення російської військової техніки біля кордонів елементом інформаційної війни.

Про це він сказав в інтерв’ю на телеканалі LNT, повідомляє портал  Delfi.lv – Укрінформ.

«Переміщення російської  військової техніки  біля кордонів Латвії, а також розміщення ракет «Іскандер» у Калінінградській області необхідно сприймати як інформаційну війну, а не як серйозну загрозу безпеки Латвії», – заявив Калниньш.

Раніше міністр оборони Раймонд Бергманіс визнав, що дії Росії мають тривожний характер, але, швидше за все, не є відповіддю на посилення оборони в Латвії. Говорячи про латвійську протиповітряну оборону, міністр підтвердив, що найближчим часом отримають протиповітряні комплекси Stinger. Крім цього, планується отримати додаткові радари.

Раніше міністр оборони Литви Раймундас Каробліс заявив, що Росія розгортає в Калінінградській області оперативно-тактичні ракетні комплекси (ОТРК) “Іскандер” для постійного базування. Пізніше інформацію підтвердив голова комітету Держдуми Росії з питань оборони Володимир Шаманов.

 

Справа Іл-76: суд доручив поліції знайти Плотницького

Поліція має забезпечити доставку до суду або повідомити про місцезнаходження екс-ватажка “ЛНР” Ігоря Плотницького та двох бойовиків-терористів, причетних до загибелі 40 десантників і 9 членів екіпажу літака Іл-76 в Луганському аеропорту в 2014 році.

Таке доручення дав Красногвардійський районний суд Дніпра, який сьогодні продовжив розгляд кримінального провадження щодо Плотницького, Гуреєва та Патрушева, повідомив кореспонденту Укрінформу адвокат родин загиблих військових Віталій Погосян.

“Наступне слухання у справі обвинувачуваних у загибелі 49 військових у катастрофі літака Іл-76 суд розпочне 13 березня. На цю дату суд доручив Національній поліції України забезпечити доставку до суду обвинувачених або повідомити про їх місце знаходження”, – сказав Погосян.

Він зауважив, що подав до суду 39 позовних заяв від родичів загиблих в авіакатастрофі військових про відшкодування моральних збитків – по 500 тис. грн за кожного загиблого.

Як раніше повідомлялося, літак Іл-76 із українськими десантниками був збитий 14 червня 2014 року озброєними бойовиками в аеропорту Луганська.

На лаві підсудних опинився  генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії очолював Штаб антитерористичної операції, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до служби, вчинене в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). Павлоградський міськрайонний суд засудив його до 7 років ув’язнення, однак Назаров подав на апеляцію. Колегія суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області 3 жовтня залишила без задоволення клопотання генерала.

Крім того, слідчі СБУ направили до суду обвинувальні акти стосовно трьох замовників збиття Іл-76, серед яких екс-ватажок “ЛНР” Плотницький та його помічники Андрій Патрушев і Олександр Гуреєв. Хоча судді у цій справі, за неофіційною інформацією, беруть самовідводи і не хочуть розглядати її, переймаючись за власну безпеку. Врешті справу було передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, той постановив, що справу мають розглядати на Дніпропетровщині, але в Красногвардійському суді знову вийшла юридична колізія, і суддя, посилаючись на те, що раніше надавав послуги дружині адвоката, що представляє сторону потерпілих, взяв самовідвід, а справу для визначення підсудності перенаправлено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Той вдруге повернув її до Красногвардійського районного суду м. Дніпро. У січні кілька разів призначалися засідання, але не відбулися через хворобу судді.

 

Саакашвілі депортували до Польщі – прикордонники

Помічник голови Держприкордонслужби – речник ДПСУ Олег Слободян повідомив, що лідера партії “Рух нових сил” Міхеїла Саакашвілі видворили до Польщі.

Про це він написав у  Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні, 12 лютого, військовослужбовці Держприкордонслужби спільно з представниками Міграційної служби та Національної поліції довели до Міхеїла Саакашвілі рішення компетентного органу про його повернення до країни попереднього перебування (Польщі – ред). У відповідності до наведених нижче судових рішень дана особа перебувала на території України незаконно, а тому із дотриманням усіх юридичних формальностей була повернута до країни, звідки прибула, порушуючи вітчизняне законодавство”, – написав речник.

Він додав, що під час виконання процедури затримання на представників правоохоронних органів накинулися невідомі із оточення  Саакашвілі. Прикордонники змушені були захищатися та застосували “силову підтримку”.

Як відомо, 22 вересня 2017 року Мостиський суд Львівської області визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України.

З січня 2018 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до Державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

6 лютого Окружний адмінсуд суд Києва повторно не задовольнив скаргу Саакашвілі на рішення Міграційної служби про відмову в оформленні документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

 

Польські прикордонники “прийняли” Саакашвілі

Колишній президент Грузії, колишній очільник Одеської ОДА, лідер партії “Рух нових сил” Міхеїл Саакашвілі прийнятий на території Польщі.

Про це повідомляє  Радіо Свобода  з посиланням на польську прикордонну службу – Укрінформ.

“Прикордонна служба інформує, що 12 лютого пан Міхеїл Саакашвілі прийнятий на території Польщі. Підставою для ухвалення рішення була заява про реадмісію, подана Державною міграційною службою України до головнокомандувача Прикордонної служби. Беручи до уваги той факт, що Саакашвілі є чоловіком громадянина держави-члена Європейського Союзу, запит української сторони був розглянутий позитивно”, – заявили у прикордонній службі Польщі.

За словами колишнього заступника генерального прокурора Давида Сакварелідзе, Саакашвілі “віддзвонився” і повідомив, що перебуває у Варшаві.

12 лютого соратники Саакашвілі заявили про його затримання невідомими в центрі Києва. У СБУ, Генпрокуратурі і поліції Радіо Свобода повідомили, що Саакашвілі не затримували.

Згодом Державна прикордонна служба заявила, що Саакашвілі повернули до країни, звідки він “прибув, порушуючи українське законодавство”.

У липні 2017 року Саакашвілі указом Президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

Проти  Саакашвілі  порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

 

Саакашвілі втратив законні підстави для перебування в Україні — МЗС

Польська сторона надала згоду на реадмісію колишнього президента Грузії та екс-очільника Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі відповідно до Угоди між Україною та Європейським співтовариством про реадмісію осіб 2007 року.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства внутрішніх справ на сторінці у  Facebook – Укрінформ.

«Під час проведення злагоджених міжвідомчих відпрацювань, в одному із закладів громадського харчування, правоохоронці виявили особу без громадянства  Саакашвілі М.Н. Стосовно нього на запит ДМС польська сторона надала згоду на реадмісію. Відповідно до Угоди між Україною та Європейським співтовариством про реадмісію осіб 2007 року», – йдеться у повідомленні.

МВС зазначає, що враховуючи те, що рішенням територіального органу міграційної служби було негативно розглянуто заяву Саакашвілі про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яке було визнано законним у судовому порядку, Саакашвілі втратив законні підстави для подальшого перебування на території України.

«З метою виконання двосторонньої міжнародної Угоди про реадмісію осіб Саакашвілі М.Н. передано польській стороні», – зазначає МВС.

Як повідомлялося, раніше польські прикордонники поінформували, що Саакашвілі прийнятий на території Польщі.

12 лютого соратники Саакашвілі заявили про його затримання невідомими в центрі Києва. У СБУ, Генпрокуратурі і поліції Радіо Свобода повідомили, що Саакашвілі не затримували.

Згодом Державна прикордонна служба заявила, що Саакашвілі повернули до країни, звідки він «прибув, порушуючи українське законодавство».

У липні 2017 року Саакашвілі указом Президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

 

Прокурори просять суд відправити Штепу в СІЗО

Прокуратура Харківської області наполягає на обранні запобіжного заходу у вигляді арешту, тобто, утримання в СІЗО, для екс-мера Слов’янська Нелі Штепи.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це сказав на прес-конференції прокурор Харківської області Юрій Данильченко, коментуючи той факт, що колишній запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом – закінчився 13 січня, а новий не обрано.

“Ще 19 січня в Жовтневий райсуд Харкова подано клопотання прокуратури про обрання обвинувачуваній Штепі запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Це клопотання також отримано і стороною захисту. Проте підготовче судове засідання у справі, на якому буде вирішено питання про обрання Штепі чергового запобіжного заходу, на сьогодні не проведено, у тому числі, унаслідок самовідводу судді. Призначене на 7 лютого судове засідання також не відбулося, цього разу, у зв’язку з нез’явленням Штепи, яка надала суду клопотання про перенесення слухання справи у зв’язку з проходженням медичного обстеження в лікарні Слов’янська. Наступне судове засідання призначене на 28 лютого. Сподіваємося, цього дня слухання справи відбудеться, і на ньому буде вирішено питання про обрання для Штепи запобіжного заходу”, – зазначив Данильченко.

За його словами, обвинувачення зібрало досить доказів провини Штепи: “Проте судді не поспішають приймати остаточне рішення. Ми не можемо знайти представника судової влади, який би узяв на себе відповідальність і прийняв остаточне рішення”.

Як повідомляв раніше Укрінформ, 22 січня Жовтневий райсуд Харкова, призначений Апеляційним судом Харківської області для розгляду справи екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, так і не обрав для неї запобіжний захід, хоча колишній – цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом – закінчився 13 січня. Річ у тому, що головуючий суддівській колегії Володимир Курило взяв самовідвід: його батько, теж суддя, вже брав участь в розгляді справи Штепи.

За словами адвоката Олександра Шадріна, відразу після відводу судді Штепа поїхала в Слов’янськ.

17 січня Апеляційний суд Харківської області обрав для розгляду справи Штепи Жовтневий райсуд Харкова. Це 4-й за рахунком суд, де справу Штепи розглядають із самого початку в 5-й за рахунком раз, а судова колегія, яка знову допитає усіх свідків, буде 11-а за рахунком. Розглянуті 8 томів справи, але в них відсутні документи, які прямо підтверджують вину Штепи.

Захист Штепи сумнівається, що судовий процес просунеться: у березні-квітні за Указом Президента України усі районні суди будуть ліквідовані, замість них створять окружні суди, і Апеляційному суду Харківської області доведеться знову вирішувати питання про осудність справи Штепи.

Штепу затримано 11 липня 2014 року. На суді вона пояснювала, що закликала Путіна увійти до Слов’янська під погрозою терористів, що в полоні у терористів її били, а інтерв’ю для російських видань зроблені “під дулом автомата”. Їй загрожує довічний термін.

 

Телеканал іномовлення України цікавий не тільки українській діаспорі, – Березовська

Телеканал іномовлення України UA|TV цікавий не тільки українській діаспорі.

Про це повідомла генеральниий директор МПІУ UA|TV Людмила Березовська в  ексклюзивному інтерв’ю телеканалу ZIK – Укрінформ.

– Українська діаспора як цільова аудиторія телеканалу іномовлення України – це, певне, якийсь «шлейф», що залишився з часів УТР, – відзначила Людмила Березовська. – На нинішню цільову аудиторію UA|TV вказує наш контент, 50% якого становлять програми англійською мовою, 40% – російською, приблизно 5% – українською, решта часу ділять між собою програми арабською та кримськотатарською мовами. Так, українська діаспора Канади і США має змогу дивитися наш канал, бо розуміє англійську. Але якщо хтось з наших співвітчизників хоче дивитися новини з України українською, – то зараз це не проблема, був би лише доступ до Інтернету. Нині є багато українських телеканалів, які відкрито «стрімлять» у соцмережах… Нам же набагато важливіше зацікавити неукраїнську аудиторію. Крок за кроком нам це вдається і наша аудиторія збільшується. І останні включення – приміром, у кабельні мережі «Slovak Telecom» і «Antik Telecom» (Словаччина), «Акнет» (Киргизька Республіка) або «IBM+ Records Inc.» (Канада) – свідчать про те, що телеканал іномовлення України цікавий не тільки українській діаспорі. Думаю, незабаром з’явиться ще кілька приводів для розмови про збільшення зарубіжної аудиторії UA|TV.

Також Людмила Березовська розповіла про запуск власного  сайту UA|TV.

– Сайт UA|TV вже працює. У понеділок, 5 лютого, відбувся його офіційний запуск, – говорить генеральний директор МПІУ UA|TV. – Наразі функціонують три мовні версії: українська, російська, англійська. Згодом додамо арабську та кримськотатарську. Цими п’ятьма мовами зараз здійснюється мовлення телеканалу UA|TV. Над кожною мовною версією сайту працюють окремі групи людей, і кожна мовна версія сайту орієнтована на інтереси своєї аудиторії. Редакторами кожної мовної версії (саме редакторами, меншою мірою журналістами) є носії мови. Це принципово. Партнерство з “Укрінформом” ми продовжуємо, оскільки є однією концептуальною платформою. Завдання і цілі в нас однакові.

 

Прокуратура АРК вирішує, які судна вважати порушниками у Криму

Для ефективної роботи прокуратури АРК необхідно створити єдиний підхід фіксації заходів суден до закритих портів Криму.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив заступник прокурора Автономної Республіки  Крим  Олександр Удовиченко.

“Правоохоронні органи, органи Мінінфраструктури, МінТОТ та деякі громадські організації також займаються веденням статистики, мають різні підходи щодо віднесення того чи іншого судна як такого, що незаконно зайшло до закритого порту Криму. Але для того, щоб був єдиний підхід, для того, щоб чітко розуміти кількість суден і вести ефективно розслідування, встановлювати винних, притягувати їх до відповідальності, нами обговорюється питання як саме це оцінювати”, – зазначив він.

Удовиченко також поінформував що саме уніфікація підходу до ведення статистичних даних стала предметом зустрічі з державним секретарем Міністерства інфраструктури України Андрієм Галущаком. Крім того,  учасники зустрічі обговорили організацію оперативного обміну інформацією  – з метою ефективної реакції  прокуратури АРК  на факт заходу судна до закритих портів Криму.

 

Закон про аліменти: Мін’юст нагадав батькам про обов’язки

Українське законодавство гарантує дитині право на нормальний розвиток і матеріальне забезпечення незалежно від того, чи живуть батьки дитини у шлюбі.

Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко, повідомляє  прес-служба  відомства – Укрінформ.

«Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку  дитини. Вони зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках – навіть довше. Права та обов’язки батьків грунтуються на походженні дитини від них, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов’язок батьків утримувати дитину», – наголосив Петренко.

За його словами, після розлучення батьки мають право визначити рівень утримання за домовленістю у грошовій або натуральній формі. Для цього необхідно підписати відповідний договір.

Якщо ж не вдається дійти згоди, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, пояснив міністр.

Як повідомлялося, 6 лютого набрав чинності закон, який істотно посилює відповідальність неплатників аліментів. Зокрема, злісних неплатників, які мають борг зі сплати аліментів більше 6 місяців, позбавлятимуть права виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати. Так само боржники більше не зможуть заборонити виїзд дитини за межі країни.

Окрім того, Мін’юст запустив публічний реєстр неплатників аліментів, які мають борг з несплати понад три місячні платежі.

 

 

У Загребі більше тисячі людей протестували проти візиту Вучича

У хорватській столиці Загреб понад тисячу людей вийшли на протест проти візиту президента Сербії Александара Вучича до країни.

Про це повідомляє  Daily News  із посиланням на АР – Укрінформ.

“Більше 1000 ветеранів війни та націоналістів протестували проти Вучича”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що учасники акції демонстрували хорватські прапори та плакати з вимогами вибачення та військових репарацій від Сербії, яка підтримувала сербський бунт у Хорватії під час конфлікту в 1991-1995 рр., в результаті якого загинули 10 тисяч осіб, пише агентство.

Як повідомляється, по всій території хорватської столиці вжиті посилені заходи безпеки, включно зі снайперами на дахах будинків, повз які проїздив кортеж Вучича.

Вучич зустрічається з провідними хорватськими чиновниками, представниками меншини сербів та релігійними лідерами, передає агентство.

Його візит був запланований на минулий рік, однак відбувається лише зараз.

 

Dragon Capital назвав можливі кроки НБУ для стримування інфляції

У Dragon Capital очікують, що споживча інфляція почне вповільнюватись у річному вимірі найближчими місяцями, а темпи зростання цін становитимуть 9,5% р/р на кінець 2018 року.

Про це йдеться в прес-релізі Dragon Capital, що є в розпорядженні Укрінформу.

“Ми очікуємо, що споживча інфляція почне вповільнюватись у річному вимірі найближчими місяцями, переважно за рахунок стриманого росту цін на м’ясо, а також кращого врожаю овочів та фруктів – два з ключових факторів, які вплинули на інфляцію минулого року. Але інфляційний тиск, ймовірно, залишиться суттєвим цього року, оскільки економічна політика уряду залишиться соціально-орієнтованою напередодні виборів 2019 року, а високі світові ціни на нафту підштовхуватимуть угору виробничі витрати підприємств”, – йдеться в повідомленні.

У Dragon Capital зазначають, що оскільки позитивний вплив від вщухання зростання цін на м’ясо та плодо-овочеву продукцію нівелюватиметься відновленням внутрішнього попиту, сповільнення  інфляції  буде поступовим. Ми очікуємо, що темпи зростання цін становитимуть 9,5% р/р на кінець 2018 року та 6,5% на кінець 2019 року – обидва поза межами інфляційних цілей Національного банку.

Таким чином, у Dragon Capital вважають, що центральний банк дотримуватиметься жорсткої монетарної політики цього року з метою привести споживчу інфляцію ближче до цільових діапазонів (4-8% у 2018 році та 4-6% у 2019 році).

З урахуванням пришвидшення споживчої та, особливо, базової інфляції, НБУ, ймовірно, знову вдасться до підвищення облікової ставки 1 березня (після трьох послідовних підвищень у жовтні, грудні та січні на 350 б.п. загалом до 16,0% річних).

Дотримання жорсткого стану монетарної політики потребуватиме підвищення ставки приблизно на 50 б.п., на що вказує один з двох показників реальної відсоткової ставки, якими користується НБУ, а саме різниця між обліковою ставкою та базовою інфляцією. Проте рішення центрального банку також залежатиме від інфляційних очікувань економічних агентів, які будуть опубліковані пізніше цього місяця.

 

“UA:Перший” відмовляється від показу ЧС-2018 з футболу, навіть маючи права на трансляцію

Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) відмовляється від показу матчів чемпіонату світу-2018 з футболу в Росії, хоча і володіє правами на трансляцію.

Про це повідомив голова правління НСТУ Зураб Аласанія в інтерв’ю  “Урядовому кур’єру” – Укрінформ.

“Відмовляємося показувати чемпіонат світу з футболу, який відбуватиметься в Росії цього року. Це серйозна багатомільйонна справа, права на показ придбані ще до 2013 року. Це важке рішення. Суспільне може показувати чемпіонат світу в Москві?  Ні.  І ось тепер ринок, який мав домовленості  про паралельний показ, дізнавшись про позицію НСТУ, також почав відмовлятися”, – сказав Аласанія.

Раніше повідомлялося, що Верховна Рада готує закон, згідно з яким заборонять показ будь-яких спортивних змагань у Росії. Україна визнала Росію країною-агресором. Остаточне рішення щодо показу таких подій після затвердження законопроекту прийматиме правління НСТУ. Раніше Зураб Аласанія заявляв, що його компанія не показуватиме ЧС-2018 навіть під загрозою його відставки.

Чемпіонат світу-2018 з футболу відбудеться в Росії з 14 червня по 15 липня.

 

Мінгареллі – про асоціацію з ЄС: багато важливих проектів лежать у Раді без руху

Європейський Союз готовий допомагати України у реформуванні, однак відповідальність за швидке і повне впровадження Угоди про асоціацію України з ЄС лежить на українській владі.

Про це написав посол Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі у статті для  “Європейської правди” – Укрінформ.

“Як Європейський Союз, ми готові допомагати вам вирішувати й долати складні завдання та виклики, які приносять з собою реформи, у тому числі ті, що передбачені Угодою про асоціацію. Однак українці, особливо українська влада, мають пам’ятати, що цей процес трансформації повністю залежить від них”, – зазначив Мінгареллі.

Він додав, що партнерство ЄС з Україною – це не відносини між донором й отримувачем, а взаємини, які спираються на рівносильний внесок і прагнення обох сторін.

Європейському Союзу  потрібно побачити реформи для їхньої підтримки”, – акцентував дипломат.

Мінгареллі зазначив, що не може бути жодного виправдання затримці впровадження Угоди про асоціацію України з ЄС: вона має здійснюватися швидко й повною мірою, і відповідальність за це лежить на українській владі, особливо народних депутатах, обраних, щоб представляти український народ і приймати рішення від його імені.

Посол ЄС зауважив, що, розпочавши першу сесію 2018 року, Верховна Рада тримає ключі до ухвалення важливого законодавства.

“Конструктивний і ефективний діалог парламенту з іншими основними гравцями, зокрема урядом і Президентом, має як ніколи вирішальне значення… Крім того, законодавчі завдання та зобов’язання у рамках Угоди про асоціацію заслуговують на сфокусованішу роботу над законодавчими ініціативами, наприклад під час спеціальних пленарних днів для розгляду і прийняття пов’язаного з Угодою законодавства”, – переконаний Мінгареллі.

Водночас він констатував, що, на жаль, нині багато важливих законопроектів залишаються у Верховній Раді без руху, і в той же час реєструються законопроекти, які суперечать чи навіть шкодять Угоді про асоціацію, зокрема, законопроект “Купуй українське, плати українцям!”.

Якщо подібні законодавчі ініціативи не будуть переглянуті, це може призвести до втрати Україною міжнародної репутації та порушення зобов’язань, взятих нею у відносинах з ЄС, попередив дипломат.

Також посол ЄС зазначив, що підходи та погляди можуть бути різними, як це і притаманно демократичному суспільству, однак реформатори країни мають залишатися об’єднаними, коли справа стосується рішучих перетворень.

 

Справи Майдану: ГПУ оголосила підозри щодо вбивств правоохоронців

Генеральна прокуратура повідомила про підозри кільком особам в рамках розслідування кримінального провадження за фактами вбивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів під час Майдану в 2014 році.

Про це на брифінгу сказав прокурор Департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексій Донський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є кримінальне провадження за фактами вбивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів (під час  Майдану  – ред.). В межах цього провадження досліджуються, зокрема, обставини протиправного застосування вогнепальної зброї до правоохоронців з боку певних груп осіб. Хочу зазначити, що у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру певним особам”, – сказав Донський.

У коментарі Укрінформу Донський зазначив, що одному з підозрюваних у цій справі кілька тижнів тому оголосили підозру. При цьому прокурор відмовився уточнити, чи ця особа перебуває в Україні, чи за кордоном.

“Кілька тижнів тому одній особі було повідомлено про підозру у вбивстві правоохоронців під час Майдану”, – сказав Донський.

Також причетність до вбивства правоохоронців інкримінують і колишнім екс-високопосадовцям, підкреслив прокурор.

“Саме їхні дії щодо організації так званої антитерористичної операції 18 лютого 2014 року призвели до настання смертей правоохоронців. Зокрема, по цьому факту і Януковичу теж повідомлено про підозру”, – додав Донський.

Як повідомлялося, 13 міліціонерів загинули від вогнепальних поранень у період з 18 по 20 лютого 2014 року в Києві під час так званої “антитерористичної операції”, метою якої було придушення акцій протесту.

Також за допомогою до медиків звернулися 383 працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх військ, з яких 350 були госпіталізовані. 83 правоохоронці отримали вогнепальні поранення.

 

Тука пропонує Україні диктатуру сьогодні “заради демократії в майбутньому”

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що зараз Україні для подальшого розвитку необхідна диктатура.

Таку думку він висловив під час круглого столу в Укрінформі.

“Я розумію, що моя провокативна теза буде цілком сприйнята не всіма, однак щодо демократії: те, що ми маємо зараз в державі, я назвати демократією не можу, навіть слабкою. І єдиний шлях, який я бачу можливим, – це навпаки, диктатура заради демократії в подальшому. На жаль, те болото, яке зараз існує в Україні, це і є та слабка держава, про яку вже багато хто казав сьогодні, тільки не називав речі своїми іменами”, – заявив Тука.

Також заступник голови МТОТ зауважив, що Кремль постійно і наполегливо спонукає Україну до так званого “прямого діалогу” з бойовиками на Донбасі для вирішення конфлікту на сході України.

“До прямого діалогу нас постійно і наполегливо спонукає Кремль. Я можу запевнити, що в держустановах ніяких ідей про так званий “прямий діалог” я не чув”, – сказав Тука.

 

Трамп сумнівається, що Ізраїль та Палестина хочуть миру

Президент США Дональд Трамп сумнівається в досягненні перемир’я між Ізраїлем і Палестиною.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті Israel Hayom, повідомляє The  Jerusalem Post – Укрінформ.

“Наразі я не можу сказати, що палестинці прагнуть миру, вони не прагнуть. Але я не зовсім переконаний, що й Ізраїль прагне до миру. Нам залишається тільки спостерігати за подіями”, – заявив Трамп.

За його словами, обидві сторони мусять піти на серйозні компроміси для досягнення мирної угоди.

Раніше віце-президент США Майк Пенс заявляв, що адміністрація США планує до кінця 2019 року завершити процес  переміщення американського посольства в Ізраїлі із Тель-Авіва до Єрусалима.

 

Палестинський лідер приїхав до Путіна за підтримкою

Голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас 12 лютого прибув до Москви, щоб зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним.

Про це повідомляє  “Радіо Свобода” – Укрінформ.

“Палестинський лідер прагне отримати запевнення у підтримці Росії на тлі зростання напруженості у відносинах своєї адміністрації зі США”, – йдеться у повідомленні.

Варто зауважити, що Аббас приїхав у Москву через два тижні після візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

Як відомо, відносини між Вашингтоном та палестинцями ускладнилися після того, як 6 грудня 2017 року президент США Дональд Трамп заявив, що визнає Єрусалим столицею Ізраїлю. Палестинці вважають Єрусалим столицею своєї майбутньої держави.

Ізраїль приєднав Східний  Єрусалим  і оголосив усе місто своєю столицею. Цей крок не визнала міжнародна спільнота.

 

Сорос обіцяє дати ще грошей на кампанію проти Brexit

Американський фінансист Джордж Сорос пообіцяв виділити ще 100 тисяч фунтів стерлінгів (понад $138 тисяч) британській групі Best for Britain, яка проводить кампанію за припинення Brexit.

Про це повідомляє  Reuters  з посиланням на групу – Укрінформ.

“Сорос, який пожертвував 400 тисяч фунтів на кампанію минулого тижня, пожертвує Best for Britain до 100 000 фунтів стерлінгів після нападок на нього у праворадикальній пресі”, – йдеться у повідомленні.

За словами глави кампанії Best for Britain Елоїз Тодд, “люди по всій країні заслуговують на те, щоб знати правду про варіанти на столі переговорів, один з яких – це залишитися (в ЄС – ред.) та бути попереду у ЄС”.

Як повідомлялося,  Сорос  є одним із провідних донорів кампанії за проведення нового референдуму у Великій Британії про членство у Європейському Союзі. Раніше він висловлював думку, що Британія, вийшовши з Євросоюзу, у майбутньому може вирішити знову подати заявку на членство.

 

Макрон хоче провести “реформу ісламу” у Франції

Президент Франції Еммануель Макрон планує здійснити реформування ісламу у Франції в бік його структуризації та секуляризму до кінця першої половини 2018 року.

Про це він повідомив у інтерв’ю виданню  Le Journal du Dimanche – Укрінформ.

“Ми працюємо над структурою ісламу у Франції, … але я не робитиму заяв, поки ця робота не буде виконана», – сказав Макрон.

Він вказав, що 4 січня поточного року звернувся до  релігійних  громад та їхніх керівників представити своє бачення секуляризму (принцип світськості, зменшення ролі релігії у політичному, соціальному та особистому житті – ред.)

“У першій половині 2018 року я хочу закласти фундамент всієї організації ісламу у Франції”, – сказав президент.

Глава держави запевнив, що консультації продовжуватимуться, в т.ч. з науковцями, експертами з релігійних питань.

Основною ідеєю президент бачить збереження національної єдності незалежно від віросповідання та питання організації, зокрема «відносин між ісламом і республікою»

 

КВУ просить порушити справи проти 10 тисяч осіб за “вибори” у Криму

Комітет виборців України просить Прокуратуру АР Крим притягнути до відповідальності 10 тис. членів так званих “виборчих комісій”, що організовують вибори президента РФ на території окупованого півострова.

Відповідна заява оприлюднена на  сайті КВУ – Укрінформ.

“КВУ вважає, що місцеві жителі АР Крим мали б утриматися від участі в організації незаконних виборчих процесів на території Криму, а в разі відмови – нести відповідальність згідно із українським законодавством”, – зазначається в повідомленні.

На думку КВУ, в діях осіб, що сприяють організації виборчого процесу на території АР Крим та місті Севастополі, містяться ознаки державної зради. Зокрема, це стосується членів так званих “виборчих комісій”, що забезпечують організацію та проведення виборів президента РФ 18 березня 2018 року. Їх дії підпадають під статтю 111 Кримінального Кодексу України (державна зрада), що карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.

“Ми вважаємо, що кожен житель АРКрим напередодні голосування 18 березня має зробити вибір щодо співпраці із російською владою. Особи, які будуть залучені до “виборів” як члени комісій, повинні нести відповідальність згідно українських законів. Однією із мотивацій для організації “виборів” може бути значна фінансова винагорода: близько 2500 грн за участь в роботі “ДВК”. Однак такі особи повинні розуміти, що через подібні дії на них можуть бути накладені суттєві санкції: від заборони відвідувати підконтрольні Україні регіони та неможливості отримання біометричного паспорту до кримінальної відповідальності за статтею про державну зраду”, – заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Загалом мова йде про близько 10 тис. жителів анексованого Криму, що можуть бути залучені до організації виборчого процесу.

 

Екс-депутат Держдуми пояснив, чому конфлікт на Донбасі не “заморозять”

Екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов переконаний, що конфлікт на Донбасі не перетвориться на заморожений.

Про це він сказав під час прес-конференції в Укрінформі.

“З приводу замороженого конфлікту – якщо ми подивимось на велику статистику різноманітних військових конфліктів у світі, то ми побачимо, що практично жодної передумови для того, щоб війна на сході України перетворилась на заморожений конфлікт – у нас немає. Немає етнічної різниці між окупованою територією і рештою України, немає релігійної різниці, немає мовної різниці, немає нічого того, що б відділяло цю територію від іншої території країни, крім фактору зовнішнього впливу”, – сказав Пономарьов.

Він додав, що коли не буде зовнішнього впливу, конфлікт на  Донбасі  вирішиться автоматично.

“Він не може там зберегтися, тому що для цього немає ніяких довготермінових передумов. Більше того, немає і кордону між територією так званої ДНР/ЛНР і рештою територією країни. Кордон склався випадково, це лінія воєнного протистояння, до якого встигли дійти”, – сказав Пономарьов.

Екс-депутат Держдуми РФ наголосив також, що ситуація в так званих ДНР/ЛНР нестабільна, бойовики уже давно думають про власне виживання.

“Ідейних людей там практично всіх перестріляли… В цьому сенсі можливостей повернути цю територію (окупований Донбас – ред.) зараз достатньо багато. Ніхто її утримувати довготерміново не буде. І це ще один фактор того, що я абсолютно переконаний – цей конфлікт замороженим не буде”, – додав Пономарьов.

 

Треба проводити роботу зі “спойлерами” конфлікту на Донбасі – експерт

Слабкість держави провокуватиме конфлікти, подібні існуючому на Донбасі, в майбутньому, тож вирішити їх можна лише тоді, коли Україна буде сильною.

Про це заявив під час експертної дискусії в Укрінформі асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Доки ми не перетворимось на сильну, не у військовому сенсі, а на ефективну державу, доки ми не перетворимось на державу демократичну –  не за назвою, а за змістом, – врегулювати конфлікт на Донбасі буде дуже важко. Важко буде попередити інші конфлікти такого плану, слабкість держави провокуватиме подібні конфлікти в майбутньому”, – додав експерт.

Капітоненко також зазначив, що перше, що необхідно вже сьогодні зробити –  це зрозуміти відмінність між позиціями сторін.

Крім того, на думку експерта, треба сформулювати довгострокове бачення того, як розвиватиметься конфлікт на сході України, і розробити план реалізації обох альтернативних варіантів – реінтеграції територій чи продовження замороженого конфлікту.

Експерт також зазначив, що в процесі управління конфлікту на сході України усіх, хто не зацікавлений у врегулюванні конфлікту, необхідно виявляти та маргіналізовувати.

“Має відбуватись робота зі скептиками і “спойлерами”, які є у будь-якому процесі управління конфлікту. Скептики – це ті, хто скептично ставиться до перспектив врегулювання, а “спойлери” – це ті актори всередині держави, які беруть участь у конфлікті чи є сторонами конфлікту, які не зацікавлені у його розв’язанні. Вони завжди є. І вони мають бути в контексті управління конфліктом маргіналізовані”, – зазначив Капітоненко.

Він також зауважив, що системна ефективна робота зі скептиками та “спойлерами” можлива лише за умови працюючої демократії.

 

Справа 26 березня: до Євросуду подали першу скаргу на РФ

Росіянин Станіслав Зимовець, засуджений у Москві за “напад на поліцейського” на антикорупційному мітингу 26 березня 2017 року, подав скаргу до Європейського суду з прав людини.

Це перша скарга до ЄСПЛ, пов’язана з кримінальними справами, порушеними після мітингів 2017 року, повідомляє “Коммерсант” – Укрінформ.

“Заявник говорить про порушення трьох статей Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд), ст. 10(свобода висловлення думки) і ст. 11 (свобода зібрань та об’єднань)”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, Зимовець стверджує, що після затримання йому не дозволили зателефонувати адвокатові, а призначений державний адвокат умовляла його взяти провину на себе і погодитися на розгляд справи без вивчення у суді доказів. На суді Зимовець заявив, що його свідчення зроблені під тиском, оскільки він страждав від недосипання, холоду та болю у шлунку.

Адвокат міжнародної правозахисної групи “Агора” Олександр Попков, який направив скаргу Зимовця до Страсбурга, пояснив, що випадок його підзахисного “можна порівняти з “болотною справою” (йдеться про зіткнення між силовиками та учасниками акції протесту 6 травня 2012 року на Болотній площі).

У липні 2017 року Тверський районний суд Москви засудив Зимовця до двох років і шести місяців ув’язнення в колонії загального режиму. За версією слідства, Зимовець, беручи участь 26 березня у несанкціонованій акції на Пушкінській площі, “кинув цеглину в співробітника Росгвардії, заподіявши йому фізичний біль”. Прокурор просив про вирок до трьох років позбавлення волі.

26 березня 2017 року у багатьох містах Росії пройшли акції протесту проти корупції, у тому числі неузгоджені. Вони були організовані опозиціонером Олексієм Навальним після того, як влада проігнорувала його розслідування про можливі корупційні схеми прем’єр-міністра Дмитра Медведєва під назвою “Він вам не Дімон”.

 

МЗС нагадує: за три роки “Мінська” Росія не виконала жодного пункту

У третю річницю підписання Мінських домовленостей в МЗС України нагадали, що з часу ухвалення “Мінська-2” у 2015 році, Росія не виконала жодного пункту.

Про це у своєму  Twitter  написала речник МЗС України Мар’яна Беца – Укрінформ.

“12 лютого 2015 року ухвалено Комплекс заходів з імплементації  Мінських угод  (2014). Жодного пункту РФ не виконала. РФ потрібна війна і дестабілізація України”, – заявила Беца.

Нагадаємо, три роки тому були  затверджені Мінські домовленості (Мінськ-2). 12 лютого 2015 року на саміті у Мінську після багатогодинних переговорів «нормандської четвірки» було затверджено Комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей (Протокол від 5 вересня 2014 року та Мінський Меморандум від 19 вересня 2014 року) з врегулювання кризи на Донбасі.

Документ підписали: Ангела Меркель (Німечина), Франсуа Оланд (Франція), Петро Порошенко (Україна), Володимир Путін (РФ). Питаннями виконання всіх складових Мінських домовленостей опікується Тристороння контактна група з проведення переговорів і врегулювання ситуації на Донбасі, роботу якої курує спеціальний представник голови ОБСЄ Мартін Сайдік.

 

Голова Укроборонпрому подав у відставку

Голова Укрборонпрому Роман Романов прийняв рішення піти з посади.

Повідомлення про це розмістив  сайт Укроборонпрому – Укрінформ.

Романов заявляє, що заяву про відставку він написав ще у минулому році, і сподівається, що Президент Петро Порошенко підтримає церішення.

У повідомленні Романов також нагадав про здобутки Укроборонпрому часів його керівництва і заявив, що для нього це були 3,5 роки його служіння Україні.

Як повідомляв Укрінформ, 27 грудня 2017 року прем’єр-міністр Володимир  Гройсман порадив керівнику Укроборонпрому Роману Романову написати заяву на звільнення  через борги із зарплати працівникам Миколаївського судноремонтного заводу. Така заява очільника уряду пролунала після того, як працівники заводу вийшли на акцію протесту й перекрили міст у Миколаєві.

Тоді Гройсман нагадав Романову, що давав йому контрольний термін на погашення заборгованості – 25 грудня, але цього так і не було зроблено.