Толерантність української влади до держави-агресора призводить до огульних звинувачень Росією українських ПАТРІОТІВ

4 тижні ago Інформ центр 0

Рішення російської Феміди про заочний арешт українських прокурорів за начебто скоєний ними злочин, передбачений ст.299 КК РФ, відносно адмірала Олександра Вітка, викликає професійний сарказм.

І якщо стосовно прокурора Руслана Кравченка, який в даний час підтримує в суді обвинувачення Віктора Януковича у державній зраді, та слідчого Вадима Приймачка, який начебто домігся дозволу на виїмку документів в адміністрації президента Росії, упередженість російського «правосуддя» більш-менш зрозуміла, то стосовно колишніх керівників ГПУ Олега Махніцького та Миколи Голомші така реакція – безглузда профанація.

Отже, спробуймо розібратися.
Стаття 299 КК РФ передбачає відповідальність за наступні дії:
1. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності,
2. Те ж діяння, поєднане з обвинуваченням особи у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або таке, що призвело до заподіяння великої шкоди чи інших тяжких наслідків,
3. Незаконне порушення кримінальної справи, якщо це діяння було вчинено з метою перешкоджання підприємницькій діяльності або з корисливої чи іншої особистої зацікавленості і спричинило припинення підприємницької діяльності або заподіяння великої шкоди.

Відповідно до положень ст.3 КПК України, притягнення до кримінальної відповідальності – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Нам відомо, що панові Вітко повідомлено про підозру 18 квітня 2016 року, а 27.04.16 та 30.05.16 відповідно суд дав дозвіл на його затримання та заочне засудження. 30 червня 2016 року обвинувальний акт стосовно Вітка був скерований до суду, де перебуває на розгляді по даний час.

Яким чином могли вплинути на хід цих подій звільнені ще у 2014 році з органів прокуратури Махніцький та Голомша, які станом на 2016 рік не мали передбачених законом процесуальних повноважень?

Та навіть якби факт притягнення Олександра Вітка до кримінальної відповідальності мав місце у 2014 році, то де докази про завідому незаконність цієї дії та безпосередню участь у ній зазначених осіб?

Розмите уточнення СК РФ своїх обвинувачень щодо Махніцького й Голомші про те, що ті, буцімто, перебуваючи на посадах у 2014 році давали «завідомо незаконні вказівки про проведення досудового розслідування щодо командувача Чорноморським флотом РФ Олександра Вітко», виглядає як недолуге трактування ними поняття «незаконне порушення кримінальної справи» і намагання засудити прокурорів саме за цією підставою.

Це безглуздя, бо за ч.3 ст.299 КК РФ відповідальність настає лише тоді, коли об’єктом посягання є підприємницька діяльність, а потерпілим є підприємець .

Не виключаю, що за своєю суттю Оледсандр Вітко, скоріш за все, був «підприємцем» Чорноморського Флоту, однак за посадою командувача флотом він не мав права займатися підприємницькою діяльністю.

Отже всі ці звинувачення з точки зору права є дійсно нікчемними, однак вони не можуть не турбувати, бо завтра кожному з нас можуть «зліпити» чи «намалювати» «справу», як тільки ти станеш конкурентно-небезпечним чи просто «не легкотравним».

Мене хвилює й запізніла реакція ГПУ на огульні звинувачення діючих прокурорів та відсутність офіційного захисту колишніх…

Мене не влаштовує толерантність української влади до держави-агресора й відсутність адекватної відсічі в інформаційній та професійній сферах.

Це все мені нагадує «Мовчання ягнят» і вселяє тривогу за можливі наслідки такого мовчання.

Галина Климович, заступник голови Політичної Партії “ПАТРІОТ”, державний радник юстиції 3 класу.