У Меркель поки що все без змін

2 роки ago Інформ центр 0

Залишилося менше двох місяців до загальних виборів у Бундестаг ФРН, котрі мають визначити конфігурацію влади у цій потужній європейській країні.

Інтрига цих перегонів певний час полягала у так званому «ефекті Шульца», котрий певний час надихав німецьких виборців тим, що начебто зявилася повноцінна альтернатива А.Меркель, яка знаходиться у руля правління країною з листопада 2005 року.

Поява нового політичного лідера – голови Соціал-демократичної партії Німеччини(СДПН) Мартіна Шульца вразила не тільки партійних активістів, але й пересічних німців. На початку цього року соціологічні опитування показували, рейтинги СДПН та блоку ХДС/ХСС були практично рівними – 31-33% підтримки виборців. За рівнем же особистої популярності Шульц навіть перемагав Меркель.

Але з кінця квітня рейтинги соціал-демократів та відповідно Шульці почали падати і відрив блоку ХДС/ХСС вже вимірювався 10-11%.

Зміна тренду електоральних переваг була підтверджена й результатами виборів у земельні парламенти, що пройшли 7 травня у Шлезвіг-Гольштейні та 14 травня – у Північному Рейні-Вестфалії. У першому випаду партія Меркель набрала 33,3% голосів, а СДПН – 26,5%, а у другому – християнські демократи отримали 33,0% голосів, а соціал-демократи – 31,2%. Особливо тяжкою для СДПН була поразка у землі Північний Рейн-Вестфалія, котра у післявоєнний час вважалась форпостом соціал-демократів і у якій мешкає близько четверті всіх німецьких виборців.

Соціал-демократи намагаючись переломити несприятливу тенденцію спробували вивести свою політичну силу за рамки «великої коаліції». Але це не справило на німецього виборця суттєвого впливу. Натомість ХДС/ХСС на чолі з Меркель на початку липня оприлюднила свій передвиборчий маніфест, у якому основний наголос зроблено на зниження податкового тиску на малозабезпечені прошарки населення та посилення допомоги сім,ям з дітьми.

В той же час, 16 липня М.Шульц презентував «План майбутнього для сучасної Німеччини», намагаючись у такий спосіб перехватити ініціативу в перегонах. Загальний сенс цього плану полягав у призиві використати профіцит бюджету для інвестицій у громадську інфраструктуру та посилення Євросоюзу, замість того, щоб накопичувати профіцит та зменшувати державний борг як самоціль, що робить міністр фінансів, представник ХДС Вольфганг Шойбле. До того ж протягом серпня М.Шульц проводить загальнонаціональний передвиборчий тур в рамках якого він має проїхати близько 20 тис. км. та відвідати більше ніж 60 населених пунктів і таким чином відродити «ефект Шульца».

Але, на думку більшості аналітиків, розрив у електоральній підтримці двох головних суперників наскільки великий (13-14%) і наскільки стійкий, що з великою долею вірогідності можна говорити про перемогу правоцентриського блоку ХДС/ХСС на чолі з А.Меркель.

Зрозуміло, що за існуючої виборчої системи ХДС/ХСС не отримає абсолютної більшості місць в Бундестазі і судячи з усього у майбутнього канцлера є декілька варіантів для формування коаліційного уряду. Це не тільки повторення існуючої «великої коаліції», але й повернення до коаліції з Вільною демократичною партією або ж, у випадку необхідності,               трьохсторонньої коаліції з додаванням «Зелених». Однак вже зараз зрозуміло, що на чолі уряду залишиться А.Меркель.

С.Балло