Підбірка актуальних новин за 27 вересня

2 роки ago Інформ центр 0

Міжнародна спільнота, зокрема США, має перейти до конкретних дій, щоб зупинити Путіна в його репресіях проти кримських татар.

Про це заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час прес-конференції в Укрінформі.

“Єдине, що може врятувати Ільмі Умерова, інших політв’язнів, – це просто зараз чітке слово міжнародних інституцій і політиків міжнародного рівня, які уповноважені на участь у вирішенні питань розв’язання всіх наслідків війни Росії проти України… Або ви можете висловити глибоке занепокоєння, або здійснити конкретні дії, які дійсно зможуть хоча б зупинити Путіна в його репресіях проти кримських татар”, – наголосив Чубаров.

Водночас він засудив зустріч спецпредставника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера з помічником президента Росії Владиславом Сурковим і зажадав почути від нього, як порятувати Умерова.

“Нам абсолютно не цікаві розмірковування Волкера про те, хто є більшим архітектором війни проти України – Путін чи Сурков. Я сподіваюся, що ви (журналісти – ред.) доведете до Курта Волкера те, що зустріч із Сурковим, який є одним із безпосередніх  планувальників вторгнення російських військ до Криму, на тлі того, що вбивають Ільмі Умеров – це є просто потурання вбивцям. Для нас вони всі однакові – Путін, Сурков, Шойгу, – бо вони вбивають кримських татар. Я думаю, що спеціальний представник державного департаменту США по Україні має не просто засудити (окупацію Криму – ред.), а сказати, що він буде робити для того, щоб нам врятувати Ільмі Умерова… Я по-іншому участь міжнародної спільноти у ситуації, яка складається в Криму і навколо Криму, не бачу”, – підкреслив Чубаров.

Як повідомлялося, Сімферопольський районний “суд” в окупованому Криму ухвалив вирок стосовно  Умерова  – два роки колонії-поселення і два роки заборони публічної діяльності. Раніше обвинувачення вимагало для Умерова умовний вирок.

 

“Кримські” зміни до Конституції презентують у жовтні – Чубаров

Народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявляє, що зміни до Конституції України щодо статусу Автономної Республіки Крим будуть презентовані в жовтні.

Про це він повідомив під час IV Конгресу ініціатив Східної Європи в Любліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Депутати розглядатимуть зміни найближчим часом. Правки до Основного закону України презентують через кілька тижнів”, – сказав Чубаров.

За його словами, група фахівців працює над змінами до розділу Основного закону України – “Автономна Республіка Крим”.

Головне у них – те, що корінному населенню Криму планують надати національну автономію і гарантію на представництво в органах влади, підкреслив Чубаров, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

“Ми прив’язуватимемо автономність Криму до права кримськотатарського народу на автономність. У Криму 300 тисяч кримських татар – це близько 13% від усього населення. У Конституції будуть передбачені гарантоване представництво кримських татар, механізми узгодження питань, які мають значення для збереження народу”, – пояснив Чубаров.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Петро Порошенко заявляв про готовність виступити із законодавчою ініціативою щодо формату кримськотатарської автономії у Криму відразу після того, як Конституційною комісією будуть внесені відповідні пропозиції.

 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров ініціює закриття в Україні “Россотрудничества” та інших російських організацій. 

Про це він заявив під час прес-конференції в Укрінформі.

“Ніхто поодинці зараз не зможе зупинити Росію. В останні місяці в Криму щоденно нарощуються репресії, це конкретні люди, їх діти, родичі. Це треба саме так сприймати, а не в грошах і на геополітичній дошці. Я стверджую, що наша нерішучість у деяких сферах є якщо не головною, то однією з причин того, що над нашими громадянами Росія так жорстоко знущається… І наступного тижня я буду ставити перед своїми колегами питання, а що у нас тут, в Україні, робить “Россотрудничество” та афільовані з ним організації. Чому у нас присутні російські організації? Чому ми не маємо їх просто закрити законом чи іншими рішеннями? Це питання до Міністерства закордонних справ. Ми так це не можемо залишити, бо нас у Криму уже знищують не по одному, а цілими групами. І тому ми оголосимо деякі нові ініціативи і будемо просити підтримки в уряду, а якщо там не знайдемо, будемо просити у політиків. “Россотрудничество” в Україні має бути закрите, будь-які державні російські структури, які працюють на українській території, не мають на це права”, – підкреслив Чубаров.

У цьому контексті він назвав верхом цинізму посилання на Договір про дружбу і стратегічне партнерство між Росією і Україною у заяві  Державної Думи  з приводу нашого закону про освіту, а також коментар із цього приводу прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова.

“В цьому договорі про дружбу і стратегічне партнерство є статті, де говориться про те, що держави-сторони визнають і дотримуються кордонів одне одного. Пєсков говорить, що “з юридичної точки зору документ залишається в силі, він не був денонсований. Відповідно, з правової точки зору, апелювання до чинного документа де-юре є нормальною практикою”. Попри цей договір і купу міжнародних актів вони порушили кордони, вторглися на нашу землю – і ми нічого не можемо зробити, і світ нам у цьому не допомагає ефективно. Вони посилаються на цей договір для того, щоб посилити свої позиції”, – сказав Чубаров.

 

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд у середу, 27 вересня, виніс вирок у справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова. Йому присудили покарання у вигляді двох років колонії-поселення.

Про це в  Twitter  повідомив адвокат Микола Полозов – Укрінформ.

“Російський суд у Криму засудив Ільмі Умерова до 2 років колонії-поселення і 2 років заборони публічної діяльності”, – написав він.

Російський прокурор запросив покарання для  Ільмі Умерова  у вигляді 3 років і 6 місяців позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на 3 роки і забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю.

У 2016 році слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Його звинувачують за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до сепаратизму). Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, примусова судово-психіатрична експертиза заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова викликали сильний громадський і міжнародний резонанс.

7 червня 2017 року підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд розпочав розгляд справи Умерова по суті.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

 

У середу біля стін посольства Росії у Києві відбулася чергова акція “Де Ервін?”, присвячена викраденим і зниклим безвісти в Криму активістам.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Більше року ми приходимо сюди, до будівлі посольства Росії, з одним і тим самим запитанням: де Ервін і всі ці люди, яких викрали і які зникли безвісти в Криму за останні три роки?” – сказала, відкриваючи акцію, представник громадської організації “КрымSOS” Євгенія Андреюк.

За її словами, з березня 2014 року в  Криму  викрали 18 осіб, і їх місцезнаходження досі не відоме. “Ще шість викрадених були знайдені мертвими, а дві людини, яких викрали, згодом опинилися в місцях позбавлення волі і були засуджені за політичними статтями. Ще 17 осіб, викрадених у перші місяці анексії Криму, було звільнено і зараз знаходяться на материковій Україні”, – розповіла Андреюк.

Вона нагадала, що рівно три роки тому в Криму зникли двоє кримських татар – Іслям Джеппаров і Джевдет Іслямов, доля яких досі не відома.

Як відзначила активістка, мета акції – підтримати родичів зниклих.

Як відомо, член виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервін Ібрагімов був викрадений невідомими у Бахчисараї 24 травня 2016 року. Камера відеоспостереження зафіксувала, як дві людини у формі російської дорожно-патрульної служби зупинили машину Ібрагімова і силою затягнули його у свій мікроавтобус. 27 вересня 2014 року в селищі Сари-Су Білогірського району невідомі викрали сина кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова – Ісляма і його двоюрідного брата Джевдета Іслямова.

 

Президент Росії Володимир Путін санкціонував вирок на вбивство заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова.

Про це заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, коментуючи на своїй сторінці в  Facebook  вирок, винесений Умерову “судом” в окупованому Криму.

“Президент Росії Путін санкціонував вирок на вбивство заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова”, – написав він.

Чубаров зазначив, що, засудивши Умерова до 2 років поселення в колонії, окупаційний російський суд, по суті, “засудив Ільмі Умерова до смерті, оскільки поміщення людини, що страждає хворобою Паркінсона в прогресуючій формі, гіпертонією і цукровим діабетом, означає ніщо інше, як позбавлення людини елементарної медичної допомоги і підтримки рідних”.

“Оголошене окупаційним російським судом рішення по відношенню до заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова є ще одним свідченням посилення репресій проти кримськотатарського народу, здійснюваних російською окупаційною владою Криму”, – підкреслив Чубаров.

Як повідомляв Укрінформ, 27 вересня “суд” в окупованому Криму засудив Умерова до двох років колонії-поселення.

 

Антитерористичні навчання на об’єкті енергетики у Вінниці припинені у зв’язку з надзвичайною подією в Калинівці, де внаслідок пожежі на військових скаладах детонують боєприпаси.

Про це повідомляє  прес-центр  СБУ – Укрінформ.

“Напередодні навчань управління СБУ у Вінницькій області поінформувало населення щодо проведення планових тренувань з 26 вересня представниками СБ України, Нацполіції, Нацгвардії, Держслужби з надзвичайних ситуацій, Збройних сил, прикордонників, інших регіональних суб’єктів боротьби з тероризмом, органів влади і самоврядування, загонів територіальної оборони”, – йдеться у повідомленні.

Антитерористичні навчання були включені до плану робіт управління СБУ у Вінницькій області на 2017 рік ще наприкінці минулого року.

Проведення таких навчань передбачено чинним законодавством. Зокрема, у вересні подібні навчання пройшли у Миколаївській, Житомирській, Чернігівській, Харківській, Донецькій областях.

Як повідомлялося, 26 вересня у Калинівці на складах озброєння виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. За попередньою інформацією  ДСНС, травмована одна особа, її у стані середньої тяжкості госпіталізовано.

Нині на території військового складу спостерігається пожежа та вибухи різної інтенсивності. Рятувальники ліквідували займання 4 житлових будинків унаслідок влучання боєприпасів.

Наразі закрито рух автотранспорту на автодорозі Житомир – Могилів-Подільський; залізничного транспорту на перегоні Сосенка – Калинівка Південно-Західної залізниці; повітряного транспорту в радіусі 50 кілометрів від м. Калинівка.

Відключено лінії електропередач Калинівка-УкрФлора та Калинівка-Лаврівка, а також газопостачання сіл Дорожнє, Медвідка, Лаврівка.

 

На воєнному кабінеті РНБО Президент України Петро Порошенко звернувся до керівників Генеральної прокуратури, СБУ та Нацполіції з вимогою знайти і притягнути до відповідальності винних у трагедії.

Про це йдеться у дописі на сторінці Глави держави у Facebook – Укрінформ.

“Ми маємо навчитися захищати наші стратегічні об’єкти від диверсійних груп. Якщо є інші версії, значить будемо притягати до відповідальності тих, хто винен за іншими версіями. Ще вранці дав наказ посилити оборону і охорону стратегічних об’єктів силами Збройних Сил. Ми далі миритися з цими подіями не можемо!”, – наголосив Президент.

Він також закликав усіх ретельно підготуватися до засідання РНБО, щоб були вжиті вичерпні заходи в найкоротші терміни, аби не допустити повторення трагедії.

Нагадаємо: у Калинівці 26 вересня на складах озброєння виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. Із зони можливого ураження евакуйовано близько 30 тисяч осіб.

Наразі закрито рух автотранспорту на автодорозі Житомир – Могилів – Подільський та повітряний рух у радіусі 50 кілометрів від Калинівки. Відключено лінії електропередач Калинівка-УкрФлора та Калинівка-Лаврівка, а також газопостачання сіл Дорожнє, Медвідка, Лаврівка.

За останніми даними Генштабу ЗСУ, інтенсивність вибухів на складах озброєння в Калинівці значно знизилася, тож сапери розпочали розчищення території.

 

С.Полторак заявив, що на артскладах Калинівці 83 тис. тон боєприпасів

В ході засідання військового кабінету міністр оборони України Степан Полторак повідомив про кількість боєприпасів, які зберігались на складах в Калинівці, повідомляє УНН з посилання на прес-службу Президента України.

“Цей арсенал потенційно міг прийняти 140 тис. тон. Там знаходилось 83 тис. тон (боєприпасів – ред.)” – заявив військовий міністр

За його словами, 68 тон – це були боєприпаси, готові до застосування, решта – це компоненти до боєприпасів та металобрухт.

“На даний час розповсюдження пожежі припинено, локалізовано. Є задимлення території. Але відкритого вогню немає. В останні години немає і вибухів на території сховища”, – повідомив С.Полторак.

Нагадаємо, міністр оборони Степан Полторак під час засідання військового кабінету,  доповів президенту України Петру Порошенко, кого покарали за попередні вибухи  на військових складах.

Як повідомляв раніше  УНН, Президент України Петро Порошенко  попросив силовиків ретельно підготуватись до засідання РНБО  для того, щоб уникнути ситуацій подібних тій, що сталась на Вінничині.

 

Держава зазнала збитків на суму в 800 мільйонів доларів у результаті детонації боєприпасів на складах під Калинівкою у Вінницькій області.

Про це в ефірі телеканалу NewsOne  заявив  народний депутат від фракції “БПП” Іван Вінник – Укрінформ.

“Держава втратила сьогодні в результаті вибухів боєприпасів близько 800 мільйонів доларів за ринковими цінами, навіть якщо вважати, що вони (боєприпаси – ред.) не нові. Водночас не має значення, вибухали танкові снаряди або боєприпаси до РСЗО”, – сказав він.

На думку народного депутата, зберігання снарядів просто неба дуже спрощує роботу диверсантів.

“У Калинівці було знищено велику кількість боєприпасів з погляду вартості. Потрібно терміново будувати нові підземні сховища і зберігати там боєприпаси”, – вважає Вінник.

Як повідомлялося, ввечері 26 вересня в Калинівці на складах озброєння виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. З району НС вивезено понад 30 тисяч людей.

У прилеглих до місця події районах заборонено рух автомобільного і залізничного транспорту. Також заборонено рух повітряного транспорту в радіусі 50 кілометрів від Калинівки.

За даними Міноборони, починаючи з 19:00 27 вересня на складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області не зафіксовано жодного вибуху.

 

У вибухах на арсеналі в Калинівці Вінницької області є ознаки диверсії або теракту, організованого російського стороною, що мають ретельно дослідити правоохоронні органи та контррозвідка України.

Так вважають у  Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння  (ЦДАКР) – Укрінформ.

“Фактично цим актом можна вважати розпочату  Кремлем  передвиборчу президентську кампанію”, – прокоментували вибухи на складах експерти ЦДАКР.

Зокрема, у заяві експерти ЦДАКР вказали на цілу низку мотивацій Кремля або проросійських сил в Україні. На думку фахівців аналітичного центру, ця диверсія покликана на виконання одразу серії завдань: “зниження оборонного потенціалу країни, здійснення заходів щодо залякування населення та роз’єднання суспільства з владою, дискредитація влади як безпорадної в очах Заходу та українського суспільства, та, нарешті, демонстрація сили і нахабства в центрі України”.

У ЦДАКР вказали на необхідність високої концентрації правоохоронних органів, контррозвідки, а також підготовки до схожих подій на інших ділянках, що вимагає залучення до охорони і захисту важливих об’єктів Нацгвардії. При цьому експерти вказують на важливість поліпшення роботи влади із громадянськими інститутами, створення добровільних підрозділів або загонів на місцях розташування важливих та стратегічних об’єктів.

Зазначається, що на арсеналі в Калинівці Вінницької області, де сталися вибухи, зберігається 188 тис. тонн боєприпасів (10 тис. умовних вагонів) на площі 60 га. Серед них – ракети системи залпового вогню “Смерч”, “Ураган” і “Град”.

Як повідомляв Укрінформ, 26 вересня на складах озброєння поблизу міста Калинівка, що на Вінниччині, виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. Наразі евакуйовано понад 30 тисяч осіб, і евакуація триває. Залучено 50 автобусів, 10 карет швидкої допомоги.

За оперативною інформацією травмовано 2 особи, яких госпіталізовано до медичних закладів.

Наразі закрито рух усіх видів транспорту, зокрема автотранспорту на автодорозі Житомир – Могилів – Подільський; залізничного транспорту на перегоні Сосенка – Калинівка Південно-Західної залізниці; повітряного транспорту в радіусі 50 кілометрів від м. Калинівки.

Відключено лінії електропередач Калинівка-УкрФлора та Калинівка-Лаврівка, а також газопостачання сіл Дорожнє, Медвідка, Лаврівка.

За фактом вибухів на артилерійських складах у Калинівці військова прокуратура Центрального регіону України відкрила кримінальне провадження за статтею «диверсія».

 

Представники цивільно-військового співробітництва (ЦВС) ЗС України здійснюють моніторинг гуманітарної ситуації в наближених до Калинівки населених пунктах.

Про це повідомляється на  сайті Міністерства оборони України.

“У складі підрозділів Збройних Сил України, які залучені до ліквідації наслідків пожежі на арсеналі у Калинівці, працює група Управління цивільно-військового співробітництва”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що офіцери групи ЦВС здійснили моніторинг гуманітарної ситуації у населених пунктах, наближених до місця трагедії. Вони об’їхали населені пункти Павлівку, Сальник та Калинівку.

За словами старшого офіцера відділу управління ЦВС підполковника Олексія Мазепи, за проведеною оцінкою ситуації у населеному пункті Павлівка виявлено, що згорів один приватний будинок, пошкоджень зазнала будівля місцевої школи, майже половина будинків мають пошкодження вікон та дахів.

Як повідомлялося, ввечері 26 вересня  у Калинівці на складах озброєння  виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. За даними Міноборони, там зберігається орієнтовно 83 тис. тонни боєприпасів.

До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла внаслідок пожежі на військових складах у Калинівці Вінницької області з подальшою детонацією боєприпасів, наразі залучено майже 2,5 тисячі людей та 345 одиниць техніки. До місця НС також направлено 20 піротехнічних розрахунків чисельністю 98 чол. та 38 од. техніки.

Для проведення розвідки та гасіння пожежі залучено сім протипожежних танків, 2 інженерні машини розгородження та засоби повітряної розвідки.

На цей час ДСНС здійснила 4 скидання води на осередки вогню, де знижена небезпека, та ліквідувало займання 6 споруд унаслідок влучання боєприпасів.

Наразі із району НС вивезено понад 30 тисяч людей, евакуація триває. Для перевезення населення залучено 71 транспортний засіб, 10 карет швидкої медичної допомоги.

Інформації щодо загиблих внаслідок надзвичайної ситуації не зареєстровано. За оперативною інформацією травмовано двох осіб, їх госпіталізовано.

У прилеглих до місця події районах заборонено рух автомобільного та залізничного транспорту. Також заборонено рух повітряного транспорту в радіусі 50 кілометрів від Калинівки.

 

Українська громада Нідерландів намагалася передати на батьківщину автомобіль “швидкої” допомоги, але на митниці не дозволили пропустити транспорт в країну.

Про це на своїй сторінці у  Facebook  написала голова фундації “Українці в Нідерландах” Віра Цваан – Укрінформ.

“Чуда не відбулося. А ми ще вірили до останнього у мудрість та людяність українських можновладців.

Автомобіль знаходиться на митному контролі Краковец і повертається до діаспори Нідерландів. Навіть робітники митниці Краковец, які оформлюють папери, в шоковому стані від цієї ситуації”, – написала вона.

За її словами, документація на ввезення автомобіля в Україну збиралася протягом п’яти місяців, але машину так і не пропустили в країну.

“Нам всі вказували на суворе дотримання закону України про стандарти євро5. Але автомобіль ми ввозили теж по закону України, за дозволом згідно рішення від 21.04.2017 наказ 679 Міністерства Соціальної Політики України, яким визнано автомобіль гуманітарною допомогою. В комісії був присутній представник служби ДФС по дозволу на розмитнення. Ситуація абсурдна”, – підкреслила українка.

Л.Цваан додала, що подальшу долю автомобіля українці Нідерландів обговорять на загальних зборах громади, які відбудуться щойно “швидка” повернеться додому.

“Це болючий ляпас по українцям в Україні, і українцям, і нідерландцям, які купували цю автівку і дарували з щирим серцем для допомоги простим українцям”, – резюмує ситуацію активістка.

 

У наступному році має бути створений антикорупційний суд, в іншому разі вся антикорупційна реформа буде приречена на провал.

Про це заявив під час “круглого столу” в середу директор НАБУ Артем Ситник, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо цей суд не буде створений у 2018 році, то, на моє переконання, вся антикорупційна реформа приречена на провал, тому що всі арешти і затримання, і кримінальні справи гальмуються і не розглядаються в судах”, – сказав він.

За словами  Ситника, такий результат роботи новостворених антикорупційних органів не задовольняє українське суспільство та закордонних партнерів.

Водночас пропозицію влади замість антикорупційного суду створити антикорупційні палати в судах Ситник вважає неприйнятною.

Як повідомляв Укрінформ, раніше у вересні Президент Петро Порошенко заявив, що процес створення антикорупційного суду може забрати півтора-два роки, тому доцільно спершу створити антикорупційну палату, яка змогла б запрацювати вже наступного місяця. Він також зауважив, що антикорупційні суди є далеко не у всіх країнах, а ті держави, де вони функціонують, не демонструють значних успіхів у боротьбі з корупцією.

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер за результатами саміту Україна-ЄС у липні цього року заявив, що Євросоюз не наполягає на створенні спеціалізованого антикорупційного суду в Україні та як проміжний варіант згоден на антикорупційну палату в рамках наявної судової системи.

 

Федеральна служба безпеки РФ зажадала від сервісу обміну повідомленнями Telegram розшифрувати листування користувачів у виконання так званого “закону Ярової”.

Про це заявив засновник сервісу Павло Дуров,  повідомляє “Радіо Свобода” – Укрінформ.

“В Росії у Telegram вже близько 10 мільйонів користувачів, і країна, схоже, поспішає приєднатися до Ірану в питанні заведення справ на керівництво Telegram. Через невиконання антиконституційного закону Ярової ФСБ складає на нас адміністративні протоколи, які, як вважають юристи, неминуче призводять до судових процесів”, – написав Дуров у соцмережах.

Зокрема, 14 вересня ФСБ було складено протокол про адміністративне правопорушення, копію якого Дуров опублікував на своїй сторінці в соцмережі. З документа випливає, що ще 14 липня 2017 року (через два тижні після внесення сервісу в реєстр розповсюджувачів інформації) ФСБ відправила запит про декодування електронних повідомлень, які приймалися, передавалися, доставлялися і оброблювалися, і дала на його виконання п’ять днів. З протоколу випливає, що у призначений час у ФСБ чекають законного представника компанії.

Дуров заявив, що складені “через невиконання антиконституційного закону Ярової” протоколи “неминуче призводять до судових процесів”.

Напередодні стало відомо, що в Ірані завели кримінальну справу відносно Дурова. Іранська влада вважає, що месенджер Telegram популярний серед джихадистів терористичного угрупування “Ісламська держава”. Дуров у відповідь зазначив, що щодня модератори блокують більше тисячі каналів і ботів, пов’язаних із забороненим контентом в Ірані.

Обов’язок надавати ФСБ інформацію для розшифровки повідомлень було введено влітку 2016 року після ухвалення “антитерористичних” законів, так званого “пакету Ярової”. У червні цього року Telegram був зареєстрований в якості розповсюджувача інформації в Росії після того, як Роскомнагляд пригрозив заблокувати сервіс.

 

Президент США Дональд Трамп звинувачує Facebook і ЗМІ у змові проти нього.

Він зазначив у Twitter, що соціальні мережі «завжди виступали проти Трампа» і поширювали неправдиві новини – Укрінформ.

Трамп також вчергове згадав газети The New York Times і The Washington Post і заявив, що вони перебувають «у таємній змові».

Заява Трампа з’явилася після того, як керівник і засновник Facebook Марк Цукерберг виступив із заявою про можливе втручання Росії у президентські вибори в США минулого року. У своєму відеозверненні Цукерберг нагадав про співпрацю компанії з Конгресом США в справі про можливе російське втручання у вибори.

За словами Цукерберга, соціальна мережа не може повністю запобігти спробам втручання іноземних держав у вибори в інших країнах. Однак Facebook має намір вжити низку кроків для забезпечення чесності виборів.

 

Варшава і Гельсінкі підписали рамкову угоду про співпрацю в оборонній сфері, що передбачає співпрацю щодо протидії кіберзагрозам та гібридним викликам.

Про підписану угоду під час спільної прес-конференції у столиці Фінляндії повідомили міністри оборони обох країн Антоній Мацеревич і Юссі Нііністьо, інформує  TVP.INFO.

“У цій угоді особливо підкреслюється співпраця щодо протидії гібридним загрозам, загрозам у кіберпросторі, обмін інформацією, технологічна співпраця, а також посилення обміну інформацією у сфері територіальної оборони й інших спільних дій чи досвіду, пов’язаного з наростанням загрози, яку дуже сильно відчувають обидві країни”, – заявив Мацеревич.

Він підкреслив, що Фінляндія добре розуміє значення співпраці між країнами ЄС для системи обороноздатності Заходу.

 

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив свою підтримку зустрічі в Нью-Йорку учасників Мінської групи ОБСЄ з урегулювання Нагірно-Карабахського конфлікту.

Відповідну  заяву  поширив у середу речник генсека ООН Стефан Дужаррік, передає Укрінформ.

“Генеральний секретар ООН вітає останні зустрічі співголів Мінської групи ОБСЄ та міністрів закордонних справ Вірменії й Азербайджану, які відбулися на полях Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку”, – йдеться в документі.

У заяві також висловлюється сподівання, що майбутній саміт на президентському рівні “сприятиме зміцненню довіри та політичної волі для пошуку мирних компромісних рішень щодо основних суперечливих питань”.

Нагадаємо: Мінська група ОБСЄ створена в 1992 році з метою заохочення процесу мирних переговорів між Азербайджаном і Вірменією в питанні  Нагірного Карабаху. Групу очолюють співголови від Франції, Росії та США. Крім того, до Мінської групи входять держави-учасниці: Білорусь, Німеччина, Італія, Португалія, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Туреччина, а також Вірменія та Азербайджан.

 

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал Джозеф Данфорд назвав “прогалиною” затягування адміністрації Білого дому з рішенням про надання Україні летальної зброї, оскільки це заважає українцям захистити себе.

Таку думку він  висловив  під час слухань у Комітеті з питань збройних сил Сенату США у відповідь на запитання сенатора Роджера Вікера, повідомляє Укрінформ.

“Чи підтримуєте ви надання летальної зброї Україні?” – запитав законодавець генерала Данфорда.

“Так, сенаторе, і я вказав це в рекомендаціях”, – зазначив голова Об’єднаного комітету начальників штабів, уточнивши, що “це рішення зараз перебуває в Білому домі”.

У цьому зв’язку сенатор Вікер наголосив на важливості для українського уряду “мати успіх у протистоянні російській експансії” та запитав генерала, чому той рекомендував забезпечити українців летальною зброєю?

“З військової точки зору, Україна потребує додаткових можливостей для захисту свого суверенітету”, – зазначив Данфорд. Він нагадав, що в 2016 році США провели тренування з українськими батальйонами, які продовжилися і в 2017-му. Крім того, були забезпечені медичні поставки, надання приладів нічного бачення, контр-мінометних радарів та багато іншого обладнання.

“Але ми вважаємо, що здатність зупиняти броньовану техніку та іншу силу була б істотнішою, якби вони (українські сили – ред.) могли захистити себе. Ми зараз дивимося на це як на існуючу прогалину у військовому плані. Якщо цю прогалину заповнити, це збільшить здатність українців захистити себе”, – підкреслив Данфорд.

Зі свого боку, сенатор погодився з генералом. “Я згодний, тільки хочу закликати членів адміністрації просунутися в цьому питанні”, – зауважив Вікер.

 

За інформацією воєнної розвідки, командування окупаційної “7  бригади” надало дозвіл бойовикам збивати безпілотники місії ОБСЄ, щоб приховати систематичне порушення Мінських угод.

Про це заявив на брифінгу у вівторок речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, командування так званої “7  бригади” противника дало дозвіл підлеглим бойовикам збивати безпілотники місії  ОБСЄ. Це робитимуть снайпери із замаскованих позицій”, – наголосив він.

Лисенко зазначив, що ці заходи спричинені  бажанням ворога приховати своє систематичне порушення Мінських угод.

 

Населення іракського Курдистану переважною більшістю проголосувало за незалежність під час референдуму, який відбувся у понеділок.

Про це  повідомляє Бі-Бі-Сі – Укрінформ.

За даними виборчої комісії Курдистану, 92,73% населення, які взяли участь в референдумі, віддали свої голоси за незалежність цієї автономної території. 7,27% виступили проти. Всього в референдумі взяли участь близько 3,3 мільйона чоловік, це приблизно 72% виборців.

Лідер іракських курдів Масуд Барзані заявив, що підсумки голосування не призведуть до негайного оголошення незалежності, але “мають відкрити двері для переговорів”.

Курдські лідери переконані в тому, що тепер у них є мандат на ведення переговорів з Багдадом про відокремлення.

Референдум викликав жорстку критику іракського уряду і сусідніх з Іраком країн. Багдад до останнього моменту вимагав його скасування.

“Референдум має бути скасований. Необхідно почати діалог в рамках конституції. Ми ніколи не вступимо в переговори за результатами референдуму”, – заявив напередодні голосування прем’єр-міністр Іраку Хайдер Абаді.

“Ми встановимо іракські закони по всій території Курдистану у відповідності з конституцією”, – пообіцяв іракський прем’єр, виступаючи перед членами парламенту.

Іракський парламент закликав уряд країни направити війська в Курдистан, щоб взяти під свій контроль найважливіші нафтові родовища на курдської території. Влада країни також зажадала від закордонних урядів закрити свої дипломатичні місії в Ербілі, столиці Курдистану.

 

У щорічному глобальному рейтингу конкурентоздатності (The Global Competitiveness Index 2017-2018) Україна посіла 81-е місце серед 137 країн.

Про це повідомляється на  сайті  Всесвітнього економічного форуму – Укрінформ.

До першої п’ятірки увійшли: Швейцарія, США, Сінгапур, Нідерланди та Німеччина.

Сусідами  України  у рейтингу стали Бразилія (80-е місце) та Бутан (82-е місце).

Росія посідає у рейтингу 38-е місце.

Останні п’ять місць посіли Мавританія, Ліберія, Чад, Мозамбік та Ємен.

Як повідомлялося, згідно з глобальним рейтингом конкурентоздатності за 2016-2017 роки, Україна посіла 85-е місце серед 138 країн світу, втративши за рік шість позицій (у попередньому рейтингу займала 79-у позицію).

The Global Competitiveness Index – глобальне дослідження і рейтинг країн світу за показником економічної конкурентоздатності за версією Всесвітнього економічного форуму.

 

Основна увага «Укравтодору» у наступному 2018 році буде приділена будівництву та відновленню доріг у коридорі Львів-Умань-Одеса.

Про це повідомив у Любліні під час конгресу ініціатив Східної Європи виконуючий обв’язки керівника  «Укравтодору»  Славомір Новак, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Коридор Львів-Умань-Одеса – це основне завдання по нашим планам на наступний рік», – сказав Новак.

Він зауважив, що цей коридор планується повністю відновити у 2018 році. А основним своїм завданням як керівника «Укравтодору» Новак назвав будівництво коридору, який з’єднає порт в Одесі з портом у Гданську.

«Це моє першочергове завдання як керівника», – зазначив Новак.

За його словами, в 2017 році буде остаточно розроблено і затверджено план розвитку доріг на 2018-2022 роки.

«Це перший конкретний план будівництва доріг в Україні», – зазначив він.

Новак вважає своїм великим досягненням те, що в цьому році завершиться будівництво 2,5 тисячі кілометрів доріг.

«Можна сказати, що за 10 років стільки не будували в Україні доріг як за цей рік», – підкреслив він.

Як приклад він навів, що у минулому році було побудовано 800 кілометрів доріг. І це також був рекорд. Він висловив сподівання, щоб на наступний рік теж був рекорд.

«Зараз же буде 2,5 тисячі, і я сподіваюся, що у 2018 році ми ще перевищимо і цей рекорд», – зауважив керівник «Укравтодору».

Новак повідомив, що в цьому році буде підписано з міжнародними будівельними організаціями низку договорів на ремонт доріг. Зокрема, це стосується коридору М-12 (Стрий-Тернопіль-Вінниця-Кропивницький-Знам’янка) та М-03 (Київ-Харків-Довжанський). За його словами, в цьому році буде завершено ремонт дороги між Києвом та Білою Церквою.

На майбутнє Новак планує збудувати платний автобан між «Краковцем» та Львовом, а також можливо буде збудований «новий вхід до Києва з Білої Церкви».

Новак зауважив, що у нього амбітні плани на майбутнє і він у впровадженні своїх планів має підтримку від уряду країни.

 

У неділю, 1 жовтня, в селі Завадів Яворівського району Львівщини відбудеться фестиваль музичної спадщини автора мелодії Державного гімну України отця Михайла Вербицького. Саме на цій землі молодий священик ступив на пастирську стезю.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила керівник фестивалю Ганна Середа.

«У дивом збереженій церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де отець Михайло Вербицький відслужив свою першу Службу Божу та виголосив свою першу проповідь, розпочнеться наш духовно-музичний фестиваль. Тут відслужать Божественну літургію на музику Вербицького. Участь у ній візьме академічна чоловіча хорова капела «Дударик», – зазначила Середа.

У програмі фестивалю – наукова конференція, під час якої виступлять дослідники життя і творчості Вербицького. Крім того, відбудеться низка презентацій, зокрема, нового туристичного маршруту «Завадівськими стежками отця-композитора Михайла Вербицького», який створили місцеві ентузіасти.

Як відомо, до Завадова Михайло Вербицький прибув у 1850 році після закінчення Перемишльської семінарії та висвячення на священика. Це була його перша парафія. Разом із отцем сюди приїхала його дружина Катерина, син Іван та місячна донька Марія. Через рік у сільській оселі священика народився син Михайло. А ще через рік молоду сім`ю спіткало горе: у віці 1 рік і дев`ять місяців на другий день після Водохреща померла донька. Запис про її смерть батько зробив у церковній книзі власною рукою. Метричну книгу про померлих із цим записом віднайшли у церковному архіві Ганна Папірник та старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна. А на священичому цвинтарі на подвір`ї «нової», збудованої у 1812 році церкви, де правив Вербицький, селяни доглядають маленьку могилку, в якій під скромним хрестом покоїться Марійка.

Молодий парох підготував основу для приходської школи, згуртував селян, маючи написану ним музику Літургії та хориста-професіонала Івана Музикевича, організував хор церковного піснеспіву. Традиція передавалася через покоління, і сьогодні завадівський церковний хор продовжує виконувати твори на музику отця Вербицького.

Церква, де правив отець Вербицький, примітна і своїм іконостасом, який, за переказами, сплив на воді після того, як запався сусідній Щеплоцький монастир. Датований 1713 роком іконостас, згідно з даними відомого історика Мечислава Гембровича, є працею художника Томаша Осташевича, пов’язаного з колом меценатства Яна III Собєського в Жовкві. Попри солідний вік та перипетії ікони ніби щойно вийшли з-під пензля майстра. Крім того, 2012 року в церкві віднайшли реєстрову книгу, в якій є записи, зроблені 1852 року рукою отця Вербицького. Було також знайдено Євангеліє цього періоду, старі фелони, свічники, ікони й інші сакральні речі. Їх збереженню сприяло те, що це була єдина церква в районі, яку не закривали в часи тоталітарного режиму.

 

Цивільна гвардія Іспанії провела рейди у провінції Малага проти російської мафії, в рамках яких затримала 11 осіб, зокрема російського мільярдера – президента футбольного клубу “Марбелья” Олександра Грінберга.

Про це повідомляє  Euro Weekly News – Укрінформ.

“Серед заарештованих та звинувачених у членстві кримінального угруповання були президент (ФК “Марбелья” – ред.) Олександр Грінберг і віце-президент Герман Пастушенко, а також директори інших компаній, що перебувають під слідством”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, рейди на 18 об’єктів були спрямовані проти підозрюваних членів російської мафіозної групи. По закінченнІ операції було вилучено велику кількість готівки, комп’ютерного обладнання, мобільних телефонів, документацію та 23 автомобілі, а також значну кількість вогнепальної зброї. На думку офіцерів, заарештовані були залучені до відмивання більш ніж 30 мільйонів євро в  Іспанії.

Видання пише, що завдяки інформації, отриманій від Європолу, офіцери зосередили свою увагу на трьох компаніях, які нібито отримували великі кошти від злочинців. Серед них – футбольний клуб “Марбелья”, компанія “Agua Sierra Mijas” та гольф-клуб у Марбельї “Dame de Noche”.

За інформацією Цивільної гвардії Іспанії, мафією керували так звані генії злочинності з РФ, одного з яких розшукує ФБР за шахрайство на території США.

Раніше повідомлялося, що італійська поліція під час масштабної операції проти мафії на півночі країни затримала 24 людини, в тому числі мера міста Сереньо.

 

ІДІЛ взяла на себе відповідальність за кілька вибухів, спрямованих на територію аеропорту Кабула в середу, які сталися після того, як міністр оборони США Джеймс Меттіс прибув до столиці Афганістану.

Про це повідомляє  Reuters  із посиланням на пов’язане з ІДІЛ агентство Amaq.

“Інформаційне агентство повідомило, що для атаки було використано гранатомети СПГ-9 та міномети”, – йдеться у повідомленні.

На цей час немає інформації про загиблих або пошкодження. Глава Пентагону не був поблизу аеропорту, коли  ІДІЛ  вдарила ракетами, пише агентство.

повідомлялося, що Меттіс та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 27 вересня прибули до Кабула з неоголошеним візитом. Вони зустрінуться з президентом Афганістану Ашрафом Гані, американськими командувачами та солдатами, а також представниками місії НАТО, які проводять навчання афганських сил.

 

Кабінет міністрів ухвалив рішення про направлення місцевим бюджетам 116 млн грн на придбання житла сім’ям загиблих в АТО та інвалідам війни.

Відповідне розпорядження ухвалено на засіданні уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Міністр соціальної політики Андрій Рева пояснив, що мова йде про забезпечення житлом осіб, які брали участь в АТО, а також членів сімей загиблих.

«У минулому році була прийнята постанова №719, якою ми змінили порядок забезпечення житлом. Тепер ми надаємо кошти або членам сімей загиблих, або безпосередньо інвалідам війни, і вони за ці кошти самостійно купують житло», – пояснив  Рева.

Він зазначив, що в 2016 році за цією програмою було виділено 416 мільйонів гривень, що дало змогу придбати безпосередньо інвалідами війни або членами сімей загиблих 616 квартир.

«У цьому році в нас передбачено 327 мільйонів гривень. Ми вже передали 212 млн грн і придбано 265 квартир. І залишок, який залишається, в розмірі майже 116 млн грн, ми, відповідно до цього розпорядження, відправляємо в регіони для придбання ще 166 квартир учасниками бойових дій, інвалідами війни, а також членами сімей загиблих», – уточнив міністр соціальної політики.

 

Мін’юст почав публікувати список нотаріусів, яким анульовано доступ до держреєстрів.

Про це повідомляє  прес-служба  міністерства – Укрінформ.

За словами заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Олени Сукманової, така практика сприятиме відкритості та прозорості діяльності міністерства, а також убезпечить людей від звернення до недобросовісних реєстраторів.

«На сайті  Мін’юсту  завжди вивішувались накази про призначення камеральних перевірок реєстраторів (камеральна перевірка – безвиїзна перевірка дій реєстратора на основі реєстру). Виходить, існував певний вакуум в інформуванні, бо з одного боку люди бачили, що нотаріусу чи реєстратору призначили камеральну перевірку, а з іншого боку вони не розуміли, чим ця перевірка закінчилась», – зазначила Олена Сукманова.

Вона наголосила, що за цим посиланням https://minjust.gov.ua/spysok-der-reest-ta-not на сайті Мін’юсту можна знайти повний список реєстраторів та нотаріусів з інформацією про те, коли і на скільки їх відключили від реєстру чи повністю анулювали доступ. «Це дає можливість самим реєстраторам контролювати свій доступ до реєстру, а також убезпечить їхніх клієнтів від потрапляння у неприємну ситуацію», – зазначила Олена Сукманова.

Заступник міністра також звернула увагу на те, що реєстратор надає публічні послуги, тому інформація про те, що той чи інший реєстратор не може їх надавати, також повинна бути публічною.

 

Китай підтримує усі варіанти, які сприяють політичному врегулюванню ситуації в Україні. Говорити ж про те, що Пекін підтримує російську пропозицію щодо миротворчої місії, є неправильним.

Про це заявив журналістам Надзвичайний і Повноважний посол КНР в Україні Ду Вей, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми підтримуємо всі варіанти, які сприяють політичному врегулюванню української кризи. Це така принципова позиція. Тут не йде мова, кого конкретно підтримувати», – сказав посол.

Китайський дипломат вказав на те, що сьогодні в  ЗМІ  з’явилася інформація, що Китай нібито підтримує російську позицію щодо миротворців в Україні.

За його словами, ця інформація є наслідком неправильного розуміння китайської позиції.

«Сьогодні в новинах з’явилася така інформація. Вона взагалі невиправдана. Це неправильно і неправильне розуміння нашої позиції. Я можу сказати, що це навіть соціально неправильне розуміння офіційної китайської позиції», – заявив Ду Вей.

Китайський посол вказав на те, що наразі з цього питання лише відбуваються консультації на рівні експертів. «Тому ще немає такої позиції: підтримувати чи не підтримувати», – додав він.

 

Сенатор-демократ та член Комітету юстиції Сенату США Річард Блументал заявив, що екс-радники президента США Дональда Трампа Пол Манафорт і Майкл Флінн “майже напевне” стикнуться з кримінальними обвинуваченнями. 

Про це повідомляє  Newsweek – Укрінформ.

“Я на 99% впевнений, що будуть кримінальні обвинувачення в результаті цього розслідування (про втручання Росії у вибори США – ред.)”, – сказав він.

Блументал також додав, що не впевнений, чи самому Трампу доведеться мати справу з будь-якими обвинуваченнями. Сенатор не виключив, що президента США можуть звинуватити у перешкоджанні слідству через звільнення директора ФБР  Джеймса Комі.

Роджер Стоун, який був неофіційним радником Трампа, сказав, що у Манафорта чекають звинувачень від федеральної прокуратури, повідомляє The New York Times. За його словами, про це він чув від адвокатів Манафорта.

“Думаю, його адвокати поінформували про це моїх адвокатів. Вони, здається, не знають, коли обвинувачення будуть оголошені і якими саме вони будуть”, – сказав Стоун.

 

Депутати Європарламенту здивовані тим, що Президент України підписав закон про освіту, не дочекавшись висновків Венеціанської комісії.

Про це кореспонденту Укрінформу в ФГР повідомили з офісу німецького депутата, співголови парламентської асамблеї Euronest, члена фракції Зелених Ребекки Хармс.

«Підписання закону Президентом Порошенка виявилася для мене сюрпризом», – зізналася політик.

Вона нагадала, що не далі як минулого тижня депутати Європарламенту і Верховна Рада обговорили питання і погодилася з тим, що український уряд і Президент почекають оцінки закону Венеціанською комісією. За словами Хармс, «це підписання більш ніж невтішне особливо після чесного обміну думками, яке відбулося у нас з українськими колегами». Це, на її думку, негативно позначиться на відносинах між Україною та окремими державами-членами ЄС.

Зрештою, Україна дотримується Європейської хартії про регіональні мови і мови меншин, яка чітко визначає основу того, як обходитися з мовами меншин, в тому числі в школах, яка в останні роки була ефективним інструментом в Україні при вирішенні питання. Хартія, зазначила Хармс, зарекомендувала себе як успішний інструмент деполітизації питання у багатьох частинах Європи і закликала на його основі прийти до угоди між Україною, її меншинами та членами ЄС.

Член фракції Зелених Європарламенту від Угорщини Бенедек Явір у свою чергу привітав той факт, що Україна має намір зблизити свою освітню систему з європейськими моделями. Однак, ліквідація існуючих прав меншин на освіту рідною мовою не відноситься до таких кроків, підкреслив він. Євродепутат вважає, що обнадійливим було обіцянки взяти до уваги думку Венеціанської комісії щодо окремих частин Закону про освіту, що мають відношення до мов меншин..

«Саме в цьому контексті я знаходжу рішення Президента Порошенка підписати законопроект невтішним і вимагаю його коригування згідно з аналізом Венеціанської комісії», – заявив євродепутат.

Нагадаємо: Президент України Петро Порошенко 25 вересня підписав викликав гарячі суперечки і критику ряду зарубіжних країн законопроект, який робить українську мову обов’язковою для вивчення у державних школах з п’ятого класу.

 

Надзвичайний і Повноважний посол України в Молдові Іван Гнатишин закликав утриматися від коментарів і спекуляцій навколо прийнятого в Україні Закону «Про освіту».

Про це дипломат заявив під час «Круглого столу» «Молдова-Україна: співробітництво, суперництво, взаємозалежність», організованого Радою зовнішньої політики «Українська призма» та Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми направили Закон на експертизу в Раду Європи. Запрошую всіх дочекатися оцінок європейських експертів і утриматися від коментарів і спекуляцій з цього питання», – зазначив дипломат.

Раніше президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від нового Закону «Про освіту», заявивши, що він обмежує права молдован і румунів, які проживають в Україні.

Прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп під час зустрічі в Одесі зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом висловив надію, що права проживають в Україні молдован будуть дотримані.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня схвалила закон «Про освіту», який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти. Президент України Петро Порошенко підписав Закон, після чого  він був опублікований в «Голосі України».

Закон передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин будуть починати вчитися державною мовою, а мову нацменшин вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливо викладання також на ньому однієї чи декількох дисциплін.

У той же час офіційні органи ряду країн, що мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу прийняття цього закону.

Україна направила статтю 7 закону україни “Про освіту” на експертизу в Раду Європи.

 

Дмитро Тужанський, політолог, аналітик з угорського питання, на Закарпатті. Закон про освіту лише вершина айсберга дуже чутливих тем. Найскладніше – попереду – Укрінформ.

Закон “Про освіту”, який днями підписав Президент і який підвищує роль державної мови в освітньому процесі, став справжньою подією для нацменшин в Україні. Зокрема, для угорців Закарпаття, які відтепер навчатимуться українською мовою. У краї щодо закону звучали різкі заяви (в унісон, власне, із заявами офіційного Будапешта), щодо нього збирали навіть скандальну сесію облради – зі зверненням до Президента ветувати закон та проханням направити його до Венеціанської комісії на розгляд. Тим несподіванішим було підписання цього закону Президентом – без резолюції Венеціанської комісії.

Як розвиватиметься ситуація довкола закону далі? Чи маємо очікувати протестних акцій від угорської меншини? Які аргументи варто використовувати для конструктивного діалогу з сусідами і чому, власне, так важливо вести цей діалог, – говоримо з аналітиком, що системно вивчає ситуацію з угорським питанням на Закарпатті, Дмитром Тужанським.

МИ ГОВОРИМО ПРО ОСВІТНІЙ ЗАКОН, АЛЕ ЗВОДИТЬСЯ УСЕ ДО МОВНИХ ПРАВ

Напевно, варто почати розмову з питання, чому цей закон перетворився на такий скандал – і в офіційних відносинах між Києвом та Будапештом, і в Закарпатській області, зокрема. То ж чому, власне?

– Збіглося відразу кілька причин, які підсилюють одна одну. Перше – йдеться про дуже чутливу тему, якою ніхто роками в Україні серйозно не займався. Мова, насамперед, не про реформу освіти, а про права і статус нацменшин. Причому не тільки угорської, яка зараз начебто протестує найбільше, а всіх. Тим паче, що реакція з Бухареста не менш чітка: президент Румунії скасував свій візит до України, який планувався у жовтні, а також прийом у себе голови ВР Андрія Парубія. Велике питання, чи дипломатичною мовою – це не різкіший сигнал, ніж ті заяви топових політиків, які лунають з Будапешта.

Ще один важливий момент, який треба розуміти: хоч дискусії точаться довкола закону “Про освіту”, але зводиться усе насправді до мовних прав. Звідси й з’явилося формулювання «мовна стаття освітнього закону».

На мою думку, аргументація з боку української сторони має якраз стосуватися всього закону, а не лише 7-ї статті. Ми повинні пояснювати колегам із Румунії та Угорщини суть усього закону, його роль і те, як працюватиме в ньому 7 стаття. Бо зараз усі зациклилися тільки на ній. Складається враження, що власне про закон взагалі забули. Хоча він дуже навіть непоганий, сучасний. Це визнають і професійні освітяни з числа представників нацменшин, які стежили за його підготовкою та обізнані з його нормами.

Водночас, на жаль, в Україні зараз майже не ведеться дискусія, як працюватиме цей новий освітній закон, якщо у нас досі діє закон про мову Колесніченка-Ківалова. А ця дискусія дуже потрібна. Вона може виявитися ще більш складною як всередині країни, так і з нашими сусідами, ніж довкола закону про освіту.

Тобто, логічно підтягати за цим освітнім законом мовний?

– Це дуже взаємопов’язані речі. До речі, Будапешт ще на початку цього року посилав чіткі та різкі сигнали Києву щодо законопроектів про мову. Тому нинішня реакція Угорщини послідовно різка і прогнозована.

Але не варто зациклюватися на цій різкості та емоційності. Звичайно, це сигнал. Але сучасна Угорщина саме так висловлює свій протест, причому не тільки проти дій України, а навіть Брюсселя чи Бухареста.

Звичайно, зараз це продиктовано також наближенням виборів, які в Угорщині пройдуть у квітні 2018 року, і на яких правляча команда Віктора Орбана дуже сподівається знову здобути конституційну більшість у парламенті. Відтак, не втрачає можливості мобілізувати електорат.

Але не варто списувати усе на вибори, бо згідно зі змінами до Конституції Угорщини, які вступили у дію з 2012 року, захист прав закордонних угорців закріплений як конституційний обов’язок уряду. Для Віктора Орбана і його команди – це не лише політика, це рівнозначне місії, світогляду.

СУСПІЛЬСТВО ДО ЦЬОГО ЗАКОНУ БУЛО ГОТОВЕ, А МЕНШИНИ – НІ

– Підписання закону Президентом стало несподіванкою для закарпатців, адже цього сподівалися лише після резолюції Венеціанської комісії?

Україна справді змінилася після Євромайдану, але ці зміни не до кінця бачать і розуміють наші сусіди, зокрема в Угорщині та Румунії

– З перших заяв Петра Порошенка на тему закону “Про освіту” було зрозуміло, що він має намір підписати його, але щоб так швидко… Це справді несподівано для багатьох. Хоча це не нівелює ролі Венеціанської комісії та Ради Європи у експертизі цього закону: якщо фахівці дійдуть висновку, що в законі щось не так, то Україні буде важко ігнорувати це. Треба буде вносити зміни. Але дуже важливо, аби можливі зміни в законі не нівелювали його суть.

Варто звернути увагу, що українське суспільство доволі одностайно відреагувало на цей закон, сприйняло його, підтримало, в тому числі, 7-у статтю. Україна справді змінилася після Євромайдану, але ці зміни з різних причин не до кінця бачать і розуміють наші сусіди, зокрема в Угорщині та Румунії. Хочу наголосити: саме зміни в суспільстві, а не в політикумі. Тому закон у цілому відповідає на суспільний запит. А головна проблема тут у відсутності взаємодії з меншинами – бо меншини до цього закону, на відміну від суспільства загалом, виявилися не готовими. Тому для окремих представників нацменшин та урядів країн, які їх підтримують, ухвалення такого закону про освіту виявилося несподіванкою.

З іншого боку – мало би бути значно більше комунікації з українського боку – і до ухвалення закону, і після. Більше пояснень, тлумачень, двосторонніх консультацій, особистих зустрічей дипломатів та урядовців. Саме так виробляється європейська політика – через постійний якісний діалог та вибудовування довіри.

Не можна практики конфліктності та війни, які ми закономірно використовуємо з Росією, поширювати у спірних ситуаціях із нашими західними сусідами. Це абсолютно некоректно і безвідповідально. Так само безвідповідально, як і проводити паралелі між Закарпаттям, Кримом і Донбасом – мовляв, це аналогічні сценарії, сепаратистські тенденції і так далі. Насправді, на цих маніпулятивних настроях і наративах уміло грають проросійські сили в Україні.

– Є думка, що інтереси нацменшин проігнорували ще під час розробки закону.

– Комунікація з нацменшинами була, але ось до її якості є питання. І відповідальність за це лежить на плечах обох сторін, наскільки кожна з них була готова чути і розуміти одна одну, а також спільно працювати на результат. Бо дійсно, зокрема, в угорській нацменшині України є відчуття, що їх вкотре використали для легітимізації рішення, яке було завчасно підготовлено без їхньої участі.

– Можливо справа у тому, що голосу одного Ласло Брензовича було мало для якісної комунікації?

– Звісно, один народний депутат – це малочисельне представництво, але Ласло Брензович є членом президентської фракції, тобто може безпосередньо впливати не тільки на процес ухвалення рішення, а й на його розробку. Власне, так і було під час підготовки законопроекту, але ось у сесійній залі, коли ухвалювався закон, склалося враження, що Ласло Брензович самоусунувся. На фінальну нараду щодо 7-ї статті до Андрія Парубія пішов не він, а інший закарпатський нардеп Роберт Горват. Було би цікаво почути аргументи Ласло Брензовича, адже він, до речі, – кваліфікований педагог, освітянин, тож він точно міг говорити про закон з позиції експерта, а не лише політика.

ГРАДУС НАПРУГИ ПОКИ ЩО МОЖЕ НЕ ПАДАТИ

– Чи свідчить ситуація, яка складається довкола цього закону, про те, що напруга зростатиме?

– Не певен, що ще зростатиме, бо градус уже доволі високий, але не виключаю, що напруга не спадатиме. У всякому разі, різкі заяви будуть і надалі. Тим паче, якщо зважити на те, що цей закон – лише вершина айсберга чутливих тем в українсько-угорських (і не тільки) відносинах. Складних питань накопичилося чимало. Тому аналогічний резонанс можуть викликати й інші українські законопроекти – про мову, про громадянство тощо.

Але важливо, аби ці різкі політичні за змістом заяви не завели діалог з нацменшинами та країнами-сусідами у глухий кут. А тому не варто аж надто сильно чіплятися за емоційність заяв наших сусідів. Тим паче, якщо бути уважним, то можна помітити, що майже відразу або навіть паралельно з дуже різкою заявою міністра МЗС Угорщини Петера Сійярто лунає обов’язково інша за тональністю когось із угорських урядовців із закликом негайно почати двосторонні консультації та діалог. Те саме з боку Бухареста: у декларації парламенту вони протестують проти закону “Про освіту”, але підтримують євроінтеграційні прагнення України та добросусідські відносини. Це плацдарм для порозуміння і конструктивної дипломатії.

Довіру треба негайно відновлювати у відносинах і з Будапештом, і з Бухарестом

З українського боку також на офіційному рівні заявляють про готовність до діалогу. Вже навіть у ЄС до цього закликали. Україні слід бути проактивною, бо треба дещо надолужити, певний час втрачено, а це руйнує довіру. Її треба негайно відновлювати у відносинах і з Будапештом, і з Бухарестом. Упевнений, там у переважній більшості аналогічні настрої, попри чималі зусилля Росії.

АРГУМЕНТ ЩОДО ЗНО СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЕЛІКАТНІШЕ

– Повертаючись до Закарпаття: усі ці заяви – не лише на рівні представників меншини, що очікувано, але й від головних чиновників області, – які минулого тижня спровокували інші заяви від українських чиновників – про розпуск Закарпатської облради… Чому такий сплеск емоцій в області? 

– Насправді, нема нічого несподіваного. Угорська нацменшина захищає свій інтерес і – слід зазначити – робить це в межах законодавства: звернення, заяви… Це нормальна практика.

Звичайно, угорська нацменшина хоче засвідчити свій політичний вплив у області, вимагає від своїх політичних союзників, аби ті її підтримали, дотрималися взятих зобов’язань. Усі ці маневри на рівні міських, районних та обласної ради – політична гра. Хтось грає чесно, а хтось – ні. Навіть брудно. Перепрошую за банальність, але це ідеальний момент для виборців оцінити справжній рівень наших політиків і зробити висновки на майбутнє.

– А як можна коментувати цю заяву від патріотичних організацій, що насправді за звернення до Президента про ветування закону голосували в облраді ті 38 депутатів, які боялися втратити угорський паспорт?

– Це запитання до спеціальних служб. Як на мене, куди важливіші питання, чому в дискусії довкола закону про освіту ми не чуємо саме освітян, закарпатських освітян. Вони централізовано самоусунулися, облишивши усе на політиків. Це безвідповідально, адже їхня думка дуже важлива. І не тільки щодо норм закону. Було би цікаво також почути, чому, на їхню думку, Закарпаття третій рік поспіль складає ЗНО найгірше в країні? Наш міністр Лілія Гриневич використовувала результати ЗНО як один з головних аргументів на користь ухвалення саме такої редакції закону, мовляв, представники угорської та румунської нацменшин дуже погано складають ЗНО з української мови. Але з цим треба бути дуже делікатними, бо проблема значно серйозніша і на Закарпатті, і на Буковині. Низькі результати ЗНО з усіх предметів у цих областях – це далеко не відповідальність нацменшин і замкнутих систем освіти рідною мовою, яку вони вибудували досі.

АКЦІЇ ПРОТЕСТУ БУДУТЬ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОГО ДІАЛОГУ, НЕ БІЛЬШЕ

– Чи можуть бути якісь публічні акції протестів – після підписання закону? Біля шкіл чи поблизу державних установ?

– Не виключаю цього. Паралельно з конфліктом довкола українського закону про освіту між Будапештом і Бухарестом виник власний освітній мікроконфлікт через закриття угорського католицького ліцею в повіті Тиргу-Муреш. На знак протесту угорська громада разом із викладачами і духовенством вийшла на мітинг. Законний.

Так, можливо, буде і на Закарпатті, хоча новий закон “Про освіту” не передбачає закриття угорських шкіл, як це дехто прогнозує в Угорщині, спекулюючи на темі. Водночас, масових заворушень чи страйків не прогнозую. Будь-які протести будуть частиною політичного діалогу, не більше.

– Ви якраз робили спроби донести до сторін аргументи, завдяки яким можна було б не допустити протестних акцій. Найперше, що цей закон, власне, вигідний для угорської меншини – аби інтегруватися в українське суспільство. У цьому може допомогти знання мови. Бо наразі, без цього угорці майже не комунікують з українським суспільством.

– Останні заяви українських урядовців і дипломатів свідчать про те, що влада працює над аргументами, переглядає і вдосконалює їх. Це дуже добрий знак. Так, Лілія Гриневич уже не таку увагу приділяє поганим результатам угорської нацменшини за підсумками ЗНО з української мови, а все більше наголошує на захисті їхніх прав на здобуття вищої освіти та самореалізації в рідній країні. Також наш міністр згадала, що будь-які блокування євроінтеграційних прагнень України вдарять, насамперед, по нацменшинах. Це аргументи, важливість і цінність яких починаєш усвідомлювати, коли дивишся на закон “Про освіту” очима представників нацменшин і прагнеш знайти його сильні сторони саме для них.

Також українська сторона повинна чітко пояснити нормативну частину закону, зокрема статті 7-ї. У першу чергу частину 4 цієї статті, де йдеться, що деякі дисципліни й після 5 класу можуть викладатися однією з офіційних мов ЄС, а це і угорська, і румунська. Кілька дисциплін – це скільки? Хто визначатиме цю кількість? Тобто йдеться про імплементацію закону, і в цьому процесі можна знайти чимало точок дотику, якщо чути одне одного.

Ще один аргумент: і Будапешт, і Бухарест прагнуть, аби етнічні угорці та румуни надалі жили на їхніх історичних землях, а не емігрували за кордон. Новий закон про освіту допоможе в цьому питанні, бо відкриє нові можливості самореалізації. Більше того, він дозволить виховати з представників нацменшин громадян, які зможуть значно ефективніше представляти інтереси їхньої громади і захищати їх у якості політиків, експертів, дипломатів. Це будуть громадяни, які добре знатимуть, що таке український національний інтерес, і де він перетинається з угорським чи румунським. Ці громадяни зможуть знайти значно більше точок перетину, ніж ми бачимо зараз у відносинах країн-сусідів.

– Тобто, мова про те, що від взаємодії сторін меншина тільки виграє?

– Так, успіх угорської чи румунської меншини в Україні багато в чому залежить від того, наскільки вона зможе розуміти та інтегрувати, умовно, інтереси Києва та одночасно Бухареста чи Будапешта. Презентувати ці інтереси в кожній зі столиць, у діалозі з елітами. Саме через брак цього компонента на Закарпатті досі не курсує потяг Інтерсіті Мукачево–Будапешт, не відкриваються нові пункти пропуску на кордоні, затягується процес реконструкції діючих, зведення окружної довкола Берегова, яка стане частиною міжнародного транспортного коридору, що сполучить Україну з одним із головних автобанів Європи.

Так, це бачення статусу угорської нацменшини в Україні, може, суперечить концепції автономії закордонних угорців, яку активно відстоює Будапешт. Але не обов’язково. Тим паче, що будь які концепції можна корегувати, якщо це в інтересах тієї ж нацменшини.

Створення умовних освітніх чи культурних угорських анклавів у Закарпатті дає зворотний ефект – етнічні угорці починають масово емігрувати з земель своїх предків, хоча, створюючи ці анклави, уряд Угорщини ставив собі за ціль утримати етнічних угорців на цих землях. Парадокс.

Офіційний Київ повинен розуміти справжні мотиви Будапешта у ставленні до угорської нацменшини, не спрощувати усе до брутального сепаратизму, не проводити вульгарних паралелей із Донбасом, а з іншого боку – спробувати вмонтувати амбіції угорської громади у якісну державну політику щодо всіх нацменшин.

– Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація далі?

– Ні Угорщина, ні Румунія не зменшать підтримки відповідно угорської та румунської нацменшин в Україні. Більше того, угорські урядовці вже заявили, що слід додатково збільшити цю підтримку на тлі конфліктної ситуації. Про це ж сказав і спікер угорського парламенту, який побував на Закарпатті на початку цього тижня. Сумніваюся, що дійде справа до блокування ініціатив України на міжнародній арені. Думаю, конфлікт перейде на рівень двосторонніх перемовин та консультацій.

Водночас, ця ситуація стане гарним уроком для всіх, додасть більше розуміння кожній зі сторін одне про одного, у підсумку створить більше довіри у діалозі. Принаймні, дуже хочеться в це вірити, адже це не безпідставний оптимізм, а частина національного інтересу кожної з країн.

Тетяна Когутич, Ужгород