Підбірка актуальних новин за 9 жовтня

1 тиждень ago Інформ центр 0

 

Міністерство закордонних справ підтвердило загибель одного громадянина України внаслідок катастрофи літака Ан-12 в Конго.

Про це у своєму  Twitter  написала речниця МЗС Мар’яна Беца – укрінформ.

“ДР Конго офіційно підтвердила загибель 1 українського громадянина внаслідок катастрофи Ан-12 в Конго. Співчуття рідним. Вирішуємо питання репатріації”, – зазначила вона.

Раніше повідомлялося, що 30 вересня в Конго  розбився  військовий літак. Загинули всі, хто був на борту. Місцеві ЗМІ також повідомляли, що троє загиблих могли бути українцями. Попередня причина аварії – технічні проблеми.

За інформацією Actualite.cd, вантажний літак летів із Бунії з трьома українськими членами екіпажу та п’ятьма солдатами.

 

Парламентська асамблея НАТО ухвалила в понеділок проект резолюції “Протистояти використанню інформації як зброї”, у якій ідеться про загрози Росії в інформаційній сфері поруч із загрозами “Ісламської держави”.

Про це повідомила на своїй сторінці у  Facebook  голова постійної делегації у ПА НАТО народний депутат України (БПП) Ірина Фріз – Укрінформ.

“ПА НАТО ухвалила проект резолюції “Протистояти використанню інформації як зброї”. В резолюції загрози в інформаційній сфері з боку  Росії  стоять поруч із загрозами з боку “Ісламської держави”, – написала вона.

Депутат також додала, що в резолюції країни Альянсу публічно визнають, що кампанія з дезінформації та підриву спрямована на послаблення та дестабілізацію євроатлантичного співтовариства.

За словами Фріз, уперше країни Альянсу публічно визнають, що кампанія з дезінформації спрямована на послаблення та дестабілізацію євроатлантичного співтовариства та його інтеграційних процесів. У проекті резолюції є заклик збільшити фінансування інституцій Альянсу та спільних установ в інформаційній сфері, зокрема Відділу публічної дипломатії НАТО та відповідних центрів компетенції (COE).

 

Парламентська асамблея (ПА) НАТО прийняла резолюцію “Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні” з урахуванням поправки української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО.

Про це на своїй сторінці у  Facebook  повідомила голова постійної делегації у ПА НАТО народний депутат України (“Блок Петра Порошенка”) Ірина Фріз – Укрінформ.

“На пленарному засіданні ПА НАТО в Бухаресті прийнято резолюцію “Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні” з урахуванням поправки української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні та реалізації політичного рішення щодо наступних кроків до імплементації рішення Бухарестського саміту 2008 року”, – написала вона.

Фріз підкреслила, що ця резолюція  ПА НАТО створює підстави для початку обрання алгоритму щодо підготовки набуття  членства в НАТО.

“Резолюція ПА НАТО де-юре створює підстави для того, щоб ми приступили до обрання алгоритму щодо підготовки набуття членства в НАТО”, – зазначила вона.

Водночас вона підкреслила, що пріоритетом для України має бути впровадження реформ для досягнення відповідності стандартам і критеріям Альянсу. “Так, перед нами ще багато роботи. Але політична підтримка з боку наших партнерів сприяє таким змінам та відкриває двері для євроатлантичної інтеграції України”, – написала Фріз.

Як повідомлялося, Постійний комітет ПА НАТО задовольнив заявку України на проведення весняної сесії ПА НАТО в Києві в 2020 році.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на 63 річній сесії Парламентської асамблеї  НАТО  у Бухаресті заявив, що Україна і Грузія “рано чи пізно” можуть стати членами НАТО, але сьогодні треба зосередитися на проведенні реформ.

 

Парламентська асамблея Ради Європи остаточно включила до порядку денного осінньої сесії дебати щодо мовної статті закону України “Про освіту”.

Відповідну пропозицію бюро ПАРЄ підтримали при затвердженні порядку денного 100 депутатів, 22 були проти та 12 утрималися, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Дебати з питання “Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов” призначені на другу половину дня четверга, 12 жовтня.

Ініціаторами обговорення питання за терміновою процедурою виступили угорські та польські депутати.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон України “Про освіту”, який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.

Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.

Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.

Міністерство закордонних справ України направило закон “Про освіту” на експертизу у Венеціанську комісію.

 

Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань культури визначив естонського депутата Андреаса Херкеля доповідачем, який готуватиме проект резолюції щодо мовної норми закону України “Про освіту”.

Про це повідомляє  “Європейська правда” – Укрінформ.

“До вечора вівторка Херкель має представити проект резолюції”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що це рішення на користь України, оскільки Херкель розуміється на функціонуванні держави з наявністю мовних меншин, не має сентиментів щодо Угорщини (яка висловлює ключові зауваження до України з цього приводу) і раніше висловлював політичну підтримку Україні.

Натомість кандидатура австрійця Стефана Шеннаха, якого підтримували угорські депутати, була відхилена.

Як повідомлялося, Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня проведе термінові дебати щодо мовної статті нового  закону  України “Про освіту”.

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон “Про освіту”, який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.

Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.

Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.

Міністерство закордонних справ України направило закон “Про освіту” на експертизу у Венеціанську комісію.

 

Заступник Голови постійної делегації України в ПАРЄ Георгій Логвинський наголосив, що під час дебатів у асамблеї щодо українського Закону “Про освіту” необхідно знайти порозуміння.

Про це він сказав в ефірі каналу “112 Україна”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Українська делегація домовилася, що ми не плануємо і не будемо порушувати жодний нормативний документ, міжнародний акт, ми тільки захищаємо власні інтереси. Тому наше питання  – тільки знайти порозуміння і компроміс. Я не бачу нічого поганого, що буде лунати питання України, цього закону (про освіту – ред.). Ми зможемо знайти порозуміння, я в цьому впевнений”, – сказав він.

Як повідомлялося, Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня проведе термінові дебати щодо мовної статті нового Закону України “Про освіту”.

 

 

 

Мін’юст Росії попередив “Радіо Свобода” і його проекти, канал “Настоящее время” і сайт “Idel.Реалии”, що роботу в РФ можуть обмежити, оскільки “діяльність може бути кваліфікована як діяльність іноземного агента“.

Про це повідомляє канал  “Настоящее время – Укрінформ”.

Зазначається, що відповідний лист з попередженням було підписано директором департаменту російського Мін’юсту у справах некомерційних організацій Володимиром Титовим.

У документі зазначено, що рішення про обмеження роботи на території Росії “Радіо Свобода” і каналу “Настоящее время” може бути прийняте на підставі закону “Про засоби масової інформації”, в якому передбачена можливість обмеження роботи кореспондентів ЗМІ тих держав, де введено обмеження на роботу співробітників російських ЗМІ.

Наголошується, що в Мін’юсті телефоном підтвердили достовірність листа і пожартували, що паперова копія прийде в редакцію “місяця за два”.

 

Велика Британія може функціонувати як незалежна торгова держава після Brexit, навіть якщо не буде досягнуто торговельної угоди з Брюсселем.

Про це заявила прем’єр-міністр Британії Тереза Мей, виступаючи в Палаті громад британського парламенту, повідомляє  BBC – Укрінформ.

Мей відзначила “реальний і відчутний прогрес” у переговорах щодо Brexit. Однак вона наголосила, що країна повинна бути готова до “будь-якого сценарію” розвитку подій.

Прем’єр повторила свій заклик про “нове, глибоке та особливе партнерство між суверенною Великою Британією і сильним та успішним Європейським Союзом”.

“Досягнення цього партнерства потребує лідерства і гнучкості не тільки від нас, але і від наших друзів, 27 країн ЄС”, – наголосила вона.

У своїй заяві  Мей  відхилила існуючі моделі економічного співробітництва, такі як членство в Європейській економічній зоні та “канадську модель”, закликавши замість цього до “креативного” рішення, яке було б “унікальним” для Великої Британії.

Раніше повідомлялося, що переговірник по Brexit в Євросоюзі Мішель Барньє та його британський колега Девід Девіс розпочинають п’ятий раунд дискусій про вихід Британії з ЄС (Brexit) – останній перед самітом європейських лідерів, які зберуться 19 жовтня, щоб вирішити, чи переходити до торгової частини переговорів.

 

Туреччина вдається до різних заходів з метою звільнення кримських татар, які наразі ув’язнені в російських тюрмах, і з часом результат цих зусиль буде.

У цьому запевнив Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час спільної з Президентом Петром Порошенком прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми зараз намагаємося вжити будь-яких заходів стосовно наших братів-кримських татар, які перебувають в ув’язненні. Я думаю, з часом ми отримаємо результат цих зусиль. Ми слідкуємо за цією ситуацією. І позиція Туреччини стосовно Криму взагалі в цих питаннях як на національному, так і на міжнародному рівні відома”, – зазначив Ердоган.

Водночас глава Української держави зауважив, що на переговорах президентів України і Туреччини тема деокупації Криму і захисту прав кримськотатарського народу, який знаходиться під утиском окупаційної влади, була однією з ключових.

За його словами, було обговорено також і координацію дій зі звільнення  Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова та інших представників Меджлісу, які зараз, “не скоївши жодного злочину, крім того, що вони є кримськими татарами й українцями”, є політичними заручниками і знаходяться у в’язницях РФ.

 

Туреччина буде діяти у своїх відносинах зі США на принципах взаємності.

Про це заявив журналістам президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після завершення засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нам дуже сумно від того, що посольство в Анкарі прийняло таке рішення (тимчасово зупинили обробку запитів на отримання віз – ред.) і застосовує його. Наші працівники МЗС для вирішення цього питання намагалися звернутися до своїх контрпартнерів. І я хочу їм сказати виключно наступне: Туреччина — це правова держава. Ми не якесь там плем’я. І не якась племінна держава. І який би не був оприлюднений ними текст, обов’язково негайно на принципах взаємності схожий текст буде оприлюднений і застосований до них”, – сказав  Ердоган, відповідаючи на питання щодо візового конфлікту з США.

Як повідомлялося, представництва США в Туреччині тимчасово зупинили обробку запитів на отримання віз. Як зазначається, підставою для такого заходу названі “недавні події”, які змушують уряд США засумніватися в безпеці свого персоналу в Туреччині. При цьому введене обмеження торкнеться туристів і бізнесменів, але не поширюється на еміграційні запити.

У відповідь посольство Туреччини в США призупинило видачу неімміграційних віз громадянам Америки.

Турецьке інформагентство Аnadolu повідомляє, що радник посольства США в Анкарі Філіп Коснетт у понеділок, 9 жовтня, був викликаний в МЗС Туреччини “з питання перегляду рішення” щодо призупинення видачі американських віз громадянам Туреччини.

 

Президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган заявив, що стосунки Туреччини та України розвиваються та поглиблюються з кожним днем.

Про це Ердоган сказав після зустрічі з Президентом України Петром Порошенком під час спільного брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Стосунки з нашим другом, сусідом та стратегічним партнером Україною з кожним днем розвиваються та поглиблюються. Цього року ми відсвяткували 25 річницю встановлення дипломатичних стосунків між нашими країнами. За чверть століття склались фундаментальні елементи наших стосунків – дружба, солідарніcть та співробітництво”, – сказав він.

Президент  Туреччини додав, що Україна є ключовою країною “в справі стабільності безпеки та миру нашого регіону”.

“Тому ми підійшли до наших двосторонніх стосунків саме зі стратегічних позицій. Ще у 2003 році ми оголосили країну однією з пріоритетних країн-партнерів. У 2011 році, створивши стратегічну раду, ми вивели наші стосунки на найвищий рівень. Після набуття чинності у 2012 році угоди про безвізовий режим, цього року ми розпочали практику подорожей наших громадян за національними ІD-картками”, – додав Ердоган.

Він також сказав, що щасливий знову побувати в Україні. “Засідання стратегічної ради високого рівня проводиться вже вшосте. Я щасливий знову відвідати Україну з нагоди проведення такого засідання протягом останніх двох років”, – повідомив Президент Туреччини.

 

Туреччина підтримує територіальну цілісність України включно з Кримом і не визнає його анексії.

Про це сказав Президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган після зустрічі з Президентом України Петром Порошенком під час спільного брифінгу, повідомляє корреспондент Укрінформу.

«Сьогодні як на переговорах тет-а-тет, так і між делегаціями ми мали можливість грунтовно розглянути наші відносини. Зокрема, ми обговорили міжнародні та регіональні питання що, стосується наших країн, в тому числі і питання безпеки Чорноморського регіону… Я ще раз запевнив пана Порошенка, що Туречина продовжуватиме підтримувати суверенітет України, її територіальну цілісність, включно з  Кримом, та політичну консультованість», – сказав Президент Туреччини.

Ердоган наголосив, що з Порошенком домовились діяти скоординовано, проводячи консультації один з одним.

Також Ердоган зауважив, що Туреччина не визнала і не визнає анексію Криму.

«Ми дуже задоволені підтримкою, яку надає Україна кримським татарам, що довели вірність своїй країні. Ми продовжуватимемо пильно слідкувати за станом наших братів і підтримувати це питання на міжнародному порядку денному», – сказав Президент Туреччини.

 

 

Південна Корея готова до розгортання графітових бомб, також відомих як “затемнювальні бомби”, що паралізують електростанції КНДР у випадку початку війни на півострові.

Про це повідомляє  The Telegraph – Укрінформ.

“Усі технології для розробки графітової бомби під керівництвом Агентства з оборонного розвитку Південної Кореї (ADD) були забезпечені. Все знаходиться на стадії, коли ми можемо побудувати бомби в будь-який час”, – заявив військовий чиновник.

Як повідомляється, такі бомби вперше були використані США в  Іраку  в 1990 році під час війни в Перській затоці. Тоді вони вивели з ладу близько 85% електрики по всій країні.

На думку військового командування Південної Кореї, застосування графітових бомб є допустимим у конфлікті з КНДР, оскільки це не призведе до жертв серед мирних мешканців.

 

Порушення норм і стандартів ЮНЕСКО в окупованому Криму – серйозний виклик міжнародній спільноті і одною з адекватних відповідей має стати запровадження прямого моніторингу на півострові.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ України, представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО Сергій Кислиця, виступаючи 9 жовтня на пленарному засіданні 202-ї сесії Виконавчої ради, що зараз триває у Парижі, повідомляє  прес-служба  МЗС – Укрінформ.

Глава української делегації навів факти кричущих порушень прав людини на території окупованого півострова, наголосив на важливості об’єднання зусиль міжнародної спільноти для розв’язання проблеми незаконної окупації Росією  Автономної Республіки Крим  та м.Севастополь.

«ЮНЕСКО має реагувати на динамічні зміни сучасного світу. Величезний потенціал Організації має бути використано у повному обсязі. Лакмусовим папірцем на здатність ЮНЕСКО віднаходити адекватні відповіді на виклики 21-ого століття має стати запровадження прямого моніторингу в Криму», – наголосив Кислиця.

У цьому зв’язку він висловив задоволення прогресом, що досягнуто у консультаціях між Україною та Секретаріатом ЮНЕСКО стосовно параметрів моніторингу.

Кислиця привернув увагу до рішення нинішньої сесії рекомендувати Генеральній конференції ЮНЕСКО, що відбудеться у листопаді 2017 року у Парижі, створити на базі Малої академії наук України Центр ЮНЕСКО категорії 2.

Заступник міністра закордонних справ України подякував Генеральному директору ЮНЕСКО Ірині Боковій, мандат якої завершується цього року, за її багаторічний внесок у діяльність Організації.

 

Підтримка Північноатлантичним альянсом НАТО України, Молдови і Грузії означає і зміцнення оборони усієї Європи, і самого Альянсу.

Про це заявив у Бухаресті глава Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“На північ від берегів Румунії, в Україні, Росія продовжує незаконно окуповувати Крим, підтримуючи озброєні формування на Донбасі і порушуючи Мінські домовленості. У Республіці Молдова Росія підтримує сепаратистський регіон в Придністров’ї, блокуючи врегулювання конфлікту. А по іншу сторону Чорного моря Росія продовжує окуповувати частину території Грузії. Ці порушення міжнародного права недопустимі. Підтримка України, Молдови і Грузії означає і захист усієї Європи, у тому числі і НАТО”, – заявив Аллі.

Глава ПА НАТО підкреслив також, що “стратегія Росії не обмежується тільки цим регіоном, Москва намагається консолідувати свої позиції на Близькому Сході, в Східній Європі, в Західних Балканах і в Азії”.

Аллі закликав членів Парламентської асамблеї НАТО бути пильними і не допускати компромісів там, де йдеться про захист європейських і трансатлантичних цінностей.

Як повідомляв Укрінформ, у Бухаресті проходить 63 засідання Парламентської асамблеї НАТО.

 

Американська корпорація Google виявила докази спроб втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році.

Про це повідомляє  The Washington Post  з посиланням на анонімні джерела – Укрінформ.

Як повідомляється, відповідно до аналізу Google, Росія закуповувала рекламу на десятки тисяч доларів через  Google, YouTube, Gmail і рекламну мережу DoubleClick.

Видання зазначає, що закупівля велася не з афілійованої з Кремлем “ферми тролів”, що купувала рекламу для аналогічних цілей на Facebook. “Це ознака того, що спроба розповсюдження дезінформації в Інтернеті може стати набагато ширшою проблемою”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Google почав розслідування через тиск Конгресу США на IT-компанії, який вимагав визначити, як російські агенти використовували соціальні медіа, онлайн-рекламу та інші інтернет-інструменти, щоб вплинути на президентські вибори 2016 року.

За інформацією джерел видання, зараз у Google вивчають блок рекламних оголошень загальною вартістю до $100 тисяч і намагаються розібратися звідки вони прийшли – від тролів чи деякі були зроблені з легальних російських рахунків.

Представники Google наразі не коментують ситуацію.

 

Адміністрація президента США Дональда Трампа оприлюднила в неділю список вимог щодо імміграційної політики країни.

Про це повідомляє  The Washington Post – Укрінформ.

“Список побажань адміністрації включає фінансування стіни уздовж кордону з Мексикою, обмеження припливу неповнолітніх мігрантів з Центральної Америки, обмеження федеральних субсидій на “міста-притулки”, – йдеться у повідомленні.

Крім цього, за інформацією ЗМІ, обмеження також стосувалися і видачі сімейних Green Card.

Вимоги швидко засудили лідери демократів у Конгресі, які сподівалися укласти угоду з президентом Трампом з метою захисту молодих іммігрантів, які були незаконно завезені в США як діти.

Трамп у вересні  оголосив  про плани щодо врегулювання статусу осіб, які підпадають під дію програми DACA, яка захищає від видворення з США та дає право на працевлаштування іммігрантам, що нелегально потрапили до країни в неповнолітньому віці.

 

Польська армія для протидії загрозам у кіберпросторі нараховуватиме тисячу осіб.

Про це під час форуму з кібербезпеки Сybersec-2017 в понеділок у Кракові заявив міністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми усвідомлюємо, якою значною є відповідальність Польщі з огляду на ключову роль на східному фланзі  НАТО. Тому рішення, яке ми хочемо реалізувати у найближчі роки, це створення кібернетичних військ чисельністю щонайменше 1 тис. військовослужбовців, здатних до боротьби у кіберпросторі”, – заявив Мацеревич.

Він додав, що на створення цих військ міністерство оборони виділить 2 млрд злотих (понад 550 млн дол).

Він обгрунтував потребу створення польської кіберармії, зокрема, загрозою з боку Росії.

“Наш головний супротивник зробив інформацію одним зі своїх найважливіших видів зброї і щодня намагається впливати на наше мислення і дії відповідно до своїх потреб”, – констатував Мацеревич.

Він нагадав, що торік президент Росії Володимир Путін підписав нову доктрину безпеки, передбачаючи в ній створення кібервійська.

 

 

 

Скупчення військ та важкої бронетанкової й артилерійської техніки РФ біля контактної лінії на сході України свідчить про те, що Росія готова до посилення бойових дій з окупованої території в будь-який момент.

Про це заявив у понеділок під час роботи Першого комітету ГА ООН директор департаменту міжнародної безпеки МЗС України Сергій Шутенко, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Російське військове командування залишається готовим до посилення бойових дій. Про це свідчить велика кількість важкої зброї, розміщеної біля контактної лінії. З початку 2017 р. у заборонених районах зафіксовано розгортання понад 1,5 тис. танків, артилерійських систем, в тому числі артилерійських ракетних комплексів та мінометів”, – заявив український представник.

Він підкреслив, що з початку року Україна тричі ініціювала масштабне припинення вогню по всій лінії зіткнення, і щоразу російські окупаційні сили та їхні прибічники порушували його. “Водночас, російські окупаційні сили навмисно проводять провокаційні обстріли житлових районів”, – наголосив Шутенко. Більше того, щоб приховати порушення, російські окупаційні сили перешкоджають роботі спостерігачів СММ ОБСЄ та обмежують їх доступ до районів зосередження своїх сил.

За словами дипломата, лише в період з середини травня до серпня 2017 року Місія з моніторингу прав людини в Україні зафіксувала 26 загиблих і 135 поранених серед цивільного населення. Загалом же, у конфлікті загинуло понад 10 тис. людей, 25 тис. поранені й 1,6 млн були змушені покинути свої оселі. “Такі цифри є більш промовистими за будь-які слова. Вони вимагають жорсткої реакції з боку всього міжнародного співтовариства. Жорстокі злочини держави-агресора повинні бути припинені”, – наголосив представник України.

Він підкреслив, що Українська держава продовжує бути відданою імплементації Мінських угод. “Ми не підтримуємо військового рішення і вважаємо, що наявні політичні засоби повинні використовуватися для припинення російської агресії проти України та уникнення подальших страждань цивільних. Ця агресія, що спирається на чіткі імперіалістичні амбіції, спрямована проти європейської і трансатлантичної єдності як основних елементів глобального порядку безпеки”, – зауважив представник МЗС України.

У цьому зв’язку він закликав міжнародну спільноту “посилити тиск на агресора задля відновлення поваги до основних принципів Статуту ООН та міжнародного права”.

 

 

 

 

Країни “Бухарестської дев’ятки” (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина Литва, Латвія, Естонія, Румунія та Болгарія) переконані, що політика по відношенню до Росії має вестися у двох напрямах: відлякування, а також підтримання співпраці.

Про це під час прес-конференції у Варшаві після зустрічі глав МЗС країн “Бухарестської дев’ятки” заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми повинні вести політику щодо Росії у двох напрямках: з одного боку здійснювати зусилля щодо зміцнення нашої обороноздатності, а з іншого – спрямовувати зусилля на збереження і розвиток діалогу з Росією”, – заявив  Ващиковський.

За його словами, міністри обговорили відносини з РФ у контексті нещодавно проведених навчань “Запад-2017”, а також відносини НАТО-Росія. За його словами, глави дипломатії “дев’ятки” погодилися, що у відносинах з Росією потрібно й надалі дотримуватися рішень варшавського саміту НАТО.

Ващиковський зазначив, що, на думку міністрів, НАТО має бачити загрози з усіх напрямів: як зі сходу, так і з півдня.

 

В Івано-Франківську розпочався Тиждень українського патріотичного кіно. З 9 до 13 жовтня в кінотеатрі «Люм’єр» студентам безкоштовно продемонструють три фільми: «Нескорений», «Жива» та «Залізна сотня».

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили в  прес-службі  Івано-Франківської облдержадміністрації – Укрінформ.

«З 9 до 13 жовтня в кінотеатрі «Люм’єр» триватиме Тиждень українського патріотичного кіно. Ініціатива належить Івано-Франківській ОДА та обласній раді. Ідея – патріотичне виховання молоді та підтримка національного кіновиробництва. У ці дні студенти міста зможуть безкоштовно переглянути фільми Олеся Янчука «Нескорений» та «Залізна сотня» і Тараса Химича «Жива», – йдеться у повідомленні.

За їхньою інформацією, Тиждень патріотичного кіно в Івано-Франківську відбувається в рамках заходів з нагоди відзначення 75-річчя створення УПА. Після перегляду фільмів студенти матимуть змогу поспілкуватися з творцями фільмів.

 

 

Впливовий сенатор-республіканець Боб Коркер, який очолює міжнародний комітет у верхній палаті Конгресу США, звинуватив президента Трампа у некомпетентності, що межує з телевізійним шоу та здатна розпалити нову глобальну війну.

Про це законодавець заявив у інтерв’ю  The New York Times – Укрінформ.

“Сенатор-республіканець Боб Коркер, голова Комітету з питань зовнішніх відносин Сенату, звинуватив у недільному інтерв’ю президента Трампа в тому, що той розглядає свою посаду як “реаліті-шоу” з безрозсудними загрозами на адресу інших країн, що може підштовхнути США “на шлях до Третьої світової війни”, – зазначається в матеріалі.

Впливовий законодавець висловив занепокоєння поведінкою президента, підкресливши, що той поводиться як на своєму колишньому ТВ-шоу “The Apprentice”.

“Він мене турбує, – наголосив Коркер. – І це мало би турбувати будь-кого, хто переживає за нашу націю”.

Коментарі Коркера, який завершує свій термін у Сенаті цього року, були висловлені після “обміну люб’язностями” між ним і президентом Трампом у Твітері. Це сталося зранку неділі, коли Трамп висловив у соцмережі своє переконання, що сенатор не підтримуватиме його “великого порядку денного”, та вирішив не переобиратися, бо у нього “не вистачило духу”. До того ж, президент зазначив, що Коркер просив у нього посаду держсекретаря, але Трамп сказав “ні, дякую” та назвав сенатора відповідальним за іранську ядерну угоду, яку він продовжує нещадно критикувати.

У відповідь Коркер  написав: “Соромно, що Білий дім став центром з догляду для дорослих. Дехто, вочевидь, пропустив свою зміну сьогодні вранці”.

Попри те, що Коркер залишає кар’єру в Сенаті, він усе ще матиме серйозний вплив на підтримку республіканських законопроектів, ініційованих Трампом, у верхній палаті до кінця року. Зокрема, йдеться про подальшу долю ядерної угоди з Іраном, а також реформу податкової системи США.

 

Вищий суд Каталонії звернувся до національної поліції Іспанії щодо забезпечення охорони будівлі парламенту.

Про це повідомляє  Reuters – Укрінформ.

Таке рішення ухвалено з метою підвищення безпеки будівлі та “гарантування її повної та нормальної експлуатації” у разі, якщо Каталонія проголосить незалежність від Іспанії, йдеться у заяві суду.

Каталонський парламент вже у вівторок, 10 жовтня, може оголосити про незалежність від Іспанії. Пучдемон планує цього дня виступити з промовою.

Раніше  Конституційний суд у Мадриді заборонив проводити засідання регіонального парламенту, на якому планувалося обговорювати результати референдуму.

 

Глава каталонської автономії Карлес Пучдемон має намір найближчим часом проголосити незалежність Каталонії, якщо іспанський уряд не прийме пропозиції про посередництво.

Про це він заявив у неділю, 8 жовтня, в інтерв’ю місцевому телебаченню, повідомляє  DW – Укрінформ.

“Ми відкрили двері, ми сказали “так” всім представленим нам можливостям про посередництво… Дні йдуть, і якщо іспанська держава не реагуватиме в позитивному ключі, ми зробимо те, заради чого все і відбувалося”, – заявив Пучдемон.

Каталонський парламент вже у вівторок, 10 жовтня, може оголосити про  незалежність  від Іспанії. Пучдемон планує цього дня виступити з промовою.

Раніше  Конституційний суд у Мадриді заборонив проводити засідання регіонального парламенту, на якому планувалося обговорювати результати референдуму.

При цьому прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой у питаннях прагнення Каталонії до незалежності на поступки не йде. У неділю він повторив свої слова про те, що відмовляється “торгуватися про єдність країни”, а також що  Мадрид не вестиме переговорів “під погрозами”.

Крім того, раніше він сказав, що уряд може використовувати конституційні повноваження, щоб позбавити Каталонію автономного статусу.

Як повідомлялося, 1 жовтня в автономному регіоні Іспанії Каталонії відбувся  невизнаний центральною владою референдум про незалежність. Згідно з даними каталонської влади, за вихід зі складу Іспанії проголосували понад 90% учасників референдуму.

 

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд наголосив на важливості єдності Іспанії та висловив сподівання, що рішення щодо Каталонії буде знайдено.

Про це повідомляється на сайті організації з посиланням на речника генсека – Укрінформ.

“Генеральний секретар наголосив на важливості єдності Іспанії. Він підкреслив, що внутрішній діалог повинен грунтуватися на верховенстві закону і конституційних принципах. Ягланд привітав рішення Іспанії провести розслідування зіткнень з поліцією в Каталонії”, – йдеться у заяві за підсумками зустрічі генсека РЄ та міністра закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіса.

Також Ягланд висловив надію на те, що рішення навколо каталонської кризи можна буде знайти.

 

Орієнтовно 26 жовтня у Львові має відбутися круглий стіл за участю Міністерства освіти і науки України, представників польської меншини в Україні, Посольства Польщі щодо імплементації ст. 7 закону «Про освіту».

Про це домовились міністр освіти і науки Лілія Гриневич та Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, повідомляє  прес-служба МОН – Укрінформ.

«Наша пропозиція така. Ми працюватимемо з усіма нашими національними меншинами та всіма посольствами так, що можливість обговорити імплементацію закону отримають не тільки ті меншини та країни, що вдаються до гучних заяв, а кожна – залежно від умов, у яких перебуває меншина, та її освітніх потреб. Для нас тим більше важливо підтримати тих, хто толерантно і виважено поставився до цієї статті, а також поставились з порозумінням до того факту, що українські діти, які належать до нацменшин, мають володіти державною мовою. І ми вдячні Польщі, що вона належить саме до таких країн. Ми пропонуємо організувати круглий стіл за участі представників польської меншини в Україні, представників посольства та МОН», – сказала Гриневич.

В свою чергу польський посол зауважив, що такі заходи є прикладом співпраці та намагання спільно вирішити проблему з урахуванням інтересів кожної із сторін.

Як відомо, 6 жовтня Гриневич зустрілася з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом та пояснила йому основні положення закону «Про освіту». Також 4 жовтня міністр зустрілася з представниками угорської та румунської меншини, обговоривши подальші кроки для зміни підходів до викладання української мови для дітей, чия рідна мова належать до іншої мовної групи, а також імплементацію нового закону «Про освіту».

Згідно з офіційною статистикою в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. У 2016/2017 навчальному році функціонувало 2 дошкільні навчальні заклади з вихованням польською мовою. Загалом польською мовою у дитсадках виховуються 137 дітей. Натомість у  загальноосвітніх навчальних закладах польською навчається 1785 учнів, вивчають польську мову як предмет 45 тис.964 учні, у тому числі як другу – 27 тис.636 учнів.

В Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій областях функціонують 5 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та українською мовами, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та російською мовами (Івано-Франківськ, 1-4 класи).

 

У Мінську розпочалися безкоштовні курси української мови при сприянні посольства України в Білорусі.

Про це повідомила дипустанова на своїй сторінці у  Фейсбуці – Укрінформ.

“У Мінську на базі Товариства білоруської мови 6 жовтня цього року почалися безкоштовні курси української мови”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в дипустанові, під час відкриття курсів посол України Ігор Кизим привітав усіх присутніх з початком занять і побажав успіхів в опануванні української мови.

Також в посольстві додали, що курси вестиме співробітник Центру слов’янських мов Єгор Дзьобік. На заняття вже записалися понад 80 людей. Тому через велику кількість охочих сформовано три групи, які займатимуться по п’ятницях і суботах.