«Вони» і ми, або роздуми про вояж Президента до Франції

2 роки ago Інформ центр 0

Не знаю як зараз, а зовсім недавно французи, якщо й говорили про політиків, то неохоче і неодмінно називали їх «вони», не «наша влада», ні праві-ліві, а «вони»: «вони пообіцяли», «вони зробили так-то», «вони такі ж негідники як і попередні» і таке інше. У такий спосіб прості французи показували всю силу зневажливого ставлення до свого політичного класу, незалежно від їх політичного забарвлення.

Я подумав, що така практика обзивання політиків та дещо зневажливе ставлення до них цілком прийнятна і в нашому суспільстві. Чому? Та тому що вже досить тривалий час до влади почергово приходять певні ешелони олігархічного класу, які чомусь у нас називаються політичними партіями і проводять політику, що призводить до планомірного деградування нашої країни. Але народ не переробиш. Часто доводиться чути: «А президент сказав…», «Тимошенко викрила тих-то…», «а Гройсман пообцяв…» і таке інше.

Справа в тому, що «вони», себто політики, стабільно гарно говорять про одне, а роблять на жаль інше. Ну от недавній приклад. Президент П.Порошенко зазначив, що боротися з корупцію в Україні дуже важко через важку радянську спадщину. “Оскільки вона йде здалеку – від радянської системи корупції, яка була глибоко вкорінена в суспільстві та у свідомості кожного”, – сказав Порошенко в інтерв’ю французькому виданню Le Figaro. Сміх тай годі! Як це наш гарант не згадав корупційні традиції царської Росії чи Золотої Орди. Далі у властивому для нього стилі Президент підкреслив, що влада України успішно просувається вперед у боротьбі з корупцією. “Ми добилися блискучих результатів у боротьбі з корупцією і у реформах, які торкнулися всіх секторів нашої економіки та суспільства”, – зазначив він.

Ха-ха три рази! Ну яких успіхів у боротьбі з корупцією «вони» добились свідчать щорічні рейтинги Трансперенсі Інтернешнл, де наша країна стабільно котиться вниз. Ну а щодо реформ, то ми маємо недолугу податкову, до того ж так і не завершену, імітаційну американо-грузиинську реформу поліції, ще якісь несистемні потуги в окремих галузях, що абсолютно не змінює загальної картини.

“Ми стабілізували інфляцію, відновили економічне зростання і знизили бюджетний дефіцит”, – говорить президент кореспонденту Le Figaro. Звучить це гарно, але насправді тарифи постійно зростають і не на кілька відсотків, а в рази, постійно дорожчають продукти харчування. Навіть в сезон ціни на овочі такі, що очі на лоб лізуть і при цьому не спостерігається тенденції до зниження. Чому? Та тому, що не в останню чергу це відбувається через політику відпускання цін, вірніше скасування державного регулювання на соціально значимі продукти та товари. Причому зроблено було це  тишком-нишком та максимально втаємничено від громадськості. Оце «їх» реальна політичні дії у конкретних проявах.

Максимально на що «їх» вистачає, так це на започаткування псевдоринкових засад або створення ринку «для своїх», як це було у випадку прийняття закону про утворення ринку електроенергії, який носив сугубо лобістський характер.

Байки можна розповідати дуже гарно і при тому англійською  мовою, але ціну їм все одно знають ті, яких прийнято називати «нашими закордонними друзями або партнерами». Зокрема, директор Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в країнах Східної Європи і Кавказу Френсіс Маліж порівнював боротьбу з корупцією в Україні зі спортивною риболовлею: “Боротьба з корупцією в Україні схожа на спортивну риболовлю. Спочатку ловиш рибу, фотографуєшся з нею, а потім відпускаєш”. Ось так. Але «вони» навіть не розуміють, що такими словами і діями готують собі пастку як всередині країни, так і за її межами.

С.Балло, експерт