Нові перспективи ГУАМу

2 роки ago Інформ центр 0

27 березня поточного року у  Києві відбувся саміт Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ на рівні прем’єр-міністрів країн-учасниць: Грузії, України, Азербайджану та Молдови. Примітним є той факт, що згаданий саміт проходив у рік, коли відзначатиметься 20-я річниця створення цієї організації.

ГУАМ (перша назва структури ГУУАМ, до складу якого входив ще й Узбекистан) створювалася як певне намагання пострадянських країн створити дієву альтернативу політиці Кремля відносно цих країн.

На етапі створення головним акцентом у діяльності цієї організації були виголошені наміри створення дієвих механізмів економічної співпраці з поступовим переходом до взаємодії у питаннях забезпечення безпеки як окремих держав-учасниць, так і регіону в цілому.

За майже 20 років свого існування ГУАМ переживав як періоди сплесків активності (на початку свого існування у кінці 90-х років, після помаранчевого Майдану), так і тривалого занепаду. Це пов’язувалося як із певними розбіжностями у політиці окремих країн-учасниць стосовно подальших перспектив розвитку цього об’єднання, так і дією «третьої сторони» –  Кремля, який доклав чимало зусиль для того, щоб це регіональне утворення зберегти у сфері власного впливу.

І треба визнати, що багато у чому це йому вдалося. Зокрема, на момент створення організації, Кремль час від часу торпедував роботу Мінської групи з урегулювання конфлікту у Нагірному Карабасі та мав суттєві важелі впливу на  перебіг подій у Абхазії та Південній Осетії (Грузія), а також контролював та періодично підживлював процеси дестабілізації у Молдові у вигляді існування Придністровської Молдавської республіки (ПМР). На сьогодні цей «арсенал» доповнився українською складовою – анексією Криму та агресією на Сході України.

На сьогоднішній день геополітична реальність виглядає такою, що наша країна гостро зацікавлена у пожвавленні співробітництва з країнами-членами ГУАМ через втрату російських ринків, а також виробничих потужностей на Сході України і Криму. Тому цілком логічною виглядала ініціатива України про скликання такого саміту у столиці нашої держави (штаб-квартира ГУАМ теж знаходиться у Києві – прим.авт.) та підписання Протоколу про запровадження Порядку створення та діяльності Робочого Органу, який координує дії Договірних сторін угоди про створення Зони вільної торгівлі між державами-учасниками ГУАМ від 20 липня 2002 року.  Це відкриває шляхи для створення дієвого механізму імплементації положень вищевказаної Угоди та нові можливості реалізації спільних конкретних економічних та інфраструктурних проектів.

Сподіватимемося, що така співпраця надасть нового імпульсу діяльності об’єднання та створить відповідний грунт для співробітництва у інших сферах, зокрема, безпековій.

С.Балло, аналітик