Вічна пам’ять легендарному ПАТРІОТУ, одному із руйнівників ГУЛАГу, – Євгену Грицяку

2 роки ago Інформ центр 0

14 травня помер український ПАТРІОТ, один із керівників Норильського повстання у ГУЛАГу, – Євген Грицяк.

Євген Грицяк — колишній член української молодіжної націоналістичної організації у Снятині, червоноармієць, політв’язень, організатор норильського повстання, дослідник індуської філософії, а згодом постійна жертва сваволі КДБ. Ось в одному реченні — життя цієї героїчної людини, яку видала багата на таланти Україна. Ім’я Євгена Грицяка записане в історію українського спротиву нацистським і комуно-російським окупантам поруч з багатьма учасниками українського визвольного руху.

Народився Євген Грицяк в 1926 р. в селі Стецева біля Снятина (тепер Івано-Франківська область). Перед вибухом Другої світової війни був учнем гімназії у Снятині, а під час німецької окупації — студентом середньої торговельної школи. Саме тоді він співпрацював з молодіжною націоналістичною організацією, яка готувала молодь до боротьби з нацистськими окупантами. Не почуваючи себе ні в чому винним, він не тікав перед Червоною армією, що вже незабаром зайняла цілу Україну. Одразу він був мобілізований, і в рядах Червоної армії перебував аж до 1949 р. Був вояком 4-го Українського Фронту, і під час боїв був поранений і нагороджений медалями «За Відвагу» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У 1949 році радянська контррозвідка викрила його «минуле» (співпраця з ОУН). Він був заарештований, засуджений смертної кари, яку замінено на 25 років ув’язнення. В тюрмах і концтаборах перебував разом з Михайлом Сорокою, Данилом Шумуком, Юрком Шухевичем, Володимиром Горбовим і багатьма іншими незламними українськими політв’язнями.

Данило Шумук у своїх спогадах «За східнім обрієм» (в-во «Смолоскип», 1974 р.), віддає йому належне: «це був безкорисний, чесний, розумний і спостережливий чоловік». Д.Шумук пише, що Є.Грицяк захопився йогою, мав хист до малювання, до чужих мов; вивчив голкотерапію, яку практикував у часі ув’язнення. «У побуті,— пише Д. Шумук,— Євген Грицяк був дуже чесною людиною, йому можна довірити найбільші скарби, і він, навіть умираючи з голоду, не взяв би жодного грама». «Те, що для інших,— пише він в іншому місці,— було неможливим, то для Євгена було можливим. Він міг піднятися з попелу і знову стати сповненою гідности людиною».

Дуже тепло згадує про Євгена Грицяка єврейський активіст, колишній в’язень радянських тюрем і концтаборів Авраам Шифрін у книжці спогадів «Четвертий вимір» (в-во «Сучасність», 1973 р.), з яким він подружив і навіть разом перекладав з англійської мови книжку відомого індійського письменника Ананді.

У 1977 р. Євген Грицяк пішов на одчайдушний крок: він поїхав до Москви, де зустрівся з кореспондентом американської газети «Чікаґо Трібюн» і дав йому інтерв’ю, розказавши про норильське повстання і безперервне переслідування, що його він зазнає з боку КДБ.

Обставини ув’язнення Є. Грицяка і трагічна доля його товаришів не залишили його байдужим. Він очолив норильське повстання, кинувшись у вир боротьби з безправ’ям і свавіллям радянського режиму.

Історія самооборони українських політв’язнів у радянських концтаборах, людська гідність, нездоланність і мужність — світлими літерами вписали ім’я Євгена Грицяка в історію української національно-визвольної боротьби.

Героїчна постать Євгена Грицяка, на жаль, в достатній мірі не була пропагована та популяризована українською владою. І сьогодні, вже після смерті легендарного ПАТРІОТА, ми згадуємо його мужність та героїзм, який має слугувати прикладом для усіх українців, а особливо тих, хто і сьогодні знаходиться у російських тюрмах.

Вічна тобі пам’ять, ПАТРІОТЕ України!

(За матеріалами інтернет-видань. Електронну версію книги «Короткий запис спогадів Євгена Грицяка» можна прочитати за посиланням: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2032/file.pdf)

Прес-служба партії