Молодіжна політика

Не сміє бути в в нас страху

«Пласт» як молодіжний рух відродився в Україні наприкінці 80-х-початку 90-х років минулого сторіччя. За цей час завдяки організації постало не одне покоління справжніх захисників Батьківщини, які своїм життям відстоюють незалежність і свободу українського народу в боротьбі з російським агресором.

Нинішні українські пластуни є нащадками і продовжувачами слави українських січових стрільців, і цей молодіжний рух набирає потужності. У лавах молодих пластунів-патріотів зростає майбутнє України.

Наразі «Пласт» шириться країною завдяки ентузіазму його учасників та вихованців, але справа виховання патріотичних поколінь має підтримуватися державою. Це повинна бути не формалізована і директивна підтримка, а мотиваційно-спонукальна та координаційна, де головними чинниками залишалися б ініціатива та креативність молоді.

Настав час повернутися до витоків-джерел та започаткувати не стільки створення традиційних форматів – загальнодержавної програми  національно-патріотичного виховання молоді, скільки зосередитися на мотиваційних середовищах – поширенні і впровадженні знань про малу батьківщину, сусідів по регіону. можливості розвитку тощо. І все це має слугувати базою для загальнонаціонального росту гордості за Україну.

В системі освіти це має відбуватися найорганічніше, оскільки проходитиме на первинних етапах становлення особистостей.

Остовом для підходів до загальнонаціонального патріотичного виховання мають стати ви шкільні наметові табори, під проведення яких затверджена  відповідна нормативна база. Але вкрай важливо, щоб ця база не перетворилась на кальку звітності минулих часів, а стала основою для створення креативно-інноваційних програм, систем, технологій розширення знань і розуміння своїх перспектив у світі – від маленької громади до столиці.

Такі потужні програми мають об’єднати зусилля всіх патріотично налаштованих організацій, ініціативних груп та окремих активістів задля виховання нашої молоді і юні, яка сьогодні демонструє справжній Героїзм – і в Небесній сотні Майдану, і в Небесних батальйонах АТО.

Дух і стиль пластунів варто б перенести на підготовку професійних кадрів, що додало би ментальної мотивації служінню Україні.

Літні ви шкільні табори «Пласту» по всій Україні могли б стати тим незгасним багаттям, яке б запалило вогонь патріотичного лицарства в душах наших юних співгромадян і дало поштовх до формування стійких характерів захисників Батьківщини. Тих, хто гаслом свого життя візьме невмирущі рядки пісні січових стрільців – «Не сміє бути в нас страху».