Підбірка актуальних новин за 4 жовтня

3 роки ago Інформ центр 0

Попри всю складність ситуації з референдумом за незалежність Каталонії, його не можна ставити в один ряд з насильницьким плебісцитом у Криму, про який кримчани навіть не згадували до приходу російських військ на український півострів.

Таку думку висловив у коментарі власному кореспонденту Укрінформу в США провідний американський експерт в питаннях Східної Європи Девід Крамер.

“У Криму відбувся насильницький референдум з присутністю російських військових на півострові. Кримчани до цього навіть не вимагали голосування, Росія просто нав’язала цей плебісцит, і його результати потім так і не були визнані на міжнародному рівні”, – зауважив експерт.

Нинішню ситуацію в  Каталонії, за його словами, також не можна назвати простою. “Багато хто висловився “за”, але так само багато каталонців не підтримали ідеї референдуму. Водночас, і уряд Іспанії не визнав його”, – зазначив Крамер.

Він заперечив, що між Кримом і Каталонією можна проводити якісь паралелі чи говорити про створення прецеденту, хоча такі спроби можливі, наприклад, з російського боку. “Згадайте, як відбувалися спроби назвати прецедентом ситуацію в Косово”, – навів приклад експерт.

“Ситуація в цих двох випадках. Як правило, люди повинні мати право на самовизначення”, – зауважив експерт, мотивуючи свою позицію основами демократії та прав людини.

Водночас він підкреслив, що в певних ситуаціях, як було з українським півостровом, це право інтерпретується зовсім у протилежний спосіб.

“У випадку з Каталонією, голосування відбувалося самостійно в суверенній країні, де всі процеси розвивалися органічно. У Криму ж референдум був нав’язаний та проходив в умовах російської окупації, що одразу ставить під сумнів легітимність будь-якого плебісциту”, – пояснив Уоллін.

Відповідаючи на уточнююче запитання, чи здатне визнання незалежності Каталонії у майбутньому створити прецедент для визнання Криму, експерт зазначив, що це було би можливим лише за однакових передумов. У цьому зв’язку він акцентував, що Росія ввела свої війська (хоч і без розпізнавальних знаків) на півострів, і жителі Криму голосували, фактично, під дулами автоматів. За його словами, це кардинальна відмінність, яка виключає порівняння ситуації в Каталонії і Криму.

У цьому зв’язку експерт звернув увагу, що навіть союзницькі з Росією держави, такі як Білорусь та Казахстан, не підтримали від’єднання Криму від України. “Це означає, що референдум у Криму був “дутим” і наспіх сфабрикованим”, – підсумував Крамер.

 

Каталонські партії, що підтримують незалежність, звернулися до парламенту регіону з пропозицією скликати сесію для обговорення та оголошення незалежності від Іспанії у понеділок, 9 жовтня.

Про це повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Каталонські партії Junts Pel Si і CUP, що підтримують незалежність, попросили парламент зустрітися, щоб обговорити і, можливо, оголосити незалежність регіону від Іспанії у понеділок”, – йдеться у повідомленні.

Керівний орган парламенту Каталонії повинен сьогодні вирішити, коли скликати парламентську сесію для обговорення результатів забороненого референдуму про незалежність від Іспанії. Під час цієї сесії парламент міг би оголосити незалежність.

Представники партій “Разом за” (Junts Pel Si) і “Кандидати за народну єдність” (CUP) запропонували провести засідання наступного понеділка, 9 жовтня.

Слід зазначити, що оскільки референдум був оголошений неконституційним, декларація про незалежність Каталонії не матиме жодного юридичного підкріплення і навряд чи буде визнана на міжнародному рівні.

Напередодні глава уряду Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що регіон оголосить незалежність через кілька днів.

 

Король Іспанії Філіп VI розкритикував дії лідерів Каталонії, які «зруйнували засновану на правилах систему».

Про це монарх заявив у телезверненні, повідомляє  Reuters – Укрінформ.

«Каталонське суспільство нині розділене та конфліктує. Своїми рішеннями лідери  Каталонії зруйнували засновану на правилах систему, виявивши неприйнятну неповагу до повноважень держави», – сказав Філіп.

Король додав, що залишається повністю відданим Конституції та демократії Іспанії, а також єдності та стабільності у країні.

Reuters наголошує, що 49-річний монарх вкрай не часто оприлюднює свою думку з політичних питань. «Тому телевізійне звернення показує, наскільки глибоко Іспанію похитнуло голосування у Каталонії та подальші сутички, унаслідок яких поранень зазнали багато громадян», – йдеться у матеріалі.

Як повідомлялося, 1 жовтня в Каталонії проходив референдум про незалежність, який в Іспанії вважають незаконним. За даними регіонального уряду Каталонії, явка на заборонений конституційним судом Іспанії референдум становила 42%.  Водночас, як заявляють каталонські лідери, 90,1% учасників волевиявлення підтримали державну незалежність Каталонії, 7,9% присутніх виступили проти.

 

Нинішня криза в Іспанії, викликана прагненням Каталонії оголосити незалежність, не стане поштовхом до посилення сепаратистських рухів деінде.

Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив Стівен Сайдеман, науковий співробітник Канадського інституту міжнародних відносин в Оттаві.

«Не думаю, що події в Іспанії матимуть значення для сепаратистів у інших регіонах – вони не спричинять розпад держав. Однак, Іспанія матиме тривалий конфлікт без осяжних перспектив вирішення», – сказав Сайдеман.

На його переконання, чинний розбрат на Піренейському півострові не несе екзистенційних ризиків ЄС. «Великого впливу на  ЄС  це теж не матиме. Для майбутнього Євросоюзу значно більше значення має Брекзіт та інші події», – зазначив експерт-міжнародник.

Сайдеман наголосив, на неприпустимості проведення будь-яких паралелей між подіями у Каталонії та псевдореферендумом на Донбасі у 2014-ому. «Між референдумами на Донбасі та Каталонії немає жодного зв’язку. Це – дві окремі події», – зазначив він.

Як повідомлялося, 1 жовтня в Каталонії проходив референдум про незалежність, який в Іспанії вважають незаконним. За даними регіонального уряду Каталонії, явка на заборонений конституційним судом Іспанії референдум становила 42%. В той же час, як заявляють каталонські лідери, 90,1% учасників волевиявлення підтримали державну незалежність Каталонії, 7,9% присутніх виступили проти.

Поліція Каталонії заявила про понад 840 постраждалих у ході масових безладів під час референдуму осіб.

 

Корупційна зв’язка між державою та олігархатом, відточена у Росії, нині поширилася на інші країни світу.

Таку думку під час засідання федерального парламенту Канади висловив депутат від опозиційної Консервативної партії Джеймс Безан, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Клептократія, що оточує Володимира Путіна, олігархи, які підтримують його, і той тип корупції й порушень прав людини проник до правлячих режимів по всьому світу. Йдеться про Венесуелу, Іран, М’янму, а також про те, що відбувається у В’єтнамі і з прибічниками релігійної течії Фалуньгун у Китаї”, – сказав Безан.

У зв’язку із цим він закликав Канаду ухвалити “акт Магнітського”, який дозволить накладати санкції на порушників прав людини по всьому світу. “Нам треба зайняти позицію і виступити проти цих злочинів і такого порушення прав людини. Ми не можемо дозволити їм використовувати Канаду як безпечну гавань”, – зазначив депутат.

Безан також наголосив, що не слід забувати і про чинний режим у Кремлі, який став “каталізатором” розробки “акта Магнітського”. “Саме росіяни катували Сергія Магнітського і не слід забувати, що вони продовжують зловживати владою”, – підсумував він.

Як відомо, російський адвокат Сергій Магнітський загинув у Росії 16 листопада 2009 року, перебуваючи під арештом, після викриття корупційних злодіянь вищого керівництва держави. США ще у 2012 році запровадили санкції проти російських чиновників, яких підозрюють у порушенні прав людини. Пізніше їх дія була поширена на корупціонерів по всьому світу. Згодом подібний закон ухвалили Європарламент, Естонія та Велика Британія.

Однак, колишній міністр закордонних справ Канади Стефан Діон неодноразово заявляв, що чинного законодавства Канади достатньо для накладення заборони на в’їзд до країни небажаним особам, тож потреби у нових законах немає. Все ж верхня палата парламенту  Канади  кілька місяців тому ухвалила відповідний законопроект і нині він проходить остаточне затвердження у нижній. Очікується, що закон набуде чинності уже цього місяця.

 

Федеральний парламент Канади ухвалив у третьому і остаточному читанні так званий «акт Магнітського», який дозволяє накладати санкції на порушників прав людини по всьому світу, у тому числі – в Росії.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, законопроект підтримало 277 депутатів.

Для набуття ним чинності залишилося отримати підпис генерал-губернатора, що має статися уже найближчими днями.

Протягом тривалого обговорення цього законопроекту, що триває у Канаді вже більше року, автори поширили його дію не лише на чиновників-корупціонерів у Росії, а на осіб, задіяних у порушеннях прав людини, незалежно від їх громадянства чи країни проживання.

Хоча нинішня редакція законопроекту не виділяє окремо Росію, прикметно, що саме у Москві він викликав найбільше обурення. У посольстві РФ навіть пригрозили Оттаві «контрдіями» у випадку ухвалення.

Як відомо, російський адвокат Сергій Магнітський загинув у Росії 16 листопада 2009 року, перебуваючи під арештом, після викриття корупційних злодіянь вищого керівництва держави. США ще у 2012 році запровадили санкції проти російських чиновників, яких підозрюють у порушенні прав людини. Згодом подібний закон ухвалив Європарламент, Естонія та Великобританія. Однак, колишній міністр закордонних справ Канади Стефан Діон неодноразово заявляв, що чинного законодавства Канади достатньо для накладення заборони на в’їзд до країни небажаним особам, тож потреби у нових законах немає. Все ж верхня палата парламенту Канади кілька місяців тому ухвалила відповідний законопроект, а сьогодні він отримав схвалення і нижньої.

 

Міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич пояснив, що партнери України ставлять завдання зберегти фінансовий і інтелектуальний пакет для підтримки реформ у країні.

Про це він  сказав  в інтерв’ю Укрінформу.

“Одне з найважливіших завдань партнерів України – збереження фінансового і, я б сказав, інтелектуального пакета для підтримки  реформ  в Україні”, – сказав Ринкевич.

На його думку, друга фаза реформ, “пов’язана не лише з кількістю і якістю законів, але і з їх виконанням”, більш складна порівняно з першою – ухваленням законів, потрібних для позитивних змін.

При цьому глава латвійського МЗС підкреслив, що Україна “може стати сильною тільки у тому разі, якщо проводитиме реформи, здійснюватиме зміни, які їй потрібні”.

Європейські партнери, за його словами, “можуть допомогти: і порадою, і грошима, але ніхто інший не зробить Україну успішною державою, членом європейської сім’ї”.

 

Генеральна прокуратура України інкримінує державну зраду 73 українським військовослужбовцям, які після анексії Росією Криму не повернулися на материкову територію.

Всім їм повідомлено про підозру, сказали в ГПУ, відповідаючи на запит  DW – Укрінформ.

При цьому Генпрокуратура зазначає, що обвинувальні акти направлено до суду щодо 59 осіб. З них суд розглянув і виніс вироки у двох провадженнях. Щодо інших обвинувачених судовий розгляд триває.

Крім цього, за інформацією прокуратури, 12 проваджень зупинено, у двох інших – триває спеціальне досудове розслідування.

Згідно з даними  ГПУ, у 2014 році після анексії Криму на материкову Україну з півострова не вийшло 9940 українських військовослужбовців. Майже всім їм повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення за статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України (“самовільне залишення військової частини” та “дезертирство”).

Раніше військовий прокуратур України Анатолій Матіос на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони звітував, що навесні 2014 року після анексії Криму на материкову територію не повернулося понад 14 тисяч військових.

З них, за його словами, військовослужбовців Збройних сил України – 9477, Національної гвардії України – 1386, Державної прикордонної служби України – 1350, Служби безпеки України – 1372, а також 507 військовослужбовці Державного космічного агентства України.

 

Кабінет міністрів України ухвалив постанову “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів”, якою, зокрема, передбачено удосконалення переліку документів, що подаються для отримання соціальних стипендій.

Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу, інформує  Урядовий портал – Укрінформ.

Як зазначається, згідно з ухваленою постановою для отримання соціальних стипендій надаються: довідка вищого навчального закладу про навчання студента – у разі відсутності в нього студентського квитка; довідка з Пенсійного фонду України про стаж роботи – у разі неможливості подання відповідної довідки з гірничого підприємства; копії довідки встановленого зразка, виданої неповнолітній дитині померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2 або 3, із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у разі неможливості подання студентом посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Для спрощення процесу звіряння внесених до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомостей про студентів зі списками студентів (курсантів), яким призначено соціальну  стипендію, пропонується вищим навчальним закладам з 1 січня 2018 року при поданні зазначених списків до органів соціального захисту населення застосовувати електронний цифровий підпис.

 

Національне антикорупційне бюро закликає Президента Петра Порошенка ветувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені Верховною Радою 3 жовтня.

Про це повідомляється на  сайті НАБУ – Укрінформ.

“Законопроект №6232, який серед іншого передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (так звана “судова реформа”), містить низку суперечностей, які у разі набуття чинності, можуть паралізувати роботу органів досудового розслідування”, – вважають у відомстві.

Як зазначається, “найбільше занепокоєння викликає поправка до ст. 219 КПК України, яка передбачає обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців з моменту внесення відомостей до ЄРДР, з можливістю продовження розслідування за рішенням суду ще на півроку”.

“Наголошуємо, розкриття і розслідування складних корупційних схем у такі стислі терміни є неможливим. Для прикладу, при розслідуванні схем, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, детективи НАБУ виявляють ланцюжок, який складається в середньому з 7-10 ланок, через які вкрадені в українців гроші перераховуються кінцевим бенефіціарам. Для здобуття доказів у справі детективи мають проаналізувати банківські операції підприємства кожної ланки. За таких обставин тільки на розкриття банківської таємниці згідно ст. 164 КПК детективу знадобиться щонайменше 7-10 місяців, не говорячи про подальше проведення експертних досліджень”, – йдеться у повідомленні.

Іншим ризиком нових норм КПК у НАБУ вважають закриття в судовому порядку проваджень, в яких терміни досудового розслідування перевищують шість місяців, за ініціативи самих фігурантів поточних розслідувань: “У запропонованих до Кримінального процесуального кодексу змінах відсутні перехідні положення, які б виводили з-під дії Кодексу поточні справи, де нікому не оголошено про підозру”.

Спірною в НАБУ також вважають норму про повноваження слідчого-судді визначати доцільність проведення експертиз, зобов’язання слідчого перед проведенням обшуку звертатись до суду, щоб той витребував, аби власник добровільно надавав відшукувані речі, предмети чи техніку, а також надання суддям повноваження скасовувати повідомлення про підозру та статус підозрюваного у кримінальному провадженні.

“Національне бюро переконане: ухвалення подібних змін до кримінального процесуального законодавства заблокує розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів і унеможливить притягнення винних до відповідальності. Національне бюро закликає Президента України не допустити блокування роботи органів досудового розслідування, ветувавши суперечливі зміни до Кримінального процесуального кодексу”, – зазначається у повідомленні.

Як повідомлялося, 3 жовтня народні депутати у ухвалили у цілому поданий Президентом законопроект “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адмінсудочинства України та інших законодавчих актів”, який входить до пакету  судової реформи.

 

Держприкордонслужба ініціювала скасування посвідок на проживання 6 громадянам Грузії, 10 громадянам Грузії було заборонено в’їзд до України.

Про це повідомив на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності перший заступник голови служби Василь Серватюк, інформує  Радіо Свобода – Укрінформ.

За його словами, це – особи, які скоїли правопорушення при перетині кордону України 10 вересня разом із Міхеїлом Саакашвілі.

“Ті особи, які ідентифіковані і визнані винними в порушенні порядку перетину державного кордону, прибули до підрозділу Державної прикордонної служби, на них складені були протоколи і вони повернулись на територію своєї держави. Відповідно до повноважень Державної прикордонної служби України відносно цих осіб за порушення правил перетину державного кордону, було ухвалено рішення про заборону їм в’їзду на територію України на певний термін”, – розповів Серватюк в коментарі Радіо Свобода.

Як повідомлялося, 10 вересня позбавлений українського громадянства екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі прибув до України, фактично здійснивши разом з кількома народними депутатами прорив держкордону у пункті пропуску “Шегині”.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили про 11 постраждалих поліцейських та 5 прикордонників.

Держприкордонслужба склала 15 протоколів за ст. 204-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (незаконний перетин або спроба незаконного перетину державного кордону), зокрема, протоколи складено щодо 4 українських журналістів, 10 іноземців і щодо самого Саакашвілі.

Мостиський районний суд Львівщини 22 вересня визнав  Саакашвілі  винним у незаконному перетині кордону.

 

Кабінет міністрів ухвалив угоду про спільний контроль на українсько-молдовському державному кордоні.

Про це йдеться на  Урядовому порталі – Укрінформ.

Зазначається, що угода стосується прикордонних відомств України та  Молдови  і передбачає спільний контроль осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску.

В уряді переконані, що ця система дозволить покращити взаємодію між прикордонними та митними службами двох країн, сприятиме збільшенню товарообміну та спростить процедуру перетину кордону для громадян обох держав.

“Спільний контроль здійснюється у пунктах пропуску “Крива-Мамалига”, “Кельменці-Ларга”, “Россошани-Брічень”, “Кучурган-Первомайськ”, “Маяки-Паланка-Удобне”, “Рені-Джюрджюлешть”, – ідеться в повідомленні.

Угода укладається строком на п’ять років і автоматично продовжується, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про намір припинити її дію.

 

Олексій Навальний оголосив про проведення 7 жовтня акцій протесту по всій Росії.

Пікети пройдуть у 80 містах Росії, де працюють штаби Навального, до акції закликають приєднатися усіх охочих, повідомляє  сайт  російського опозиційного політика – Укрінформ.

“Головний захід буде в Санкт-Петербурзі на Марсовому полі о 18:00, повідомляється на сайті Навального. «Ми чудово розуміємо, що саме для його запобігання і влаштовано всю цю клоунаду із „судами“, – йдеться у повідомленні.

Водночас у Москві було подано заявку на мітинг на Пушкінській площі, проте влада її відхилила, не запропонувавши альтернативного майданчика.

У цьому зв’язку у  Навального  запропонували “у повній відповідності з постановою Конституційного суду Росії виходити на Тверську о 14.00 на санкціонований і повністю легальний захід”. “Будь-яка точка Тверської вулиці від Пушкінської до Манежної. Хочете – стійте, хочете – ідіть, хочете – лежите, хочете – співайте», – підкреслили на сайті російського опозиціонера.

Сам Навальний наголосив, що “наше завдання – зробити 7 жовтня днем, коли кожна порядна людина в Росії скаже вголос або хоча б про себе ці дві вимоги: політична конкуренція і допуск Навального до виборів”.

 

У США вийшов перший номер англомовного журналу “The Ukrainian: Life And Culture” (“Українське: життя та культура”), мета якого – формування позитивного iмiджу України в свiтi за допомогою популяризацiї її сучасної культури.

Про це заявила у середу головний редактор журналу Інна Головаха під час презентації часопису в Укрінформі.

“Українська культура розвивається надзвичайно швидко. Останні три роки відбувається культурний ренесанс. Але, на жаль, загальний імідж складається з того, що тут війна, сюди їхати небезпечно. Тож треба розповісти американцям про ту реальну Україну, яку бачу я. Ми з групою ентузіастів, з американськими друзями, які мені дуже допомогли, організували організацію “Ukrainian Cultural Initiatives”, яка видаватиме цей журнал. Ідея журналу – а такого видання ще не було! – показати американцям, що сьогодні відбувається в культурному житті України, так, щоб американці полюбили Україну, захотіли сюди приїжджати, більше про неї дізнатися”, – підкреслила Головаха.

Вона зазначила, що перший номер, який охопив своїми рубриками всі цікаві, актуальні теми, вийшов накладом 500 примірників і він є в інтернеті.

“Цей номер – не для продажу, лише для того, щоб зацікавити. Ми з нашим художником плануємо відкрити веб-сторінку, бо вже є багато людей, які хочуть передплачувати цей журнал. Плануємо відкрити передплату в січні, веб-сторінка теж почне працювати із січня 2018 року. Велика надія, що матимемо 1 – 3 тисячі передплатників на 2018 рік. Багато буде залежати від підтримки – української діаспори, американських грантових фондів, Української держави”, – сказала головний редактор, висловивши сподівання на співпрацю з Міністерством культури та іншими державними органами, які зацікавлені в тому, щоб будувати позитивний імідж України у світі.

Головаха додала, що є сторінка журналу у Фейсбуці, де можна дізнатися про всі події і плани, і подякувала авторам, які відгукнулися безкорисливо і надали цікаві дописи, художнику Олексію Чекалю, який створив модерне оформлення – в стилі українського авангарду, а також команді американських редакторів, які також працювали безкоштовно.

Вона повідомила, що наступний номер вже повністю сформований і вийде у лютому 2018-го більшим тиражем, він також буде на веб-сторінці. Вартість передплати орієнтовно становитиме 60 дол. на рік – це 4 номери і можливість користуватися веб-сторінкою.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив на важливості англомовного видання про культуру України.

“Настав час, щоб ми почали руйнувати міфи про Україну, зокрема ті, які нав’язує Російська Федерація сьогодні, коли ЗМІ, підконтрольні Кремлю, показують Україну у вкрай негативному світлі. Тому поява англомовного журналу, який під кутом зору публікацій про українське культурне життя – не лише традиційне, не лише під кутом зору історії, а й сучасності розповідає про  Україну  – вкрай важливе”, – сказав Богдан Червак.

Водночас він висловив сподівання, що журнал буде популяризуватися не лише в США, а й у всьому англомовному світі, на який Україна поки що не має вирішального впливу з огляду на російську інформаційну інвазію.

“Тому ми будемо підтримувати цей журнал, будемо сприяти його виданню, щоб світ дивився на Україну крізь українські окуляри, а не московські”, – запевнив перший заступник голови Держкомтелерадіо.

У першому номері журналу автори проекту розкрили різні аспекти культурного життя українців – від літературної критики (Ігор Бондар-Терещенко, Василь Карпюк), кінокритики (Сергій Тримбач) до культури антикафе (Дарія Ніколаєва) і сучасної музики (Олександр Рябін). Про феномен гуцульського театру написав Юрій Атаманюк, про українську художницю Зінаїду Серебрякову, її втечу в 1924 році до Франції та американську виставку розповідає Михайло Красіков. Постійною стане рубрика “Іноземці в Україні й Українці в світі”. Цього разу українка Марина Гримич розповіла про українську діаспору в Бразилії, а Петер Сантінелло з Сан-Франциско – про життя американця у Києві.

 

У США представили попередні висновки стосовно втручання РФ у вибори

Лідери розвідувального комітету Сенату США республіканець Річард Бер і демократ Марк Уорнер представили попередні висновки стосовно втручання РФ в американські вибори 2016 року, передає  УНН  з посиланням на AP.

За словами сенатора штату Віргінія Марка Уорнера, існує “великий консенсус” стосовно того, що російські хакери отримали доступ до політичних  файлів, після чого опублікували їх, прагнучи вплинути на американські вибори 2016 року.

Сенатор представив оновлені матеріали розслідування комітету на прес-конференції в середу. До нього приєднався голова комітету, сенатор Річард Берр з Північної Кароліни.

Комітет є одним із декількох, які досліджують втручання Росії у вибори та потенційну змову між Росією та партнерами кампанії президента США Д.Трампа.

Уорнер вважає, що зусилля Росії, спрямовані вплинути на вибори, також передбачають спроби перевірки вразливості 21 виборчої системи держави.

Нагадаємо, 2 жовтня Facebook надав Конгресу США  свідчення щодо “російського втручання”.

 

Президент США Дональд Трамп спростував інформацію, поширену раніше NBC News, про нібито втрачену довіру з його боку до глави Державного департаменту США Рекса Тіллерсона, що могло послужити причиною для відставки держсекретаря.

Про це глава Білого дому заявив у середу, перебуваючи з позаплановим візитом у Лас-Вегасі, повідомило видання The Hill – Укрінформ.

“Це були фейкові новини. Це була цілком фальшива історія … Вона була вигадана. Вона була вигадана NBC”, – прокоментував американський президент один із матеріалів NBC News про серйозні розбіжності в поглядах між Тіллерсоном і Білим домом.

Водночас, Трамп підкреслив, що має високий рівень довіри до глави Держдепартаменту США. “Маю повну впевненість у Рексі. Я йому цілком довіряю”, – додав Трамп.

Як  повідомляв  Укрінформ, у середу й сам Тіллерсон виступив зі спростуванням чуток про свій намір піти у відставку., а також спробу віце-президента Пенса заспокоїти ситуацію.

“Віце-президенту ніколи не доводилося переконувати мене залишитися на посаді державного секретаря, тому що я ніколи не розглядав можливості піти”, – зауважив глава Держдепартаменту США.

 

Пранкер Саймон Бродкін під час виступу прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей передав їй форму P45, що видається при звільненні, заявивши, що діє за наказом міністра закордонних справ Бориса Джонсона.

Про це повідомляє  The Telegraph – Укрінформ.

“Пранкеру вдалося пройти через зал і вручити Мей форму P45 зі словами: “Борис попросив мене передати це вам”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що такий жарт назвали “величезною прогалиною в безпеці”, оскільки чоловіку вдалося підійти на відстані витягнутої руки до прем’єр-міністра.

Із залу чоловіка виводили під вигуки: “Геть!”, “Геть!”, “Геть!”. Пізніше, Бродкін розповів The Telegraph, що передав Мей несправжню форму P45. На своїй сторінці у Twitter пранкер написав: “Привіт, Борис Джонсон, я передав Терезі її P45, як ти просив”.

Сама  Мей  після інциденту заявила: “Є одна людина, якій я б хотіла видати P45, і це Джеремі Корбін (лідер Лейбористської партії – ред.)!”.

 

Російський телеканал НТВ повідомляє про затримання свого кореспондента В’ячеслава Немишева в Києві.

Про це повідомляє  “Українська правда”  з посиланням на сюжет НТв – Укрінформ.

“Кореспондент записував на вулиці стендап (фрагмент репортажу, коли автор присутній в кадрі), під час якого розрізав столовим ножем знаменитий “Київський” торт. У цей момент його блокував невідомий, який домігся від місцевої поліції затримання співробітника НТВ”, – сказано в повідомленні.

За даними телеканалу, Немишева допитують співробітники СБУ, які прибули до відділення поліції.

Згідно з інформацією, журналіст в Києві виконував редакційне завдання.

 

Росія підтвердила затримання двох службовців Держприкордонслужби України на кордоні із Сумською областю.

Про це заявив перший заступник голови ДПСУ Василь Серватюк, повідомляє  Громадське – Укрінформ.

За його словами, Держприкордонслужба виявила автомобіль зниклих службовців біля лінії державного кордону. Установа звернулась до російських прикордонників, «відповідно до взаємодії, яка існує на сьогоднішній день».

«Російська сторона проінформувала, що ними затримано два громадянина України, які заявили, що являються військовослужбовцями ДПСУ. Вони попросили надати відповідні документи, які підтвердили б цих осіб», — сказав він.

Водночас, Серватюк зазначив, що очікується їх повернення.

«На завтра планується проведення прикордонно-представницької зустрічі, в результаті якої очікуємо, що буде здійснено повернення українських прикордонників і за результатами розслідування з’ясовано причину їх затримання», — додав він.

Як прикордонники потрапили на російську територію і були затримані, Серватюк не повідомив.

Раніше повідомлялось, що Держприкордонслужба розшукує двох прикордонників, які зникли під час моніторингу кордону на Сумщині.

Водночас, російські ЗМІ повідомили про затримання представниками прикордонного управління ФСБ двох порушників, які назвалися прикордонниками Сумського загону.

Прокуратура Сумської області відкрила провадження за фактом зникнення прикордонників.

 

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков висловив переконання, що нові судді Верховного суду ефективно виконуватимуть свої обов’язки. 

Про це він заявив у середу у Брюсселі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я упевнений і хочу бути упевненим і надалі, адже усі кандидати пройшли надзвичайно важкий шлях. Цього ніколи раніше не було. Вони здавали анонімні тести, писали практичні завдання, пройшли п’ять психологічних тестів, пройшли надзвичайно важкі співбесіди, які транслювалися у прямому ефірі», – відповів Козьяков на запитання, чи упевнений він у належній та ефективній роботі нового складу Верховного суду, до якого увійдуть кандидати, які пройшли жорсткий конкурсний відбір.

Він також зазначив, що відібрані кандидати будуть спроможними відправляти правосуддя у новому ВСУ якісно, незалежно і чесно.

«У будь-якому разі треба почекати хоча б їхні першу тисячу рішень», – вважає голова ВККСУ.

Він нагадав, що до нового складу відібрані і судді, і адвокати, і науковці, а також фахівці із змішаним стажем.

«Давайте подивимося, хто буде працювати краще. Науковців і адвокатів там 24%», – зауважив Козьяков.

Він додав, що робота нового ВСУ перебуватиме під пильним моніторингом Вищої ради правосуддя, НАБУ, НАЗК, а також громадянського суспільства і ЗМІ.

«Це все дає нам обережний оптимізм», – також сказав Козьяков.

У свою чергу, секретар кваліфікаційної палати ВККСУ Станіслав Щотка зазначив, що у Європейському Союзі та у Раді Європи загалом позитивно оцінюють хід судової та інших реформ в Україні.

«Заяви, які ми почули від наших європейських партнерів по ходу проведення конкурсу і загалом щодо реалізації реформ в Україні, дотримання засадничих принципів, які сповідують у Євросоюзі, вони є позитивними», – відзначив Щотка.

Водночас, за його словами, українська сторона отримала поради від європейських партнерів, які стосуються удосконалення деяких процесів і процедур у частині функціонування судової системи України.

«Звичайно, ми прогнозували, що можуть бути якісь помилки, але не умисні, а, можливо, від браку досвіду, від політично напруженого процесу навколо цієї процедури», – зауважив секретар кваліфікаційної палати ВККСУ.

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк відзначив як позитивний чинник, що до нового складу ВСУ увійдуть юристи з різним досвідом діяльності.

«Кожний звик приймати рішення за різними підходами. Науковці – це теоретичне обгрунтування, висвітлення багатьох позицій. Адвокати – це захист прав. А судді мають збалансувати це. Мені здається, що прийняття рішення цим колективом, коли воно буде збалансованим, буде більш ефективним і обгрунтованим, адже усі точки зору мають бути враховані», – вважає голова Вищої ради правосуддя.

Він також додав, що нині до складу ВСУ фактично увійдуть представники громадянського суспільства, невід’ємною частиною якого є адвокати і науковці.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня ВККСУ завершила конкурс з відбору суддів ВСУ. Нині 111 кандидатів має призначити на посади Президент України.

 

Україні потрібно, аби всі суди були антикорупційними. Але й окремий Антикорупційний суд – теж необхідний.   

Про це заявив у середу Президент Петро Порошенко на зустрічі з колективом Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Базовим для старту судової реформи став Закон “Про судоустрій та статус суддів”, який також прийняла Верховна Рада. Хочу нагадати, що то був також мій проект, внесений як невідкладний, і я своїми руками “вписав” до нього норму про створення Антикорупційного суду. І, до речі, кошти на фінансування антикорупційного  суду  у проекті бюджету на 2018 рік вже передбачені. Повірте, це також не випадково”, – заявив Порошенко.

Президент наголосив, що він підтримує створення  Антикорупційного суду. “Нам дійсно потрібно, щоби всі суди були антикорупційними. Усі без виключення. Для цього ми робимо реформу. Але й має бути створена окрема суддівська антикорупційна вертикаль у складі окремого Антикорупційного суду, касаційної інстанції Антикорупційної палати у Верховному суді України і, як визначить Верховна Рада, з представництвами Антикорупційного суду на місцях. Щоб із Сєверодонецька чи Закарпаття люди не були вимушені їхати до однієї антикорупційної інституції”, – сказав він.

Порошенко вказав на те, що наразі розроблено вже кілька законопроектів, але “вони недосконалі” – “певною мірою то – піар-проекти певних політичних сил” і під них зібрати голоси у Верховній Раді неможливо.

“І тому я хочу звернутися до парламенту з пропозицією негайно створити робочу групу — чи то в комітеті з правової політики, чи то при Голові Верховної Ради, чи то міжфракційну групу (це компетенція парламенту) – і якнайшвидше  напрацювати узгоджений законопроект, який здатний здобути підтримку всього складу Верховної Ради. Бо лише цей шлях є єдино можливий. І коли буде так само, як це відбувалося із проектом змін до Конституції, коли буде найдений консенсусний законопроект — не гаючи часу презентувати його мені. При чому, він повинен мати підтримку і владних і опозиційних фракцій. І я наголошую, що я готовий прийняти цей проект, спільно з групою завершити його опрацювання (або якщо я буду повністю згідний — підтримати) і внести від свого імені в український парламент як невідкладний”, – заявив Глава держави.

При цьому, він закликав, аби це питання не  використовувалося як “предмет політичного піару чи політичних спекуляцій”.

“Річ не в тому, хто повісить на себе лаври. Питання – в створенні справді ефективного і незалежного судового органу, який спеціалізуватиметься на боротьбі із корупцією та допоможе пришвидшити розгляд справ проти корупціонерів”, – наголосив Порошенко.

 

Посольство України в Польщі направило дипломатичну ноту МЗС Польщі щодо образливих написів на будівлі українського консульства в Ряшеві та просить взяти під охорону всі консульські установи України в РП.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

“Посольство України в Польщі направило ноту до МЗС Польщі з проханням провести відповідне розслідування і надати належну охорону нашим консульським установам на території Польщі. Крім цього, у мене була розмова з цього приводу із заступником глави МЗС  Польщі  Бартошом Ціхоцьким”, – повідомив Дещиця.

За його словами, після виявлення образливих написів на будівлі почесного консульства генконсульство України в Любліні, а також почесний консул України в Ряшеві Єжи Хшановський поінформували місцеві правоохоронні органи про цю ситуацію.

“Правоохоронні органи відразу розпочали слідство. Вони мають записи з відеокамер, і сподіваємося, що це допоможе швидко встановити зловмисників”, – заявив Дещиця.

Український дипломат зауважив, що інцидент у Ряшеві вписується у тенденцію, яка спостерігається упродовж останніх двох років.

“Спочатку були провокації проти українських місць пам’яті в Польщі, потім – польських місць пам’яті в Україні, а згодом почалися провокації проти дипломатичних установ. Зараз важливо знайти і покарати зловмисників, аби можна було запобігти подібним інцидентам в майбутньому”, – констатував український дипломат.

Як інформувало агентство, на будинку консульства невідомі вандали написали польською мовою: “Україна – ОУН-УПА”, “Waffen SS Galitzien”, біля герба України намалювали шибеницю і напис Raus (нім. мовою “геть”), свастику і напис російською “нет”.

Україна має у Польщі три генконсульства (Краків, Люблін, Гданськ), консульський відділ у Варшаві, а також вісім почесних консульств (Щецін, Познань, Вроцлав, Зелена Гура, Бидгощ, Холм, Ряшів та Перемишль).

 

В Європарламенті закликають ЄС розширити перелік економічних та персональних санкцій проти Росії та осіб, які причетні до переслідування кримських татар, а також інших українських заручників Кремля.

Пункт про це включений до проектів п’яти зареєстрованих резолюцій законодавчого органу ЄС щодо справ кримськотатарських лідерів Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова та журналіста Миколи Семени, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Європарламент вкотре наголошує, що санкції ЄС проти  Росії, запроваджені у зв’язку із нелегальною анексією Криму, залишатимуться, доки не буде відновлений суверенітет України над Кримом. ЄП також закликає Раду ЄС опрацювати наступний пакет санкцій проти Росії, який буде активований, якщо Росія відмовиться припинити переслідування Меджлісу кримських татар та продовжуватиме вчиняти інші порушення прав людини у Криму», – йдеться у проекті резолюції.

Окрім цього депутати планують закликати Раду ЄС розширити персональні економічні санкції та накласти візову заборону на осіб, які відповідальні за фабрикування політичних справ та незаконних вироків на території окупованого Криму.

У проекті документа також міститься вимога до керівництва РФ негайно і безумовно звільнити усіх незаконно ув’язнених у Криму та на російській території українських політичних заручників, скасувати усі висунуті ним обвинувачення та припинити репресії проти кримських татар.

У проекті резолюції, поданій політичною групою Європейських консерваторів та реформістів, також міститься вимога звільнити ув’язненого у Москві журналіста Укрінформу Романа Сущенка, якого тримають за політичними мотивами.

Європейські консерватори та реформісти також підтримали у своєму документі створення міжнародної переговорної платформи з метою деокупації Криму.

Європарламентарії також нагадують Москві про її повну відповідальність, як окупаційної влади, за дотримання прав людини у Криму та вимагають допущення на території півострова міжнародні моніторингові групи, зокрема під егідою ООН.

Європарламент також вкотре підтримає суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та наголосить на непорушності політики невизнання нелегальної окупації Криму Росією.

Дебати про порушення прав людини в окупованому Росією Криму та голосування відповідної резолюції відбудуться у четвер у Страсбурзі.