Підбірка актуальних новин за 18 жовтня

1 рік ago Інформ центр 0

У Секретаріаті РЄ є люди, які діють в інтересах Росії, використовуючи свої можливості в якості працівників цієї євроінституції.

Про це Постійний представник при РЄ Дмитро Кулеба розповів в ексклюзивному  інтерв’ю Укрінформу.

«Чи є сильні агенти  Росії  в Секретаріаті РЄ? Вони є. Чи відкривають вони двері кабінетів важливих людей в Секретаріаті РЄ? Відкривають. Тобто вплив Росії всередині РЄ на рівні Секретаріату, де готуються документи та процеси доволі серйозний», – сказав Кулеба.

Він наголосив на тому, що ПАРЄ – це політичний орган і тут мало мати вплив в Секретаріаті, щоб проштовхувати необхідні рішення.

В якості прикладу дії «агентів» РФ у Секретаріаті РЄ посол розповів про нещодавній випадок.

«Наприклад, у четвер (12 жовтня – ред.) за годину-дві до засідання Спільного комітету, нам стало відомо, що є підготовлений Секретаріатом проект заключних висновків засідання, де написано про повну підтримку ініціативи Генерального секретаря і доповіді Ніколетті, повна підтримка створення робочої групи», – розповів дипломат.

Кулеба також  розповів про протидію України таким діям.

«Потім ми приходимо на засідання Спільного комітету, ламаємо всю цю схему і тоді голова пропонує затвердити висновки: робочу групу не створюємо, продовжуємо діалог в існуючих форматах», – розповів очільник українського постпредства при РЄ.

Як відомо, на минулому тижні у Страсбурзі відбулася жовтнева, остання в цьому році, сесія ПАРЄ.

 

У питанні вивчення угорської мови за кордоном Угорщина має непоступливу позицію, в той час як Румунія готова до діалогу.

Про це Постійний представник при РЄ Дмитро Кулеба розповів в  інтерв’ю Укрінформу.

“Наскільки б ми не збільшували вивчення української мови, їх це не задовольнить. Вони (угорці – ред.) хочуть, щоб все лишилося, як є. Це їхня принципова позиція”, – повідомив Кулеба, підкресливши, що по закону про освіту з угорцями було проведено консультації.

Щодо позиції  Румунії, посол вважає її принциповою, але націленою на діалог і співпрацю.

“Угорщина готова “бульдозером” діяти у питаннях нацменшин, незважаючи ні на двосторонні відносини, ні на ЄС, в той час як Румунія, хоч так само принципово захищає інтереси своєї нацменшини, але через діалог, через пошук взаємоприйнятних рішень і через конструктив”, – додав Кулеба.

Щодо позиції України він нагадав, що “зі свого боку, ми відкриті до діалогу і чекаємо на висновки Венеціанської комісії”.

Як відомо, 12 жовтня після дебатів у ПАРЄ ухвалили резолюцію щодо закону про освіту в Україні.

 

Україна має право підтримувати та розвивати українську мову, аби громадяни її знали і застосовували.

Про це генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив, виступаючи перед учасниками Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У мене немає чіткої позиції з цього питання, було відправлено запит для того, щоб свій висновок надала Венеційська комісія. Зрозуміло, що Україна має право просувати свою мову, щоб громадяни її вивчали та мали змогу застосовувати українську мову”, – заявив  Ягланд.

При цьому він вказав, що “так само важливо для національних меншин мати можливість вивчати та застосовувати свою мову”.

Генсек РЄ відзначив також, що важливим у роз’яснювальному ключі став візит міністра освіти України Лілії Гриневич напередодні сесії ПАРЄ.

“Я зустрічався з міністром освіти України, за що я дуже вдячний. Я сподіваюся, що ми зможемо просуватися у цьому питанні”, – сказав Ягланд.

При цьому він нагадав про часи падіння Берлінської стіни, коли перед Радою Європи постало важливе завдання – стабілізувати ситуацію на європейському континенті після такої фундаментальної зміни.

“Звичайно, Європейська конвенція відіграла важливу роль, але, крім того, було заявлено, що головним завданням Ради Європи стане захист прав меншин та їхніх мов”, – наголосив генсек Ради Європи, вказуючи на ключові принципи РЄ у питанні ставлення до нацменшин.

Як повідомлялося, 18 жовтня у Страсбурзі почав роботу Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ.

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон про освіту, який передбачає, що мовою освітнього процесу є державна мова – українська.

В Угорщині, Румунії, Польщі висловили стурбованість через норми про мову навчання для представників національних меншин України.

України направила закон “Про освіту” на експертизу до Венеційської комісії.

 

Заява генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда про те, що Україна має право підтримувати та розвивати українську мову має позитивне для України значення, зокрема свідчить про збалансованість позиції керівництва РЄ.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказав постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Сьогоднішня заява генсека Ради Європи – це дуже позитивно для нас. Це вже йде такий збалансований шифт його позиції, бо до цього він ніби вже майже схилився до того, що там (в законі України «Про освіту» – ред.) щось неправильно. А зараз висловлюється дуже виважено», – сказав  Кулеба.

Коментуючи виловлювання генсека РЄ, посол також підкреслив важливість його слів про існування діалогу та проведення роз’яснювальної роботи перед дебатами в ПАРЄ на минулому тижні. У своєму виступі перед учасниками Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ Ягланд, зокрема, подякував за візит міністра освіти України Лілії Гриневич.

Як повідомлялося, у Страсбурзі в середу, 18 жовтня, розпочав свою роботу Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, що є третім за важливістю органом Ради Європи після ПАРЄ і Комітету міністрів РЄ.

Ягланд, виступаючи перед учасниками Конгресу, заявив, що Україна має право підтримувати та розвивати українську мову, аби громадяни її знали і застосовували.

 

Ухвалення резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи після обговорення на дебатах Закону України “Про освіту” є тиском на Венеціанську комісію.

Про це постійний представник при Раді Європи Дмитро Кулеба сказав в інтерв’ю Укрінформу.

“Я особисто вважаю, що ухвалення такої резолюції – це тиск на Венеційську комісію. Тому що ПАРЄ, по суті, демонструє, якою є її позиція”, – сказав  Кулеба.

За його словами, вплинути на Венеційську комісію таким чином важко, але очевидним є те, що експерти враховуватимуть контекст, в якому цей процес відбувається.

“Наша позиція дуже проста – не треба тиснути на Венеційську комісію нікому: ні Україні, ні Угорщині, ні ПАРЄ, ні ЄС, ні РФ. Це авторитетний орган, дайте йому змогу зрозуміти, що передбачає Закон України “Про освіту”, – наголосив очільник постпредства України при РЄ.

Щодо самого документа ПАРЄ, то він підкреслив, що в ньому є дві ключові речі: одна принципово важлива для України, друга – принципово важлива для угорців.

“В резолюції написано, що державну мову потрібно знати. Адже це неприпустимо, коли нацменшини не володіють державною мовою. Це “плюс” для України. А “плюс” для угорців у тому, що їм вдалося протягнути положення, в якому Асамблея закликає Україну виконати всі рекомендації Венеційської комісії, які будуть надані в грудні цього року”, – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ 12 жовтня ухвалила резолюцію, в якій висловила стурбованість новим українським законом “Про освіту”. У документі підкреслюють, що новий закон спричинить суттєве скорочення прав національних меншин.

 

Міністерство освіти і науки надало роз’яснення щодо виконання деяких норм нещодавно ухваленого закону про освіту – зокрема, про атестації шкіл, конкурс директорів, фінансові звіти та інше.

Про це йдеться на  сайті МОН – Укрінформ.

“Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів було вилучено з переліку повноважень Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти (частина 3 стаття 37 закону “Про загальну середню освіту”). З моменту набрання чинності закону “Про освіту” оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників повинен директор. Він же може призначати та звільняти їх з посад”, – йдеться в роз’ясненні.

Директорів державних закладів освіти мають обирати за результатами конкурсу.

Також у міністерстві наголошують, що з введенням закону “Про освіту” в дію, місцеві органи влади не будуть проводити атестацію навчальних закладів.

“Атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у  МОН.

Крім того, з вересня цього року всі заклади освіти зобов’язані публікувати фінансові звіти на своїх або сайтах засновників. Якщо школа обслуговується центральною бухгалтерією, то МОН рекомендує останній передавати закладам освіти всі необхідні документи для подальшого оприлюднення згідно з вимогами закону.

Також керівництво шкіл має забезпечити функціонування внутрішньої систем оцінки якості освіти. Це також стосується і академічної доброчесності.

“Частини 7 та 8 статті 42 нового закону дозволяють закладам освіти вже визначати конкретні види академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності. Це все можна зробити через зміни до внутрішнього положення”, – йдеться у роз’ясненні.

 

Для вступу до вишу два предмети будуть фіксованими

Наступного року два конкурсні предмети для вступу до вишів будуть фіксованими, а третій вступник зможе обрати з двох альтернативних варіантів. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич, передає  УНН  з посиланням на прес-службу відомства.

“Враховуючи побажання університетів та громадськості, ми зробили третій конкурсний предмет на вибір”, – розповів Ю.Рашкевич.

Перелік конкурсних предметів матиме наступний вигляд: перший предмет – українська мова та література (фіксований); другий предмет – профільний (фіксований); третій предмет – на вибір з двох предметів, що закріплені за кожною окремою спеціальністю (альтернативний).

Нагадаємо, реєстрація  особистих кабінетів абітурієнтів  розпочнеться 2 липня.

 

На 134 оголошених вакансій у директорати міністерств було подано більш як 4056 анкет.

Про це повідомив виконавчий директор Офісу реформ Кабінету міністрів України Антон Ященко в  інтерв’ю Укрінформу.

“Документи на конкурс можна подавати онлайн, особисто або поштою. На даний момент на 134 оголошених вакансій (станом на 10 жовтня) через портал вакансій career.gov.ua подано більш як 4056 анкет. Інформацію щодо поданих особисто або поштою документах збирають безпосередньо міністерства”, – заявив Ященко.

За його словами, конкурси на посади в нових структурах проходять в десятьох міністерствах, у секретаріаті  Кабміну, Державному агентстві електронного управління та Національному агентстві з питань державної служби. Туди будуть набрані близько тисячі людей, які пройшли конкурс.

Другий етап конкурсів на вакансії в директорати – протягом 2018 року. До того часу перший етап у десяти пілотних міністерствах повинен показати результат. Старі структурні підрозділи проіснують ще 6 місяців. У той час, як набиратимуть нові кадри і передаватимуть їм функції, старі підрозділи мають трансформуватися у нові директорати.

 

Відома телеведуча Ксенія Собчак офіційно оголосила про свій намір балотуватися на пост президента Росії у 2018 році.

Про це вона сказала в ролику на  YouTube – Укрінформ.

Телеведуча пояснила своє рішення тим, що вона вже 5 років разом з опозиціонерами і “десятками тисяч інших людей” виходить на мітинги і вимагає змін, проте ці зміни не відбуваються. “Злодії і корупціонери продовжують брехати, можновладці – красти”, – каже Собчак. За її словами, своєю участю в президентських виборах вона хоче повернути можливість проголосувати “проти всіх”. “Ксенія Собчак – кандидат проти всіх”, – заявляє телеведуча.

Про те, що Собчак може висунути свою кандидатуру в президенти, стало відомо на початку вересня. За даними ЗМІ, телеведуча балотуватиметься на пост глави держави з відома адміністрації Володимира  Путіна. Сама Собчак відкидає домовленості з Кремлем.

Опозиціонер Олексій Навальний, який також має намір брати участь у виборах президента, піддав телеведучу критиці, назвавши її “карикатурним ліберальним кандидатом”. Собчак у відповідь звинуватила Навального в розколі опозиції, запропонувавши при цьому “об’єднати зусилля”.

В ефірі телеканалу  “Дождь”  Собчак визнала, що вже зустрічалася з Путіним. За словами телеведучої, ця зустріч не була пов’язана з президентськими виборами, проте Собчак заявила Путіну про своє рішення. Журналістка стверджує, що Путіна “не потішив” її намір. У Кремлі раніше в середу заявили, що намір Собчак брати участь у виборах “повністю відповідає положенням Конституції”. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав телеведучу “талановитою людиною”.

 

У полоні бойовиків на Донбасі перебувають 152 українських заручники, їх кількість постійно зростає, а переговори щодо обміну просуваються досить важко.

Про це повідомила у  Facebook  представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко за результатами засідання ТКГ у Мінську – Укрінформ.

“Заручники. Україна ще місяць тому заявила про готовність передати 302 злочинці задля звільнення 81 українця, підтверджених ОРДЛО на окупованих територіях. Всього ж в списку СБУ на сьогодні є 152 заручники в ОРДЛО, кількість зростає, бо хапають цивільних за проукраїнські погляди”, – написала Геращенко.

За її словами, переговори з обміну заручниками просуваються досить важко, оскільки висувається вимога “амністувати беркутівців та інших персонажів, які не мають жодного стосунку до Донбасу”.

“Працюємо, щоб були добрі новини для родин наших заручників, поки що все йде важко, але рухаємося. З вірою. Аби ще інша сторона тримала слово”, – зауважила Геращенко.

Вона нагадала, що росіяни і ОРДЛО обіцяли, що до 1 січня звільнять підлітків-”диверсантів”, а діти й досі в СІЗО. “Сьогодні поставили це питання недотримання публічно озвучених обіцянок перед ОБСЄ, й озвучили вимогу негайного звільнення дітей”, – зазначила  Геращенко.

За її словами, під час засідання ТКГ у Мінську також обговорювались питання необхідності надання нормальних медичних послуг заручникам, бо в усіх хлопців є проблеми зі здоров’ям.

Окремою темою на переговорах, за інформацією Геращенко, став пошук зниклих безвісти. “Ми ще раз підтвердили нашу готовність негайно створити механізм за участю України, РФ і ОБСЄ для пошуку зниклих і ексгумації загиблих. Але РФ продовжує поки що пісню “нас там нет” і не погоджується на пошук своїх заблудших потіряшок”, – написала вона.

При цьому Геращенко висловила сподівання, що питання обміну заручників все-таки буде розблоковано.

 

Стресостійкість окремої людини і нації в цілому в умовах воєнних дій на частині території України має стати предметом вивчення науковців, і для цього потрібно створити Центр стресостійкості України та його філії у кожному великому місті.

Про це заявила на прес-конференції в Укрінформі на тему “Resilience, або Створення Центру стресостійкості України” віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України Марина Білинська, повідомляє кореспондент агентства.

Ізраїль  і США почали вивчати питання стресостійкості як на національному рівні, так і на рівні окремої людини у зв’язку з терористичними актами, які відбувались і відбуваються на території цих країн. На жаль, Україна протягом останніх трьох років також весь час перебуває на межі війни і миру, і ми змушені підняти це питання, оскільки від стану стресостійкості нації і кожної окремої людини залежить і сьогодення, і майбутнє країни”, – сказала Білинська.

Вона зазначила, що поняття “стресостійкість” прийшло з фізики. За її словами, вчені почали вивчати його як властивість металів відновлювати первинний стан після дії багатьох чинників, зокрема тиску, температури тощо, а потім це поняття було перенесено на життя окремої особи. Білинська додала, що стресостійкість особи вивчали психіатри і психологи, а стресостійкість нації є новим явищем.

“Дослідження ізраїльських учених довели, що серед чинників, які загрожують стресостійкості нації, респонденти на третє місце поставили погане державне управління. Тому Національна академія державного управління дуже зацікавлена у вивченні цієї проблеми і створенні відповідної міжгалузевої лабораторії”, – зазначила Білинська.

Директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман у свою чергу зазначив, що вважає дуже важливим створення центрів стресостійкості у кожному великому місті. На його думку, у цьому сенсі слід більше працювати на місцях з керівниками областей та мерами міст, аби вони мали бажання і знаходили можливість реалізації цієї ідеї в рамках децентралізації.

Як зазначив на прес-конференції науковий керівник українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр професор Валерій Самсонкін, для реалізації програми стресостійкості в науковому плані в Україні “все є”.

“Є психологи, є теорія, є купа тестів. Потрібна адаптація, потрібне врахування індивідуальних особливостей конкретної людини і потрібні дії”, – переконаний науковець.

На його думку, це питання “підйомне і вельми реальне” для Міністерства оборони або Нацгвардії України.

“Передача цієї функції в Міністерство соціальної політики, можливо, з точки зору стратегії і вірна, а з точки зору тактики – ні. Цим двом силовим міністерствам це цілком під силу, тим більше, що є кадри. Потрібно лише створити умови”, – вважає Самсонкін.

 

З метою приховування небойових втрат та уникнення відповідальності і виплати коштів родинам, тіла загиблих бойовиків відправляють до цивільних лікарень без документів.

Про це на брифінгу в середу заявив речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З метою приховування небойових втрат від комісії 8 армії Південного військового округу ЗС РФ, яка зараз працює у т.зв. першому і другому армійських корпусах, ватажки бойовиків направляють поранених та тіла загиблих військовослужбовців до цивільних  лікарень  без документів та знаків розрізнення”, – сказав Лисенко.

За його словами, такі заходи вживаються з метою унеможливлення їх ідентифікації та уникнення відповідальності і виплати коштів їх родинам.

 

Кабінет міністрів схвалив проект постанови про припинення дії угоди між урядами України та Російської Федерації про збереження спеціалізації підприємств і організацій, які беруть участь у виробництві продукції військового призначення.

Таке рішення було ухвалене на засідання  уряду  в середу без обговорення, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Угода від 21 грудня 2000 року передбачала збереження між двома країнами існуючої виробничої та науково-технічної спеціалізації підприємств, що розробляють, виробляють і випробують озброєння та військову техніку.

Документ також стосувався організацій, що надають послуги військового призначення, постачають необхідні для сектору матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, навчальне та допоміжне майно.

Передбачалося, що підписанти не продаватимуть і не передаватимуть третій стороні (зокрема, іноземним фізичним і юридичним особам та міжнародним організаціям) матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, документацію та інформацію, отримані в рамках угоди, без попередньої письмової згоди сторони-постачальника.

 

У РФ надали Януковичу притулок ще на рік

У МВС Росії продовжили право на тимчасовий притулок для колишнього президента України Віктора Януковича до 26 жовтня 2018 року. Про це повідомляє газета “Комерсант” з посиланням на адвоката Януковича Віталія Сердюка, передає УНН.

“Управління з питань міграції главку МВС Росії по Ростовській області продовжило термін дії свідоцтва про надання тимчасового притулку екс-президенту України Віктору Януковичу до 26 жовтня 2018 року”, – повідомив адвокат Януковича.

Як повідомляв  УНН,  Оболонський районний суд Києва  переніс розгляд кримінального провадження  за обвинуваченням екс-президента України Віктора Януковича в державній зраді на 19 жовтня у зв’язку з тим, що адвокат досі перебуває у відрядженні в Росії.

Нагадаємо, 13 жовтня 2016 року адвокат екс-президента України Віталій Сердюк повідомив, що Віктор  Янукович отримав тимчасовий притулок у Російській Федерації.

Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві. Відтоді він переховується на території Росії, яка не відповідає на запити України про його видачу в рамках міжурядових домовленостей.

 

Стартував конкурсний відбір суддів Конституційного суду

Стартував відкритий конкурс для відбору кандидатур на посади суддів Конституційного Суду, передає  УНН з посиланням на прес-службу Президента України.

Як повідомила прес-служба, вчора відбулося засідання конкурсної комісії, яка відповідає за відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, щодо осіб, яких призначає Президент України.

“Конкурсна комісія затвердила умови проведення конкурсу та оголосила дату його початку – 19 жовтня 2017 року”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв УНН, Кабінет міністрів України  оголосив конкурс  на заміщення посади директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

 

Державна наукова установа “Енциклопедичне видавництво” має повернутися до свого приміщення. 

Таке переконання висловив перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак у середу під час засідання “круглого столу” в Укрінформі.

“Велика українська енциклопедія – це виклик не перед Президентом України, не перед урядом, Верховною Радою, не перед українською владою. Насправді це виклик перед українською нацією, яка має дати відповідь, чи є у неї інтелектуальний потенціал для того, щоб створити Велику українську енциклопедію, показати світові і передусім українцям, що вони здатні подивитися на все, що їх оточує, українськими очима, а не московськими чи європейськими. Цей виклик ми прийняли і відповідь буде гідна… Зробити це непросто, оскільки в “Енциклопедичного видавництва” практично відібрали приміщення. Але ми правовим шляхом доб’ємося повернення цього приміщення. Ми будемо реалізовувати цей проект, чого би нам це не вартувало”, – підкреслив Червак.

Голова редакційної колегії Великої української енциклопедії, академік НАН України Вадим Локтєв зазначив, що умови, в яких видається енциклопедія, “ненормальні абсолютно”.

“Насправді багато хто працює вдома, тому що робочого приміщення, в якому могли б працювати в такій кількості люди, немає. Але є комп’ютери, є електронний, телефонний зв’язок, є зустрічі, консультації”, – додав він.

Академік НАН України, директор Інституту  літератури  ім.Т.Г.Шевченка НАНУ Микола Жулминський підкреслив: те, що сьогодні робить колектив, який працює над Великою українською енциклопедією, – це абсолютно на рівні сучасних методик і сучасних досягнень енциклопедичної науки. Щоб цей проект реалізувався чимшвидше і на високому науковому рівні, видавництво має працювати в комфортних умовах.

“Без державної підтримки, без системного фінансування і без приміщення це зробити просто неможливо. Я переконаний, що приміщення буде повернуто, тому що воно вже меморіальне і вже ім’я академіка Миколи Бажана зобов’язує, щоб воно було приміщенням для творення Великої української енциклопедії”, – сказав Жулинський.

Як відомо, 27 квітня ц.р. працівники “Енциклопедичного видавництва” заявили про рейдерське захоплення будівлі в Києві на вулиці Б. Хмельницького, 51.

 

В’ятрович розповів, коли розпочнеться будівництво музею тоталітаризму

Інститут національної пам’яті на даний час вирішує організаційні питання для початку будівництва музею монументальної пропаганди СРСР у Києві. Про це розповів  УНН  голова Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

“Ще дуже багато роботи. Ще тільки продовжуємо запускати організаційні механізми, збір коштів і так далі. Побудувати (до кінця року – ред.) точно не побудують. Хочемо до кінця року почати, але не думаю, що це все буде будівництво. Почнемо зі звезення скульптур, а вже потім будемо говорити про будівництво (музею тоталітаризму – ред.)”, – сказав він.

На уточнення УНН про те, чи буде перевезений до музею тоталітаризму пам’ятник Щорсу, який розміщений на бульварі Тараса Шевченка у Києві, В’ятрович розповів: “Саме його туди плануємо перевезти. Я думаю, що саме це і має статися до кінця року”.

Нагадаємо, у червні в Інституті нацпам’яті повідомляли, що  музей тоталітаризму планували відкрити 7 листопада.

 

Колишній кандидат у президенти США, екс-держсекретар Гілларі Клінтон гостро розкритикувала дії президента Дональда Трампа щодо публікації ним “безвідповідальних” погроз у Twitter, які лише підбурюють до війни з КНДР та грають на руку режиму в Пхеньяні.

Про це вона заявила під час одного з виступів у Південній Кореї, повідомило видання “Глос Америки” – Укрінформ.

“Коли доля мільйонів людей залежить від дипломатичного розв’язання кризи з Північною Кореєю, без зайвих слів зрозуміло, що безвідповідальні загрози розпочати війну є небезпечними та короткозорими”, – наголосила американський політик.

Вона також піддала критиці зневажливі висловлювання  Трампа  на адресу північнокорейського лідера Кіма Чен Ина, а також погрози глави Білого дому реагувати на північнокорейську провокацію “вогнем і люттю”.

У цьому зв’язку Клінтон наголосила, що підбурювання Кіма просто “викликає у нього посмішку на обличчі”, оскільки так міжнародна увага до КНДР лише збільшується, чого й добивається режим.

У цьому зв’язку видання нагадує, що державний секретар США Рекс Тіллерсон виступив на захист твітів Трампа про КНДР, підкресливши, що це є спробою “створити умови, які примушують до дії”, щоб просувати дипломатію далі.

Водночас Клінтон погодилася, що швидкий прогрес у ракетних розробках КНДР “представляє серйозну небезпеку для безпеки Америки”. Натомість вона не запропонувала альтернативних підходів для запобігання цим випробуванням.

Екс-держсекретар США заявила, що світова спільнота має посилити економічні санкції проти Пхеньяна, щоб “поставити Кім Чен Ина перед вибором між ядерною зброєю та загрозою повного краху”. При цьому вона акцентувала, що Китай має докласти більше зусиль для забезпечення дії міжнародних санкцій, а США разом із союзниками в регіоні повинні продовжувати заходи військового стримування.

 

У Празі пройшла демонстрація проти позиції президента Чехії Мілоша Земана з приводу анексії Росією українського Криму.

Захід відбувся перед входом у Празький град, де розташовується резиденція президента Чехії, повідомляє  Радіо Прага – Укрінформ.

Демонстранти тримали плакати з гаслом “Чеська Республіка – це не Земан”, оформленим у вигляді хештега #czechrepublicisnotzeman.

Цей флешмоб було запущено кілька днів тому молодим музикантом Іржі Барешом після виступу президента Чехії на сесії ПАРЄ, в ході якого  Земан  заявив, що “анексію Криму слід вважати завершеним фактом”.

Після цього чеські користувачі соцмереж стали викладати в Інтернет свої фотографії з хештегом, дистанціюючись від позиції президента та висловлюючи підтримку Україні, відзначається в повідомленні.

Акція також пройшла під гаслом “Панове, ми йдемо”, розміщеним під портретами Земана і Андрія Бабіша, який очолює політичний рух ANO.

Протестуючі повністю заповнили простір перед Архієпископським палацом. Гасла демонстрантів також транслювалися за допомогою відеопроектора на стіну розташованого поруч Сальмовського палацу.

Як повідомлялося, президент Чехії Земан заявив на засіданні ПАРЄ, що вважає втрату Україною Криму “завершеною справою” і пропонує вирішити її, виплативши Україні матеріально-фінансову компенсацію. Його висловлювання засудили представники української влади.

Земан відомий своєю проросійською позицією і прихильністю до президента РФ Володимира Путіна.

 

На парламентських виборах в Чеській Республіці, що мають відбутися наприкінці тижня, “традиційним” партіям доведеться нелегко.

Таку думку у ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу висловив керівник Інституту вивчення громадської думки Stem Павел Фішер.

“Непокоїть те, що традиційним політичним силам цього разу знову буде дуже складно перемогти і заручитися підтримкою виборця”, – сказав Фішер.

Відповідаючи на питання про вплив дезінформації на передвиборну кампанію, він зазначив, що не має даних про те, що фейкові новини відіграють велику роль на майбутніх виборах. Хоча, визнає він, ситуація може змінитися в останні дні та години.

Інформаційні війни йдуть по всій Європі і за її межами, констатує керівник соціологічної структури. “Ми всі перебуваємо у відкритому просторі інформаційного обміну; дезінформація була присутня завжди, правда, сьогодні, із появою нових технологій вона стала справжнім викликом”, – сказав Фішер, акцентуючи увагу на небезпеці для майбутнього демократії такого феномена, як соціальні боти та тролі. Країни демократичні, за його словами, є особливо вразливими перед ними якраз через те, що поважають свободу слова.

Вибори до парламенту  Чехії  пройдуть з опівдня 20-го жовтня до 14.00 21 жовтня. Участь в них цього року беруть 31 партія і політичний рух, що є історичним рекордом для Чеської Республіки.

Фаворитом передвиборної гонки є політичний рух ANO, очолюваний одним із найбагатших чеських громадян Андрієм Бабішем. Проти нього наразі ведеться розслідування за підозрою у зловживанні дотаціями Євросоюзу. Деякі аналітики називають його “чеським Берлусконі”.

На другому місці – Чеська соціал-демократична партія, передвиборчий список якої очолює міністр закордонних справ країни Любомир Заоралек (рішення поміняти на главу МЗС прем’єр-міністра Богуслава Соботку було прийняте 4 місяці тому з огляду на падіння рейтингів партії).

З 2013 року ці дві партії за підтримки Християнсько-демократичного союзу – Чехословацької народної партії складали коаліційний уряд.

В Європі із занепокоєнням очікують результатів цих виборів, зокрема, через позицію Праги у питанні розподілу біженців, небажання приєднуватися до зони євро і доволі проросійські погляди значної частини політиків, які можуть увійти до парламенту та уряду.

 

Голова парламенту Молдови Андріан Канду назвав неприпустимими звинувачення президента Ігоря Додона на адресу суддів Конституційного суду і шкодує про емоційні заяви глави держави.

Про це спікер заявив на брифінгу, який відбувся в Кишиневі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.

“Президент Ігор Додон зробив кілька заяв, які виходять за рамки. Абсолютно неприпустимо виступати із звинуваченнями на адресу Конституційного суду, адже саме КС затвердив мандат президента, а сам глава держави складав присягу на Конституції. Він зобов’язаний поважати Основний закон країни, гарантом якого є Суд”, – заявив спікер.

Канду назвав також спекуляціями заяви про те, що нібито рішення Конституційного суду означає відкликання президентського мандату  Додона.

“КС дав тлумачення ситуації, пов’язаної з відмовою президента призначити міністра. В даному випадку йдеться про міністра оборони. Все, що кажуть про усунення президента Додона, про обмеження його повноважень або перешкоджання його діяльності – просто спекуляції”, – підсумував голова парламенту.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Конституційний суд Молдови виніс вердикт, відповідно до якого президент країни не має права відмовити в затвердженні кандидата на посаду міністра оборони, повторно висунутого на цей пост урядом. Згідно з рішенням КС, якщо президент повторно відмовляється призначити міністра оборони, то це вважається порушенням конституційних обов’язків глави держави, який тимчасово може бути усунутий від посади. Право призначити міністра (у даному конкретному випадку) і прийняти у нього присягу тимчасово передається прем’єр-міністроу або голові парламенту, які теж тимчасово виконуватимуть обов’язки президента. Рішення про тимчасове усунення президента від влади приймається Конституційним судом.

Президент Ігор Додон, у свою чергу, розкритикував це рішення, назвавши його неконституційним, погрожуючи суддям КС кримінальним розслідуванням.

 

Експерти Центру Разумкова прогнозують припинення економічного зростання, що відбувалося впродовж 2017 р., і його погіршення вже в осінньо-зимовий період.

Про це сказав директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин під час презентації в Укрінформі аналітичного дослідження “Індекс поточної економічної спроможності”.

“До кінця 2016 року наш індекс вказував на стійке погіршення економічного добробуту – добробуту домогосподарств. Графік узагальненого індексу показує, що динаміка до кінця 2016 року погіршувалася… А 2017 року суттєвим чином ситуація почала покращуватися. Чинником такого покращення стало підвищення певних мінімальних соціальних стандартів, насамперед мінімальної заробітної плати, а також покращення ситуації із заборгованостями. Тобто 2017 рік ми можемо розглядати як позитивний. На жаль, ми не можемо з упевненістю сказати, що ця крива вже набула стійкого характеру. Навпаки, ми передбачаємо, що осінньо-зимовий період, в тому числі зважаючи на сезонний фактор, буде демонструвати погіршення як індексу, так і соціально-економічної стійкості домогосподарств – це і погіршення сплати за ЖКГ, і продовження обмеження кредитування населення, і неналежні заходи, пов’язані з підтримкою рівня зайнятості, і решта”, – зазначив Юрчишин.

Водночас він додав, що поки що в Україні не досягли рівня  економіки  кінця 2013 року, який взято як базис порівняння, але певним чином наблизились до нього.

“У найближчі півроку навряд чи ми будемо мати продовження такої висхідної динаміки, швидше матимемо картинку, яка була впродовж 2016 року – з періодичними коливаннями відносно сталого рівня”, – вважає Юрчишин.

 

Рік виборів – 2019 – може стати роком ризиків для економіки України.

На цьому наголосив директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі кореспонденту Укрінформу.

“2019 – це рік великих виборів. Це означає, що до них з сьогоднішнього дня ми вже почнемо готуватися, а можливо, вже готуємося. І в цьому випадку зростають ризики популізму, політизація економічних рішень. Це означає, що дедалі більше буде завдань, які мають дуже слабкий стосунок до наших реальних завдань і потреб. Політизація завжди призводить до того, що уряд має нарощувати соціальні видатки, які невідомо звідки брати, зростає соціально-політична напруженість, яка також не додає стійкості для бізнесу, міжнародний інвестор, знаючи і розуміючи нашу ситуацію, також буде дуже обережно ставитись до України. Найближче це те, що навряд чи навіть уже впродовж 2018 року ми зможемо розраховувати на транш  МВФ. Зазвичай МВФ уникає фінансування країн, якщо вони дійсно не знаходяться в суперкризі, приблизно за 8-9 місяців до тих чи інших виборів. А ще згадаємо, що у нас на 2019-2020 рік припадають високі зовнішні виплати – це означає ще втрати резервів, додатковий тиск на гривню. Тому, на жаль, ризик нового циклу загострення і дестабілізації дуже високий. Ми не зможемо до завдань і питань економіки мати тверезий, раціональний підхід. Будуть домінувати політичні гасла, політичні тенденції”, – сказав Юрчишин.

Водночас він зазначив, що в Україні спостерігається дуже чітка закономірність – кожні 4-5 років у нас криза чи суперкриза, а якщо її вдається уникнути, то тільки завдяки певним сприятливим обставинам.

“У 2004-05 році ми не мали економічного шоку тільки завдяки витратам з резервів, тому що майданні баталії швидко закінчилися. 2009-10 рік ми мали глобальну кризу, 2014-15-й – також, додаємо ще 4-5 років – 2019-20 рік – ми розуміємо, до яких тенденцій ми прямуємо…” – сказав Юрчишин.

 

Кредитні спілки можуть заповнити нішу кредитування малих сільгоспвиробників в Україні, оскільки з ними не співпрацюють великі фінансові установи.

Про це на прес-конференції в Укрінформі сказав президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець.

“На сьогоднішній день, коли банківський сектор не кредитує малих сільгоспвиробників, кредитні спілки могли б заповнити цю нішу. За останні 5-6 років активи кредитних спілок впали у 3 рази, чисельність кредитних спілок – у 4 рази. Сьогодні вклад кредитних спілок у розвиток економіки міг би бути більшим і можливості для цього є”, – зазначив Козинець.

Він відзначив, що за останній рік спостерігається позитивна динаміка у розвитку кредитних спілок, але вона нівелюється попереднім падінням.

“Ринку та населенню потрібен сигнал, що держава підпримує спілки як вагомий чинник для розвитку сільського господарства”, – сказав Козинець.

Він наголосив, що ніде у світі кредитні спілки не конкурують з  банками, адже обсяги капіталу та масштаби кредитування зовсім різні.

 

Двоє претендентів від України – художник Кость Лавро та письменниця Зірка Мензатюк – вперше цьогоріч увійшли до списку номінантів на престижну премію в галузі дитячої літератури Astrid Lindgren Memorial Award.

Список претендентів оприлюднили під час книжкової виставки у Франкфурті, повідомляє офіційний сайт  alma.se – Укрінформ.

Зазначається, що всього до списку номінантів увійшло 235 кандидатів із 60 країн. Оголошення лауреатів премії відбудеться наприкінці березня 2018 року. Переможець отримає 5 мільйонів шведських крон.

Як пише  ТСН, Кость Лавро відомий оформленням дитячих книг. Його вже класичні зайчики й котики стали улюбленими образами сотень тисяч дітей. Права на графіку Лавра придбали відомі світові видавництва з США, Швейцарії та Франції.

Зірка Мензатюк – авторка близько 20 дитячих та підліткових книжок, серед яких “Макове князювання” та “Таємниця козацької шаблі”. Вона вже є лауреатом українських літературних премій, а також міжнародного літературного конкурсу у США.

Нагадаємо, Міжнародна премія пам’яті Астрід Ліндґрен – одна з найбільш авторитетних міжнародних нагород у галузі літератури для дітей та підлітків. Лауреатами премії, яку вручають з 2002 року, можуть стати письменники, ілюстратори, диктори чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності за досягнення протягом усього життя.

 

Кабінет Міністрів України вже розпочав процес монетизації субсидій і створює реєстри, щоб найближчим часом розпочати виплати.

Про це Прем’єр-міністр України  Володимир Гройсман  сказав на засіданні уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми розпочали процес монетизації субсидій щодо економії. Зараз проводимо верифікацію і створюємо реєстри і найближчим часом розпочнемо виплати тим, хто зекономив енергоресурси”, – сказав Гройсман.

За його словами,  6,53 млн домогосподарств вже перепризначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у наступному опалювальному сезоні.