Нормандський формат: три роки діяльності

6 місяців ago Інформ центр 0

Нещодавно виповнилося три роки діяльності країн-учасниць «нормандського формату» з врегулювання ситуації на сході України. Наразі багато хто з представників експертного середовища заявляє про його неефективність та відсутність реальних результатів від його реалізації. Водночас висувається припущення про можливе розширення рамок «нормандського формату». На нашу думку, сьогодні немає ніяких передумов для зміни його учасників, оскільки в цьому не зацікавлені не тільки РФ, але й Німеччина. Однак, події останніх тижнів (зокрема, візит В.Путіна до Парижу) говорять про те, що у парі Німеччина-Франція, друга може бути ініціативнішою за першу з огляду на намагання нового французького президента Е.Макрона заявити про себе як європейського лідера, що здатен визначати загальноєвропейські тренди  політики у форматі ЄС ‒ РФ.

На якомусь етапі експерти передбачали розширення кола переговірників за рахунок США або Польщі. Але, на нашу думку, у нейтралізації «польського чинника» зацікавлені у першу чергу країни «старої» Європи (мова йде про ті ж Францію з Німеччиною). Також при цьому слід враховувати поточний стан американо-польських та американо-німецьких відносин. Тому навряд чи можливо у такій конфігурації залучення Польщі як активного гравця.

Також не очікується активізація і Сполучених Штатів у вирішенні проблеми російської агресії на сході України з огляду на заявлену Д.Трампом пріоритетність внутрішньої політики країни, а також наростання внутрішньополітичних проблем у самого Д.Трампа в контексті розслідування російського впливу на результати президентських виборів у США.

Даючи певні оцінки діяльності «нормандського формату» експерти відзначають її слабку ефективність. Певною мірою ми погоджуємося з такими оцінками. Але при цьому хотілося б зазначити про те, що він мав і має сенс як засіб, завдяки якому вдалося (хоча й з великими труднощами) послабити шалений тиск Москви (перш за все, завдяки персональним зусиллям Меркель та Оланда) розуміння того, що вибори без належного рівня безпеки на територіях так званих ДНР/ЛНР проводити не можна.

З іншого боку, не можна не помітити той факт, що наразі «нормандський формат» є чи не єдиним дипломатичним інструментом, що прив’язує Росію та Путіна до війни на Донбасі. Хоча існує чимало рішень міжнародних організацій та інституцій, які покладають відповідальність на РФ за агресію на Донбасі, але російська влада вперто цих рішень не визнає.

Відзначу ще один важливий момент: діяльність Франції та Німеччини у «нормандському форматі» багато у чому визначає сприйняття україно-російської війни у світовому інформаційному просторі, а також політику європейських інституцій відносно РФ (важливою складовою якої є відміна чи продовження санкцій).

Підсумовуючи третю річницю існування «нормандського формату», незважаючи на неоднозначні результати його діяльності, автор притримується оцінки, яка дана одним іноземним дипломатом: «Він (нормандський формат- авт.) належить до тих речей, які би краще існували, ніж не існували».

С.Балло, аналітик