Чому важливий державний візит Е.Макрона у Китай

3 місяці ago Інформ центр 0

Через новорічні та різдвяні свята від широкого кола громадської уваги вислизнули декілька важливих міжнародних подій, однією з яких є візит президента Франції Е.Макрона у Китай. Чому він важливий?

У ЗМІ повідомлялося про те, що у його ході з лідером КНР Сі Дзіньпіном обговорюватимуться питання торгівлі, світових конфліктів та зміни клімату. Однак у ширшому контексті мова йшла спільну працю над ініціативою “Один пояс і один шлях” – проектом, спрямованим на створення сучасного “Шовкового шляху”.

Нова економічна ініціатива Китаю під назвою “Один пояс, один шлях”, в основу якої лягла концепція двох глобальних торговельних напрямів “Нового економічного Шовкового шляху” і “Морського шовкового шляху ХХІ століття”, спрямована на відновлення старих економічних зв’язків Китаю, а також налагодження нових.

Пекін хоче використати багатство і промислові ноу-хау для створення нового виду глобалізації, яка ігноруватиме правила застарілих західних інституцій. Наприклад, на території Лаосу загони китайських інженерів пробивають сотні тунелів та зводять сотні мостів для 418 кілометрів залізниці, проекту вартістю 6 млрд дол, який з’єднає вісім азіатських країн.

Також китайці будують електростанції в Пакистані для вирішення хронічної нестачі електроенергії, але це стане лише частиною інвестицій в країну загальним розміром 46 млрд дол.

У цей час китайці мають наміри будувати залізничну лінію між Будапештом та Белградом. Вона забезпечить ще одну артерію для постачання китайських товарів до Європи, які потрапляють туди через порт у Греції, який викупили китайці.

Ці великі інфраструктурні проекти, а також сотні інших в Азії, Африці та Європі, формують основу амбітних економічних та геополітичних планів Китаю.

У такий спосіб Китай будуватиме нові міжнародні зв’язки, створюючи нові ринки для своїх національних компаній, експортуючи свою модель економічного розвитку під пильним наглядом держави, прагнучи створити міцні економічні союзи та дипломатичні відносини.

Попри побоювання ЄС щодо масштабності проекту, КНР збирається виділити $3 млрд. дол. на розвиток співпраці з 16 країнами Центральної та Східної Європи, 11 з яких – члени ЄС.

Загалом, ініціатива, “Один пояс, один шлях”, передбачає 1 трлн. дол. інвестицій та відповідно може охопити понад 60 країн світу.

На думку низки західних аналітиків, китайці мають наміри втілити набагато амбітнішу версію плану Маршалла — американської програми економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Тоді США надали величезні обсяги допомоги, чим забезпечили собі союзників. Китай теж планує надати сотні мільярдів в надії знайти друзів по всьому світу.

Водночас США і багато їх основних європейських та азіатських союзників виявили обережний підхід до проекту, не бажаючи підігравати стратегічним цілям Китаю. Зокрема, Індія, незважаючи на проекти на її території, не в захваті від того, що китайські торгові шляхи проходитимуть через спірну територію у Кашмірі.

Тим не менше, жоден світовий лідер, глава корпорації або міжнародний банкір не може ігнорувати прагнення Китаю внести істотні зміни у світову торгівлю та через створення масштабних інфраструктурних проектів забезпечити собі спочатку економічний, а потім вже і політичний вплив у цілих регіонах світу.

З цієї точки зору і був важливий візит, який до речі, мав статус державного, щоби зрозуміти місце та роль Франції у реалізації широкомасштабних світових проектів як з економічної, так і з політичної точки зору. Сприяла цьому візиту ще й та обставина, що наразі китайці мають визначитися з головним партнером від країн єврозони у співпраці над згаданою ініціативою. Враховуючи це, президент Франції у такий спосіб  прагнув заповнити нішу, що відкрилася.

Звісно, наскільки цей візит був ефективним, міжнародна громадськість дізнається набагато пізніше, але той факт, що у складі французької делегації було більше 60 чоловік і представляли вони здебільшого інтереси великого вітчизняного капіталу вже сам по собі багато про що говорить.

Ця важлива міжнародна подія повинна належним чином бути оціненою Україною, вироблена чітка оцінка стосовно вказаної китайської ініціативи та відпрацьовані механізми можливої участі нашої держави у масштабних міжнародних  проектах. Діючи динамічно та ефективно українські можновладці мають зробити все від них залежне, щоби в майбутньому наша держава не залежала не тільки від диктату політики «енергоносіїв», але й від нової політики у сфері міжнародної торгівлі та глобальної інфраструктури, що формується сьогодні.

С.Балло