За офіційними даними рівень безробіття зменшується, а що насправді?

3 роки ago Інформ центр 0

За даними Держстату, в Україні зафіксовано скорочення безробіття з 330,2 тис. чол. у червні до 319,9 тис. чол. у липні. Для порівняння – у січні поточного року кількість безробітних налічувалася на рівні 429 тис. чоловік.

Виникає закономірне питання – невже це і є ті перші позитивні паростки начебто реформ?

Але, як кажуть, є брехня, є велика брехня, і є статистика. Не варто довіряти тільки цифрам. Вони зовсім не говорять про пожвавлення економічної активності та покращення ситуації на ринку праці.

На думку вітчизняних економістів, така динаміка пояснюється зовсім іншими чинниками. По-перше, що потрібно мати на увазі, мова йде лише про офіційні дані, що відображаються службами зайнятості.  Реальна ж цифра в 3-4 рази більше.

По-друге, на таку статистику впливає сезонний фактор (для порівняння, у січні 2016 р. Держстат нарахував 508,6 тис. безробітних, а у липні того ж року – 369,7).

Але головне «нововведення» на цьому тлі полягає у введенні безвізу. Після його запровадження українцям набагато легше стало шукати роботу, причому набагато краще оплачувану, за кордоном. Про наміри працевлаштування українців, незважаючи на всі обмеження, висловили Польща та Угорщина, враховуючи їх власні складнощі на внутрішньому ринку праці.

Нескладно спрогнозувати, що такі тенденції тільки підсилюватимуть та поглиблюватимуть проблему  нестачі кваліфікованих представників таких професій як будівельники, робітники, водії-дальнобійники та деяких інших.

Поки що ця напасть в більшій мірі стосується західних областей нашої держави, де вона набуває просто загрозливих масштабів. Наприклад, у автопарках Львова вже зараз  катастрофічно не вистачає водіїв автобусів, навіть на нові моделі. Їх просто немає де взяти, оскільки вони поїхали працювати за кордон.

І ця проблема тільки поглиблюватиметься. Тоді зустрічне запитання. Чи розуміють всю її глибину нинішні очільники держави? Якщо так, то що будуть робити задля її подолання?

Може замість того, щоб запрошувати невідомо яких експатів краще було б обдумати та запропонувати суспільству національну програму повернення на батьківщину тих українців, що зробили собі імя на Заході, створюючи їм відповідні матеріальні та соціальні умови?

Але для нашого правлячого класу це занадто затратне завдання, яке не дасть миттєвого піар-ефекту, а заставить дійсно працювати на країну і створювати їй комфортне майбутнє.

С.Балло