Підбірка актуальних новин за 17 жовтня

2 роки ago Інформ центр 0

Посол України у Польщі Андрій Дещиця у вівторок був викликаний до МЗС Польщі у зв’язку з участю віце-прем’єр-міністра України Іванни Климпуш-Цинцадзе та інших чиновників у відкритті пам’ятника на честь стрільців Карпатської Січі із написом про “польських та угорських окупантів”.

Про це  йдеться  у повідомленні МЗС Польщі – Укрінформ. 

“Заступник глави МЗС висловив здивування участю  віце-прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, а також інших високих державних чиновників і почесної варти Збройних сил України в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь загиблих стрільців Карпатської Січі у населеному пункті Климець на Верецькому перевалі 15 жовтня”, – зазначається у повідомленні.

У ньому підкреслюється, що на пам’ятнику, збудованому за державні кошти, є таблиця з написом: “Героям Карпатської України, розстріляним польськими й угорськими окупантами в березні 1939 року” й інформація про “нібито розстріл 600 стрільців Карпатської Січі відділами Корпусу захисту кордону”.

“Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території нинішньої Української держави входили до складу Речі Посполитої у відповідності до міжнародного права”, – підкреслює МЗС Польщі.

Зовнішньополітичне відомство РП зауважує, що “до цього часу не представлено жодного доказу на підтримку тези про масову страту членів Карпатської Січі у березні 1939 року, не згадуючи вже про польську відповідальність за цей злочин”.

 

Згідно з офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах.

У 2016/2017 навчальному році функціонувало 2 дошкільні навчальні заклади з вихованням польською мовою. Загалом польською мовою у дитсадках виховуються 137 дітей. Натомість у загальноосвітніх навчальних закладах польською навчається 1 тис. 785 учнів, вивчають польську мову як предмет 45 тис. 964 учні, у тому числі, як другу – 27 тис. 636 учнів.

У Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій областях функціонують 5 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та українською мовами, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та російською мовами (Івано-Франківськ, 1-4 класи).

 

Польща та Україна підпишуть декларацію, де буде прописано основні напрями імплементації мовної статті Закону «Про освіту» для українських шкіл, в яких навчання ведеться польською мовою.

Про це домовилися під час зустрічі міністр освіти і науки України Лілія Гриневич з міністром національної освіти Республіки Польща Анною Залевською 17 жовтня, повідомляє  прес-центр  МОН – Укрінформ.

«Ми розуміємо важливість для України утвердження  української мови  як державної, у Польщі ми також багато уваги приділяємо розвитку нашої мови. Однак у нас є двосторонні домовленості. Пункт 4 статті 7 Закону каже, що деякі предмети можуть вивчатися мовами Європейського союзу. Але слово можуть – це не гарантія. Має бути гарантія, що певна частина предметів буде вивчатися польською», – наголосила міністр національної освіти Польщі. Польща.

Гриневич повідомила, що загальність статті пояснюється тим, що це базовий закон, і детальніші формулювання будуть виписані у профільному Законі «Про загальну середню освіту», а також у підзаконних актах Кабінету міністрів України.

«На роботу над цими документами потрібен час. Своєю чергою ми з самого початку декларували готовність виписати шлях імплементації у двосторонніх документах між країнами. Хочу наголосити, що 5 українських шкіл, де навчання ведеться польською мовою, уже навчаються за моделлю, яку ми пропонуємо для імплементації. Тобто частково предмети у базовій та старшій школі вивчаються українською», – додала міністр освіти і науки України.

За її словами, таке навчання дає свої результати. Попри те, що наразі польською в Україні навчаються 1 тис. 785 дітей, у 2017 році лише 5 осіб здавало ЗНО польською мовою. З них лише 1 особа не подолала поріг склав/не склав з української мови.

Гриневич також зазначила, що МОН планує поступово збільшувати частку предметів, що вивчається українською мовою. За попередньою пропозицією української сторони, у старшій школі часка вивчення предметів українською має складати 60%.

Наразі сторони працюють над текстом декларації, яку планується підписати вже найближчим часом.

 

Україна та Польща розроблять спільний документ, в якому підтвердять дотримання міжнародних зобов’язань щодо забезпечення прав меншин на освіту рідною мовою.

Про це 17 жовтня за підсумками зустрічі з міністром національної освіти Республіки Польща Анною Залевською сказала міністр освіти та науки України Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми зараз розпочали роботу над спільним документом, декларацією, яка підтверджує наші зобовязання між нашими сторонами в частині можливості забезпечення і гарантування права польської меншини навчатися рідною мовою. При цьому ми дотримуємося принципу розширення навчання українською мовою”, – сказала Гриневич.

Вона наголосила, що цей принцип вже реалізується в польських школах України, де частина предметів вже викладаються українською мовою.

Гриневич повідомила, що наразі в Україні є 5 шкіл з польскою мовою навчання. На етапі базової і старшої школи частина предметів викладається українською мовою. Також за ії словами, така практика існує в Польщі в школах, де навчаються представники української громади.

“На період імплементації закону нам було важливо почути підтвердження дотримання міжнародних угод, дати інформацію та заспокоїти поляків України, що сторони гарантують навчання рідною мовою”, – сказала міністр народної освіти Польщі Анна Залевська.

Як повідомила Залевська, документ буде опрацьовано протягом 2-3 днів.

Також 26 жовтня у Львові відбудеться круглий стіл з освітянами – представниками польської громади в Україні, на якому обговорять процес імплементації закону про освіту, зокрема, які предмети викладати польською, які – українською, визначення принципу співвідношення предметів різними мовами викладання. “Це залежить від спрямування школи, кадрового потенціалу шкіл”, – уточнила Гриневич.

 

Голова Представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі погодився донести аргументацію України щодо статті 7 Закону «Про освіту» до Європейської Комісії та Європарламенту.

Про це йшлося під час зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Мінгареллі у вівторок, 17 жовтня, повідомляє  прес-служба  Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

«Наша позиція, що у дошкіллі та початковій школі навчання здійснюється рідною мовою, з 5 класу починає поступово збільшуватися відсоток предметів, що вивчаються українською, а у старшій школі цей відсоток має зрости до 60% предметів, які вивчаються державною мовою. Ми сподіваємось на позитивний висновок Венеційської комісії, оскільки з правової точки зору текст мовної статті Закону «Про  освіту» повністю відповідає як нашому законодавству, так і нашим міжнародним зобов’язанням. В законі закладено реальні можливості для того, аби діти повноцінно володіли як державною, так і рідною мовами, у разі відмінності», – зазначила Гриневич.

Міністр наголосила, що текст Закону грунтується на європейських цінностях та визначає структуру освіти, яка узгоджується зі структурою, що функціонує у країнах ЄС. У той же час, за її словами, питання імплементації мовної статті Закону «Про освіту» узгоджуватиметься у двосторонніх перемовинах з представниками національних меншин.

«Ми розуміємо вашу аргументацію і готові донести цю позицію до Брюсселя», – відзначив на зустрічі Мінгареллі.

Він також підкреслив, що дуже прикро, що ситуація дійшла до рівня такого скандалу, адже загальна дискусія зараз ведеться навколо питання, яке не стосується реально важливих проблем України сьогодні.

Нагадуємо, що 11 жовтня представники болгарської меншини в Україні підтримали новий Закон «Про освіту».

 

Угорщина не може односторонньо вимагати розгляду питання щодо мовної статті українського освітнього закону на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС.

На цьому наголосив представник України при ЄС Микола Точицький, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Питання щодо мов національних меншин у порядку денному наступної сесії Ради асоціації Україна-ЄС може з’явитися лише за узгодженням із українською владою. Порядок денний узгоджують обидві сторони», – заявив Точицький.

Він наголосив, що українська сторона впевнена, що закон «Про освіту» не становить порушень жодних міжнародних зобов’язань: ані відповідних конвенцій Ради Європи, ані Угоди про асоціацію.

«Саме тому ми й подали цей закон на розгляд  Венеціанської комісії. Україна готова до конструктивного діалогу, натомість, угорська сторона обрала шлях шантажу і політизації», – відзначив посол.

Як повідомлялося, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що угорська сторона хоче винести питання мовної статті українського освітнього закону на наступне засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Високий представник Євросоюзу у закордонних справах та політиці безпеки Федеріка Могеріні заявила напередодні, що ЄС оприлюднить свою позицію щодо мовної статті закону Україні «Про освіту» після отримання експертних висновків Венеціанської комісії Ради Європи.

 

Міністерство освіти і науки проводить консультації стосовно донесення позиції України щодо статті 7 Закону «Про освіту» з Естонією, що головує в Раді ЄС і має схожу систему застосування державної мови у школах з мовою навчання нацменшин.

Про це йшлося під час зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні Гертом Антсу,  повідомляє  прес-служба МОН – Укрінформ.

«Для нас важливо провести консультації з вами як з країною, що має схожу систему застосування державної мови у школах з мовою навчання нацменшин, що пропонуємо й ми. Для нас надзвичайно важливо донести нашим європейським колегам, що запропонований Україною шлях – це модель, яка вже функціонує у країнах-членах ЄС. Також ми зацікавлені у ваших рекомендаціях, якими шляхами ми можемо доступніше донести свою позицію нашим партнерам. Зараз ми знаходимося у ситуації, коли  Угорщина спрямовує значні сили та ресурси для поширення неправдивої інформації щодо планів України стосовно імплементації статті 7. Я розумію, що у них вибори, і, фактично, вони ведуть на наших територіях передвиборчу кампанію, адже українці, які належать до угорської меншини, голосують на їхніх виборах. Однак ці політичні мотиви не мають перекреслити педагогічних цілей, а саме необхідності покращення якості освіти та вивчення державної мови у школах нацменшин», – зазначила Гриневич.

Посол Естонії підкреслив важливість постійного діалогу з представниками країн-членів ЄС. Він також запропонував заручитися підтримкою якомога більшої кількості країн, які також є країнами походження певних меншин на території України.

«Дійсно, наша позиція, що у Європі не можуть панувати подвійні стандарти – ті принципи, що вважаються справедливими для країн-членів ЄС, мають працювати й для України. Сильною підтримкою може стати підтримка Болгарії чи Польщі, меншини яких також проживають та навчаються на території України», – розповів він.

МОН продовжить консультації з Естонією щодо можливої комунікації мовної статті Закону «Про освіту» на рівні ЄС.

 

Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Сергій Алєксєєв відкликав свій законопроект щодо створення так званих антикорупційних палат у зв’язку із рекомендаціями Венеціанської комісії.

Про це він сказав журналістам, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я підписав лист до голови Верховної Ради про відкликання на минулому тижні”, – повідомив Алєксєєв.

Він пояснив, що Венеціанська комісія рекомендувала, щоб був розроблений єдиний законопроект Радою з питань судової реформи при Президентові і був внесений главою держави.

“Цей законопроект буде найближчим часом розроблений та внесений. Я відкликав свій законопроект, і це був перший крок для того, щоб Президент вніс свій законопроект”, – підкреслив нардеп.

Він також закликав авторів іншого альтернативного законопроекту також дослухатись до висновків Венеціанської комісії та відкликати також свій проект.

Алєксєєв також зазначив, що процедура відкликання законопроектів була б найбільш ефективною і дозволила б швидко зареєструвати законопроект Президента.

Як повідомлялося, на розгляд парламенту було внесено два законопроекти № 6011 (авторства Оксани Сироїд та Івана Крулька) та № 6529 (авторства Алєксєєва). Венеціанська комісія критично висловилась щодо обох законопроектів, відзначивши, що законопроект Алєксєєва передбачає створення окремих палат, окремого суду, у той час як законопроект Сироїд-Крулька викликає сумнів щодо його відповідності Конституції та політизує процес призначення суддів, що суперечить принципу незалежності судової влади.

 

У Франції затримали 10 осіб за підозрою у підготовці вбивства політиків – ЗМІ

Десять осіб у віці від 17 до 25 років були затримані у Франції за підозрою у плануванні нападів на політиків.

Про це повідомляє Le Figaro із посиланням на джерела, близькі до розслідування, пише Європейська правда.

Затримання відбулися сьогодні в південно-східній Франції та в Паризькому регіоні.

Видання Le Parisien повідомляє, що затримання відбулися у паризькому передмісті Сен-Дені та поблизу Марселя.

Зазначається, що підозрювані планували напада на мусульман та культові для них місця, а також на політиків.

Правоохоронці розслідують справу, в рамках якої у кінці червня був арештований один із членів праворадикального руху.

На початку липня 21-річному підозрюваному, який був членом руху “Французька дія” (Action française), висунули звинувачення у розпалюванні ненависті після того, як у соцмережах він погрожував нападами мігрантам і джихадистам.

У соцмережах він керував сторінкою, присвяченою норвезькому терористу Андерсу Брейвіку, який вбив кілька десятків людей у 2011 році.

Обвинувачений закликав до вбивства мігрантів, в його квартирі знайшли два револьвери і рушницю.

 

Ув’язнення двох старших керівників провідних громадських організацій, які виступають за незалежність Каталонії, є судовою, а не політичною справою.

Про це у вівторок заявив міністр юстиції Іспанії Рафаель Катала, передає  Reuters – Укрінформ.

“Це не політичні ув’язнені, оскільки вчорашня постанова про ув’язнення стосувалася  злочину  (який було скоєно)”, – наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, суд у Мадриді ввечері в понеділок, 16 жовтня, видав ордер на арешт двох впливових каталонських сепаратистів, керівників регіональних організацій, які борються за незалежність автономії.

Національна судова палата Іспанії постановила, що позбавити свободи необхідно глав Національної асамблеї Каталонії та організації Omnium Cultural Жорді Санчеса та Жорді Куїшара. Обидві структури налічують десятки тисяч членів та вважаються головними учасниками каталонської кризи.

 

Конституційний суд Іспанії анулював закон про референдум Каталонії.

Про це повідомляє  News.com.au – Укрінформ.

“Закон, який дозволив  Каталонії  провести референдум про незалежність, був визнаний Конституційним судом Іспанії недійсним”, – йдеться у повідомленні.

Суд спочатку призупинив закон про референдум, вивчаючи його законність, проте каталонський уряд продовжив голосування 1 жовтня.

Як повідомляв Укрінформ, суд у Мадриді ввечері в понеділок, 16 жовтня, видав ордер на арешт двох впливових каталонських сепаратистів – глав Національної асамблеї Каталонії та організації Omnium Cultural Жорді Санчеса та Жорді Куїшара.

Слідство вважає, що вони несуть відповідальність за події в Барселоні 20 і 21 вересня. Саме підозрювані, за цими даними, керували тоді учасниками протесту, котрі блокували упродовж доби урядові будівлі в каталонській столиці, де представники іспанської поліції вилучали документи, які стосувалися референдуму.

У Каталонії лишилося часу до 19 жовтня, аби підкоритися законам Іспанії. Мадрид вважає відповідь Пучдемона неналежною, заявили в іспанському уряді.

 

У Барселоні протестувальники зібралися у вівторок на демонстрацій з вимогою звільнити двох лідерів руху за незалежність Каталонії, заарештованих у понеділок.

Про це повідомляє  AP – Укрінформ.

“Протести у Барселоні розпочалися опівдні, ввечері заплановано продовження демонстрацій”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що близько 500 студентів головного університету Барселони залишили заняття, щоб взяти участь у протестах.

“Ми закликаємо звільнити наших політичних в’язнів і закликаємо владу  Каталонії скасувати призупинення декларації про незалежність і проголосити Каталонську республіку”, – сказала Айна Дельгадо Морелл, представниця студентської організації “Університети республіки”, що виступає за незалежність.

Вона додала, що студенти продовжуватимуть протести, щоб “зупинити репресії з боку іспанської держави”.

Нагадаємо, суд у Мадриді ввечері в понеділок, 16 жовтня, видав ордер на арешт двох впливових каталонських сепаратистів, керівників регіональних організацій, які борються за незалежність автономії.

Національна судова палата Іспанії постановила, що  позбавити свободи необхідно глав Національної асамблеї Каталонії та організації Omnium Cultural Жорді Санчеса та Жорді Куїшара. Обидві структури налічують десятки тисяч членів та вважаються головними учасниками каталонської кризи.

 

У Каталонії сотні тисяч людей виступили проти арештів громадських лідерів

Сотні тисяч людей вийшли у вівторок ввечері на вулиці Каталонії на знак протесту проти досудового ув’язнення двох впливових лідерів руху за незалежність.

Про це повідомляє El Pais, пише Європейська правда.

Лише у Барселоні, за даними цивільної гвардії, зібралися близько 200 тисяч людей, які вимагали звільнити арештованих у понеділок керівників двох головних каталонських громадських організацій – Національної асамблеї Каталонії і організації “Загальна культура” Жорді Санчеса і Жорді Куішара.

“Каталонські в’язні, ми хочемо, щоб ви були вдома”, – кричали учасники протесту, запаливши свічки на знак протесту проти ув’язнення лідерів.

Люди тримали в руках плакати з написами “Свободу Жорді, політичним в’язням Іспанії”, “Допоможіть Каталонії”, “Врятуйте Європу” та “Республіка – зараз”.

Демонстранти також опротестували присутність поліції, обсвистваши поліцейський гелікоптер, що пролітав над ними, з вигуками “Геть окупаційні сили”.

У протесті взяли участь члени уряду Каталонії та мерії Барселони, а також лідери профспілок.

Аналогічні акції відбулися в інших містах регіону. Зокрема, демонстрація в Жироні зібрала 15 тисяч осіб.

Нагадаємо, у понеділок, 16 жовтня, суд взяв під варту керівників двох головних каталонських громадських організацій – Національної асамблеї Каталонії і організації “Загальна культура”, які виступають за незалежність регіону.

1 жовтня в Каталонії пройшов заборонений Іспанією референдум про незалежність автономії. За інформацією каталонської влади, понад 90% виборців висловилися за незалежність від Іспанії.

Як повідомлялося, 10 жовтня глава уряду Каталонії Карлес Пучдемон разом з головами кількох партій підписав декларацію про проголошення незалежності від Іспанії.

Водночас він звернувся до регіонального парламенту у Барселоні із закликом відкласти голосування за проголошення незалежності на кілька тижнів заради діалогу з Мадридом.

 

Підтримувані США “Демократичні сили Сирії” заявили про відновлення повного контролю над де-факто столицею бойовиків ІДІЛ містом Ракка.

Про це повідомляє  AFP – Укрінформ.

“У Рацці все завершилося, наші сили встановили повний контроль над Раккою”, – заявив речник об’єднання Талал Селло.

За його словами, “Демократичні сили Сирії” зараз прочісують місто у пошуках джихадистів, які не здалися в полон і не були вбиті. Крім цього, розпочато масштабну операцію з розмінування, додав речник.

Як повідомляє AFP у  Twitter  з посиланням на спостерігачів, у битві за Ракку загинуло 3,250 осіб, середних більше тисячі осіб є цивільними.

Нагадаємо, штурм Ракки почався 6 червня. Підтримку “Силам демократичної Сирії” з повітря надають ВПС міжнародної коаліції на чолі зі США.

Терористи утримують Ракку з 2013 року. У квітні 2017 року ватажки ІДІЛ перенесли свою “столицю” з Ракки в інше сірійське місто – Дейр-ез-Зор.

У липні 2017 року за підтримки міжнародної звільнили старовинну частину Ракки.

 

Глава розвідки Британії MI5 Ендрю Паркер попередив про найгострішу загрозу тероризму з боку ісламістських бойовиків.

Про це повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Загроза є більш різноманітною, ніж я коли-небудь думав: організація терактів тут, у Великій Британії, планування з-за кордону і в Мережі, складна організація, грубі атаки, тривале планування, а також спонтанні напади”, – сказав він.

За словами Паркера, терористи можуть використовувати весь арсенал можливих атак – від грубих і спонтанних нападів до ретельно продуманих масових вбивств.

Як повідомляється, після чотирьох терактів у  Британії  цього року, в результаті яких загинули 36 осіб, загроза нових нападів знаходиться на найвищому рівні за останні 34 роки роботи британських спецслужб.

Протягом останніх чотирьох років вдалося попередити 20 нападів терористів, в тому числі сім – за останні сім місяців. Всі вони були пов’язані з ісламістським екстремізмом, зазначив Паркер.

Агентство зазначає, що голова британської контррозвідки рідко виступає публічно. Востаннє він виступав у 2015 році.

 

ХХІІ Міжнародна виставка індустрії безпеки “Безпека 2017” відкрилася 17 жовтня у столичному виставковому центрі “КиївЕкспоПлаза”. В ній беруть участь майже 130 компаній, 30% з яких – це українські виробники.

На цьому наголосив під час офіційного відкриття виставки Валерій Пекар, президент компанії “Євроіндекс”, яка разом з Експоцентром “Наука” НАН України є організатором виставки – Укрінформ.

“Сьогодні індустрія безпеки переживає великий зліт, частково через ті виклики, які пов’язані з війною. І сьогодні ми бачимо на ринку велику кількість нових українських виробників. 129 компаній представляють продукцію представників з різних країн світу. Ми бачимо на виставці 30% українських виробників. Це більше, ніж у минулі роки. Це означає, що наші компанії посідають все більш значні позиції у цьому секторі і все більший спектр продукції виробляється вже на українських теренах. Ми бачимо тут 25% компаній, які вперше беруть участь у виставці, які пропонують абсолютно нові, інноваційні рішення для індустрії безпеки. Це свідчить про те, що індустрія безпеки стрімко розвивається, вона не просто жива, вона сильна, потужна, має міцні міжнародні зв’язки”, – підкреслив президент компанії.

Він також зазначив, що вперше в історії виставки представлено Американський павільйон з питань безпеки, організований Комерційною службою Посольства США в Україні спільно з американськими компаніями, які вирішили вийти на український ринок. І 19 жовтня відбудеться секторальний семінар “Провідні американські технології у сфері безпеки та охорони”, який дозволить всім цим компаніям більш детально представити свої напрацювання. А родзинкою цією виставки буде презентація огляду ринку безпеки і охорони “Віч-на-віч з новою реальністю: загострення проблем безпеки на тлі обмежених ресурсів”, підготовленого Комерційною службою Посольства США та Українською федерацією спеціалістів безпеки.

Володимир Ємельянов, перший заступник головного вченого секретаря НАНУ, член-кореспондент НАНУ, наголосив, що свої експонати представляють на виставці 13 інститутів академії.

“Сьогодні Академія наук разом з провідними безпековими відомствами, міністерствами і організаціями України відкривають ХХІІ виставку індустрії безпеки. Виставка за часи її існування стала найбільшою експозицією досягнень в галузі індустрії безпеки. Особливо приємно, що 13 інститутів Національної академії наук представляють 89 експонатів з різних напрямів безпеки. Виставка сприятиме ближчому ознайомленню фахівців з розробками і досягненнями вчених нашої академії, зробить співпрацю вчених і практиків більш продуктивною і конструктивною”, – зазначив Ємельянов.

Виставку “Безпека 2017” супроводжує насичена ділова програма заходів – 40 годин досвіду, теорії, практики і дискусій у форматі нон-стоп, не враховуючи корпоративних заходів на стендах учасників.

Виставка проходить за офіційної підтримки  Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

 

Російська агресія в Україні має завершитися відновленням територіальної цілісності України.

Про це під час спільної прес-конференції з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом заявив у Варшаві глава польської держави Анджей Дуда, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми погодилися, що Україна є головною ціллю у політиці НАТО та ЄС (на сході Європи – ред.). Крім того, потрібно, щоб Україна відновила свою територіальну цілісність і щоб російська агресія в Україні завершилася тим, що Україна відновить контроль над своїми кордонами відповідно до міжнародних угод і міжнародного права”, – заявив Дуда.

Президент Польщі підкреслив, що очікує на підтримку Туреччиною політики НАТО у контексті зміцнення східного флангу Альянсу.

 

Сучасне протистояння між Західним світом і Російською Федерацією становить більшу небезпеку, ніж Холодна війна минулого століття.

Таку думку висловила колишній посол Канади до конференції ООН по роззброєнню (1989-1995) Пегі Мейсон, передає кореспондент Укрінформу.

«Нинішня Холодна війна у багатьох аспектах небезпечніша, ніж попередня. Перш за все тому, що епіцентр конфлікту тепер знаходиться не в Берліні або країні третього світу, а безпосередньо на кордонах Росії», – сказала Мейсон.

На її переконання, цей аспект надає особливої важливості швидкому досягненню прогресу у  Мінських угодах.

«По-друге, прямі зіткнення між США та РФ у Сирії створили небезпеку відкриття й інших фронтів. Також відносини між Москвою та Вашингтоном зараз безпрецедентно погані, чого не було навіть у розпал Холодної війни», – зазначила екс-дипломат.

За її словами, численні обвинувачення й розслідування втручання Росії у внутрішні справи США «паралізують можливість Трампа залучати РФ до кризових перемовин».

 

Сенат Канади остаточно затвердив так званий «акт Магнітського», який дозволяє накладати санкції на порушників прав людини по всьому світу, у тому числі – в Росії.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, жоден із сенаторів не проголосував проти законопроекту.

Для набуття ним чинності залишилося отримати підпис генерал-губернатора, що має статися уже найближчими днями. На початку жовтня законопроект уже отримав схвалення 277 членів нижньої палати парламенту Канади і сьогоднішнє голосування завершує його процес проходження через федеральний законодавчий орган Канади.

Протягом тривалого обговорення цього законопроекту, що триває у  Канаді  вже більше року, автори поширили його дію не лише на чиновників-корупціонерів у Росії, а на осіб, задіяних у порушеннях прав людини, незалежно від їх громадянства чи країни проживання.

Хоча нинішня редакція законопроекту не виділяє окремо Росію, прикметно, що саме у Москві він викликав найбільше обурення. У посольстві РФ навіть пригрозили Оттаві «контрдіями» у випадку ухвалення.

Як відомо, російський адвокат Сергій Магнітський загинув у Росії 16 листопада 2009 року, перебуваючи під арештом, після викриття корупційних злодіянь вищого керівництва держави. США ще у 2012 році запровадили санкції проти російських чиновників, яких підозрюють у порушенні прав людини. Згодом подібний закон ухвалив Європарламент, Естонія та Велика Британія. Однак, колишній міністр закордонних справ Канади Стефан Діон неодноразово заявляв, що чинного законодавства Канади достатньо для накладення заборони на в’їзд до країни небажаним особам, тож потреби у нових законах немає. Все ж верхня палата парламенту Канади кілька місяців тому ухвалила відповідний законопроект, а сьогодні він отримав схвалення і нижньої.

 

Визнання владою Ізраїлю України безпечною країною має значно пришвидшити обробку заяв українців на отримання статусу біженця в Ізраїлі, а також висилку тих, кому відмовлено в наданні притулку.

Відповідне рішення МЗС та міністерства юстиції Ізраїлю набуває чинності у вівторок, 17 жовтня, повідомляє ізраїльське видання Haaretz, інформує  DW – Укрінформ.

“Цей крок має значно прискорити темпи обробки Управлінням реєстрації населення та міграції Ізраїлю поданих громадянами України заяв на отримання статусу біженця в Ізраїлі”, – йдеться у повідомленні.

Останнім часом в Ізраїлі значно зросла кількість прохань на отримання статусу біженця від громадян України, досягши 15 тисяч. Лише з початку поточного року кількість таких поданих українцями заяв становила сім тисяч. Якщо раніше перевірка кожної заяви могла тривати кілька років, то тепер, через статус безпечної країни, цей процес триватиме лише тижні, зазначає видання. Відповідно, можна буде значно швидше депортувати до України тих осіб, котрим відмовили в наданні статусу біженця.

З початком бойових дій на Донбасі ізраїльські відомства не наважувалися визнати Україну безпечною країною, розглядачи кожну заяву на отримання статусу біженця від українців по суті. Утім, попри ухвалене рішення, вихідці з Луганської та Донецької областей не підпадатимуть під статус осіб, котрі прибули з безпечної країни, тож їхні заяви на отримання притулку розглядатимуть, як і досі, за індивідуальною процедурою, наголосили представники Управління реєстрації населення та міграції Ізраїлю.

В Ізраїлі перебувають близько 20 тисяч українців – для поїздок громадянам України не потрібна віза. Чимало з них прибули до цієї близькосхідної країни за допомогою посередників, котрі обіцяли роботу в Ізраїлі, а потім радили подавати заяву на отримання притулку.

 

Експорт агропродовольчої продукції у січні-вересні 2017 року склав 13,1 млрд дол. США. Це на 2,6 млрд дол. США – тобто майже на 25% – перевищило відповідний показник 9 місяців 2016 року.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, посилаючись на дані Державної служби статистики України. Відповідний коментар передано Укрінформу.

За його словами, визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого  експорту  залишаються зернові та олійні культури, соняшникова олія, а також продукція харчової та переробної промисловості. Їх сукупна частка становить близько 90% в аграрному експорті.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Європейського Союзу та Африки. Загалом на них припадає близько 90% вартості українського експорту сільгосппродукції, зауважив Микола Пугачов.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції традиційно утримують азійські країни, які за січень-вересень 2017 року закупили українського продовольства на 5,5 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 42,0% від загального експорту аграрної продукції.

Близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції – 32,1% – припадає на країни Європейського Союзу. За 9 місяців 2017 року вони закупили українського продовольства на 4,2 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 2,0 млрд дол. США – 15,3% від загального експорту аграрної продукції.

Зростання вартісних обсягів експорту української агропродовольчої продукції у січні-вересні 2017 року відносно минулого року спостерігається по всіх напрямках. Найбільше – на 1,2 млрд дол. США – обсяги поставок збільшилися до країн ЄС, зауважив Микола Пугачов. Експорт до країн Азії зріс на 0,7 млрд дол. США, до африканських країн – на 0,4 млрд дол. США.

Зберігається тенденція пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, у торгівлі з якими в останні роки спостерігалося стабільне падіння. Країни цього регіону за січень-вересень 2017 року імпортували українського продовольства майже на 1,0 млрд дол. США, що склало 7,6% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами 9 місяців 2017 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції традиційно очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 1444 млн дол. США.

Друге місце утримує Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 1041 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Нідерландів (887 млн дол. США), Іспанії (805 млн дол. США), Китаю (721 млн дол. США), Туреччини (617 млн дол. США) та Італії (559 млн дол. США).

Ці сім країн у січні-вересні 2017 року забезпечили понад 46% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу, підсумував Пугачов.

 

Україна збільшила імпорт товарів з РФ на 37%

Україна протягом січня-серпня 2017 року збільшила імпорт товарів із Російської Федерації на 37,2% до 4,2 млрд дол., порівняно із аналогічним періодом 2016-го року, передає  УНН  із посиланням на дані Держстатистики.

За інформацією відомства, у січні- серпні імпорт з РФ було збільшено на 37,2% до 4,2 млрд дол., а експорт українських товарів до РФ на 17,7% до 2,62 млрд дол.

Тобто негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з РФ становило 1,583 млрд дол.

Крім того, спостерігалося у січні-серпні 2017 року збільшення експорту товарів до країн СНД на 18,8% – до 4,46 млрд дол., а імпорт – на 31,7% – до 6,88 млрд дол.

Як повідомляв  УНН,  дефіцит зовнішньої торгівлі товарами  у січні-серпні 2017 року зріс у 2,26 рази до 4 млрд 794,6 млн дол. порівняно з аналогічним періодом 2016 року, коли дефіцит становив 1 млрд 447,8 млн дол.

 

У Благовіщенському костелі селища Клевань на Рівненщині, де тривають розкопки, археологи виявили княжі останки.

Про це  повідомляють  місцеві ЗМІ – Укрінформ.

«Як розповів археолог Олексій Войтюк, костел побудований у 1590 році Юрієм Чорторийським. Там знаходиться княжа усипальниця. До цього науковці не досліджували крипт у костелі. А зараз натрапили на останки, які можуть належати князю Юрію Чорторийському. Передбачається, що проводити аналіз знахідок будуть антропологи з Києва, і вони нададуть висновки щодо віку, статі, а за можливістю, і генетичний аналіз. Також співпрацюватимемо і з реставраторами тканин, які допоможуть датувати поховання, – зазначив археолог.

Окрім цього, повідомляється, що учасники експедиції мають намір впорядкувати крипти у костелі. Адже за традицією, фундаторів ховали саме в центральних криптах. Зараз дослідники хочуть визначити, до якого типу належав Благовіщенський костел. Якщо там була лише княжа усипальниця, то мають бути списки, хто саме похоронений у будівлі. Не виключено, що вони можуть зберігатися і в Польщі.

Останки, які виявили  археологи, будуть перепоховані за католицькою традицією.

Чорторийські – княжий рід литовсько-руського походження, який 1433 року одержав титул князів Священної Римської Імперії.

 

У Криму окупаційна влада незаконно відправили до Росії першу партію новобранців для проходження військової служби.

Про відправку призовників у Криму повідомляє  прес-служба  Міністерства оборони РФ – Укрінформ.

“Сьогодні із збірних пунктів військових комісаріатів, розташованих на території Південного військового округу (ПВО), відправлено перші команди новобранців з Криму, Північної Осетії, Чечні і Карачаєво-Черкесії”, – йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що кримчан доправлятимуть, у тому числі, і у віддалені райони Сибіру і далекого Сходу.

“Для доправлення у віддалені райони Сибіру і Далекого Сходу сплановано авіарейси військово-транспортної авіації Повітряно-космічних сил і цивільної авіації”, – йдеться в інформації Міноборони РФ.

Як повідомляв Укрінформ, 25 вересня 2017 року Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини опублікувало Доповідь про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в якому Росії вказувалося на необхідність “дотримувати встановлену міжнародним гуманітарним правом заборону на примус жителів  окупованої території Криму  до служби в збройних силах Російської Федерації”.

До 31 грудня 2016 року кримчани могли проходити військову службу тільки на території Кримського півострова.

 

У польському Любліні з 16 по 19 листопада відбудеться ювілейний десятий фестиваль “Україна у центрі Любліна”.

Про це повідомляють організатори фестивалю, передає кореспондент Укрінформу.

“Цьогорічний фестиваль принесе силу прекрасних вражень, емоцій і новизни. Ми покажемо вам Україну з різних сторін”, – обіцяють організатори, які заохочують людей в соцмережах відвідати фестиваль.

Програма фестивалю:

16 листопада – фотовиставка “Щоденна Східна Європа”

17 листопада

10:00 – конкурс знань про Україну “Україна TERRA (IN) Cognita” (XXIX LO ul. Ліпова, 25);

19:30 – виставка “Історія фестивалю: 10 років в центрі Любліна” (Centrum Kultury ul. Peowiaków, 12);

20:30 – концерт гурту “Один в каное” (Centrum Kultury ul. Peowiaków, 12);

18 листопада

10:00 – міська гра (Park akademicki);

14:00 – артистична виставка UkrArt;

20:30 – концерт гурту “Tik Tu” (Centrum Kultury ul. Peowiaków, 12);

19 листопада

19:00 – демонстрація фільму “Багатокультурний Люблін” (Centrum Spotkania Kultur, Plac Teatralny, 1).

 

Майстрині Галина Назаренко та Олена Ярмолюк в жовтні знайомили зі своєю творчістю німців та українську громаду, яка мешкає у ФРН. 

Про то, як проходили заходи, кореспондентові Укрінформу розповіла Галина Назаренко.

“Цього разу першою зупинкою для нас стало німецьке місто Кобленц”, – каже Назаренко.

Там майстринь зустріли Лариса та Руслан Неділько, Людмила Курдуков, які є членами Rhein-Dnipro Verein. Ця громада вже кілька років допомагає нашим військовим та їх сім’ям, що прибувають на лікування до Німеччини. З зацікавленістю та великим інтересом діти разом з дорослими слухали про спадщину України – Петриківський розпис. Наприкінці на них чекав майстер-клас, у якому всі взяли саму активну участь.

Ще один майстер-клас художниці провели у школі Sinnberg-Grundschule Bad Kissingen. Діти з великим захватом малювали птахів та калину. Майстрині разом з дітьми почали створювати картину, яку потім подарували школі. Ця акція була сприйнята як дітьми, так і вчителями дуже позитивно. Кожен зміг зробити свій власний петриківській шедевр.

А в школі гімназії ім. Джека Штайгенберга (Jack-Steigenberg-Gymnasium) було проведено виставку творів Галини Назаренко та Олени Ярмолюк. Вона пройшла у рамах 8-го Міжкультурного тижня, який провела Інтеграційна Рада. Галина Назаренко розповіла про історію Петриківського розпису, особливості техніки, порівнювала Петриківку з українським народом, “бо Петриківка – позитивна, щира та відкрита, тут використовуються тільки чисті фарби і майже нема чорної”.

За словами Назаренко, де б вона не була з  виставкою, яка б це країна не була, незалежно від народу та його менталітету, Петриківський розпис сприймається дуже позитивно. Багато з тих, хто побував на виставках і майстер-класах заявили, що якби в Німеччині був курс Петриківки, вони б на нього обов’язково записались.

 

Комітет з питань розвідки нижньої палати американського Конгресу, який веде розслідування втручання Росії у президентські вибори в США, розглядає діяльність скандально відомої компанії Cambridge Analytica щодо цільового впливу на американських виборців.

Про це йдеться в матеріалі американського видання  Vox – Укрінформ.

“Комітет з питань розвідки Палати представників вивчає діяльність компанії з аналізу даних Cambridge Analytica в рамках розслідування можливої змови між кампанією Трампа і Росією під час виборів 2016 року”, – йдеться в повідомленні.

Cambridge Analytica спеціалізується на створенні “психографічного” профілювання. Зокрема, вони застосовують дані, зібрані в Інтернеті, для створення особистих профілів виборців. Потім це використовується для поширення спеціально розробленого контенту – фейкових новин та інших форм дезінформації, що мало місце під час президентської кампанії в США минулого року.

Наразі існує багато спекуляцій щодо потенційних зв’язків між кампанією Трампа та Росією, і більшість історій пов’язуються з фінансовими операціями родини Трампа й таких людей, як Пол Манафорт. Але історія з Cambridge Analytica стосується “конкретно того, як команда Трампа, можливо, сприяла втручанню Росії в президентські вибори в США”.

У цьому зв’язку зазначається, що в червні 2016 року команда Трампа найняла Cambridge Analytica для того, щоб використати її можливості. Цифровий напрям діяльності президентської кампанії тоді очолював  Джаред Кушнер, зять нинішнього президента. Саме його пов’язують з ініціативою звернутися до послуг Cambridge Analytica. Водночас це рішення було підкріплено керівником кампанії Трампа Стівом Бенноном, який, як виявилось, колись був віце-президентом Cambridge Analytica.

Уже зараз експерти у сфері поширення інформації в мережі констатують, що кампанія Трампа використовувала методи таргетування дезінформації на виборців через величезну армію підставних акаунтів та ботів. При цьому зазначається, що кількість дописів цих ботів приблизно в п’ять разів перевищувала кількість постів, що підтримували Клінтон.

Поки немає чіткої інформації про те, наскільки ця компанія допомогла Трампу виграти вибори, однак однозначно відомо, що зусилля команди Трампа в цифровій сфері виявилися надзвичайно ефективними.

 

Комісія з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) назвала корупцію та владу олігархів в Україні основним “внутрішнім ворогом” для подальшого розвитку держави.

Про це йдеться у  звіті Комісії, оприлюдненому на її офіційному веб-сайті – Укрінформ.

“Стійкість та вплив олігархів в Україні є основою постійної корупції в країні. Олігархи захопили Українську державу, витіснили некорумповані політичні партії та конкурують між собою у розкраданні українських багатств”, – наголосили в Гельсінській комісії.

Українські олігархи є “не стільки бізнесменами, скільки придворними”, які перетворюють політичні та особисті зв’язки в монополії, що підтримуються державою.

У звіті зазначається, що спочатку олігархічній конкуренції сприяли два явища: відсутність  реформ  у перші роки незалежності України та газовий арбітраж.

“Сьогодні Україна здійснила багато важливих реформ, які допомогли подолати корупцію, зокрема, у сфері енергетики, фінансів та економіки. Проте судові реформи продовжують відставати”, – підкреслюється в документі.

У цьому зв’язку наголошується на необхідності для України просуватися з рештою реформ, підтриманих як громадянським суспільством, так і міжнародним співтовариством. “Зрештою, олігархи мають бути перетворені з придворних на підприємців та бізнесменів, щоб, нарешті, припинити всеохоплюючу інституційну корупцію”, – зазначається у звіті.

Зробити це можна за допомогою потужного громадянського суспільства та вільних ЗМІ.

У доповіді містяться численні рекомендації за галузями з акцентом на важливості реформування судової влади. Зокрема, “Україні слід якнайшвидше створити антикорупційний суд, щоб забезпечити остаточний необхідний фрагмент антикорупційної архітектури України”, наголосили в Гельсінській комісії США.

У звіті також обговорюється питання про посилення електронного врядування та свободи преси як механізмів, що дозволять українському громадянському суспільству, включаючи незалежні ЗМІ, здійснювати моніторинг процесу реформ та запобігати його відхиленню.

 

Памʼятний знак борцям за Україну встановили в Ужгороді

Сьогодні у центрі Ужгорода на площі Народній урочисто відкрили памʼятний знак борцям за свободу і незалежність України, передає кореспондент УНН.

Проект розробили науковці кафедри міського будівництва і господарства Ужгородського національного університету. А сам памʼятний знак борцям за свободу і незалежність України став подарунком місту Ужгород від університету у рамках відзначення 72-ї річниці створення навчального закладу.

“У цьому памʼятному знакові втілено частинку Карпатських гір, адже камінь було використано місцевий, його привезли з Ужгородського району. Загалом у проекті не використано жодного штучного елементу. На початку року зʼявилися перші ескізи, і вже восени камінь із написом було встановлено. Ми планували, аби він став частинкою міста. Тому й мощення бруківки обрано відповідне, й матеріали обрали місцеві…”, – розповіла УНН проектант ескізу памʼятного знаку кандидат фізико-математичних наук Діана Кайнц.

Участь у відкритті памʼятного знаку взяли керівництво міста Ужгород та університету, студенти та викладачі, військовослужбовці, громадські діячі, громада міста. Монумент освятив військовий капелан, а квіти до каменю поклали студенти кафедри військової підготовки.

Нагадаємо, в Ужгороді раніше  відкрили меморіал загиблим військовим. А на Пагорбі Слави в обласному центрі Закарпаття незабаром має зʼявитися памʼятник загиблим учасникам АТО.

 

Американський письменник Джордж Сондерс отримав британську Букерівську премію за історичний роман “Лінкольн в Бардо”.

Про це йдеться в повідомленні в офіційному  Twitter  премії – Укрінформ.

“Лінкольн в Бардо” став першим романом Сондерса, який раніше був відомий своїми короткими розповідями.

Дія роману відбувається в 1862 році і розповідає про важкі переживання 16 президента США Абрахама Лінкольна, коли той втратив свого 11-річного сина Віллі.

Судді високо оцінили “глибоко зворушливий” твір Сондерса.

Автор отримає премію в 50 тисяч фунтів стерлінгів, частина з яких призначаються перекладачеві роману.

Нагадаємо, в шорт-лист премії потрапили п’ятеро інших номінантів — “4 3 2 1” Пола Остера, “Історія вовків” (HistoryofWolves) Емілі Фридлунд, “Західний вихід” (ExitWest) Мохсін Хамід, “Елмет” (Elmet) Фіони Мозлі, “Осінь” (Autumn) Алі Сміт.

Всі фіналісти, включаючи лауреата, отримали чек на 2,5 тисячі фунтів, а також подарункове видання книги ручної роботи.

Сондерс — другий американець, який отримав  Букерівську премію. До 2013 року нагороду могли отримувати тільки автори з Об’єднаного королівства і країн Співдружності. Тепер отримати її може автор будь-якої книги, написаної англійською мовою. У минулому році премію дали американському письменнику Полу Бітті за роман “Розпродаж”.

Раніше повідомлялося, що Нобелівську премію з літератури отримав британський письменник Кадзуо Ісігуро.