Соціальна нерівність: гендиректор “Укрспецекспорту” отримує більше 1 млн грн зарплатні

2 місяці ago Інформ центр 0

Гендиректор “Укрспецекспорту” Павло Букін задекларував зарплатню розміром 1,1 млн грн.

Таку інформацію оприлюднили активісти Центру протидії корупції, про що й написали у Твіттері.

Інформація з сайту електронних декларацій свідчить, що П.Букін не вперше отримує таку заробітну платню. У змінах до майнового стану від 02.08.2017 року у Букіна вказана зарплата 1 099 785 грн.

“Укрспецекспорт” – держкомпанія, яка має монопольне право здійснювати експорт та імпорт продукції, послуги військового і подвійного призначення.

В січні 2017 року журналісти ЕП оприлюднили інформацію, що заробітна платня голови правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва перевищила 2 млн грн!

Високі оклади в країні встановлені і для посадовців новостворених антикорупційних органів. Вони в рази перевищують оклади найвищого рівня державної служби — державного секретаря: 40-50 прожиткових мінімумів порівняно з 8-ми прожитковими мінімумами для державного секретаря.

Соціальна нерівність серед держслужбовців дивує. Реформу сектору державного управління почали два роки тому. У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон “Про державну службу” та “Стратегію реформування державного управління України на 2016-2020 роки”.

Цей закон відповідає європейським принципам держуправління та вирішує основні проблемні питання державної служби. Проте наразі система далека від досконалості.

Згідно інформації Центру економічної стратегії на основі нормативно-правових актів, держслужбовець – керівник відділу має посадовий оклад 6 900 грн. Разом з надбавками та усіма виплатами він може отримати в середньому 15 тис. Спеціаліст державного органу має посадовий оклад – 4 200 грн. Разом з надбавками такий спеціаліст може отримати 10 тис. грн.

Та навіть у межах одного відомства зарплати та надбавки працівників можуть дуже відрізнятися. Наприклад, фахівець відділу статистики, який за своїм статусом хоч і не є держслужбовцем, але працює у держустанові – висококваліфікований фахівець отримує 2 450 грн., інженер з вищою технічною освітою (теж не має статусу держслужбовця, працює в одній із центральних держустанов Києва) разом з надбавками отримує 3 100 грн.

Безсумнівно, це демотивує працівників, бо вони не розуміють причин такої диспропорції. Адже коли одні працівники отримують більше одного та навіть двох мільйонів гривень, а інші – 2-3 тисячі гривень, причому, не менш освічені професіонали своєї справи ‒ то це, щонайменше, несправедливо.

Такий підхід суперечить принципу рівнозначності оплати за однакову роботу.

І для порівняння: пенсіонери Києва отримують в середньому 2 408 грн, пенсіонери Тернополя – 1 560 грн (пенсія залежить від стажу роботи та офіційних зарплат).

Усього в Україні близько 12 млн пенсіонерів ‒ людей, які все своє свідоме життя пропрацювали на державу Україна. І більшість з них ‒ більше 8 млн осіб  ‒ отримують мінімальну пенсію у 1312 гривень.

Прожитковий мінімум на 2017 рік, встановлений Законoм України “Про Державний бюджет нa 2017 рік” за поданням Мінфіну, у червні 2017 р. склав 1 624 грн на одну людину в місяць. Це означає, що більше ніж 8 млн людей похилого віку у середньому з 30-річним стажем роботи, держава не забезпечує навіть прожитковим мінімумом!

Українські пенсіонери вважаються найбіднішими в Європі. Навіть в пострадянських країнах пенсії вище, ніж в Україні: у Білорусі – приблизно в 2 рази, в Росії – приблизно в 3.

Кабмін обіцяє пенсіонерам підвищення пенсій після впровадження пенсійної реформи. Так, 13 липня Верховна Рада прийняла у першому читанні, взявши за основу, урядовий законопроект про підвищення пенсійних виплат. Уряд обіцяє “осучаснити”, тобто, перерахувати, пенсії з використанням у формулі розрахунку нової середньої зарплати (3 764 грн, а не 1 197 грн) для тих, хто вийшов на заслужений відпочинок до 2008 року.

Але чи вирівняє це “осучаснення” соціальну нерівність ‒ питання з ряду риторичних, оскільки з 1 липня 2017 року Кабінет міністрів скасував державне цінове регулювання на ряд товарів і послуг, що призвело до стрибка цін на продукти харчування, і опустило і без того жебракуючих українських пенсіонерів ще нижче за межу бідності.

“Наука визнає нерівність головною проблемою сучасності. І вона є чи не головним фактором суспільної нестабільності: чим вище і різноманітніше нерівність, тим вище ризики соціальної напруги і соціального конфлікту”, ‒ підкреслює директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

За словами науковця, основними наслідками нерівності є консервування бідності, макроекономічна нестабільність, звуження можливостей економічного зростання, поширення корупції, тотальна недовіра до влади.

На жаль, рекламовані владою “реформи” цю недовіру до влади навряд чи змінять. І основна причина “консервування бідності” і недовіри ‒ це неефективність державної політики в питанні соціальної нерівності українців.

Кожен працюючий українець повинен мати гідну зарплатню. Як і кожен пенсіонер має отримувати гідну пенсію. Зарплати гендиректора “Укрспецекспорту” Павла Букіна і голови правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва вразили українців. Але така зарплатна нерівність майже  в 500 (!) та 1000 (!) разів, схоже, абсолютно не збентежила наших “реформаторів”.

Прес-служба